WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ

ГАНЖИЙ ВОЛОДИМИР ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 616.33+616.342] -002.44-005.1-089:[612.4:577.175.5

Хірургічна тактика при гастродуоденальних виразках, ускладнених шлунково–кишковою кровотечею

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України

Науковий консультант:доктор медичних наук професор член–кореспондент

НАН та АМН України

САЄНКО Валерій Феодосійович,

Інститут хірургії та трансплантології АМН України,

директор Інституту

Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор

ПОЛІНКЕВИЧ Броніслав Станіславович,

професор кафедри хірургії та трансплантології

Київської медичної академії післядипломної освіти

ім. П. Л. Шупика МОЗ України

доктор медичних наук професор

СКИБА Володимир Вікторович,

завідувач кафедри хірургічних хвороб

Київського медичного інституту

Української асоціаціі народної медицини

доктор медичних наук професор

БОНДАРЕНКО Микола Матвійович,

професор кафедри загальної хірургії

Дніпропетровської державної медичної академії

МОЗ України.

Провідна установа: Інститут загальної та невідкладної хірургії

АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 23.12.2005 р. о ___13-30______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

Автореферат розісланий 22.11.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.561.01 д. м. н. О. М. Литвиненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останнє десятиліття частота виразки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) у нашій країні зросла. Поряд з цим збільшилася кількість хворих з ускладненою виразкою цієї локалізації. Так, за період з 1996 по 2002 р. в Україні частота виявлення виразки, ускладненої кровотечею, збільшилася з 196,2 до 246,7 на 10.000 хворих (В. Ф. Саенко і співавт., 2000, 2003, 2004; М. П. Брусницына і співавт., 2002; А. С. Никоненко і співавт., 2002; В. Н. Старосек і співавт., 2002; П. Д. Фомін і співавт., 2002; В. Д. Братусь і співавт., 2004).

Якщо після планових органозберігальних операцій летальність становить 0,1–0,7%, після резекції шлунка – 1,0–1,5%, то при хірургічному лікуванні виразок, ускладнених кровотечею, "на висоті кровотечі" вона досягає 13–15% (Ю. М. Панцырев, 2000, 2003; П. Д. Фомін, 2001, 2002; В. Ф. Саенко, 2002, 2004).

Активну, активно–вичікувальну і вичікувальну тактику при гострій гастродуоденальній кровотечі використовують протягом багатьох років, разом з тим кількість прихильників і супротивників кожної з них періодично змінюється.

Впровадження в широку клінічну практику сучасних ендоскопічних технологій, які дозволяють зупиняти кровотечу з арозованних судин на дні виразки, поява нових поколінь противиразкових і гемостатичних засобів, схиляють хірургів до застосування активно–вичікувальної тактики. Проте, основною причиною смерті хворих при гострій шлунково–кишковій кровотечі (ГШКК) є запізніле рішення про необхідність виконання операції (О. А. Соловйова і співавт., 2000; В. Ф. Саенко і співавт., 2000, 2002, 2003), втрата "золотої години". Після виконання "операції розпачу" на тлі рецидиву тяжкої кровотечі вмирають до 45% хворих (В. В. Климович, 2001; П. Д. Фомін і співавт., 2002; В. Ф. Саенко і співавт., 2000, 2002). Після термінової операції (наступного дня після госпіталізації хворого) летальність становить 5% (П. Д. Фомін і співавт., 1997, 2001; Ю. М. Панцырев і співавт., 2000, 2003; В. Ф. Саенко і співавт., 2000, 2002; И. А. Тарабан і співавт., 2002).

Деякі хірурги вважають, що єдино радикальним способом зупинки кровотечі за наявності гастродуоденальної виразки є резекція шлунка (Г. К. Жерлов і співавт., 1997, 2001, 2003). Проте останнім часом відзначають збільшення кількості прихильників органозберігальних операцій (В. Д. Братусь і співавт., 2002; Я. С. Березницкий і співавт., 2003, 2004; М. М. Бондаренко і співавт., 2003; В. В. Бойко і співавт., 2004).

Несприятливі результати лікування хворих з гастродуоденальною виразкою, ускладненою кровотечею, багато в чому пов'язані з відсутністю алгоритму діагностики й лікування, раціональної, аргументованої тактики післяопераційного ведення таких хворих (В. В. Климович, 2001; Е. К. Баранская і співавт., 2002; В. Ф. Саенко і співавт., 2002, 2003; Я. С. Березницкий і співавт., 2004; П. Г. Кондратенко, 2004).

Певні успіхи хірургічного лікування гастродуоденальної виразки визначаються не тільки одужанням пацієнта, а й "ціною" цього одужання. Значна кількість методів органозберігальних операцій з приводу виразкової хвороби (ВХ) зумовлена бажанням хірургів не просто домогтися мінімальної частоти ускладнень і рецидивів, а й максимального поліпшення якості життя хворих після операції (В. Ф. Саенко і співавт., 2003; П. Д. Фомін і співавт., 2004; О. Л. Нестеренко і співавт., 2004).

З огляду на викладене, надзвичайно актуальним є створення й вдосконалення комплексних програм і технологій лікування виразки шлунка і ДПК, ускладненої кровотечею.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково–дослідної роботи кафедри загальної хірургії Запорізького державного медичного університету і є фрагментом комплексної теми "Рання діагностика і лікування невідкладної абдомінальної хірургічної патології" (номер державної реєстрації 0100U002400).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – поліпшити безпосередні, найближчі і віддалені результати комплексного хірургічного лікування пацієнтів з ВХ шлунка і ДПК, а також хронічних медикаментозних виразок шлунка і ДПК, ускладнених кровотечею, шляхом розробки тактики активного хірургічного втручання й індивідуального вибору оптимального хірургічного методу з корекцією розладів імунної системи.

Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні задачі дослідження.

1. Вивчити частоту, структуру і причини незадовільних результатів комплексного лікування хворих з виразковою ГШКК кровотечею залежно від генезу виразки.

2. Визначити особливості клінічного перебігу ВХ і хронічних медикаментозних виразок, ускладнених ГШКК за матеріалами Запорізького центру з надання допомоги хворим з ГШКК за 4 роки (1998–2001 рр.).

3. На підставі результатів багатофакторного аналізу даних, отриманих з використанням сучасних методів діагностики й лікування виразок шлунка і ДПК, ускладнених кровотечею, а також хронічних медикаментозних виразок гастродуоденальної зони, виділити клінічні групи хворих і обґрунтувати показання, строки виконання і характер оперативних втручань у кожній з них.

4. Визначити критерії, що підвищують вірогідність прогнозування рецидиву кровотечі і розробити ефективну тактику лікування, беручи до уваги оцінку факторів імовірності виникнення раннього рецидиву кровотечі з виразки.

5. Визначити роль методу ендоскопічного гемостазу, його надійність щодо запобігання можливості виникнення раннього рецидиву ГШКК у пацієнтів з ВХ і хронічними медикаментозними виразками шлунка і ДПК.

6. Розробити і впровадити в практику охорони здоров'я диференційовану систему оперативних втручань, з приводу виразок шлунка і ДПК, ускладнених кровотечею, а також хронічних медикаментозних виразок гастродуоденальної зони залежно від локалізації виразкового субстрату і його морфологічних особливостей.

7. Вдосконалити існуючі методи лікування виразок гастродуоденальної зони, ускладнених кровотечею, і розробити нові технології оперативних втручань на кардіальному відділі шлунка і з приводу виразок юкстапапілярної ділянки.

8. Розробити нові технології оперативних втручань на пілороантральному відділі шлунка; обґрунтувати й опрацювати новий спосіб виконання органозберігального втручання з приводу виразки кардіального відділу, ускладненої кровотечею, і хронічної медикаментозної виразки тієї ж локалізації.

9. Вивчити закономірності відновлення гомеостазу з метою визначення оптимальної тривалості медичної реабілітації пацієнтів з ВХ і хронічними медикаментозними виразками, ускладненими ГШКК, опрацювати новий варіант корекції розладів іммунної і гемопоетичної системи у хворих за тяжкої та вкрай тяжкої крововтрати з застосуванням клітинно–тканинної терапії.

10. На підставі аналізу результатів порівняльної оцінки різних варіантів ендоскопічного гемостазу й органозберігальних операцій з використанням принципів індивідуалізації хірургічного лікування і медичної реабілітації хворих створити оптимальний діагностичний і лікувальний алгоритм, що включає всі етапи лікування ВХ і медикаментозних виразок, ускладнених ГШКК.

Loading...

 
 

Цікаве