WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Збереження опороздатності у хворих із глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки (автореферат) - Реферат

Збереження опороздатності у хворих із глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки (автореферат) - Реферат

I II III IV

Мал. 1 Схема формування згинальної контрактури колінного суглоба

О - центр ваги

Р - вектор центра ваги

А - площа опори

Вертикальне положення в таких умовах неможливе, тому хворі змушені зігнути нижні кінцівки в колінних суглобах, щоб наблизити центр ваги до точок опори й перемістити опорну поверхню в зону дії вектора центра ваги (мал. 1-IV). При перевазі ЛТР у дитини формуються згинальні установки у всіх трьох великих суглобах нижніх кінцівок, і при вертикальному положенні центр ваги виявляється вище ніж необхідно для стійкого стояння, а площа опори потрапляє тільки на передній відділ стопи (мал. 1-III). За таких умов ходьба стає неможливою, і хворим необхідно згинати колінні суглоби під ще більшим кутом, щоб наблизити центр ваги до площі опори й зблизити точки прикріплення литкових м'язів. У створених умовах вони перестають виконувати роль згинача стопи, за рахунок чого збільшується площа опори (мал. 1-IV). Третій етап – з'являвся дефіцит м'язової функції, коли в м'язі формувалися структурні зміни, знижувалися їх скорочувальні й еластичні властивості. Це призводило до скорочення кінематичного ланцюга й обмеження рухів у суглобах.

Таким чином, у формуванні контрактур кульшових і колінних суглобів брали участь не тільки неспроможні м'язові групи, але й вимушене положення тіла в просторі. Отже, поки не будуть усунуті первинні причини виникнення контрактур і не нормалізується співвідношення сил між агоністами й антагоністами, деформації нижніх кінцівок будуть неухильно прогресувати.

Функція кістякових м'язів не тільки забезпечує рух у суглобах, але впливає на розвиток і форму кісток. Дисбаланс м'язів, які оточують кульшових суглоб, створює умови для виникнення його нестабільності й затримки розвитку. Результати вивчення рентгенограм кульшових суглобів подані в таблиці 1.

Кут нахилу даху западини в дітей із церебральним паралічем був збільшений на 10,4°6,5° (р<0,05). Шийно-діафізарний кут збільшувався на 21,5°7,6° (р<0,05). Кут вертикальної відповідності, що визначає ступінь стабільності тазостегнового суглоба у вертикальній площині у всіх обстежених дітей з контрактурами кульшових суглобів, був зменшений на 41,2°6,3° (р<0,05) при нормі у здорових дітей після 5 років 91°. Центрально-крайовий кут, що служить показником ступеня занурення голівки стегнової кістки у вертлюжну западину, також був зменшений на 11,3°4,5° (р<0,05).

Таблиця 1

Показник

(у град.)

Вік хворих у роках

4-8

9-12

13-16

Ацетабулярний індекс

23,68,1

20,46,2

17,15,5

Шийно-діафізарний кут

160,89,7

146,58,2

142,45,8

Центрально-крайовий кут (кут Wiberg)

10,44,1

15,34,2

18,15.2

Кут вертикальної відповідності

49,74,2

54,47,1

52,58,1

Рентгенологічні показники розвитку кульшових суглобів у хворих ДЦП

При аналізі доопераційних ЕМГ-показників залежно від віку виявлено, що величина електроактивності м'язів має слабко виражену тенденцію до підвищення до 10-літнього віку, надалі вона залишається без динаміки або зменшується (залежно від стану рухової активності хворого) аж до повного біоелектричного "мовчання", особливо у хворих 14 років і старших, які мають грубі фіксовані контрактури й деформації, що перешкоджають проявам рухової активності.

У хворих з контрактурами колінних суглобів біоелектрична активність широкого медіального м'яза стегна не перевищувала 14518,3 мкВ (р<0,05), у хворих з контрактурами кульшових суглобів біоелектрична активність великих сідничних м'язів не перевищувала 11825,7 мкВ (р<0,05). У цілому середні значення амплітуди електроактивності м'язів у всіх обстежених хворих були нижчими за аналогічні нормативні показники більше як 2 рази, а максимальні коливання амплітуди були характерні для дітей з легким ступенем ураження. Структурні порушення ЕМГ спостерігалися у всіх обстежених хворих, вони виражалися в збільшенні числа низькоамплітудних поліфазних осциляцій відповідно до ступеня клінічного ураження тих же м'язів.

При морфологічному дослідженні виявлено, що до оперативного лікування м'язові волокна не досягали ступеня розвитку дітей з нормальною локомоторною функцією. Співвідношення червоних і білих волокон зрушено убік переваги червоних, що характерно для дітей до 3 років. При поляризаційній мікроскопії в ендомізії зберігаються жирові клітини між поверхово розташованими м'язовими волокнами, місцями також зміна періодичності поперечної розкресленості волокон: світлі диски розширені, що є свідченням порушення функціональної активності, спостерігається збільшення кількості фібробластів і колагенових волокон. Нервові волокна роз'єднані й частково деформовані, між ними значні проміжки внаслідок скупчення аморфної маси. Ендоневрій слабко виражений, а периневрій потовщений. Виявлено зміни барорецепторів (пластинчасті тільця Фатер–Пачіні), які впливають на підтримку спастичности. При електронно-мікроскопічному вивченні цих відділів відзначаються різкі зміни структури саркомірів.

Четвертий розділ присвячений аналізу й розробці нових методів хірургічного лікування контрактур нижніх кінцівок. Оперативне лікування дітей з контрактурами кульшових суглобів проводилося при наявності I-IV ступенів деформації. У всіх випадках додатковим фактором на користь операції була нестабільність кульшових суглобів, що виявляється збільшенням ацетабулярного й шийно-діафізарного кута, зменшенням кута Віберга, збільшенням кута антеторсії шийки стегна. Вказані значення були вирішальними при визначенні показань для оперативного лікування в дітей до 6 років з привідними контрактурами I ступеня. Залежно від ступеня й характеру контрактур кульшових суглобів застосовувалися комбінації різних оперативних втручань (табл. 2).

Loading...

 
 

Цікаве