WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Збереження опороздатності у хворих із глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки (автореферат) - Реферат

Збереження опороздатності у хворих із глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки (автореферат) - Реферат

Досліджено вплив селективної гетеротопічної міоневротизації на реципрокну іннервацію, локомоцію й кінематику рухів у суглобах нижніх кінцівок. Визначено ефективність різних методів хірургічної корекції контрактур кульшових і колінних суглобів. Запропоновано методику ранньої мобілізації хворих у післяопераційному періоді, що дозволяє прискорити вироблення правильного стереотипу ходьби.

Практичне значення дослідження. Визначено клінічні характеристики ступенів контрактур кульшових і колінних суглобів і надані рекомендації для застосування окремих видів їх хірургічної корекції. Розроблено, апробовано і впроваджено метод селективної невротомії з гетеротопічною міоневротизацією м'язів-антагоністів для хірургічного лікування контрактур кульшових і колінних суглобів у дітей із церебральним паралічем. Визначено комплекс способів хірургічної корекції контрактур кульшових і колінних суглобів, що включає міо-тенотомії, транспозицію м'язів і втручання на нервових стовбурах. Розроблено рекомендації із профілактики й лікування підвивихів стегна, обумовлених контрактурами кульшових суглобів. Вивчено найближчі й віддалені результати хірургічної корекції залежно від застосовуваних методів лікування.

Розроблені й впроваджені методи лікування дозволили знизити кількість рецидивів деформацій до 1,3 %, поліпшити рухову активність і медико-соціальну адаптацію у всіх категорій хворих.

Особистий внесок дисертанта. Вибір теми дисертаційного дослідження й методологічна побудова дисертації належить науковому керівникові роботи. Автором самостійно сформульовані мета й завдання дослідження, здійснені патентно-інформаційний пошук і аналіз літератури по темі дисертації. Самостійно вивчені механізми формування контрактур суглобів у хворих із ДЦП на основі законів біомеханіки. Дисертантом були вибрані інструментальні методи дослідження, у яких він брав безпосередню участь, а також виконував усі клінічні дослідження. Обґрунтував метод селективної невротомії й гетеротопічної міоневротизації. Автором самостійно прооперовано 34 (21,4 %) хворих із контрактурами колінних і кульшових суглобів, у всіх інших операціях він брав участь як асистент.

Впровадження результатів дослідження. Методики, описані в дисертації, застосовуються в практичній роботі в міських дитячих клінічних лікарнях № 1 і № 2 м. Києва, а також на клінічних базах кафедри дитячої хірургії Буковинської медичної академії. Матеріали по діагностиці й лікуванню контрактур суглобів у хворих ДЦП впроваджені в лекційний курс на циклах тематичного вдосконалення кафедри дитячої хірургії КМАПО ім. П. Л.Шупика.

Апробація результатів дисертації.Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на: Міжнародному симпозіумі "Сучасні питання нейро-ортопедичного лікування дитячого церебрального паралічу" (Євпаторія, 2001); З'їзді хірургів України (Тернопіль, 2002); IV міжнародному Українсько-Боварському симпозіумі "Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоров'я" (Євпаторія, 2003); Науково-практичній конференції "Проблемні питання лікування дітей" (Київ, 2004); Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині" (Харків, 2005). Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр дитячої хірургії КМАПО, дитячої хірургії НМУ, дитячої отоларингології КМАПО, педіатрії № 2 КМАПО, дитячої анестезіології й інтенсивної терапії КМАПО, дитячої неврології КМАПО й відділу дитячої урології НДІ урології АМН України (протокол від 26 квітня 2005 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 3 у спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАК України, 5 – у збірниках матеріалів і тезах конференцій і з'їздів. Отримані 2 деклараційні патенти України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, глави "Матеріали й методи дослідження", трьох глав власних спостережень, заключної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота ілюстрована 60 малюнками, 16 таблицями. Список використаних джерел літератури налічує 213 назв робіт.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі проведений огляд літератури. Представлено дані про етіологію й патогенез ДЦП, його основні клінічні прояви й погляди авторів на ефективність використання різних методів хірургічного лікування цієї патології.

Матеріали й методи дослідження. В основу дослідження покладений аналіз клінічних даних і результатів лікування 159 пацієнтів у віці від 4 до 16 років. Усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій клінічній лікарні № 1 м. Києва, що є базою кафедри дитячої хірургії КМАПО ім. П. Л. Шупика. Виконано 311 оперативних втручань на 304 нижніх кінцівках.

Контрольну групу склали 40 дітей з контрактурами кульшових суглобів і 41 дитина з контрактурами колінних суглобів, яким були проведені оперативні втручання на м'язах і сухожиллях. Основну групу склали 36 дітей з контрактурами кульшових суглобів і 42 хворих з контрактурами колінних суглобів, яким була зроблена міоневротизація великих сідничних або широкого медіального м'язів за запропонованою методикою. Групи рабдомізовані за локалізацією контрактур, статтю й віку, клінічним ознакам, змінам з боку інших органів і систем.

Хворих зі спастичним тетрапарезом було 11 (14,2 %) – в основній, і 14 (17,3 %) – у контрольній групах, спастичний парапарез (диплегію) мали 61 (78,2 %) дитина в основній і 63 (77,8 %) – у контрольній групах, зі спастичним геміпарезом було 4 (5,1 %) – в основній, і 3 (3,7 %) – у контрольній групах, гіперкінетичну форму ДЦП відзначали у 2 (2,5 %) дітей в основній, і в 1 (1,2 %) – у контрольній групах.

Результати лікування пацієнтів контрольної групи були базовими для статистичних досліджень. Оцінка результатів проводилася, починаючи з 3-го місяця після хірургічного лікування.

Оцінку результатів лікування проводили з урахуванням динаміки таких показників: клінічних, рентгенологічних, електроміографічних і морфологічних.

Дослідження функції суглобів проводилося за допомогою визначення активних рухів стоячи й лежачи, а пасивних – тільки в положенні лежачи. Амплітуда рухів у суглобах вимірялася за допомогою кутоміра (гоніометра) за методикою Маркса. Ефект лікування оцінювався за амплітудою активних і пасивних рухів у різний термін після оперативного втручання.

При вивченні функції нижніх кінцівок визначалася можливість пацієнта сидіти, повзати, стояти й ходити. При оцінці функції повзання визначалася участь в акті руху нижніх кінцівок, їх опороздатність на зігнуті колінні суглоби й імітацію кроку. Функція ходьби оцінювалася за здатністю до пересування (самостійно, з додатковою опорою на милиці, з підтримкою за тулуб, дві або одну руки).

Рентгенологічне дослідження проводилося цифровим стаціонарним рентгенівським діагностичним апаратом РДК 50/6 "Телеоптик" (Україна). Рентгенографія кульшових суглобів здійснювалася у фронтальній і аксіальній площинах. Оцінювалися показники кута нахилу даху вертлюжної западини – ацетабулярний індекс, шийно-діафізарний кут, кут торсії шийки стегна, центрально-крайовий кут і кут вертикальної відповідності, а також наявність структурних змін суглобних поверхонь і кісток.

Електроміографічні дослідження проводилися на електроміографі "Neuro Screen" заводський № 210900 з діапазоном вимірів від 5 мкВ до 5 мВ. Визначалися біоелектрична активність м'язів у спокої й при їхньому максимально можливому довільному скороченні, коефіцієнт реципрокної іннервації й рефлекс розтягування м'язів.

Біопсійний матеріал у всіх групах брали в блоці з оточуючими тканинами на рівномірно віддаленому місці від імплантації в м'яз нерва-невротизатора.

Отримані дані обробляли з використанням методів варіаційної статистики. Обробку результатів проводили за допомогою комп'ютерної програми "Statistica 5/0".

Основні результати власних досліджень. У третьому розділі подані результати вивчення механізму формування контрактур суглобів нижніх кінцівок, рентгенологічних і морфофункціональних змін у м'язах нижніх кінцівок залежно від характеру й ступеня контрактур, віку хворих і виду оперативного втручання. За даними проведеного аналізу в спостережуваних хворих було 3 види контрактур кульшових суглобів: привідні – 16 хворих, згинально-привідні – 49 хворих і згинально-привідні в поєднанні з внутрішньо-ротаторними – 11 дітей. Переважали згинально-привідні контрактури – у 49 (64,5 %) дітей. У колінних суглобах формувалися тільки згинальні контрактури – у 83 дітей. Механізм формування контрактур включав кілька етапів. Перший етап – після народження дитини із ДЦП превалював вплив периферійної нервової системи й відзначалося посилення тонічних рефлексів. При домінуванні лабіринтового тонічного рефлексу (ЛТР) формувалися згинальні установки голови, верхніх і нижніх кінцівок. У вертикальному положенні формувалася характерна поза: тулуб нахилений уперед, нижні кінцівки зігнуті в кульшових і колінних суглобах, опора здійснювалася на передні відділи стоп. При посиленні симетричного шийно-тонічного рефлексу (СШТР) під час нахилу голови вперед виникає розгинання верхніх і згинання нижніх кінцівок, а при нахилі голови назад навпаки – розгинання верхніх кінцівок і згинання нижніх. Цей твердий зв'язок тонічних рефлексів з м'язами до 2-3 років формував стійкі патологічні синергії й отже – порочні пози й установки. Другий етап – по мірі наростання рухової активності хворого для збереження стійкого вертикального положення формувалися компенсаторні положення тіла в просторі (мал.1). Для збереження вертикального положення тіла людини необхідно, щоб вектор загального центра ваги (Р – лінія гравітації) знаходився в межах площі опори (А). Чим більша площа опори, чим нижче розташований центр ваги й чим ближче до центра площі опори проходить лінія гравітації, тим міцніша стійкість (мал. 1-I). У дітей, які страждають на церебральний параліч, при посиленні СШТР формується розгинальна установка в колінних, гомілковостопних суглобах і згинальна в кульшових суглобах. Відповідно вектор загального центра ваги зміщений і знаходиться позаду площі опори (мал. 1-II).

Loading...

 
 

Цікаве