WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лектини у медико-біологічних та фітохімічних дослідженнях: сировинна база, отримання, властивості та аспекти практичного використання (автореферат) - Реферат

Лектини у медико-біологічних та фітохімічних дослідженнях: сировинна база, отримання, властивості та аспекти практичного використання (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на ІX Українській конференції по біоніці (Київ, 1992), 1-му Українському з'їзді рефлексотерапевтів та мануальних терапевтів (Львів, 1992), міжнародній конференції наслідків впливу Чернобильської катастрофи на психічне здоров'я (Київ, 1995), науково-практичній республіканській конференції "Проблеми і особливості організації роботи санаторіїв-профілакторіїв у сучасних соціально-економічних умовах" (Одеса, 1996), Українській науково-практичній конференції "Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці" (Київ, 1997), науково-практичній конференції "Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія" (Ялта, 1999), І науково-практичній конференції КМАПО ім. П.Л.Шупика "Сучасні проблеми невідкладних станів" (Київ, 2000), науково-методичній конференції КМАПО ім. П.Л.Шупика (Київ, 22-23 лютого 2001р.), на засіданнях наукового товариства фізіотерапевтів м. Києва (1998р., 1999р., 29 лютого 2000р., 27 березня 2001р., 25 листопада 2003р., 27 квітня 2004р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові медичні технології в клінічній та курортній практиці" (Київ, 20-22 травня 2004р.), VI науковій українській конференції молодих вчених "Актуальні проблеми старіння" (28 січні 2005 р.), на засіданні кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології за участю кафедр медицини невідкладних станів, неврології та рефлексотерапії, неврології 1, неврології 2 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедри неврології та реабілітаційної медицини НМУ ім. О.О.Богомольця, лікарів-інтернів кафедри неврології 1, лікарів відділень Київського госпіталя інвалідів Великої Вітчизняної війни (19 жовтня 2004р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 38 друкованих працях: 2 монографії (одноосібні), 16 статей в наукових фахових виданнях (14 одноосібних), 3 патента, 2 посібника, 4 методичні рекомендації, 11 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертацію викладено на 340 сторінках друкованого тексту. Вона складається із вступу, 6 розділів: огляду літератури, опису матеріалів та методів, 4 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 647 найменувань, додатку. Робота ілюстрована 80 таблицями та 40 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Експериментальне моделювання тунельної КІН здійснено на 30 щурах масою 150-200 г шляхом перев'язування стовбура сідничого нерва кетгутом. 15 тваринам (перша група) були здійснені тільки оперативні втручання, 15 (друга група) – вводили протягом двох тижнів після операції ЛП параневрально в проекції пошкодженого нерва в три зони в дозі 12 мг/кг. У п'яти щурів була виконана псевдооперація. П'ятеро тварин – група інтактних. Для морфологічних досліджень нерви фіксували у 10% нейтральному формаліні або у рідині Ліллі. Після фіксації та промивання проточною водою з нервів виготовили заморожені зрізи товщиною 20-30 мкм. Останні фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, ставили PAS-реакцію, реакцію метахромазії, також забарвлювали за методом Шпільмейєра (для виявлення мієлінових нервових волокон) або імпрегнували нітратом срібла. Частину імпрегнованих зрізів обробляли хлорним золотом і дофарбовували азур ІІ-еозином для вивчення стану сполучної тканини (А.К.Коломийцев и соавт., 1981; Х.Луппа, 1980). Підраховували щільність розміщення нервових волокон у периферичному відрізку нерва та кількісно оцінювали упорядкованість розміщення осьових циліндрів у ділянці регенераційної нервоми.

Клініко-інструментальні дослідження були проведені у 293 хворим з КІН, які перебували під нашим спостереженням, обстежувались та лікувались в неврологічних та реабілітаційному відділеннях Київської клінічної лікарні № 8 і в неврологічних відділеннях та відділенні відновлювального лікування Київського міського шпиталю інвалідів Великої вітчизняної війни. Серед обстежених хворих у 116 осіб діагностовано вертеброгенну попереково-крижову радикулопатію, у 83 – синдром зап'ясткового тунелю, у 94 – невропатію лицевого нерва. Крім того, була обстежена група практично здорових осіб (40 чоловік) того ж віку і статі, в якості контрольної.

Застосовані клінічні та інструментальні методи дослідження були спрямовані на уточнення діагнозу, визначення ефективності використаних схем комплексного лікування. Клінічне обстеження хворих включало всебічний неврологічний огляд за спеціально розробленою картою та мануальну діагностику. Для діагностики КІН, динаміки клінічних проявів та результатів лікування визначали ступінь порушення функцій периферичних нервів.

Для оцінки викривлення у поперековому відділі хребта визначали ступінь сколіозу (М.Доэрти, Д.Доэрти, 1993; Я.Ю.Попелянский, 2003). Вираженість больового синдрому оцінювали за 4-бальною системою (И.П.Антонов, 1985), напруження поздовжніх м'язів спини – за 3-бальною (В.П.Веселовский, 1991).

Мануальна діагностика включала визначення виду функціонального порушення (функціональне блокування чи гіпермобільність, нестабільність), його характер (функціональний чи органічний), локалізацію (в якому сегменті), напрямку та ступеня вираженості обмеження рухливості або зміщення хребця, ступеня болючості пасивних рухів, ступеня ослаблення та вкорочення м'язів.

М'язова сила оцінювалась за 5-бальною системою (W.G.Bradley, 1996). В залежності від м'язової сили виділяли 4 ступеня вираженості парезу стопи. Функціональний стан мімічних м'язів визначали за п'ятибальною системою (М.Я. Балабан, 1960). В залежності від м'язової сили виділяли 4 ступеня вираженості парезу лицевих м'язів.

Хворим з вертеброгенними синдромами попереково-крижового та грудного рівнів проводили рентгенографію хребта, при показаннях – з функціональними пробами. У 78 (67,2%) пацієнтів на ВПКР застосували комп'ютерну томографію попереково-крижового відділу хребта на апараті третього покоління СТ 9000 фірми "General Electric".

Для об'єктивізації патологічного процесу, встановлення ступеня тяжкості рухових порушень при периферичних КІН, а також їх динаміки під впливом лікування застосовували стимуляційну ЕНМГ та глобальну електроміографію (Л.О.Бадалян, И.А.Скворцова, 1986; Л.Л.Чеботарева, 1997, 1998; Л.Р.Зенков, М.А.Ронкин, 2004; J.Kimura, 1996, 2001). Дослідження здійснювали за допомогою електроміографа "Portline 3100 D" (США) з використанням поверхневих біполярних електродів за стандартною методикою.

У хворих з ВПКР проводили дослідження малогомілкового нерва (ШПІ та М-відповідь короткого розгинача пальців) та великогомілкового нерва (ШПІ та М-відповідь м'язу, що відводить великий палець). Крім того, проводили дослідження моносинаптичного спінального рефлексу Хоффмана (Н-рефлекс) (Л.О.Бадалян, И.А.Скворцов, 1986;). Вираховували співвідношення між максимальною амплітудою Н-рефлексу та амплітудою супрамаксимальної М-відповіді (Нмакс/Ммакс).

У хворих з СЗТ досліджували потенціал дії з черевця короткого відвідного м'яза великого пальця кисті та латентність при подразненні електричним струмом серединного нерва (Л.Р.Зенков, М.А.Ронкин, 1991; D.A.Jackson, J.C.Clifford, 1989; G.L.Sheean, M.K.Houser, N.M.Murray, 1995).

Для визначення функціонального стану мімічних м'язів та лицевого нерва виконувалась глобальна електроміографія. Дослідження проводили у стані спокою та при максимальному по силі активності скороченні м'язів. Досліджували функції верхньої та нижньої частини обличчя, для чого відповідно бралися лобний та щічний м'язи. Аналізували основні параметри електроміограми (Гехт Б.М., Ильина Н.А., 1982). За допомогою стимуляційної ЕНМГ досліджували потенціал дії лобного та щічного м'язів при подразненні електричним струмом лицевого нерва у місці виходу нерва на обличчі (під мочкою вуха) (Л.О.Бадалян, И.А.Скворцов, 1986; Л.Р.Зенков, М.А.Ронкин, 1991). Кількісному аналізу піддавалися амплітуда та латентність М-відповіді.

Для вивчення регіональної гемодинаміки використовували метод РВГ, яка проводилась за допомогою реографу Р4-02 Львівського заводу РЕМА з регістрацією запису на шестиканальному електрокардіографі ЕК6Т-01. Аналізували форму кривої і цифрові показники за методиками, які описані в літературі (Л.Р.Зенков, М.А.Ронкин, 1991, 2004).

Loading...

 
 

Цікаве