WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лектини у медико-біологічних та фітохімічних дослідженнях: сировинна база, отримання, властивості та аспекти практичного використання (автореферат) - Реферат

Лектини у медико-біологічних та фітохімічних дослідженнях: сировинна база, отримання, властивості та аспекти практичного використання (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л.Шупика

ГУБЕНКО Віталій Павлович

УДК 616.833–001.35–005.4–07–08

Комплексне відновлювальне лікування периферичних невропатій з використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції

14.01.15 ― νервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор Самосюк Іван Захарович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, завідувач кафедри;

членкор АМН України, доктор медичних наук, професор Чайковський Юрій Богданович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра гістології та ембріології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри;

доктор медичних наук, професор Лисенюк Віктор Павлович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри неврології та реабілітаційної медицини;

доктор медичних наук, професор Чеботарьова Лідія Львівна, Інститут нейрохірургії імені А.П.Ромоданова АМН України, завідувач відділу функціональної діагностики.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, (м. Харків)

Захист відбудеться 20.04.2005 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України.

Автореферат розісланий 17.03.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищена увага до периферичної нервової системи та її патології сприяла створенню нових уявлень та більш глибокому розумінню цієї проблеми, що привело до розвитку нових методів і підходів в оцінці та лікуванні хворих з периферичними невропатіями (А.К.Эсбери, Р.У.Джиллиатта, 1987). За даними ВООЗ ураження периферичної нервової системи складають від 8 до 10% від усіх захворювань нервової системи. Патологія периферичної нервової системи створює велику медико-соціальну проблему в зв'язку з її розповсюдженістю та високим процентом тимчасової непрацездатності хворих, а в деяких випадках і стійкою втратою працездатності (А.Г.Шиман и соавт., 2001; Н.Н.Яхно и соавт., 2003; Я.Ю.Попелянский, 2003; Ю.І.Головченко та співавт., 2003).

Серед великої кількості компресійно-ішемічних уражень периферичних нервів значне місце займають тунельні невропатії, питома вага яких складає 30-40%. На частку синдрому зап'ясткового тунелю припадає половина всіх тунельних невропатій (А.Н.Белова, 1999; И.З.Самосюк и соавт., 2004). Після респіраторних захворювань дорсалгії визнані в усьому світі основною причиною непрацездатності серед осіб середнього віку (Є.Л.Мачерет та співавт., 2001). Головним етіологічним фактором при вертеброгенній попереково-крижовій радикулопатії є компресія спинномозкових нервів випнутою грижею міжхребцевого диску з розвитком компресійно-ішемічного ураження (В.П.Веселовский, 1991; Т.И.Макеева, 1999; В.Н.Проценко, 2000; В.И.Боброва, 2002). Невропатія лицевого нерва займає друге місце по частоті серед патології периферичної нервової системи. Захворюваність складає від 16 до 30,1 на 100 000 населення. В більшості випадків захворювання виникає внаслідок тунельної компресії нерва (Є.Л.Мачерет та співавт., 2004; M.L.Barr, J.A.Kiernan, 1993; P.J.Sweeney, M.R.Hanson, 1996).

У традиційному лікуванні периферичних невропатій застосовуються фармакологічні, фізіотерапевтичні, рефлексотерапевтичні та кінезитерапевтичні методи (Я.Ю.Попелянский, 1989; В.П.Лисенюк, 1999, 2001; Е.Г.Дубенко и соавт., 2002; Ю.І.Головченко та співавт., 2001, 2003; І.С.Зозуля, 2004; І.З.Самосюк та співавт., 2004). Велика кількість способів лікування утруднює вибір найбільш адекватних методів та їх комбінацій. Часто лікарі переоцінюють можливості загальноприйнятої медикаментозної терапії, нехтуючи іншими немедикаментозними засобами.

З одного боку невропатії потребують тривалого часу в плані відновлення функції, при якому нерідко бувають рецидиви чи ускладнення захворювання, а з іншого, периферичні нерви мають значний відновлювальний потенціал, пов'язаний із вираженою здатністю до регенерації (С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, 1999).

У багатьох випадках клінічні спостереження свідчать про низьку ефективність лікування пошкоджень нервових стовбурів (J.E.Brecknell, J.W.Fawcett, 1996). Морфологічні дослідження дозволяють стверджувати, що критичним етапом регенерації нервів є формування сполучнотканинного рубця в ділянці травми (І.С.Зозуля та співавт., 1992; C.Ide, 1996). Сполучна тканина, яка утворює його основу, гальмує невротизацію периферичного відрізка (Л.И.Слуцкий, Р.П.Филиппова, 1980). Не вивчені особливості формування сполучнотканинного рубця та встановлення нейро-десмальних відношень в умовах компресійно-ішемічної невропатії. Недостатньо враховано значення формування такого рубця в створенні оптимальних умов регенерації нерва (D.Blotter, H.G.Baumgarten, 1994). Це потребує пошуку фармакологічних засобів з направленим інгібуючим впливом на сполучну тканину в місці компресії, що сприяло б регенерації та ремієлінізації осьових циліндрів.

Новим в лікуванні периферичних невропатій є використання ліпідів. Деякий час без вираженого терапевтичного ефекту застосовувались гангліозиди (Я.Ю.Попелянський, 1989). Але у людини тканини мозку та нервів найбільш багаті фосфатидами (до 30%), які сконцентровані в мієлінових оболонках (А.Н.Клімов, 1985; D.A.White, 1973). Причому в периферичних нервах переважає фосфатидилхолін. Відомо, що аксономієліновий обмін фосфатидилхоліну має значення для трофічного впливу нейрона на мієлінову оболонку (Л.О.Бадалян, И.А.Скворцов, 1986). Ліпосомні препарати ще не застосовувались в лікуванні невропатій.

До цього часу не існувало достатньо ефективного, патогенетично й саногенетично обгрунтованого, диференційованого (вибір місця впливу з урахуванням характеру, стадії та етапу процесу) підходу у відновлювальному лікуванні хворих з периферичними компресійно-ішемічними невропатіями. Не розроблено лікування, що впливало б на різні структурно-функціональні ланки патогенетичних механізмів та саногенетичні реакції для прискорення процесу регенерації в ділянці компресії периферичних нервів.

У зв'язку з цим актуальним є пошук більш ефективних нових способів та схем лікування, індивідуалізованих та комплексних по характеру з урахуванням стану нервів та м'язів, де б поєднувалась дія різнонаправлених лікувальних засобів з дією фізіотерапевтичних чинників. Сучасним підходом є комплексність стимулюючого та регулюючого впливу на нейром'язовий апарат фармакологічними, рефлексотерапевтичними, фізіотерапевтичними та кінезитерапевтичними методами. Позитивна дія нейром'язової електростимуляції на процеси відновлення периферичних нервів дозволила включити її у комплексне лікування.

Таким чином, подальше вивчення компресійно-ішемічних механізмів розвитку периферичних невропатій має теоретичне, а пошук нових методів відновлювального лікування хворих ― практичне значення для вирішення даної проблеми, що стало предметом для цього наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, затверджена РПК по проблемі "Неврологія" і є фрагментом комплексної науково-дослідної міжкафедральної роботи (номер держреєстрації 01.99.V004615).

Мета роботи: підвищення ефективності відновлювального лікування хворих з периферичними компресійно-ішемічними невропатіями шляхом розробки та застосування диференційованих патогенетично і саногенетично обгрунтованих реабілітаційних програм з використанням ліпіну та нейроміостимуляції на основі експериментального та клініко-інструментального досліджень.

Задачі дослідження:

  1. Розробити експериментальну модель тунельної компресійно-ішемічної невропатії на щурах і вивчити на ній дегенеративно-дистрофічні зміни та особливості регенерації і ремієлінізації в ділянці стискання нерва.

  2. На експериментальній моделі тунельної компресійно-ішемічної невропатії оцінити ефективність застосування ліпіну та дослідити його вплив на регенерацію та ремієлінізацію нервових волокон, формування сполучнотканинного рубця в ділянці стискання нервового стовбура.

  3. Оцінити ефективність комплексної базисної терапії з використанням параневральних (паравертебральних корінцевих) блокад з дексаметазоном та традиційним внутрішньом'язовим введенням загальноприйнятих препаратів у хворих з компресійно-ішемічними невропатіями.

  4. Проаналізувати вплив комплексного лікування із застосуванням медикаментозних блокад з ліпіном та дексаметазоном на клініко-електрофізіологічні показники у хворих з периферичними компресійно-ішемічними невропатіями. Провести порівняльний аналіз ефективності традиційного лікування з ефективністю при застосуванні комплексної терапії з включенням ліпіну.

  5. Розробити методики диференційованої фармако-електро-кінезитерапії хворих з ураженням нейром'язового апарату на основі комплексного та комбінованого застосування різних за характером та спрямованістю лікувальних засобів з врахуванням невральних, м'язових та стато-динамічних порушень з метою стимуляції регенеративних саногенетичних процесів в периферичних нервах, відновлення рухових функцій.

  6. Дослідити особливості впливу поєднаного застосування ліпіну та диференційованої фармако-електро-кінезитерапії нейром'язового апарату у хворих з компресійно-ішемічними невропатіями, вертеброгенними попереково-крижовими радикулопатіями з врахуванням різного функціонального та морфологічного стану сегментів хребта (блокування, гіпермобільність, нестабільність, наявність та величина грижі диска) і оцінити результати використання цього комплексу за даними катамнестичного спостереження. Порівняти результати комплексного лікування в групі, де застосовували ліпін та диференційовану фармако-електро-кінезитерапію, з даними ефективності при використанні комплексу в поєднанні з ліпіном.

  7. Розробити та обгрунтувати програми лікування хворих з компресійно-ішемічними невропатіями в залежності від рівня, локалізації та функції уражених нервів, виду та вираженості змін у нервах і м'язах, вираженості рухових порушень, больового синдрому з метою підвищення ефективності реабілітаційних заходів та зменшення рецидивів захворювань.

Loading...

 
 

Цікаве