WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження (автореферат) - Реферат

Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Створена база даних, яка впроваджена в практичну роботу Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, дозволяє лікарям-ендокринологам здійснювати тривалий моніторинг тиреоїдного статусу осіб, що проживають за умов йодного дефіциту.

Встановлено розвиток серцево-судинної патології у 90% пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом, що є показанням для формування груп ризику і динамічного спостереження за такими хворими.

Упродовж спостереження можливе поєднання медикаментозного (L-тироксину у невеликих дозах) і фізіотерапевтичного впливу шляхом використання мікрохвильової резонансної терапії, що не призводить до погіршення стану хворих з ІХС.

Матеріали дослідження було використано при підготовці рішень Чернівецької та Івано-Франківської обласних рад "Про невідкладні заходи щодо профілактики йододефіцитних захворювань серед населення області", а також при створенні комісії по боротьбі з ендемічним зобом при Коломийській державній районній адміністрації Івано-Франківської області.

Основні положення дисертації прийняті до практичного застосування у Чернівецькому обласному ендокринологічному клінічному диспансері, у диспансерному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні,в ендокринологічних кабінетах центральних районних поліклінік Чернівецької та Івано-Франківської областей, використовуються у навчальному процесі кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинської державної медичної академії, кафедри ендокринології Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто на основі аналізу літератури було визначено напрямок, мету і задачі дослідження, самостійно проведено загальноклінічні дослідження, систематизацію, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних, обґрунтування наукових положень і висновків, підготовку наукових даних до публікації та до виступів на конференціях, написання дисертації. Епідеміологічні дослідження у Карпатському регіоні здійснювалися автором у складі експедицій лікарів Івано-Франківської області, інструментальні та лабораторні дослідження виконані автором спільно із співробітниками лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (зав. – доктор медичних наук В.І. Кравченко), гормональної лабораторії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, спеціалістами ультразвукової діагностики.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, були оприлюднені та обговорені на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми природокористування Карпатського регіону" (Коломия, 2000), 12-ому Міжнародному тиреоїдному конгресі (Кіото, 2000), на 8-ому конгресі Світової Федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), 82-ій підсумковій науковій конференції співробітників Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2001), на 6-ому з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001), на 6-ому з'їзді ендокринологів України (Київ, 2001), 4-ому Всеросійському конгресі ендокринологів (Санкт-Петербург, 2001), 27-ому засіданні Європейської тиреоїдної асоціації (Варшава, 2001), симпозіумі "Йодна профілактика: користь і можливі побічні ефекти" (Краків, 2001), науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження В.Я. Данилевського (Харків, 2001), I науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 95-річчю з дня народження академіка В.П. Комісаренка (Київ, 2002), науково-практичній конференції "Сучасні напрямки розвитку ендокринології" (Харків, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць (4 статті у спеціалізованих наукових виданнях, один деклараційний патент на винахід, 5 робіт у збірниках доповідей з'їздів і конференцій).

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту і включає: вступ, огляд літератури, результати власних досліджень, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел (69 робіт вітчизняних і російськомовних авторів і 217 робіт іноземних – дальнього зарубіжжя — авторів), містить 30 таблиць і 7 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження.З метою вивчення частоти субклінічного гіпотиреозу обстежено 150 осіб, які постійно проживають у високогірному ярусі Українських Карпат(с. Замагорів Верховинського району) і 150 осіб з с. Марківка, розміщеному у низькогірному ярусі. За результатами попередніх досліджень, у зазначених регіонах за показником рівня екскреції йоду з сечею встановлена йодна недостатність середнього ступеня тяжкості [Паньків В.І. та співавт., 2001]. На підставі виборчих списків сільських рад за допомогою таблиці випадкових чисел була сформована репрезентативна вибірка для сіл Замагорів та Марківка. Оцінку ступеня збільшення щитоподібної залози здійснювали шляхом пальпації та за даними УЗД, використовуючи класифікацію ВООЗ [1994 р.].

Враховуючи відомі взаємозв'язки між гіперхолестеринемією, підвищеним рівнем ЛПНЩ, що притаманне для явного гіпотиреозу, та підвищеним ризиком виникнення атеросклерозу, нами додатково вивчено порушення ліпідного метаболізму у 38 осіб із субклінічним гіпотиреозом віком від 32 до 67 років. Контрольну групу сформували 12 осіб, стандартизованих за віком та статтю, що перебували в еутиреоїдному стані, без проявів ІХС. Проведено також обстеження 53 пацієнтів з гіпотиреозом (у тому числі 14 хворих із субклінічним гіпотиреозом) з метою визначення ролі різних стадій захворювання як фактора ризику розвитку атеросклерозу.

З метою встановлення впливу на організм порушеного тиреоїдного статусу нами зроблено оцінку морфології та функції серцево-судинної системи у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом до і після застосування замісної терапії L-тироксином. Дослідження виконували за допомогою допплер-ехокардіографії у 26 пацієнтів з діагностованим субклінічним гіпотиреозом та у 30 здорових осіб (контрольна група аналогічного віку). Для вивчення нейро-м'язових порушень обстежено 140 хворих на субклінічний та явний (первинний) гіпотиреоз. Групу обстежених становили 96 жінок (69%) і 44 чоловіків (31%) віком від 20 до 65 років (середній вік становив 48,13  2,28 років), у всіх вікових періодах переважали жінки у співвідношенні з чоловіками 3 : 1.

Діагностика гіпотиреозу здійснювалася шляхом дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, для чого проводилося визначення тиреоїдних гормонів (Т4, Т3), а також тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) у сироватці крові.

Вміст ТТГ визначали за допомогою високочутливого методу, що ґрунтується на принципі хемілюмінісцентного імунологічного аналізу з використанням парамагнітних часток за допомогою імуноаналізатора STAT FAX 303 Plus фірми Awareness Technology Inc. (США) з показниками нормальних величин від 0,3 до 5,2 мкОД/мл і межею чутливості — 0,003 мкОД/мл. Концентрацію периферичних тиреоїдних гормонів, зокрема Т4, визначали за допомогою хемілюмінісцентного імунологічного аналізу вищеописаним імуноаналізатором (нормальні показники 50–113 пмоль/л). Чутливість методу становила 0,8 нг/мл при похибці 2,9–3,3% для Т3 і 1 нг/мл при похибці 4,1–5,9% для Т4.

Допплер-ехокардіографія виконувалася ультразвуковою системою Siemens-SL, обладнаною датчиком з частотою 3,5 МГц. Параметри, які використовувались при дослідженні морфології лівого шлуночка : кінцевий діастолічний розмір (КДР), кінцевий систолічний розмір (КСР); товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП); товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ); маса лівого шлуночка, відкоригована щодо площі поверхні тіла. З метою визначення систолічної функції лівого шлуночка (за методом Teichholz [1991 р.] досліджували фракцію скорочення (%); швидкість циркулярного вкорочення волокон (м/с); середнє аортальне прискорення (м/с2); максимальну швидкість аортального потоку (см/с); серцеву продукцію; системний судинний опір (дин/с.см–5). Діастолічну функцію лівого шлуночка характеризували: швидкість ранньодіастолічного потоку Е (см/с); швидкість потоку, зумовленого систолою передсердь А (см/с); коефіцієнт співвідношення швидкості ранньодіастолічного потоку до швидкості потоку, зумовленого систолою передсердь Е/А; період ізометричного розслаблення (мс).

Loading...

 
 

Цікаве