WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження (автореферат) - Реферат

Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім.В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

ГАВРИЛЮК Володимир Михайлович

УДК 616.441-007.61-07:616.632:546.15]-053/2

Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейро-м'язової систем за умов йодної недостатності

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії та Івано-Франківській обласній клінічній лікарні

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Паньків Володимир Іванович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубкова Світлана Тихонівна, Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, провідний науковий співробітник лабораторії функціональної діагностики;

кандидат медичних наук, доцент Приступюк Олександр Максимович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, доцент кафедри ендокринології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра ендокринології

Захист відбудеться 05.07. 2005 р. о _13____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114, вул.Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114, вул.Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий 26.02. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук Калинська Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема прихованих порушень функції щитоподібної залози є порівняно новою. Успіхи у вивченні цієї проблеми значною мірою зумовлені впровадженням упродовж останніх десятиліть у клінічній практиці радіоімунологічних методів визначення в плазмі крові тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та рівня гормонів щитоподібної залози, що відкрило нову еру в діагностиці та лікуванні гіпотиреозу. Це дозволило не тільки вірогідно розмежувати підвищений, нормальний чи знижений рівні ТТГ у крові і тим самим верифікувати стани гіпо-, еу- та гіпертиреозу, але й діагностувати латентно перебігаючі порушення функції щитоподібної залози, а саме — субклінічний гіпотиреоз. Цим терміном позначають клінічний синдром, який характеризується підвищеним рівнем ТТГ при нормальних показниках гормонів щитоподібної залози [Koutras D.A., 1999].

Різними авторами встановлено, що частота субклінічного гіпотиреозу становить у середньому 6% загальної популяції, у 5–6 разів перевищуючи поширеність явного гіпотиреозу [Canaris G. et al., 2000; Fatourechi V., 2001; Hollowell J. et al., 2002]. Тому проблеми його ранньої діагностики і шляхів корекції залишаються актуальними. Недаремно, у Міжнародній класифікації захворювань 10-го перегляду субклінічний гіпотиреоз виділено в окрему рубрику. В той же час у вітчизняній літературі трапляються лише поодинокі публікації про субклінічні дисфункції щитоподібної залози [Боднар П.М., 2004; Макар Р.Д., 2004], тому для широкого кола лікарів ці поняття недостатньо знані.

Залишається дискусійним питання терапевтичного підходу при субклінічному гіпотиреозі: активно втручатися призначенням адекватних доз замісної терапії чи динамічно спостерігати за такими пацієнтами [Lazarus J., 1993; Fatourechi V.et al., 2003; Sgarbi J. et al., 2003]. Отже, ця проблема заслуговує більшої уваги як з теоретичних, так і практичних позицій.

Таким чином, значна розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу визначає значущість і науково-практичну актуальність всебічного вивчення латентних порушень функціонального стану щитоподібної залози з метою пошуку ефективних шляхів для його лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планових наукових досліджень Буковинської державної медичної академії "Вивчення епідеміології, факторів ризику, клініки та діагностики розумової відсталості у дітей Чернівецької області" (номер державної реєстрації 0198V005598), "Зоб на Північній Буковині (епідеміологія, клінічні особливості, профілактика, лікування)" (номер державної реєстрації 0103U004374).

Мета дослідження — встановлення частоти, клініко-біохімічних, гемодинамічних і нейро-м'язових особливостей субклінічного гіпотиреозу у хворих Карпатського регіону за умов йодної недостатності, а також визначення порівняльної ефективності медикаментозного і фізіотерапевтичного методів лікування даної патології.

Задачі дослідження:

1. На основі клінічних досліджень встановити поширеність субклінічного гіпотиреозу у чоловіків і жінок, що проживають у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат, за умов йодної недостатності.

2. Прослідкувати динаміку тиреоїдного статусу в популяції з підвищеним рівнем ТТГ і нормальними показниками Т4.

3. Проаналізувати особливості порушень ліпідного метаболізму шляхом визначення вмісту холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та тригліцеридів при субклінічному гіпотиреозі.

4. Визначити роль субклінічного гіпотиреозу як фактора ризику розвитку атеросклерозу.

5. Вивчити особливості змін показників структури та гемодинаміки серця при субклінічному гіпотиреозі, а також вплив на них терапії L-тироксином.

6. Провести аналіз динаміки нейро-м'язових симптомів у хворих на субклінічний гіпотиреоз упродовж 12-місячного спостереження під впливом терапії L-тироксином.

7. Вивчити можливість застосування мікрохвильової резонансної терапії (МРТ) у лікуванні субклінічного гіпотиреозу, обґрунтувати її доцільність та розробити підходи і схеми застосування.

Об'єкт дослідження — діагностика та лікування субклінічного гіпотиреозу.

Предмет дослідження — частота, ліпідний обмін, функціональний стан серцево-судинної та нейро-м'язової систем при субклінічному гіпотиреозі.

Методи дослідження — інструментальні (УЗД щитоподібної залози, допплер-кардіографія, електроміографія), визначення медіани йодурії згідно реакції Sandell-Kolthoff, імуноферментне визначення ТТГ, Т3, Т4, антитіл до тиреоглобуліну.

Наукова новизна одержаних результатів

Встановлено частоту субклінічного гіпотиреозу в популяції, що проживає за умов йодного дефіциту в Карпатському регіоні (3,3% –у низькогірному селі та 5,3% – у високогірному).

Аналіз тиреоїдного статусу в осіб з підвищеним рівнем ТТГ та нормальними показниками Т4 показав, що у 32,4% з них впродовж 10-річного періоду спостереження розвинувся явний гіпотиреоз, у 53,8% стан щитоподібної залози не змінився, у 13,8% показники вмісту ТТГ нормалізувалися.

Встановлено, що підвищений рівень атерогенних фракцій ліпідного спектру крові при субклінічному гіпотиреозі перебуває у прямій залежності від ступеня підвищення рівня ТТГ. Досягнення нормалізації рівня ТТГ після терапії L-тироксином призводить до зниження концентрації загального холестерину та холестерину ЛПНЩ.

Комплексний метод обстеження хворих на субклінічний гіпотиреоз (допплер-ехокардіографія, електроміографія) дозволив уточнити частоту і характер порушення стану серцево-судинної і нейро-м'язової систем і прослідкувати за їхньою динамікою в процесі лікування.

Вперше на основі УЗД показано, що у хворих із субклінічним гіпотиреозом спостерігаються порушення геометричної структури і діастолічної функції лівого шлуночка, які у більшій мірі пов'язаніз наявністю артеріальної гіпертензії.

Вперше розроблено та впроваджено спосіб лікування субклінічного гіпотиреозу в поєднанні із супутньою серцево-судинною патологією. Розроблено схему поєднаного використання двох видів лікувального впливу: медикаментозного (терапії L-тироксином у дозі 0,4–0,6 мкг/кг/добу) та фізіотерапевтичного (МРТ трьома десятиденними курсами впродовж 6 місяців), що дозволило через 3–4 місяці зменшити дозу L-тироксину, вірогідно зменшити рівень холестерину та досягти позитивної динаміки даних ЕКГ.

Loading...

 
 

Цікаве