WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

Мутагенна дія нітратів становить небезпеку в тому плані, що в шлунково-кишковому каналі тварин під впливом ферментів декарбоксилюванння кишкової мікрофлори утворюються ендогенні нітрозосполуки, які з амідами утворюють канцерогенні нітрозаміни. Вони порушують процеси мітозу і спричиняють розлади "розшивання" ДНК на стадії реплікації за типом делецій і змінюється молекулярна структура хромосом. Порівнюючи результати наших досліджень із повідомленнями в літературі, відзначаємо, що характер мутацій, які спричиняють нітрити, такий як і при дії інших генотоксичних чинників, і вони не відрізняються від спонтанних природних мутацій, встановлених у дослідах інших авторів.

Вважаємо, що механізм мутагенної дії нітратів необхідно інтерпретувати з позиції мутагенезу подібних до них окислів азоту. Враховуючи, що мутагенну дію проявляють агресивні форми кисню і продукти окиснення ліпідів, всі сполуки, що сприяють їх утворенню, можна вважати потенційно мутагенними (Дурнєв А.Д., 1981).

Вплив нітратів на імунну систему щурів. Стан імунної системи у лабораторних тварин оцінювали за величинами біохімічних показників крові, що відображають клітинний і гуморальний імунітети, зокрема, за бактерицидною та лізоцимною активністю сироватки крові, лізоцимною активністю лейкоцитів та фагоцитарною активністю. Нами встановлено, що при наявності в кормах білих щурів нітрату натрію в дозі 0,8 г/кг м.т. у сироватці крові на 30-у добу вірогідно знизилась, порівняно з контрольною групою тварин, лізоцимна активність до 36,10,6 % (P<0,05) та бактерицидна активність до 70,83,0 % (Р<0,05). Значно нижчим був показник лізоцимної активності лейкоцитів – 7,90,5 % (Р<0,001). Натомість збільшилась величина фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу нейтрофілів, відповідно, до 50,00,7 та 2,70,08 (Р<0,001). У межах нормальних величин знаходилась комплементарна активність сироватки крові. При тривалому навантаженні організму щурів нітратом натрію в субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) на 30-у добу у сироватці крові встановлено зниження активності комплементу на 26 %, лізоцимної активності на 27 % та бактерицидної активності – на 22 %. Активність лізоциму у лейкоцитах підвищилась на 15 %. Фагоцитарне число нейтрофілів було на 23 %, а їхній фагоцитарний індекс на 40 % більшим, ніж у тварин контрольної групи.

Отже, нітрати у дозі, вдвічі більшій за допустиму добову, при надходженні в організм щурів упродовж 30-и діб знижують захисні властивості організму. В якості компенсаторної реакції організму у відповідь на зниження окремих показників, що характеризують імунний статус (бактерицидна, лізоцимна активність сироватки крові), підвищується лізоцимна активність лейкоцитів, збільшується фагоцитарне число нейтрофілів та їхній фагоцитарний індекс. Вірогідно зростає кількість фагоцитарних макрофагів. Зниження комплементарної активності сироватки крові свідчить про деградацію гепатоцитів, оскільки основні компоненти системи комплементу синтезуються в печінці.

ДОСЛІДИ НА КУРЧАТАХ

Результати, отримані у модельних дослідах на щурах, стали підставою для проведення подальших експериментальних досліджень на курчатах. Метою досліджень було вивчити вплив нітратів при хронічному Н Н токсикозі на морфологічні і біохімічні показники крові, функціональний стан печінки, імунну систему та напруженість поствакцинального імунітету, дослідити можливість застосування антиоксидантів для профілактики згаданого вище токсикозу. Курчатам упродовж 30 діб із кормом задавали нітрати відповідно із схемою досліджень (0,4 гNO3ˉ/кг м.т. (далі читати 0,4 г/кг м.т.). – максимально допустимий добовий рівень нітратів у кормах для курей; 0,8 і 1,6 гNO3ˉ/кг (далі читати 0,8 і 1,6 г/кг м.т.) – кількість нітратів що, відповідно, в 2 і 4 рази більша за МДР). На тлі хронічного нітратно-нітритного токсикозу (1,6 г/кг м.т.) вивчали профілактичну дію аскорбінової кислоти (50 мг/кг), метіоніну (80 мг/кг), фенарону (200 мг/кг) та "Метіфену" – 280 мг/кг корму. Кров для досліджень відбирали на 1, 10, 20 і 30 доби.

Вплив нітратів на морфологічні і біохімічні показники крові курчат. При додаванні до корму курчат нітрату натрію в дозі 0,4 г/кг м.т. у сироватці крові упродовж досліду встановлено незначне підвищення рівня нітратів (9-10%), нітритів (6-8%) та метгемоглобіну крові – на 7-12%. На тлі нормального рівня білка, вміст альбумінів у сироватці крові був на 10-17% нижчим. Крім того, встановлено вірогідне збільшення кількості еритроцитів (14-25%) та підвищення рівня гемоглобіну крові (на 9-10%). Отримані результати свідчать про посилення метаболічних процесів та подразнення кровотворної системи.

При наявності в кормах нітратів у кількості, що вдвічі перевищує МДР, у крові на 10 добу на 34% підвищилась концентрація нітратів та на 31% – нітритів, рівень метгемоглобіну збільшився на 29%. Встановлено вірогідне зниження на 11% рівня загального білка і на 16% – альбумінів. Кількість еритроцитів зменшилася на 9%, а рівень гемоглобіну – на 13%. На 20 і 30-у доби досліду рівень нітратів підвищився, відповідно, на 70% і 74%, а нітритів на 52% і 43%. Високою була концентрація метгемоглобіну та вміст сечовини, відповідно, на 20% і 16%. За показниками середньої величини одного еритроцита та вмісту в ньому гемоглобіну і за величиною кольорового показника встановлено наявність мікроцитарної гіпохромної анемії. Активність каталази на 10, 20 і 30-у доби підвищилася, відповідно, на 26%, 19% і 14%, на 7-19% була вищою активність лактатдегідрогенази, на 6-8%  лужної фосфатази, на 7%  АлАТ і 28% – АсАТ. Отримані результати свідчать про високу активність метаболічних процесів за участю вказаних ферментів. Рівень сечовини у крові курчат за дослідний період підвищився на 8,5-9,3%, що підтверджує посилення метаболічних процесів, оскільки сечовина є кінцевим продуктом обміну білків. Встановлені зміни морфологічного і біохімічного складу крові та активності ферментів необхідно розцінювати як наслідок захисної реакції та включення адаптативно-компенсаторних процесів в системі гомеостазу у відповідь на токсичну дію нітратів. Вони протікають з участю електролітів, тому на 30-у добу рівень кальцію, фосфору і хлору у сироватці крові був нижчим порівняно з контролем. У травному каналі курчат під впливом нітратредуктази наявні в кормі нітрати відновлюються до нітритів і активно всмоктуються. Рівень нітрат- і нітрит-іонів перебуває у прямій залежності від кількості їх у кишечнику. Встановлено, що найбільш інтенсивно нітрати всмоктуються у перші 10 діб, їх рівень досягає максимуму на 20-у добу і дещо знижується на 30-у добу (рис. 7).

При наявності в кормі курчат нітратів у субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) на 10, 20 і 30-у доби досліду рівень нітратів був вищим, відповідно, на 79%, 76%, 70%, а нітритів удвічі. Рівень метгемоглобіну в крові упродовж досліду на 37-59% перевищував показники контрольної групи курчат. У сироватці крові за дослідний період рівень білка знизився на 8%, а вміст альбумінів на 26%. Максимальний рівень метгемоглобіну в крові сягав 28%, проте клінічного проявлення Н Н токсикозу не встановлено. Однак, це спричиняло розвиток тканинної гіпоксії та зниження дезінтоксикаційної функції печінки. Кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну упродовж досліду поступово знижувались на 13-19%. Середня величина одного еритроцита була більшою, а вміст і концентрація гемоглобіну в еритроциті меншими, порівняно з контролем, що вказує на наявність у крові молодих формених елементів крові. Встановлено розлади іонного гомеостазу з вивільненням у кров іонів натрію, високою утилізацією іонів кальцію і фосфору та виведенням з організму іонів калію і хлору.

Рис. 7. Концентрація нітратів, нітритів і метгемоглобіну в крові курчат залежно від дози нітрату натрію

Поступове зниження рівня сечовини у сироватці крові (на 11-17%) свідчить про зниження активності метаболічних процесів в організмі курчат та пригнічення функціональної здатності печінки синтезувати білки.

На 10, 20 і 30-у доби на 32-42% підвищилась активність каталази, на 34-74%  креатинфосфокінази і на 12-13%  лужної фосфатази, що вказує на високу активність процесів фосфорилювання. Активність АлАТ упродовж досліду була на 23-38% вищою, ніж у контролі. Активність АсАТ на 20-у добу підвищилася на 10%, а на 30-у добу на 19%, що вказує на деструкцію гепатоцитів і вивільнення з них внутрішньоклітинних ферментів – цитоплазматичної АлАТ та мітохондріальної АсАТ. При метгемоглобінутворенні звільняється значна кількість вільнорадикальних форм кисню, які спричиняють деструкцію цитоплазматичних мембран, і в першу чергу, їхнього фосфоліпідного шару. Деструкцію клітинних мембран гепатоцитів нами підтверджено при електронно-мікроскопічних дослідженнях печінки, а зменшення кількості рибосом на ендоплазматичному ретикулумі свідчить про пригнічення білоксинтезуючої функції печінки. Нітрати у субтоксичній дозі при тривалому надходженні в організм курчат, пригнічують еритропоетичну функцію кісткового мозку, знижують білоксинтезуючу функцію печінки, сповільнюють перебіг процесів фосфорилювання і переамінування та спричиняють деструкцію клітинних мембран гепатоцитів і вивільнення з них внутрішньоклітинних ферментів. Зміни морфологічного і біохімічного складу крові при наявності в кормі нітратів вказують на скритий токсикоз. Його можна діагнозувати за зниженням рівня загального білка і альбумінів та підвищенням активності АлАТ і АсАТ у сироватці крові курей.

Loading...

 
 

Цікаве