WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

методом М.А.Петрунь (1970); загальні ліпіди у реакції з фосфованіловим реактивом (А.А.Пентюк, 1987), фосфоліпіди – фотоколориметрично (Пентюк А.А., 1987), триацилгліцероли і гідроперекиси ліпідів – за методикою А.В.Мірошниченко (1984), швидкість перекисного окиснення ліпідів – за А.П.Владіміровим і В.С.Арчаковим (1984); БАСК і ЛАСК - фотоколориметрично (Чумаченко В.Е., 1991); ФАЛ – тестом із суспензією стафілококів (Чумаченко В.Е., 1991); титр комплементу в сироватці крові за гемолізом еритроцитів (Лефковіте І., 1981); активність лізоциму у сироватці крові за В.Е.Чумаченко (1991); кількість Т-лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення (Єськов А.П., 2002); мутагенну дію нітратів і нітритів визначали за метафазним аналізом клітин кісткового мозку та кількістю еритроцитів з мікроядрами (Schmid W., 1973); гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками.

Цифрові величини результатів досліджень виражали у міжнародних одиницях системи СІ. Результати досліджень піддавали статистичному аналізу біометрично з використанням комп'ютерної техніки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДОСЛІДИ НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ

Вивчення токсичності нітратів і нітритів за умов хронічного досліду. Модельні досліди на щурах проведені з метою вивчення токсичної дії нітрату натрію (100 мгNO3ˉ/кг м.т. (далі читати 100 мг/кг м.т.) – 2 група) і нітриту натрію (1 мгNO2ˉ/кг м.т. (далі читати 1 мг/кг м.т.) – 3 група) окремо та при сукупній дії обох препаратів (4 група). Упродовж 30 діб щурам з кормом давали нітрати у вказаних дозах. На 31-у добу їх піддавали евтанзії, відібрали кров для дослідження морфологічних та біохімічних показників (рис. 2).

Рис. 2. Вміст нітратів, нітритів і метгемоглобіну у крові щурів при хронічному нітратно-нітритному токсикозі

Встановлено, що після тривалого згодовування щурам корму, до якого додавали нітрат натрію (100 мг/кг м.т.) на 30- у добу рівень нітратів у сироватці крові підвищився на 34 %. За цих умов рівень нітритів збільшився удвічі, а метгемоглобіну на 16%. Загальна кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну крові зменшилися, відповідно, на 7 і 10%. Еритроцити мали меншу величину та знижений вміст гемоглобіну, що, поряд із зменшенням величини кольорового показника, вказує на пригнічення кровотворної функції кісткового мозку.

При наявності в кормі курчат нітриту натрію в дозі 1 мг/кг м.т. на 30-у добу досліду рівень нітратів був на 60%, нітритів у 7 разів, а метгемоглобіну крові у 22 рази вищим за показники контролю. У дослідних щурів при зниженні вмісту гемоглобіну на 11% зменшилась кількість еритроцитів на 24%. Останні мали менший об'єм та знижений вміст гемоглобіну, внаслідок чого зменшувалася величина кольорового показника, що свідчить про розвиток макроцитарної гіпохромної анемії.

Констатуємо, що при додаванні щурам до корму нітрату натрію (100 мг/кг м.т.) сукупно з нітритом натрію (1 мг/кг м.т.) у крові встановлено високий рівень нітратів, нітритів та метгемоглобіну. Підтвердженням пригнічення кровотворної функції кісткового мозку була макроцитарна гіпохромна анемія і лейкопенія. При сукупній дії нітратів і нітритів їх токсичність проявляється різними метаболічними шляхами та призводить до виразніших розладів метаболічних процесів ніж кожного препарату зокрема. Нітрити біологічно менш активні, але значно токсичніші порівняно з нітратами. Проте при сукупній дії настає сумація токсичної дії обох препаратів. Першопричиною цих процесів є активне метгемоглобінутворення, яке спричиняє тканинну гіпоксію, наслідком якої є окиснювальний стрес, що призводить до пригнічення кровотворної функції кісткового мозку та сповільнення окисно-відновних процесів. У наших дослідах встановлено, що при високому рівні нітратів у крові щурів настає лейкопенія, зменшується кількість лімфоцитів, еозинофілів та зростає кількість гранулоцитів, що вказує на наявність в організмі щурів запальних процесів.

Вплив нітратів на дезінтоксикаційну функцію печінки. Вплив нітратів і нітритів на дезінтоксикаційну функцію печінки визначали за рівнем загального білка та його фракцій, концентрацією ліпідів, холестеролу, триацилгліцеролів, сечовини, активністю ферментів у сироватці крові та за гексеналовою пробою (рис. 3,4,5).

При наявності в кормі нітрату натрію у дозі 100 мг/кг м.т. у сироватці крові щурів на 15% підвищився рівень загальних ліпідів, на 24% тригліцеролів та на 16% сечовини. У щурів вірогідно вищою була активність АсАТ, АлАТ і ЛФ, відповідно на 16%, 15% і 11% порівняно з контролем. У межах нормальних величин був рівень загального і вільного холестеролу та білків. Отже, нітрати у вказаній дозі не зменшували дезінтоксикаційну функцію печінки. Встановлена підвищена активність амінотрансфераз і фосфатаз та рівня ліпідів і триацилгліцеролів на тлі нормального рівня загального білка у сироватці крові вказує на посилення метаболічних процесів у відповідь на дію нітратів.

При задаванні щурам нітриту натрію (1 мг/кг м.т.) у сироватці крові встановлено підвищену, у порівнянні з контролем, активність АлАТ, АсАТ і ЛФ - відповідно, на 42%, 58% і 23% та зростання рівня ліпідів на 39% і загального білка на 8%. Натомість, рівень вільного і загального холестеролу, триацилгліцеролів і сечовини був, відповідно, на 6%, 24%, 24% і 23% (Р < 0,025) нижчим, ніж у тварин контрольної групи.

Рис. 3. Вміст загальних ліпідів і триацилгліцеролів у крові щурів при хронічному нітратно-нітритному токсикозі

Отже, нітрити спричиняють токсичне ураження печінки, що супроводжується вивільненням із гепатоцитів внутрішньоклітинних ферментів та пригніченням метаболічних процесів, на що вказує зниження рівня триацилгліцеролів, холестеролу і сечовини.

Рис. 4. Вміст холестеролу у крові щурів при хронічному нітратно-нітритному токсикозі

При сукупній дії нітратів і нітритів знижується дезінтоксикаційна функція печінки, що виникає внаслідок сумації токсичних ефектів обох препаратів і призводить до ураження печінки, деструкції мембран клітин гепатоцитів та активації перекисного окиснення фосфоліпідів.

Рис. 5. Вміст загального білка і сечовини у крові щурів при хронічному нітратно-нітритному токсикозі

Пригнічення функціонального стану печінки при нітратно-нітритному токсикозі підтверджено методом гексеналової проби. Для цього у щурів викликали експериментальний фармакологічний сон внутрішньочеревним введенням гексеналу (60 мг/кг м.т.) на тлі Н Н токсикозу ( 0,5 і 0,2 г/кг м.т., що відповідає 1/2 і 1/5 ЛД50). Встановлено, що через 1, 3, 5 і 24 год. після додавання до корму нітратів (1/2 ЛД50) час біотрансформації гексеналу в печінці (тривалість сну) був на 46, 52, 65 і 27 хв. тривалішим, ніж у щурів контрольної групи. Нітрати у перші 5 год. різко пригнічували дезінтоксикаційну функцію печінки, яка не відновлювалась упродовж 24 год. У дозі 1/5 ЛД50 нітрати незначно і лише на короткий час продовжували тривалість експериментального гексеналового сну.

Отже, пригнічення дезінтоксикаційної функції печінки є результатом впливу нітратів на мікросомальні ферменти гепатоцитів, що беруть участь у біотрансформації токсичних сполук.

Вивчення мутагенної дії нітратів і нітритів. Віддалені ефекти побічної дії нітратів визначали після введення нітратів і нітритів щурам у субтоксичних дозах за метафазним аналізом клітин кісткового мозку та кількістю еритроцитів з мікроядрами у периферичній крові. Критерієм цитогенетичної дії нітратів був спонтанний рівень хромосомних і хроматичних аберацій у ядрі клітин (рис. 6).

Встановлено, що при хронічному Н Н токсикозі нітрати у дозі 0,8 г/кг м.т. упродовж 30 діб не викликали мутагенної дії. У субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) нітрати не спричиняють змін у клітинах кісткового мозку, проте кількість еритроцитів з мікроядрами на 10 і 20-у добу досліду збільшилась на 44 і 76%, а на 30-у добу їх число було вдвічі більшим, ніж в контролі.

При гострому Н Н токсикозі після одноразового введення щурам нітриту натрію (1/2 ЛД50) у клітинах кісткового мозку встановлено порушення мітозу, на що вказує збільшення на 5-7% кількості хромосомних і хроматидних аберацій. Зростання числа еритроцитів з мікроядрами на 24, 48 і 72 годину, відповідно на 54%, 67%, 43%, свідчить про вплив нітритів на генетичний апарат клітин. У дозі (1/5 ЛД50) нітрити не викликали мутагенних змін в еритроцитах. За оцінкою мутагенного аналізу клітин кісткового мозку та кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено, що за генотоксичністю нітрати належать до препаратів слабкої мутагенної дії. Небезпеку становлять нітрити. Вони уражають генний апарат клітин і можуть бути індукторами канцерогенезу. Підтвердженням цього є роботи А.Д.Дурнєва і С.В.Середенін (1981), Г.А.Хмельницького і Б.Л.Рубенчик (1986), які відзначають канцерогенну дію нітрозамінів – проміжних продуктів відновлення нітратів у нітрити та високу кореляцію мутагенності із канцерогенезом і тератогенезом.

Рис. 6. Хромосомні і хроматидні аберації у кістковому мозку щурів при нітратно-нітритному токсикозі

Loading...

 
 

Цікаве