WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат) - Реферат

Методи досліджень: фармакологічні, токсикологічні,біохімічні і серологічнідослідження крові, генетичні, гістологічні, електронно-мікроскопічні та математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні науково обґрунтовано, розкрито і узагальнено нові аспекти патогенезу нітратно-нітритного токсикозу у курей. Сформульовано теоретичні основи токсикодинаміки нітратів в організмі курчат при хронічному токсикозі та встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів (аскорбінової кислоти, фенарону і метіоніну). Отримано нові дані стосовно дії нітратів у субтоксичних дозах на морфологічні показники крові, рівень електролітів і активність ферментів у сироватці крові. Вивчено вплив нітратів на білоксинтезуючу, дезінтоксикаційну і антиоксидну функції печінки. За динамікою біохімічних показників крові і активністю ферментів у сироватці крові та оцінкою гістоструктури печінки, нирок і кишечника та електронно-мікроскопічної структури тканин печінки встановлено, що у патогенезі нітратно-нітритного токсикозу, поряд із метгемоглобіноутворенням, вирішальну роль на рівні клітини відіграють процеси вільнорадикального окиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин із подальшим розвитком окиснювального стресу. Висунуто і обґрунтовано положення про участь імунних механізмів у підтриманні хімічного гомеостазу в організмі курчат при нітратно-нітритному токсикозі. Досліджено вплив нітратів на імунну систему – встановлено пригнічення клітинного і гуморального імунітетів та ослаблення поствакцинальної імунної відповіді при наявності в кормі нітратів понад максимально допустимий рівень. У дослідах на щурах за показниками метафазного аналізу клітин кісткового мозку та за кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено мутагенну дію нітратів. Представлено принципово нову схему розвитку хронічного нітратно-нітритного токсикозу. Запропоновано ефективні методи корекції гомеостазу та встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів – аскорбінової кислоти, фенарону, метіоніну та "Метіфену" при хронічному Н Н токсикозі. Викладені в дисертації наукові положення розкривають нові аспекти патогенезу нітратно-нітритних отруєнь і визначають передумови теоретичного обґрунтування та практичного застосування антиоксидантів для їх профілактики.

Наукова новизна отриманих результатів підтверджена рішенням про видачу деклараційного патенту на винахід "Спосіб профілактики токсичної дії нітратів корму і корекції обміну речовин у курей-бройлерів" (№2004604928 від 18 листопада 2004 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дали можливість поглибити уявлення про патогенетичні механізми токсичної дії нітратів та розробити ефективні методи корекції порушень, які виникають при хронічній нітратно-нітритній патології у курей. Комплексна оцінка інтенсивності наслідків ендогенної інтоксикації дає змогу всебічно оцінити ступінь ураження організму та вибрати адекватні способи профілактики токсикозу.

На основі проведених досліджень із вивчення хронічної дії нітратів на організм курей визначені теоретичні аспекти та розроблені практичні методи застосування аскорбінової кислоти, фенарону, метіоніну і "Метіфену" для профілактики розвитку токсикозу при наявності у кормі нітратів у кількостях, що перевищують максимально допустимий рівень (МДР). Встановлені зміни активності амінотрансфераз у сироватці крові курей використовуються як тест ранньої діагностики скритого Н Н токсикозу.

Окремі положення дисертаційної роботи ввійшли до "Методичних рекомендацій з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами", затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (2000 р.). Отримані результати досліджень були основою для розробки Технічних умов України (ТУ-У 24.4.-31003546-001-2004) на препарат "Метіфен", затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України та Настанови щодо його застосування (2004). Результати експериментальних досліджень з вивчення Н Н токсикозів використовуються у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації при вивченні курсу "Ветеринарна токсикологія".

Спеціалісти ветеринарної медицини західних областей України для запобігання нітратно-нітритних токсикозів у курей застосовують аскорбінову кислоту, фенарон і метіонін за розробленим нами методом та препарат "Метіфен". При наявності в кормах для птиці нітратів у кількостях понад МДР, для профілактики Н Н токсикозу до корму додають антиоксиданти з розрахунку на 1 т: аскорбінової кислоти – 50 г, метіоніну – 80 г, фенарону – 200 г або "Метіфену" 280 г. Антиоксиданти можна включати до складу мінерально-вітамінних преміксів. Вони захищають жири корму та жиророзчинні вітаміни від окиснення та підвищують несучість курей.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію розвитку хронічного Н Н токсикозу, яка покладена в основу дисертаційної роботи, сформулював мету і основні етапи досліджень, здійснив пошук та аналіз літератури, організував досліди і провів експериментальні дослідження. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, викладення висновків та пропозицій автор здійснив з методичною допомогою наукового консультанта.

Гістологічні та електронномікроскопічні дослідження внутрішніх органів курчат проведені нами спільно із співробітниками лабораторії гістоморфології Ольштинської аграрної академії (Республіка Польща).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і отримали загальне схвалення на щорічних наукових звітах і конференціях викладацького складу і аспірантів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького у 1995-2004 рр.; Міжнародній науковій конференції, присвяченій 50-річчю заснування зооінженерного факультету ЛДАВМ (Львів, 1999); І-ому національному з'їзді фармакологів України "Сучасні проблеми фармакології", Київ, 1995; І та ІІ-ій науково-практичній конференції "Неінфекційна патологія тварин (Біла Церква, 1995, 1998); І та ІІ-ій Всеукраїнських науково-методичних конференціях ветеринарних фармакологів і токсикологів (Київ, 1998, 2003); І, ІІ та ІІІ-ому міжнародних симпозіумах "Україна-Австрія" (Львів, 1996; Відень, 2000; Чернівці, 2002); Міжнародній науковій конференції до 100-річчя ЛДАВМ імені С.З. Ґжицького (Львів, 2000); науково-практичній конференції "Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини", присвяченій 150-річчю заснування Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Солярова Я.П., „Механізми фізіологічних функцій в експерименті і клініці" (Львів, 2001); науково-практичній конференції "До 75-річчя зооінженерного факультету Полтавської державної аграрної академії" (Полтава, 2002); VІІ-ій міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин" (Київ, 2002); VІІІ-ому українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002); ІІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини" (Суми, 2004); V-ій українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (Алушта, 2004).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 30 наукових працях, з яких 21 публікація у фахових виданнях (13 одноосібних), що входять до переліку, затвердженого ВАК України; методичні рекомендації, навчальний посібник, технічні умови та настанова на препарат "Метіфен".

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 299 сторінках комп'ютерного тексту, містить 51 таблицю і 50 рисунків (які займають 25 сторінок) та складається з таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Матеріал та методи досліджень", "Результати власних досліджень", "Аналіз і узагальнення результатів досліджень", "Висновки", "Практичні рекомендації", „Додатки". Список використаних літературних джерел, містить 613 найменувань, у тому числі 292 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана у 1995-2003 роках на кафедрі фармакології та токсикології ЛНАВМ і у клініці академії за схемою, представленою на рис. 1.

Модельні досліди проведені на 186 нелінійних білих щурах, а експериментальні дослідження на 400 курчатах відповідно до методичних рекомендацій "Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" (1997).

У крові щурів і курчат досліджували морфологічні та біохімічні показники: кількість еритроцитів у щурів підраховували на КФК-2 з використанням калібрувального графіка (Заблоцький В.М., Поляков В.Ф., 1985); у курчат – за методикою Н.А.Сєдих і співавт. (1985); вміст гемоглобіну – спектрофотометрично (Кондрахин И.П. и соавт., 1985); концентрацію метгемоглобіну – спектрофотометрично (Прохорова М.І., 1982); кількість лейкоцитів підраховували у камері Горяєва, лейкоцитарний профіль – у мазках крові за загальноприйнятою методикою, загальний об'єм еритроцитів – мікрометодом центрифугування крові (Архангельський І.І., 1993); у сироватці крові визначали активність АсАТ (КФ 2.6.1.1) і АлАТ (КФ 2.6.1.2.) – за методом Райтмана-Френкеля у модифікації К.Г.Капетанакі (1981); активність ЛФ (КФ 3.1.3.1) і КФ (КФ 3.1.3.2) – фотоколориметрично (Комаров Ф.І., 1981); активність каталази (КФ 1.11.1.6) – спектрофотометрично (Королюк М.А., 1988); рівень неорганічного фосфору, кальцію, магнію, натрію та хлору – спектрофотометрично (Козинець Г.Ч., 1997); вміст загального білка і його фракцій – за допомогою біуретового реактиву (Лемперт М.Д., 1968); концентрацію нітратів і нітритів – за методичними вказівками по визначенню нітратів і нітритів у кормах, продуктах харчування, біологічних рідинах організму (2001); рівень сечовини – за методикою з використанням диметилгліоксиму (Петрунь Н.М., 1970); загальний і вільний холестерол – за

Loading...

 
 

Цікаве