WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні, гемодинамічні аспекти імунозапалення та апоптозу у динаміці антигіпертензивного лікування (автореферат) - Реферат

Клінічні, гемодинамічні аспекти імунозапалення та апоптозу у динаміці антигіпертензивного лікування (автореферат) - Реферат

Таким чином, застосований нами комплексний метод діагностичних досліджень дозволив визначити епізоотичну ситуацію з туберкульозу у

господарствах і встановити причину реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби за короткий термін. Проведені дослідження дозволили розробити ,,Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств, благополучних щодо туберкульозу і встановлення видової належності культур мікобактерій". У подальшому вони були використані для визначення природи реакцій на туберкулін у ВРХ благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарств 7 областей України. До впровадження розроблених нами "Методичних рекомендацій" в цих господарствах визначення природи реакцій на туберкулін тривало від 7 до 84 місяців. За цей час в них з метою діагностики забито 2573 голови сенсибілізованих до туберкуліну тварин. Лише за рахунок цього економічні втрати склали 257300 гривень.

В процесі впровадження "Методичних рекомендацій", термін застосування яких продовжувався від 1 до 6–ти місяців, в досліджених стадах виділено 1395 корів, реагуючих на туберкулін. Встановлено, що причиною сенсибілізації тварин до туберкуліну були непатогенні для ВРХ атипові мікобактерії, що послужило підставою для спростування у досліджуваних тварин діагнозу на туберкульоз. Тварини, що реагували на туберкулін залишались в загальному стаді.

Таким чином, завдяки застосуванню цих заходів сума попереджених економічних втрат в цих господарствах становила 1780 тис. гривень. Слід сказати, що і зараз ВРХ цих господарств залишається благополучною щодо захворювання на туберкульоз.

Приведені факти свідчать про те, що існуючі нормативні документи потребують деяких змін. При визначенні епізоотичної ситуації щодо туберкульозу слід користуватись запропонованими нами "Методичними рекомендаціями з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств, благополучних щодо туберкульозу і встановлення видової належності культур мікобактерій".

Розробка заходів щодо оздоровлення від туберкульозу стад ВРХ, ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями. З 1974 року кількість культур атипових мікобактерій в порівнянні з культурами мікобактерій туберкульозу, виділених в країні від ВРХ, мала тенденцію до зростання. Так, у 1974 році їх було 2,0%, через десять років (1984) – 15,2%, у 1994 році – 68,9%, а у 2003 році – 82,6%. Складалось враження, що ці мікроорганізми можуть перебувати не лише в організмі здорової, але і в організмі ураженої збудником туберкульозу худоби. І якщо це так, то нормативи профілактики цієї хвороби в благополучних та ліквідація її в стадах неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз мусять зазнати певних вдосконалень та корекції.

Правомірність такої думки була підтверджена даними аналізу епізоотичної ситуації щодо цієї хвороби в АТОВ "Степове" Луганської області, в якому за 55 місяців неблагополуччя при проведенні нами оздоровчих заходів виділено і здано на забій 1203 голови хворої худоби. В перші три роки неблагополуччя від забитих тварин виділяли лише культури збудника туберкульозу бичачого виду. Завдяки впровадженню оздоровчих заходів, на початку четвертого року неблагополуччя з матеріалу від забитих тварин, що реагували на туберкулін, виділення збудника туберкульозу припинилось. Проте від них в подальшому стали виділяти атипові мікобактерії.

Застосуванням комплексного методу досліджень худоби господарства визначено, що у сенсибілізованих до туберкуліну тварин інтенсивність реакцій на комплексний алерген з атипових мікобактерій (КАМ) була вищою ніж на туберкулін для ссавців.

Результати досліджень були підставою до зняття карантинних обмежень на туберкульоз, а тварин, які при контрольних дослідженнях реагували на туберкулін, залишали в загальному стаді господарства.

Одержані дані свідчать, що в деяких неблагополучних на туберкульоз ВРХ стадах поряд зі збудником M. bovis сенсибілізацію її до туберкуліну зумовлюють непатогенні атипові мікобактерії. За таких обставин досягти виконання вимог існуючих нормативних документів, а саме припинення у всьому стаді виділення реагуючих на туберкулін тварин було неможливо. Як і неможливо визначити межу припинення інфекційного процесу, зумовленого збудником туберкульозу, та продовження сенсибілізації худоби атиповими мікобактеріями. В такому випадку оздоровлення господарства здійснюють лише шляхом повної заміни неблагополучного поголів'я здоровими тваринами.

Застосуванням розроблених нами "Методичних рекомендацій" у господарстві ,,Степове'' недоліки існуючої системи оздоровлення господарства були усунені. Розмежування цих двох важливих питань, дозволило об'явити поголів'я худоби господарства благополучним щодо захворювання на туберкульоз. За 35 місяців, що минули після оздоровлення, комплексними одинадцяттю дослідженнями виділено 488 корів, що реагували на туберкулін. У 42-х таких тварин після забою змін властивих туберкульозу не було встановлено, а бактеріологічним дослідженням проб матеріалу, відібраного від 35 корів, у 13-ти випадках виділені культури атипових мікобактерій видів M. phlei, M. vaccae i M. fortuitum. Інші реагуючі на туберкулін корови утримувались в загальному стаді господарства, що дозволило запобігти економічних втрат на суму 60900 гривень.

Таким чином доведено, що оздоровити худобу неблагополучного господарства можливо навіть тоді, коли епізоотичний процес, зумовлений збудником туберкульозу, припинився, а сенсибілізацію організму тварин до туберкуліну продовжують викликати атипові мікобактерії.

Надалі була випробувана можливість оздоровлення господарств, в яких крім збудника туберкульозу сенсибілізація тварин до туберкуліну була обумовлена не тільки атиповими мікобактеріями, але й вакцинним штамом мікобактерій. Дослідження проведені в державному племінному заводі "Плосківський" Київської області, де серед 2028 голів ВРХ у січні 2001 року відбувся спалах туберкульозу. Кількість хворого поголів'я в ньому становила 3,4 %.

З метою прискорення оздоровлення худоби господарства, доросле поголів'я було щеплене препаратом ПКП–3, до складу якого входила жива культура вакцинного штаму БЦЖ. Вже через 1–2 місяців після щеплення кількість сенсибілізованих до туберкуліну тварин збільшилась до 55,8%. Серед забитих 39 тварин зміни властиві туберкульозу знайдені у 8 голів.

Черговим третім – п'ятим дослідженнями на туберкульоз щепленого поголів'я кількість тварин що реагували на туберкулін становила 24,6–58,3% від загального щепленого поголів'я господарства. В той же час серед щепленої худоби вона сягала до 47,6%. Слід сказати, що у 20–ти забитих тварин змін властивих туберкульозу не було. Проте з відібраного матеріалу від трьох тварин виділені культури атипових мікобактерій. Результати досліджень дали підставу до застосування в подальшому діагностичних методів, передбачених згаданими "Методичними рекомендаціями".

Дослідженнями щеплених і нещеплених препаратом ПКП–3 тварин симультанною алергічною пробою визначено, що інтенсивність реакцій на КАМ кожен раз у них була у 2–11 раз вищою ніж на туберкулін для ссавців. У забитих тварин туберкульозних уражень не було, а з відібраного від них проб матеріалу виділяли лише культури атипових мікобактерій виду M. phlei.

Одержані дані дозволили, як і в АТОВ "Степове", зняти з господарства карантинні обмеження щодо туберкульозу. Подальшими двома черговими комплексними дослідженнями худоби підтверджена правильність такого рішення.

Таким чином, результати застосування комплексних досліджень тварин на туберкульоз, передбачені розробленими нами "Методичними рекомендаціями" показали, що оздоровлення худоби, ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями і мікобактеріями вакцинного штаму БЦЖ, можливе навіть тоді, коли в стаді не припинилось виділення тварин, що реагують на туберкулін. Контроль благополуччя стада, як і в благополучному господарстві, слід проводити двічі на рік шляхом застосування заходів, передбачених "Методичними рекомендаціями".

Матеріали досліджень, одержаних протягом семи років в АТОВ "Степове", та протягом трьох років в племзаводі "Плосківський", дали підставу для розробки "Заходів по оздоровленню від туберкульозу стад ВРХ ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну

непатогенними мікобактеріями". Матеріали з обґрунтування цього документу заслухані та затверджені для впровадження у виробництво Науково – технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України 12 грудня 2003 року, протокол № 1.

Завдяки впровадженню чинних і розроблених нами методів та заходів боротьби з туберкульозом ВРХ кількість неблагополучних щодо туберкульозу господарств в Україні значно зменшилась.

ВИСНОВКИ

  1. Проведений епізоотологічний моніторинг дозволив встановити особливості захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби при різних системах оздоровчих заходів впродовж 1951-2003 років. Визначено причини повторних спалахів захворювання худоби на туберкульоз в оздоровлених господарствах, розроблено і впроваджено комплексний метод діагностики, який забезпечує диференціацію параалергічних реакцій на туберкулін, спричинених непатогенними атиповими мікобактеріями, а також запропоновано і впроваджено метод оздоровлення та подальшого контролю стад худоби, ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої непатогенними атиповими мікобактеріями, що прискорило оздоровлення господарств, скоротило економічні збитки та поліпшило загальну епізоотичну ситуацію з туберкульозу в Україні.

  2. Епізоотологічними особливостями туберкульозної інфекції є поширеність в різних природнокліматичних зонах, висока сприйнятливість до M. bovis тварин різновікових та статевих груп і стаціонарність. Найбільша кількість неблагополучних пунктів щодо туберкульозу зареєстрована в період з 1951 по 1976 рік, відповідно 1901 і 978. За період 1977-2003 рр., завдяки впровадженню нових широкомасштабних протиепізоотичних заходів, кількість неблагополучних пунктів зменшилась з 743 до 29, а захворюваність тварин відповідно з 0,56% до 0,1%.

  3. За останні 30 років при дослідженні проб матеріалу від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби збільшилась частка культур атипових мікобактерій з 2,0% у 1974 р. до 82,6% у 2003 році від загальної кількості виділених культур мікобактерій. Кількість ізольованих культур M. bovis зменшилась з 94,1% до 15,8%, M. tuberculosis – з 2,6% до 0,3 %, а M. avium – з 1,2% до 1,0%.

  4. Виникнення повторних спалахів захворювання на туберкульоз худоби зумовлено в 5,3% господарств хворою худобою, що не реагувала на туберкулін і залишалася у стаді; у 71% – внаслідок проведення неякісної дезінфекції; у 15,8% – новим занесенням збудника хворими тваринами і в 7,9% – хворими на туберкульоз людьми.

Loading...

 
 

Цікаве