WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні, гемодинамічні аспекти імунозапалення та апоптозу у динаміці антигіпертензивного лікування (автореферат) - Реферат

Клінічні, гемодинамічні аспекти імунозапалення та апоптозу у динаміці антигіпертензивного лікування (автореферат) - Реферат

Методи дослідження. При виконанні роботи використовували метод ретроспективного епізоотологічного аналізу, клінічний, алергічний, серологічний, патологоанатомічний і бактеріологічний методи досліджень.

Вірогідність отриманих результатів визначали статистичним методом дослідження.

Наукова новизна. Епізоотологічним моніторингом визначено, що туберкульозна інфекція серед великої рогатої худоби у післявоєнні роки характеризувалась в різних регіонах України підвищенням або зменшенням напруженості епізоотичного процесу і залежала від біологічних властивостей мікобактерій, розповсюджених серед тварин та в об'єктах зовнішнього середовища, економічних умов, а також якості проведених профілактичних та оздоровчих заходів.

Показано, що до 1973 року від ураженої ВРХ виділяли лише збудники туберкульозу бичачого, людського та пташиного видів, проте у 1974 році із

біоматеріалу від худоби, яка реагувала на туберкулін, виділено 17 культур атипових мікобактерій, у 1990 році – 1569 культур, у 2003 році – 275 культур, які не зумовлювали захворювання на туберкульоз у ВРХ, але викликали сенсибілізацію організму до туберкуліну для ссавців.

Встановлено, що причинами повторного захворювання на туберкульоз худоби в оздоровлених стадах були:

  • наявність в оздоровленому стаді анергічних до туберкуліну для ссавців хворих тварин;

  • присутність в оздоровлених господарствах тварин, уражених збудником туберкульозу, занесення його у стадо хворими тваринами, людьми, незнезараженим молоком, відвійками, а також збереження збудника в об'єктах зовнішнього середовища, внаслідок неякісного проведення заключних оздоровчих заходів.

Визначено доцільність застосування серологічних методів (РЗК) для виявлення анергічних до туберкуліну тварин у господарствах, що оздоровляються від туберкульозу.

Розроблені заходи оздоровлення від туберкульозу стад великої рогатої худоби одночасно ураженої збудником туберкульозу та сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями.

Встановлено, що на заключному етапі оздоровлення гуртів великої рогатої худоби від туберкульозу у реагуючих на туберкулін тварин, при відсутності в органах і тканинах характерних для туберкульозу уражень та негативних результатів бактеріологічних досліджень, для визначення природи реакцій на туберкулін доцільно застосовувати серологічні методи досліджень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень використано при розробці:

  • Заходів щодо оздоровлення стад ВРХ з повторним захворюванням на туберкульоз;

  • Методичних рекомендацій з визначення природи реакцій на туберкулін у ВРХ господарств, благополучних щодо туберкульозу, і встановлення видової належності культур мікобактерій;

  • Заходів з оздоровлення від туберкульозу ВРХ, ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями.

Перелічені розробки розглянуті та затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (1996-2003 рр.).

Одержані дані використані при розробці нової "Інструкції щодо заходів з профілактики та боротьби з туберкульозом тварин" (2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто проведено ретроспективний аналіз епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ в Україні та результатів досліджень худоби на туберкульоз у господарствах, де тварини були уражені тільки одним збудником туберкульозу або одночасно збудником туберкульозу і атиповими мікобактеріями, виконано аналітичну обробку та узагальнення отриманих результатів.

Досліди з вивчення причин повторного виникнення захворювання на туберкульоз в оздоровлених господарствах та розробки заходів щодо його запобігання, визначення природи реакцій на туберкулін у худоби господарств, благополучних щодо захворювання на туберкульоз, а також розробка заходів оздоровлення від туберкульозу ВРХ, одночасно ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями, та ідентифікацію культур мікобактерій виконано разом із співробітниками лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН, а також практичними спеціалістами ветеринарної медицини України.

Колегам, які допомагали у вирішенні поставлених завдань, висловлюю велику подяку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на засіданнях Вченої Ради ІЕКВМ УААН, на науково–практичних конференціях "Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки" (м. Харків, ІЕКВМ УААН, 1999 р.), "ІЕКВМ – 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки" (м. Харків, ІЕКВМ, 2002 р.), на Парламентських слуханнях на тему "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання" (м. Київ, Верховна Рада України, травень 2003 р.) та міжнародній науково–практичній конференції "Современные проблемы диагностики и профилактики туберкулеза животных" (м. Москва, Всеросійський науково–дослідний інститут експериментальної ветеринарії, 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць у фахових виданнях, із них 1 робота опублікована самостійно здобувачем.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 118 сторінках комп'ютерного друку і складається з вступу та розділів: огляду літератури, матеріалів та методів, власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу ілюстровано 9 таблицями та 7 рисунками. Список використаних джерел включає 191 джерело, у тому числі 47 – іноземних авторів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась у 1985–2003 роках в лабораторії вивчення туберкульозу Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Державних обласних лабораторіях ветеринарної медицини України та у господарствах Луганської, Київської, Харківської, Запорізької, Вінницької, Хмельницької, Сумської та Житомирської областей.

Розповсюдження туберкульозу серед великої рогатої худоби в господарствах України у період з 1947–1966 та 1967–2003 роки вивчали на підставі аналізу і узагальнення звітних даних Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України. Відомості про виділення культур мікобактерій із патологічного матеріалу від хворої на туберкульоз

великої рогатої худоби в господарствах України, одержані від Державної лабораторії ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України. Крім цього, в роботі використовували звітні дані лабораторій ветеринарної медицини та обласних станцій по боротьбі з хворобами тварин.

Власні результати досліджень отримані в спеціальних лабораторних, виробничих дослідах та в умовах господарств.

Дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз проводили у 24 господарствах на 26579 головах благополучної та на 3398 головах неблагополучної щодо захворювання на туберкульоз ВРХ.

З метою визначення у ВРХ природи реакцій на туберкулін використовували комплекс діагностичних досліджень на туберкульоз, який включав епізоотологічний, алергічний, серологічний, патологоанатомічний і бактеріологічний методи досліджень.

Алергічне дослідження ВРХ проводили згідно з "Настановами по використанню туберкулінів для алергічної діагностики туберкульозу у ссавців та птиці", затверджених ГУВ МСГ СРСР у 1978 та у 1996 році Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України та "Настановою по проведенню симультанної алергічної проби з використанням туберкуліну і комплексного алергену із атипових мікобактерій (КАМ) при діагностиці туберкульозу у тварин", затвердженою Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 4 липня 1980 року.

Сироватку крові від реагуючих на туберкулін тварин досліджували в реакції зв'язування комплементу (РЗК) згідно з "Настановою по постановці і обліку реакції зв'язування комплементу (РЗК) при діагностиці туберкульозу у тварин", затвердженою Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 15 серпня 1978 року.

Бактеріологічне дослідження проб матеріалу, відібраного від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби, проводили згідно з "Методичними рекомендаціями по діагностиці туберкульозу тварин", затвердженими Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 11 лютого 1976 року та "Настановою по діагностиці туберкульозу тварин та птиці", затвердженою Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України 26 травня 1994 року.

У 17 культур мікобактерій, виділених від реагуючих на туберкулін тварин, вивчали такі основні властивості:

  • швидкість і характер росту на середовищі Левенштейна-Йєнсена та середовищі для культивування мікобактерій при температурах 25°, 37°, 45°С;

  • характеристику колоній (розмір, форму, консистенцію, характер поверхні);

  • тінкторіальні властивості;

  • здатність утворювати пігмент на світлі та в темряві за методом Кивіса G.P. (1973);

  • стійкість до 5% хлористого натрію за методом Kestle D. et al. (1967);

  • каталазну активність за методом Middlebrook C. (1954);

  • реакцію редукції телуріту калію за методом Kilburn J. et al. (1969);

  • реакцію гідролізу твін-80 за методом Wayne L.G. (1962);

  • амідазну активність за методом Taequet et al. (1967) в модифікації Ільїної Т. Б. (1981).

Видову належність 17 культур мікобактерій, виділених із діагностичного матеріалу, визначали в лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН згідно із розробленою нами схемою ідентифікації культур мікобактерій.

Loading...

 
 

Цікаве