WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Виявлення, облік, лікування та диспансерне спостереження хворих на туберкульоз у поєднанні з віл-інфекцією (автореферат) - Реферат

Виявлення, облік, лікування та диспансерне спостереження хворих на туберкульоз у поєднанні з віл-інфекцією (автореферат) - Реферат

Як на способи самореалізації, вказують на творчість, самовираження, прояв власного "Я", продуктивну працю, соціальну активність, життєтворчість тощо.

Далі у дисертації пропонується структурно-функціональна модель процесу самореалізації особистості з виокремленням у ньому трьох етапів:

1-й етап - процес кристалізації особистісної сутності індивіда: а) вирішення наявних внутріошньоособистісних суперечностей, самовизначення; б) актуалізація сутнісних потреб; в) самопізнання, формування самосвідомості; г) актуалізація потенціалу особистості;

2-й етап - розгортання внутрішньої сутності особистості: д) формування мотивації та стратегії саморозвитку, самовдосконалення; е) самоуправління, саморегуляція у процесі діяльності;

3-й етап - опредметнення сутнісних сил особистості: ж) самоздійснення, реалізація особистісного потенціалу, формування предметно значущого внеску - досягнення результату; з) подальша творча діяльність, досягнення свободи та автономії.

Вищевказані процеси не завжди проходять строго у вказаній послідовності, відбуваються часто одночасно, паралельно, взаємно доповнюють один одного.

Основними сферами самореалізації особистості є приватне життя та професійна діяльність. Професійна самореалізація здійснюється за закономірностями, притаманними особистісній самореалізації, оскільки їх неможливо розмежувати ні в часовому, ні в просторовому, ні в сутнісному вимірі. Професійна самореалізація – це реалізація потенціалу особистості у професійній сфері, самореалізація у професійній діяльності. Кажучи конкретніше, цепроцес усвідомлення і кристалізації особистістю власної сутності та розгортання її у вигляді реалізації потенціалу з його опредметненням у професійній діяльності.

Передумовами самореалізації виступають: 1) вроджена тенденція особистості до росту і розвитку; 2) суперечності між наявними цілями і ступенем їх реалізації; 3) внутрішньоособистісні суперечності та зовнішні впливи, що можуть породжувати особистісні кризи; 4) діалектичні суперечності між становленням та розкриттям внутрішньої сутності, між соціальним і біологічним, суспільним та індивідуальним.

Самореалізація є можливою за умови достатнього рівня самосвідомості і активності особистості. Детермінантами професійної самореалізації виступають відповідні інтереси, цінності, цілі, ідеали, наявність внутрішньої потреби та зовнішніх спонук до самореалізації.

Рівнева структура самореалізації виглядає наступним чином. На низькому рівні самореалізації особистістьхарактеризується відсутністю прагнення до виявлення і розкриття своїх можливостей і потенцій; здатністю реалізувати лише ті якості, які яскраво виражені, не прикладаючи вольових зусиль; малоактивністю та малоусвідомленістю життєвої позиції, слабкістю самоусвідомлення, саморефлексії, саморегуляції, заниженістю рівня домагань. Людина перебуває на примітивно-виконавчому або індивідуально-виконавчому рівні особистісної самореалізації, за Л.О.Коростильовою.

На середньому рівні потреби і мотиви, виявлення і розкриття можливостей і здібностей носять ситуативний характер, залежать від оцінки оточуючих; людина здатна ставити перед собою цілі і прикладати вольові зусилля для їх досягнення, здатна до рефлексії, однак наявні труднощі у саморегуляції діяльності, коливання самооцінки, самоставлення. Особистісна самореалізація - на рівні реалізації ролей та норм у соціумі.

На високому рівні наявне стійке прагнення до виявлення і розкриття сутнісних сил і можливостей, творча активність, виявлення волі і наполегливості у досягненні поставлених цілей, здатність до рефлексії і саморефлексії, ефективної саморегуляції діяльності й емоцій, стійкість та адекватність самооцінки, свобода, відповідальність та самостійність у виборі діяльності для реалізації можливостей. Особистість знаходиться на рівні сенсожиттєвої та ціннісної реалізації, за Л.О.Коростильовою.

Стратегії самореалізації виділяються за двома критеріями. Стратегії можуть бути: 1) адекватні можливостям і цілям особистості або неадекватні; 2) далекої або близької перспективи.

Згідно з моделлю особистісної самореалізації, поетапна структура професійної самореалізації виглядає наступним чином:

1-й етап – професійне самовизначення: а) вибір професії; б) професійна освіта;

2-й етап – професійний розвиток: в) професійна адаптація; г) апробація теоретичних знань у практичній діяльності; д) професійне самовдосконалення, підвищення кваліфікації;

3-й етап – професійне становлення: е) підвищення рівня професіоналізму; ж) набуття професійного авторитету; з) досягнення активності, самостійності, творчого підходу у професійній діяльності.

Потреба у самореалізації, її задоволення нерозривно пов'язані із такими внутрішньособистісними процесами як самопізнання, самовизначення, самоставлення, самооцінювання, саморегуляція, самодетермінація, самоусвідомлення, саморозвиток. Як на теоретичному рівні, так і в реальному існуванні суб'єкта неможливо розділити ці процеси ні у часовому, ні у просторовому вимірі. В індивідуальному житті особистості, яка перебуває на досить високому рівні розвитку, ці явища відбуваються паралельно, взаємопроникно, взаємообумовлено, розвиваються, взаємодоповнюються, переходячи у процесі розвитку на якісно нові рівні.

У другому розділі "Особливості самореалізації особистості жінки" розкривається специфіка самореалізації особистості жінки у двох найважливіших сферах – професійній та сімейній.

З метою уточнення уявлень жінок про власну самореалізацію, розуміння ними змісту та значущості професійної самореалізації, перевірки її критеріїв нами було проведено психологічне опитування, що включало бесіду та анкетування. В анкетуванні взяли участь 62 жінки віком від 23 до 60 років.

Більшість респонденток на виконання сімейних обов'язків витрачають 10-50% зусиль та часу. З віком (після 50 років) спостерігається підвищення уваги до сфери сім'ї. Працюючі жінки молодшого віку приділяють більше уваги професійній діяльності, навіть за наявності малих дітей. Найбільш важливими для здійснення професійної самореалізації в опитаних нами жінок є (проранговано): 1) задоволення від роботи (заняття "до душі"); 2) професіоналізм; 3) наявність спілкування; 4) матеріальна винагорода; 5) можливість зробити щось корисне, вагоме; 6) можливість розвиватись, реалізувати свій потенціал; 7) можливість зробити кар'єру; 8) підвищення соціального статусу.

Перші позиції займають ті складові процесу самореалізації, які відповідають критерію задоволення–корисності (задоволення від роботи, можливість зробити щось корисне, вагоме, хороше) та критеріям реалізації цінностей (професіоналізм, спілкування, матеріальна винагорода). Можливість розвиватись, реалізувати свій потенціал свідчить про націленість на подальший творчий розвиток. Такі "егоїстичні" цінності як кар'єрний ріст та підвищення соціального статусу займають останні позиції. Жінки не вважають побудову кар'єри своїм завданням, оскільки стереотипно для жінки основною сферою діяльності вважається сім'я. Прагнення і спроможність займати високі посади також не відповідає стереотипові жіночої поведінки та позиції.

Результати проективного опитування жінок за методикою "Завершення речень" підтверджують ці дані: фемінність є бажаною рисою, професійна діяльність переважно обирається з метою особистісного пошуку, розширення соціальних контактів, світогляду; на глибинному рівні переважають сімейні цінності. З підвищенням інтенсивності професійної діяльності домашня робота стає обтяжливою, жінкам важче поєднувати ці дві сфери.

Аналіз літератури та психологічне опитування дозволили виділити критерії професійної самореалізації особистості жінки:

  1. відповідність діяльності принципу задоволення–корисності стосовно самої людини, соціуму, світу;

2) досягнення цілей, здійснення планів – реалізація цінностей і сенсожиттєвих орієнтацій;

3) відчуття себе суб'єктом власної життєдіяльності, що можна розуміти як вміння приймати самостійні рішення і діяти згідно з ними, нести за них відповідальність – автономність;

Loading...

 
 

Цікаве