WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Диференційна діагностика патологічних процесів епітелію шийки матки в процесі малігнізації (автореферат) - Реферат

Диференційна діагностика патологічних процесів епітелію шийки матки в процесі малігнізації (автореферат) - Реферат

Через те, що ПОЛ являє собою метаболічний процес, що має безпосереднє відношення до формування оксидативного стресу в організмі, для його адекватної оцінки нами також було проведене вивчення особливостей вільно радикального окислювання білків у крові хворих з різними варіантами перебігу інсульту.

Виявилося, у хворих з ускладненим ішемічним мозковим півкульовим інсультом концентрація карбоніліруваних білків у крові зростає на 500% (19,8 + 0,67 мкмоль/л) у порівнянні з величиною цього показника у здорових обстежених і на 168,3%, ніж у хворих з неускладненим інсультом.

У цьому зв'язку в них формуються певні метаболічні передумови для підвищення ризику посилення вільно-радикального ушкодження тканин внутрішніх органів і в тому числі нервової тканини [Шамуров Ю.С. та співавт., 2001], що у свою чергу визначає збільшення ваги клінічних проявів інтрацеребрально ускладненого мозкового інсульту і погіршення прогнозу його перебігу. Результати досліджень показують, що на 35-42 добу у хворих ускладненим інтрацеребрально ішемічним мозковим півкульовим інсультом вміст карбоніліруваних білків у крові знижувалося лише на 36,0% у порівнянні з його вихідною величиною.

Отримані нами дані підтверджують той факт, що виникнення оксидативного стресу в організмі хворих ішемічним інсультом і інтенсивність його прояву істотно зростає у випадку розвитку інтрацеребральних ускладнень. Причому, у хворих з ІУМПІІ карбонілірувані білки є більш вираженим маркером окисного стресу.

Крім цього, у клітках існує ферментативна система утилізації альдегідів [Srivastava S., 2000]. Важливим її компонентом є альдегіддегідрогеназа, що має безпосереднє відношення до адаптації кліток до дії окисного стресу, що ушкоджує, [Siems W.G., 1998] і зміна її активності може модулювати стійкість кліток до оксидативного стресу. З огляду на це, далі було проведене вивчення активності НАД- і НАДФ- залежних альдегіддегідрогеназ у крові хворих з різними варіантами клінічного перебігу інсульту.

У хворих з неускладненим варіантом перебігу інсульту в крові зростала активність НАД- і НАДФ- залежних альдегіддегідрогеназ на 30,5% і 18,4% відповідно в порівнянні з їхньою величиною в обстежуваних контрольної групи. У хворих з ускладненим варіантом перебігу захворювання активність ферментів ще більш зростала і ставала відповідно вищою на 123,8% і 67,3% (0,367 + 0,007; 0,164 + 0,003 мкмоль/мол хвилину), ніж в обстежуваних контрольної групи. При цьому активність НАД- і НАДФ- залежних альдегіддегідрогеназ у хворих з інтрацеребрально ускладненим варіантом МІ була на 71,5% і 41,4% вищим, ніж у хворих з неускладненим варіантом захворювання.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про те, що при інсульті відбувається виникнення гіперферментемії НАД- і НАДФ- залежних альдегіддегідрогеназ. Її виразність істотно зростає при ускладненому варіанті перебігу захворювання. Підвищення активності альдегіддегідрогеназ у крові хворих з різними клінічними варіантами перебігу інсульту відбиває формування адаптивних реакцій, спрямованих на утилізацію ендогенних альдегідів, що накопичуються в організмі в процесі оксидативного стресу. Посилення катаболізму цих метаболітів сприяє підвищенню стійкості тканин внутрішніх органів до метаболічної гіпоксії, що формується в організмі при інсульті. Зниження явищ оксидативного стресу в процесі лікування хворих супроводжується зменшенням явищ гіперферментемії ізоферментів альдегіддегідрогенази. Беручи до уваги характер виникаючої динаміки гіперферментамії альдегіддегідрогеназ у хворих з різними варіантами перебігу інсульту, можна припустити, що визначення активності НАД- і НАДФ- залежних ізоферментів може бути використане в якості чуттєвого біохімічного тесту в оцінці ваги захворювання й ефективності проведеної терапії.

Таким чином, результати комплексного динамічного клініко– електроенцефалографічного і клініко-біохімічного обстеження хворих у ранньому відновному періоді мозкового півкульового ішемічного інсульту, який супроводжувався внутрішньомозковими ускладненнями гострої стадії, дозволили розширити уявлення про особливості його перебігу, механізми їхнього формування, розробити підходи до індивідуального прогнозу і підбору лікувальних заходів.

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації проведене теоретичне обґрунтування з новим рішенням наукового завдання діагностики, а також клініко-нейрофізіологічної і біохімічної характеристики хворих з мозковим півкульовим ішемічним інсультом, що супроводжувався інтрацеребральним ускладненнями в гострому періоді захворювання з розробкою діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу і результатів раннього відновного періоду захворювання.

  2. У хворих на інтрацеребрально ускладнений мозковий півкульовий ішемічний інсульт у порівнянні з неускладненим інсультом у ранньому відновному періоді помічаються більш виражені рухові розлади і втрата побутових навичок залежно від ваги прояву інтрацеребральних ускладнень гострої стадії, що істотно впливає на перебіг і темпи відновних процесів даної категорії хворих.

  3. Регрес рухових порушень та відновлення побутових навичок у хворих на інтрацеребрально ускладнений мозковий півкульовий ішемічний інсульт повільніший, ніж при неускладнених формах, що обґрунтовує більш тривале проведення лікувально-реабілітаційних заходів, що дозволяє вірогідно зменшити рухові розлади (на 26,9% за шкалою Гольдблата) і підвищити рівень самообслуговування (на 9,5% за шкалою Бартеля).

  4. У ранньому відновному періоді інтрацеребрально ускладненого мозкового півкульового ішемічного інсульту, у порівнянні з неускладненим інсультом, за даними ЕЕГ-картирування, відзначається зміна параметрів основних ритмів (зниження альфа-ритму: на початку раннього відновного періоду частоти на 10,5%; на 35-42 добу зниження амплітуди на 37,1% і частоти на 14,9%) і вираженим ослабленням біоелектрогенезу. Картина цілісного паттерна фонової ЕЕГ багато в чому залежить від наявності в гострому періоді захворювання різних інтрацеребральних ускладнень і обґрунтовує більш активне застосування ноотропних препаратів.

  5. На початку раннього відновного періоду у хворих на інтрацеребрально ускладнений мозковий півкульовий ішемічний інсульт більш виражені явища окисного стресу, у порівнянні з неускладненими формами, що виявляються збільшенням у крові вмісту вільних (на 33,8%) і зв'язаних (на 28,3%) ТБК-реактивних речовин, шиффових основ (на 33,3%), а також карбоніліруваних білків (на 168,3%). Зміна концентрації карбоніліруваних білків є більш точним маркером окисного стресу при інтрацеребрально ускладненому мозковому півкульовому ішемічному інсульті. Протягом раннього відновного періоду відбувається зменшення проявів оксидативного стресу в меншому ступені у хворих з інтрацеребрально ускладненим мозковим півкульовим ішемічним інсультом .

  6. У хворих мозковим півкульовим ішемічним інсультом виникає гіперферментемія НАД- і НАДФ-залежних альдегіддегідрогеназ. Величина гіперферментемії вища у пацієнтів з інтрацеребрально ускладненим мозковим півкульовим ішемічним інсультом ніж у хворих з неускладненими формами (відповідно на 71,5% та 41,4%). При цьому в процесі лікування в ранньому відновному періоді відбувається їхнє істотне зниження.

  7. Порівняльний аналіз клініко-неврологічних, електронейрофізіологічних, комп'ютерно-томографічних і біохімічних даних у хворих з інтрацеребрально ускладненим і неускладненим мозковим півкульовим ішемічним інсультом показав, що наявні інтрацеребральні ускладнення гострого періоду, істотно негативно впливають на перебіг раннього відновного періоду, темпи відновлення рухових розладів і побутових навичок, обґрунтовуючи диференційоване застосування нейрореабілітаційних заходів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Хворим мозковим півкульовим ішемічним інсультом, які перенесли у гострому періоді інтрацеребральні ускладнення, в ранньому відновному періоді необхідне застосування активних і тривалих реабілітаційних заходів із пролонгованим використанням нейрометаболітів, антихолінестеразних препаратів, антиоксидантів, електростимуляції "Міотон-2", фізіотерапії та дозованої ЛФК

  2. Хворим мозковим півкульовим ішемічним інсультом, що перенесли у гострому періоді інтрацеребральні ускладнення і мають у ЕЕГ паттерні зниження частоти (менш 8,5 мГц) і амплітуди (менш 20,0мВт) альфа ритму в ранньому відновному періоді необхідна активна ноотропна терапія (застосування пірацетаму в дозуванні не менш 5,6 г/добу) до 2-х місяців.

  3. Хворим мозковим півкульовим ішемічним інсультом , які перенесли у гострому періоді інтрацеребральні ускладнення, необхідно здійснювати контроль у крові вмісту вільних і зв'язаних ТБК–реактивних речовин, шиффових основ і карбоніліруваних білків, концентрація яких повинна враховуватися при курсовому призначенні антиоксидантної терапії в ранньому відновному періоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Loading...

 
 

Цікаве