WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Диференційна діагностика патологічних процесів епітелію шийки матки в процесі малігнізації (автореферат) - Реферат

Диференційна діагностика патологічних процесів епітелію шийки матки в процесі малігнізації (автореферат) - Реферат

На підставі клініко-неврологічних, КТ, комп'ютерна ЕЕГ і біохімічних даних розроблені критерії прогнозування перебігу раннього відновного періоду у хворих з ІУМПІІ й обґрунтовані диференційовані нейрореабілітаційні заходи.

Практичне значення. Розроблено спосіб оцінки ступеня порушення ВРО ліпідів і білків при ІУМПІІ й уточнені підходи до застосування антиоксидантної терапії.Запропоновано і патогенетично обґрунтовані лікувальні заходи хворих інтрацеребрально ускладненим МПІІ, яким необхідна диференційована нейрореабілітація на початку раннього відновного періоду.

Вищенаведені розробки введені в лікувальний процес п'яти неврологічних відділень м.Запоріжжя (6-а міська клінічна лікарня, 9-а міська клінічна лікарня, Запорізька обласна клінічна лікарня), у неврологічному відділенні обласної клінічної лікарні м.Івано-Франківська.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Запорізького державного медичного університету, Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно поставлені мета і визначені завдання роботи, розроблений і спланований комплекс клінічних, інструментальних, лабораторних досліджень. Особисто проведене клініко-неврологічне обстеження хворих, оброблена первинна документація, вивчена сучасна література за темою дисертації. Самостійно проведений аналіз клініко-неврологічних, нейровізуалізаційних, біоелектричних і біохімічних даних при ІУМПІІ. Автором самостійно проведена статистична обробка результатів дослідження, написані всі розділи дисертації і статті на обрану тему.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації представлені й обговорені на І-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених "Актуальні питання сучасної неврології" (Луганськ, 2003); Української конференції з міжнародним представництвом "Сучасні аспекти медицини і фармакології" (Запоріжжя, 2004); засіданнях обласного товариства неврологів (2003, 2004).

Апробація дисертації проведена на загальному засіданні кафедр нервових хвороб Запорізького державного медичного університету і Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 4 статтях у наукових виданнях, внесених у перелік ВАК України, з них одна самостійна.

Структура й обсяг дисертації. Зміст дисертації викладений на 121 сторінці машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень (у тому числі - опису об'єкта і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень), аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, ілюстрована 19 таблицями і 4 малюнками. Список використаних джерел включає 192 наукові праці, з них кирилицею - 114, латинню - 78.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 103 хворих, що страждають мозковим півкульовим ішемічним інсультом, з них у 70 чоловік, що проходили лікування в неврологічному відділенні гострих порушень мозкового кровообігу (ГНМК) і відділенні нейрореабілітації 6-ої міської лікарні (ангіоневрологічного центру м.Запоріжжя – бази кафедри нервових хвороб Запорізького державного медичного університету), у гострому періоді розвилися різні інтрацеребральні ускладнення (ІУ). Динамічне обстеження здійснювалося на 1-7 добу (для відбору) хворих у відділенні ГНМК і 17-21, 34-35 і 41-42 доба перебування у відділенні нейрореабілітації.

У обстежуваних хворих на 17-21 добу і 35-42 з моменту розвитку інсульту вивчався біохімічний склад крові, оцінювалася біоелектрична активність головного мозку за допомогою комп'ютерна ЕЕГ та частині з них у найгострішому періоді проводилася нейровізуалізація за допомогою КТ.

Церебральний атеросклероз, як основне захворювання, що привело до розвитку мозкового інсульту, спостерігалося майже в 2 рази частіше в групі порівняння у хворих із МПІІ без інтрацеребральних ускладнень (81,8%) у порівнянні з групою хворих з ускладненим мозковим півкульовим ішемічним інсультом (51,4%). Однак більш істотна різниця відзначалася при порівнянні частоти гіпертонічної хвороби як основного захворювання: при ІУМПІІ вона зустрічається більш ніж у 4 рази частіше (54,3%), ніж при неускладненому протіканні півкульового ішемічного інсульту (12,1%). Обидва результати достовірні (p<0,05).

Особливості рухових порушень у хворих ІУМПІІ

Проведене обстеження дозволило розподілити 103 хворих із МПІІ в ранньому відновному періоді на три клінічні групи у залежності від виразності неврологічних розладів гострого періоду: 1-а клінічна група – хворі ІУМПІІ, що у гострому періоді мали різко виражені прояви інтрацеребральних ускладнень, у вигляді симптомів поза основним вогнищем (18 хворих); 2-а клінічна група – хворі ІУМПІІ з помірно вираженими проявами інтрацеребральних ускладнень гострого періоду (52 хворих); 3-я клінічна група – хворі з неускладненим МПІІ (33 чоловіки).

За даними клінічного обстеження в ранньому відновному періоді півкульового ішемічного інсульту на перший план виступали осередкові порушення (рухові, чуттєві, вегетативні, координаторні, розладу вищих психічних функцій). Загальномозкові синдроми були виражені незначно чи були відсутні. Проведений аналіз клінічної структури гострого і раннього відновного періоду МПІІ свідчив про те, що загальмозковий і вогнищевий синдроми мали істотні розходження, що було обумовлено різними патогенетичними механізмами, що переважають у різні періоди захворювання.

При кількісній оцінці півкульових порушень мала місце достовірна зміна рухових порушень. Руховий дефіцит оцінювали за шестибальною шкалою Гольдблата щодо суми обсягу активних рухів у нозі, стопі, руці і кисті (20 балів максимально). Рівень самообслуговування обчислювали за індексом Бартеля (максимально 100 балів).

Уже на початку раннього відновного періоду відзначалися достовірні відмінності між хворими трьох клінічних груп за руховим дефіцитом (відповідно 6,14 + 0,75; 14,8 + 0,35; 17,3 + 0,4 балів) і шкалою самообслуговування Бартеля (відповідно, 74,4 + 3,18; 91,3 + 1,7; 97,3 + 0,7) на пряму залежних від наявності і ваги перебігу інтрацеребральних ускладнень у гострому періоді захворювання. Достовірних розходжень у мовних порушеннях не відзначалося. Така ж різниця спостерігалася між групами і на 35-42 добу інсульту за руховим дефіцитом (відповідно 8,19 + 1,03; 16,8 + 0,36; 18,5 + 0,27) і шкалою самообслуговування Бартеля (відповідно 82,2 + 3,8; 96,3 + 1,03; 99,6 + 0,25).

Таким чином, проведене клініко-неврологічне дослідження в динаміці раннього відновного періоду показало, що у хворих з інтрацеребрально ускладненим МПІІ перебіг його більш важкий з незначним відновленням утрачених рухових функцій в порівнянні з хворими, у яких у гострому періоді захворювання не спостерігалися інтрацеребральні ускладнення.

Для обґрунтовання диференційованого застосування нейрореабілітаційних заходів хворі з ІУМПІІ були нами розподілені на дві групи: у першу групу ввійшли пацієнти (36 чоловік), з якими проводилася активна нейрореабілітація, довгостроково застосовувалися (до 42 доби) антихолінестеразні препарати, електростимуляція (апаратом Міотон – 20 сеансів), біостимулятори і лікувальна фізкультура (ЛФК), нейрометаболіти, нейромідін, заняття з логопедом та ін.; другу групу (34 чоловіки) склали пацієнти, яким застосовувалася нейрореабілітація за щадящою методикою (це було обумовлено загальносоматичним статусом пацієнтів та наявністю супутніх захворювань) - антихолінестеразні препарати застосовувалися тільки до 25 доби, електростимуляція до 10 сеансів, дозована ЛФК.

До лікування в ранньому відновному періоді МІ значних відмінностей між групами досліджуваних не помічено. При порівнянні результатів проведеної терапії відзначалися достовірні відмінності у відновленні рухових порушень (відповідно до і після лікування 11,9  0,71 і 15,1  0,79 балів, р<0,05) і індексу Бартеля (відповідно до і після лікування 85,9  2,58 і 94,1  1,9, р<0,05) у групі, де застосовувалася активна нейрореабілітація. У групі, де проводилася нейрореабілітація за методикою, що щадить, помічалася тенденція до поліпшення цих показників. Таким чином, регрес рухових порушень у цих хворих з ІУМПІІ більш повільний, ніж при неускладнених формах, що обґрунтовує більш тривале проведення лікувально-реабілітаційних заходів, що дозволяє вірогідно зменшити рухові розлади (на 26,9% за шкалою Гольдблата) і поліпшити побутові навички (на 9,5% за шкалою Бартеля).

Особливості біоелектричної активності головного мозку

у хворих ІУМПІІ

Аналіз результатів ЕЕГ дослідження, отриманих при обстеженні хворих у ранньому відновному періоді захворювання, показав, що в цьому тимчасовому проміжку зберігаються певні порушення біоелектричної активності, що стосуються як частотно-енергетичних характеристик, так і просторової організації. Дослідження показників біоелектричної активності головного мозку виявило, що вони були представлені поліморфно в пацієнтів у ранньому відновному періоді мозкового ішемічного інсульту.

Loading...

 
 

Цікаве