WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах (автореферат) - Реферат

Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах (автореферат) - Реферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ГАЙНАЛЬ ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 113/119

Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи

Спеціальність 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор, Лисий Василь Прокопович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри філософії.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор,

Петрушенко Віктор Леонтійович,

Національний університет „Львівська політехніка",

завідувач кафедри філософії Національного університету „Львівська політехніка";

кандидат філософських наук, професор,

Возняк Володимир Степанович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

завідувач відділення філософії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 22 грудня 2005р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79002, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 19 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________________ Сінькевич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність теми дослідження. Важливість дослідження зумовлена поглибленням екологічної кризи, що спричинена діяльністю людини в природному світі. На жаль, зацікавленість екологічною проблематикою та кількість публікацій у цій сфері (з причини, напевно, створення ілюзії про достатність її вивчення та звернення до дослідження нових, а, почасти, й модних, явищ)впала (після шквалу таких у 90-их рр. минулого століття). Однак, проблема відношення людини до природи в сучасних умовах виявляє нові грані, що потребують всебічного вивчення.

Так, зокрема, світова спільнота, й Україна зокрема, переживають етап глобалізації, яка охопила всі сфери суспільного життя (технологічну, економічну, політичну, культурну та ін.). Звичайно, подібні процеси привернули увагу філософії, яка завжди була своєрідним індикатором змін у соціокультурних вимірах людського буття. В цьому контексті для нас важливий наступний аспект: глобалізація тягне за собою розмивання традиційних культур та їхніх духовних цінностей (аж до їх втрати зі всіма специфічними особливостями (і традиціями природокористування в тому числі), задаючи свою систему норм і цінностей.

На сучасному етапі Україна перебуває в непевному стані. Складність полягає в тому, що процеси національно-культурного становлення в Україні відбуваються паралельно з процесами глобалізації. Тому потрібно зберегти орієнтацію на здобутки власної національної культури (і в аспекті відношення до природи) у взаємозв'язку з загальнолюдськими цінностями.

Однак ми мусимо розуміти, що лише збереження цінностей у сучасній ситуації є недостатньо. Маємо необхідність у створенні цілісної системи дієвих заходів (а не пропагандистських гасел), що повинні охопити всі сфери людського буття та неухильно впроваджуватися. Зокрема, це мусить бути система освітніх заходів, оскільки в Україні відсутні програми з екологічного виховання, екологічної етики, а викладання екології, зокрема в школах, ведеться на недостатньому рівні і, в переважній більшості випадків, не спеціалістами; економічних, тому що зазвичай вирішення екологічних проблем не одержує належної підтримки через посилання на бідність держави, на виконання хоча б інших соціальних програм.

Це мусять бути також і політичні та законодавчі заходи. Так, зокрема, лише незначна кількість програм партій, які беруть участь у виборчих перегонах та кандидатів у президенти містять згадки про екологічні заходи, а прийняті закони із питань природоохорони вже в своїх назвах виявляють утилітарні тенденції. До перерахованих заходів мусять, звичайно ж, належати і екологічні, які мали початися хоча б з чіткої дефініції екології, встановлення кола її завдань задля того, щоб уникнути остаточного скочування в антропоцентризм, ресурсозбереження тощо.

Навіть таке вузьке коло окреслених проблем зумовлює необхідність всебічного аналізу відношення людини до природи, його специфіки та механізмів становлення задля формування людини, яка зможе гідно відповідати на виклики часу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах наукової міжкафедральної теми – „Філософія як теорія та методологія науки" (номер державної реєстраційної роботи №0103U005962).

Ступінь розробки наукового дослідження проблеми. Людина та природа завжди були в центрі філософських досліджень у багатьох аспектах: зокрема, у з'ясуванні сутності людини та її приналежності до природи, еволюції наукових, філософських, етичних та інших рефлексій щодо відношення людини до природи, вивчення культури як опозиції природи (в інших випадках – культури як зв'язкової ланки між людиною та природою, або як результату їх взаємовідношень).

Однак сучасність висуває нові вимоги до досліджень, що потребують вивчення особливостей людського відношення до природи, оскільки ми стоїмо перед загрозою не лише остаточного знищення природи, а й перед небезпекою незворотних змін геному людини, які пов'язані не з екологічною кризою, а з відкриттям можливостей безпосередньо втручатися в сферу людської тілесності, а, відтак, і в сферу особистого. Такі зрушення (що, вважаємо, мають спільне походження) можуть привнести зміни в сферу соціальних взаємовідношень та відношення до природи, тому можливе підґрунтя таких змін вимагає особливого дослідження.

Якщо ми аналізуватимемо дослідження особливостей відношення людини до природи, що мали місце в історичному перерізі, то зможемо виділити дві парадигми відношення до природи – „західну" та „східну". В контексті „західної" (що властива західноєвропейській культурі) парадигми виділяють дві основні традиції – „традицію керування" та „традицію співробітництва". Цей аспект досліджував Л.Василенко, який зауважує, що є ще кілька традицій, які недостатньо досліджені та не обґрунтовані, зокрема, „традиція єдності з природою", „традиція спілкування з природою", „традиція любові до природи". Однак вважаємо, що ідея про можливість виокремлення „традиції панування", яка простежується в дослідженнях Л.Василенка (він обмежується лише зауваженням щодо необхідності розрізнення понять „керування" та „панування"), але не була розвинута, дещо обмежена. Тому що християнство, а згодом і наука були тими чинниками, що сприяли її формуванню.

Дослідженням „східної" парадигми, яку намагаються показати як антипод „західної", займаються: В.Крисаченко, М.Голубець, С.Кримський, А.Лустенко, В.Бойченко, Н.Арестова та ін.

У дослідженнях прослідковується виділення двох форм відношення людини до природи: 1) утилітарна, яка разом із пріоритетною світоглядною позицією – антропоцентризмом (на що вказують Л.Уайт та Р.Атфілд) – складає основу „традиції керування", а, відтак, і „західної" парадигми; 2) екофільна. Остання, хоча й має визначальне місце в „східній" парадигмі, все ж не є пануючою, бо в ній простежуються і утилітарні тенденції.

Своєрідність природокористування в Україні досліджується, зокрема, В.Крисаченком та О.Мостяєвим, які запропонували розглядати формування відношення людини до природи в Україні через систему традицій, звичаїв, що складають основу „екологічної культури" народу. С.Васюта звернувся до розгляду особливостей природокористування в Україні часів Радянського Союзу та вбачає в ньому „екоцид", який, зрештою, ми одержали в спадок.

Звичайно, процес формування традицій відношення до природи не був самодетермінованим. Особливості первісних уявлень про природу та відношення до неї відзначені, як класиками філософії, так і нашими сучасниками. Так, зокрема, Л.Фейєрбах вказуючи на відмінність світосприйняття юдея та язичника, звертав увагу на споглядальний характер відношення останнього до природи, на відміну від діяльного відношення у юдея. В.Гьосле бачить первісну людину такою, що включена в світ, є частиною світу, а це зумовлює відповідне відношення її до природи – бережливе та пієтетне.

Loading...

 
 

Цікаве