WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль прозапальних цитокінів у прогресуванні діабетичної нефропатії (автореферат) - Реферат

Роль прозапальних цитокінів у прогресуванні діабетичної нефропатії (автореферат) - Реферат

Результати дослідження впроваджені у відділенні інвазивних методів діагностики та лікування Одеської міської клінічної лікарні № 2, гінекологічному відділенні Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології, відділенні гінекології Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Теоретичні положення дисертації впроваджені в навчальний процес на кафедрі акушерства і гінекології медичного факультету Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентний та інформаційний пошук, обгрунтовано мету та завдання дослідження, розроблено методичні підходи обстеження хворих. Здобувачем проведено ретельний клінічний аналіз анамнестичних даних та клініко-лабораторне дослідження перебігу РГГ у 100 жінок з визначенням у них стану гуморального і клітинного імунітету, бактеріологічне і бактеріоскопічне дослідження виділень з вагіни. Здобувачем самостійно проведено статистичну обробку фактичного матеріалу, написано всі розділи дисертації, сформульовано основні наукові положення і висновки. Автором розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо схеми лікування хворих на генітальний герпес в асоціації з мікоплазменною та уреаплазменною інфекцією. Опубліковані основні положення дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідалися на ІІ Республіканській науково-практичній конференції сисертаційної тудентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" (Суми, 2003), на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання патології шийки матки" (Тернопіль, 2003), на спільному засіданні кафедри акушерства та гінекології з кафедрою інфекційних хвороб медичного факультету Сумського державного університету (Суми 2004), на науково-практичній конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини" (Харків, 2004)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 самостійних наукових робіт, з них 4 – у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України,

3 – у матеріалах конференцій і тезах, отримано 1 деклараційний патент України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу, що висвітлює матеріали і методи досліджень, розділів власних досліджень, наукового аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який нараховує 321 найменування (з них 149 – іноземних). Роботу ілюстровано 18 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 120 жінок репродуктивного віку, із них 100 жінок, хворих на РГГ (основна група) та 20 здорових жінок (контрольна группа), які були розподілені в наступні рандомізовані групи:

І – контрольна група, складали 20 здорових жінок без інфекції статевої сфери, у яких лабораторно була підтверджена відсутність ВПГ в організмі;

ІІ – 40 жінок, хворих на РГГ, 20 з них (ІІа група) підлягали лікуванню вибраними протигерпетичними препаратами (вальтрекс, циклоферон, полівалентна герпетична вакцина, мазь „Герпевір-КМП"), інші 20 жінок (ІІб група) лікувались протефлазідом з полівітамінами „Вітрум";

ІІІ – 30 жінок, хворих на РГГ в асоціації з мікоплазменною інфекцією, 16 з них (ІІІа група) лікувались вибраними протигерпетичними препаратами та абакталом, решта 14 жінок (ІІІб група) підлягали лікуванню протефлазідом з полівітамінами та абакталом;

ІV – 30 жінок, хворих РГГ в асоціації з уреаплазменною інфекцією, з них 15 жінок (ІVа група) лікувались вибраними протигерпетичними препаратами, доксіцикліном та метронідазолом, інші 15 жінок (ІVб група) підлягали лікуванню протефлазідом з полівітамінами, доксіцикліном та метронідазолом.

У всіх жінок проводили об'єктивне обстеження з урахуванням акушерсько- гінекологічного анамнезу, захворювань у дитячому віці, наявності вогнищ хронічної інфекції. Проводили дослідження загального аналізу крові та сечі, робили проби за Зимницьким та Нечипоренком, RW крові, здійснювали бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження вмісту піхви, цервікального каналу та уретри. Для діагностики ВПГ-інфекції та оцінки ефективності лікування використовували метод імуноферментного аналізу (ІФА) сироватки крові та полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) сироватки крові та слизу цервікального каналу до ВПГ, мікоплазменної та уреаплазменної інфекції. ІФА визначались специфічні антитіла імуноглобулінів класу М, G (IgM, IgG). ПЛР виявляла ДНК ВПГ у крові та слизу цервікального каналу.

Для твердофазного ІФА були використані тести "ІнтипоСоmв 11" (фірми Orgenics, Ізраїль). Рідиннофазова ІФА діагностика проводилась за допомогою діагностичних імуноферментних тест-систем "Векто ВПГ – IgM – стрип"(Д – 2154), "Векто ВПГ – IgG – стрип" (Д – 2152), "Мікоплазма Бест – IgG – стрип" (Д – 2256), "Уреаплазма Бест – IgG – стрип" (Д – 2254) виробництва Росії.

Для визначення IgM та IgG до ВПГ-ІІ розраховували середнє значення оптичної щільності (ОЩ) в лунках з від'ємним контрольним зразком. Результат аналізу оцінювали як позитивний, якщо значення ОЩ у відповідній лунці дорівнювало або перевищувало критичне значення. Норма ОЩ у контрольній групі IgM до антигену ВПГ – 0,4 нм, IgG – 0,24-0,40 нм.

ПЛР проводили за допомогою комплексів "Амплі Сене" (Росія) для ампліфікації ділянок ДНК ВПГ І та ІІ типів, мікоплазми і уреаплазми у сироватці крові та слизу цервікального каналу. Шкребок з цервікального каналу здійснювали за допомогою спеціальних одноразових стерильних зондів типу Corvex brush або Voba-brush.

Для діагностики мікст-інфекції відбирались системи праймерів, комплементарних специфічним для збудника ділянкам генів, які дозволяли ампліфікувати фрагмент певної довжини. Поряд з цим, досліджували у крові загальну кількість лімфоцитів, вміст Т-лімфоцитів, рівень IgM, IgG, IgА, проліферативну активність лімфоцитів, фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) та фагоцитарне число. Кількість лімфоцитів, фагоцитарне число у крові визначали за методом В.В. Меньшикова (1978, 1987). Дослідження Т-лімфоцитів проводили за допомогою реакції спонтанного розеткоутворення (Е-РУК) за

J. Bach et al. (1969). Оцінку проліферативної активності лімфоцитів здійснювали за методом Б.В. Пинегіна та інш. (2001). Рівень Ig M, IgG, IgА в крові визначали за методом радіальної імунодифузії (С. Mancini et al., 1965).

Бактеріоскопічне дослідження вмісту вагіни, уретри та цервікального каналу шийки матки проводилось для визначення морфологічних та тинкторіальних властивостей мікробної флори, ступеня чистоти піхви, діагностики захворювання (наказ МОЗ СРСР № 1570 від 04.12.1986 р.).

Бактеріологічне дослідження вмісту з уретри, цервікального каналу і піхви проводили для ідентифікації збудників та їх чутливості до антибіотиків (наказ МОЗ України № 192 від 03.08.1999 "Про заходи щодо покращання бактеріологічної діагностики"). Здійснювали посів матеріалу на поживні середовища. Після встановлення типу мікроорганізму проводили визначення його чутливості до лікарських препаратів за допомогою стандартних дисків (метод дифузії в агарі).

Визначення мікробіоценозу піхви здійснювали за допомогою дослідження піхвового вмісту та амніотесту (наказ МОЗ СРСР № 1175, Москва, 1979 р.).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом варіаційної статистики (Ю.А. Иванов, О.Ю. Погорелюк, 1990). Рівень достовірності визначали за Ст'юдентом-Фішером. При р<0,05 різниця вважалась достовірною. Статистична обробка даних проведена на персональному комп'ютері Рentіum-166.

Основні результати досліджень та їх обговорення.

Діагностика РГГ проводилась на основі сукупності анамнестичних, епідеміологічних, клініко-лабораторних досліджень з використанням ІФА сироватки крові та ПЛР сироватки крові і слизу цервікального каналу.

У 96 жінок (96%) основної групи був обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. У 37 жінок (37%) мали місце викидні у ранньому терміні вагітності, у 14 жінок (14%) - викидні у великому терміні вагітності, у 15 жінок (15%) - завмерла вагітність у ранньому терміні вагітності, у 24 жінок (24%) - непліддя, у 26 жінок (26%) - порушення менструального циклу, у 3 жінок (3%) - вагітність перервана за медичними показаннями (внутрішньоутробні вади розвитку плода), у 2 жінок (2%) - передчасні пологи. Основними провокуючими чинниками виникнення рецидивів РГГ були: перехідні погодні умови в осінньо-весняний період – у 48% жінок, стресові ситуації – у 24% жінок, менструації – у 14% жінок, активне статеве життя – у 10% жінок.

Loading...

 
 

Цікаве