WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональні порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів у хворих на діабетичну нейропатію (автореферат) - Реферат

Функціональні порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів у хворих на діабетичну нейропатію (автореферат) - Реферат

При порівнянні вихідних значень пародонтальних індексів в осіб молодого віку в залежності від МЩКТ нами не виявлено достовірних відмінностей у показниках, крім ПІ Рассела. У групі хворих зі зниженням МЩКТ ПІ був вірогідно вище (6,720,18 порівняно з 5,970,17, р<0,05).

Після проведеного лікування в усіх групах хворих спостерігається вірогідне зниження показників, що характеризують стан тканин пародонта через 6 і 12 міс після операції. При цьому найкраща динаміка зміни показників визначається в підгрупах хворих, яким хірургічне лікування пародонтиту доповнювали загальним остеотропним лікуванням.

Повторні клінічні огляди хворих на ГП через 6 міс після операції показали, що результати лікування виявилися стійкими. У всіх хворих ГП із МЩКТ у межах умовної норми та у підгрупах, де призначалися остеотропні препарати, через 6 міс відзначався стан ремісії патологічного процесу в пародонті. У 2 хворих ГП із вторинним остеопорозом визначалася клініко-рентгенологічна картина, характерна для загострення захворювання.

При обстеженні прооперованих хворих ГП через 12 міс стан ремісії визначався у 100 % хворих з нормальною МЩКТ, у 70% хворих 18-35 років і 73,3 % 45-60 років зі зниженою МЩКТ і в 100% хворих 18-35 років і 93,3 % 45-60 років зі зниженою МЩКТ, яким призначалася остеотропна терапія.

У більшості обстежених хворих через 6 і 12 міс поряд із клінічною стабілізацією визначалося поліпшення рентгенологічної картини. На рентгенограмах хворих ГП спостерігалось зменшення зон осередкового остеопорозу, більш чіткі контури міжальвеолярних перегородок, а в деяких ділянках зубних рядів і приріст кісткової тканини.

Таким чином, при порівняльному аналізі віддалених результатів комплексного лікування хворих ГП II-III ступеня установлено, що найбільш виражена і стійка клініко-рентгенологічна стабілізація дистрофічно-запального процесу в пародонті визначається після проведення хірургічного лікування і призначення диференційованої остеотропної терапії.

Підводячи підсумок проведеним клінічним дослідженням з оцінки ефективності комплексного лікування ГП в осіб зі зниженням МЩКТ, можна затверджувати, що проведення операції остеогінгівопластики є обов'язковим елементом комплексного лікування важких форм пародонтиту незалежно від стану кісткової тканини скелета і наявності серйозної системної патології (наприклад, ІЗЦД). У роботі також показана необхідність диференційованого підходу до планування лікування ГП і призначення препаратів спрямованої остеотропної дії з урахуванням віку і статі хворих, клінічної картини і рентгенологічного статуса захворювання, а також даних остеоденситометрії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється в підвищенні ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту II-III ступеня в осіб зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини шляхом проведення хірургічної операції остеогінгівопластики і диференційованого застосування препаратів спрямованої остеотропної дії.

1. Установлено, що операція остеопластики кісткового дефекту щелепи на моделі остеопорозу і пародонтиту у щурів тимчасово погіршує стан кісткової тканини скелета, що підтверджується зниженням щільності стегнової кістки через 3 міс після операції. Через 6 міс, під дією кісткових замінників і препарату ЕКСО відзначається збільшення щільності стегнової кістки, зростання активності лужної фосфатази і ЗПА та зниження активності кислої фосфатази і еластази в кістковій тканині, зріст активності лужної фосфатази і нормалізація вмісту кальцію і фосфату в сироватці крові, що свідчить про активізацію процесів кісткоутворення.

2. Показано, що препарат соєвих ізофлавонів ЕКСО справляє виражену пародонтопротекторну дію, нормалізує мінеральний обмін і стан кісткової тканини, які зазнали змін внаслідок низькокальцієвої дієти та операції остеопластики, що доводить перспективність і доцільність використання його для корекції порушень білково-мінерального обміну при хірургічному лікуванні генералізованого пародонтиту в хворих зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини.

3. В експерименті показано, що вивчені остеокондуктивні матеріали по-різному впливають на стан кісткової тканини скелета і мінерального обміну щурів. Для остеопластики кісткових дефектів щелеп в умовах аліментарного остепорозу найбільш ефективним виявилося використання колапану і комбінації гідроксіапатиту і трикальційфосфату. За результатами патоморфологічних досліджень найбільш повноцінна і рання регенерація альвеолярної кістки визначається при імплантації комбінації гідроксіапатиту і трикальційфосфату.

4. Установлено високий відсоток (44%) зниження мінеральної щільності кісткової тканини скелета в хворих на генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня (середній вік яких склав 386 років), що вказує на необхідність проведення остеоденситометрії для планування та оцінки ефективності комплексного лікування.

5. Установлено високу терапевтичну ефективність комплексного лікування ГП II-III ступеня в осіб зі зниженням МЩКТ, що включало операцію остеогінгівопластики з використанням остеокондуктивних матеріалів (в осіб 18-35 років з використанням колапану; в осіб 45-60 – комбінації ГАП і трикальційфосфату) і диференційоване застосування препаратів остеотропної дії. Показано ефективність застосування ЕКСО в комплексному лікуванні хворих на ГП II-III ступеня у віковій групі 45-60 років, до якої входили в основному жінки в постменопаузальному періоді.

Проведене лікування хворих ГП ІІ-ІІІ ступеня різного віку за запропонованою методикою дозволило досягти більш тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта (через 6 міс – стабілізація в 100 % хворих 18-35 і 45-60 років; через 12 міс – стабілізація в 100 % хворих 18-35 років, у 93,3 % хворих 45-60 років).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для визначення тактики проведення комплексного лікування хворих з важкими формами пародонтиту (ГП II, II-III ступінь), а саме планування хірургічних втручань і призначення системної остеотропної терапії, необхідно проводити остеоденситометрію для встановлення структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета.

2. Для підвищення ефективності лікування ГП II, II-III ступеня і корекції порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини необхідно диференційовано призначати остеотропні препарати з урахуванням можливих етіологічних факторів розвитку остеопенії та остеопорозу, наявності супутньої патології, у залежності від віку і статі.

3. При хірургічному лікуванні ГП II, II-III ступеня в хворих старшої вікової групи (старше 45 років) зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини скелета доцільно для корекції порушень білково-мінерального обміну призначати препарат соєвих ізофлавонів ЕКСО – по 2 табл. 3 рази на день протягом 3 міс 2 рази на рік.

4. При проведенні операції остеогінгівопластики у хворих на ГП II, II-III ступеня зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини скелета доцільно використовувати остеокондуктивні матеріали: у осіб молодого віку – колапан, в старшій віковій групі – комбінацію ГАП і трикальційфосфат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Георгиев Т.Д., Гулюк А.Г., Левицкий А.П., Макаренко О.А. Состояние костной ткани крыс после операции остеопластики альвеолярного отростка на модели остеопороза // Вісник стоматології. – 2004. - № 3. – С. 9-16. Участь здобувача в проведенні експерименту на тваринах,особистому оперуванні щурів, статистичній обробці даних,аналізі результатів, підготовці статті до друку.

2. Георгієв Т.Д., Гулюк А.Г. Ефективність застосування препарату ЕКСО при хірургічному усуненні дефекту альвеолярного відростка щелепи в умовах моделювання остеопорозу і пародонтиту в щурів // Одеський медичний журнал. – 2005. - № 1 (87). – С. 25-29. Автор особисто брав участь в проведенні експерименту на тваринах, провів статистичний аналіз одержаних результатів, написав статтю.

3. Георгиев Т.Д., Чумакова Ю.Г. Эффективность хирургического лечения генерализованного пародонтита у больных со сниженной минеральной плотностью костной ткани // Вісник стоматології. – 2005. - № 1. – С. 41-45. Здобувачеві належить обстеження і хірургічне лікування хворих на генералізований пародонтит, аналіз результатів лікування,участь у написанні статті.

4. Гулюк А.Г., Дець В.В., Георгиев Т.Д. Использование остеоденситометрии для оценки структурно-функционального состояния костной ткани скелета у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. – 2004. - №2. – С. 40-44. Участь здобувача полягає в обстеженні і хірургічному лікуванні хворих на ГП, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

5. Косоверов Ю.Є., Георгієв Т. Діагностична цінність біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) з'їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: ТОВ „Книга плюс", 2004. – С. 230-231. Участь здобувача у клініко-лабораторному обстеженні хворих на ГП II, II-III ступеня, статистичній обробці даних, написанні тез.

Loading...

 
 

Цікаве