WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональні порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів у хворих на діабетичну нейропатію (автореферат) - Реферат

Функціональні порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів у хворих на діабетичну нейропатію (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГЕОРГІЄВ Тихомир Добрінов

УДК 616.314-056.71:(-008.1)-053.3

Особливості хірургічного лікування генералізованого пародонтиту в осіб зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Вакуленко Василь Іванович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри стоматології факультету післядипломної освіти;

- доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського

МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України

Захист відбудеться "5" липня 2005 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська , 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "3" червня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед захворювань пародонта найбільш тяжким і поширеним у населення є генералізований пародонтит (ГП) (Иванов В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Дмитриева Л.А., 2001). При комплексному лікуванні ГП особлива увага приділяється хірургічним методам, тому що в значного контингенту хворих тільки лише їхнє застосування дозволяє домогтися ліквідації вогнища хронічного запалення, призупинити прогресування деструкції альвеолярної кістки і забезпечити тривалу стабілізацію стану пародонта (Безрукова А.П., 1998). Однак, незважаючи на різні доповнення і модифікації, самі по собі хірургічні втручання на пародонті все-таки не створюють достатніх умов для ефективного купування патологічного процесу і відновлення втрачених кісткових структур альвеолярного відростка (Грудянов А.И., Ерохин А.И., 1998). Це досягається шляхом використання при цих операціях спеціальних засобів, що впливають на перебіг репаративного остеогенезу, - групи тканинних трансплантатів (Григорьян А.С. с соавт., 1999; Иорданишвили А.К., Гололобов В.Г., 2002; Опанасюк И.В., Опанасюк Ю.В., 2002). Найбільш часто у вітчизняній практиці використовуються ксеногенні остеопластичні матеріали (гідроксіапатит, β-трикальційфосфат, колагенвмісні) (Заболотний Т.Д. із співавт., 2000; Бургонський В.Г., Ульянчич Н.В., 2000).

В останнє десятиліття одним з найбільш значимих досягнень у пародонтології було розкриття механізмів деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка і ролі в них системних порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета (Schartz Z. et al., 1997; Hildebolt C.F., 1997; Jeffcoat M.K., 1998; Wactawski-Wende J., 2001). Установлено, що зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) скелета супроводжується прогресуванням дистрофічно-резорбтивних процесів у тканинах пародонта, деструкцією міжзубних кісткових перегородок, неузгодженістю процесів ремоделювання кістки (Поворознюк В.В., Мазур И.П., 2003). В основі деструктивних процесів альвеолярного гребеня в хворих ГП на тлі зниження МЩКТ лежить посилена резорбція кістки, яка не компенсується нормальним кісткоутворенням, що необхідно враховувати при проведенні лікувальних заходів.

В даний час тривають пошук і оцінка ефективності методів комплексного лікування ГП в осіб зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини (Нейко Н.В., 2000; Богдан А.С., 2002; Косоверов Ю.Є., 2004). Однак, дотепер відсутні роботи про ефективність і виправданість хірургічного лікування ГП в осіб зі зниженням МЩКТ, зокрема із системним остеопорозом, і вплив остеопластичних матеріалів, що використуються при заміщенні кісткових дефектів щелеп, на метаболізм кісткової тканини скелета в цілому.

На наш погляд, є актуальним також вивчення можливості корекції порушень білково-мінерального обміну скелета при проведенні хірургічних втручань на пародонті за допомогою препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО, тому що за результатами попередніх досліджень він є засобом з вираженими пародонтопротекторними та остеотропними властивостями (Левицкий А.П. с соавт., 2000; Чумакова Ю.Г. с соавт., 2003). Все це і визначило мету дійсного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Дослідження регуляції остеогенезу в зубах та кістках за допомогою фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних захворювань" (Шифр АМН.042.01, № ДР 0101U001326). Здобувач був виконавцем окремого фрагмента вказаної теми.

Мета і завдання дослідження.Мета роботи – підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту в хворих зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини шляхом удосконалення методів хірургічного лікування і застосування препаратів спрямованої остеотропної дії.

Для досягнення мети роботи були поставлені наступні завдання:

  1. Вивчити вплив операції остеопластики кісткового дефекту щелепи з використанням різних остеокондуктивних матеріалів на стан мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини скелета в умовах моделювання остеопорозу і пародонтиту в щурів і ефективність при цьому тривалого застосування препарату ЕКСО.

  2. За результатами патоморфологічних досліджень провести порівняльну оцінку впливу різних остеокондуктивних матеріалів і їхніх комбінацій на регенерацію кісткової тканини в ділянці сформованого кісткового дефекту щелепи на моделі остеопорозу і пародонтиту в щурів.

  3. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу ГП II-III ступеня в осіб різного віку з порушеннями структурно-функціонального стану кісткової тканини розробити методи комплексного лікування.

  4. Оцінити найближчі і віддалені результати комплексного лікування ГП II-III ступеня в осіб зі зниженням МЩКТ, що включало операцію остеогінгівопластики з використанням остеокондуктивних матеріалів і застосування препаратів остеотропної дії.

Об'єкт дослідження – тканини пародонта і кісткова тканина скелета хворих на генералізований пародонтит II-III ступеня та експериментальних тварин з модельованим остеопорозом і пародонтитом.

Предмет дослідження – вплив операції остеогінгівопластики з використанням остеокондуктивних матеріалів і застосування препаратів-коректорів остеогенезу на тканини пародонта і кісткову тканину скелета хворих на ГП II-III ступеня зі зниженням МЩКТ та експериментальних тварин з модельованим остеопорозом і пародонтитом.

Методи дослідження: експериментальні (біохімічні, морфометричні, патоморфологічні) – для визначення впливу хірургічної операції усунення дефекту альвеолярного відростка щелепи на мінеральний обмін і метаболізм кісткової тканини в умовах моделювання остеопорозу і пародонтиту та впливу кісткових замінників і препарату ЕКСО на процеси регенерації тканин пародонта; клінічні – обстеження хворих з індексною оцінкою стану тканин пародонта; рентгенологічні; функціональні (остеоденситометрія) – для діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в експерименті встановлено, що операція остеопластики кісткового дефекту щелепи на моделі остеопорозу і пародонтиту у щурів тимчасово погіршує стан кісткової тканини скелета, що підтверджується зниженням щільності стегнової кістки через 3 міс після операції, очевидно, за рахунок інтенсифікації остеогенезу альвеолярної кістки під дією остеопластичних матеріалів і мобілізації в місце травми основних мінеральних компонентів з інших ділянок скелета. Через 6 міс після операції стан кісткової тканини нормалізується, про що свідчить підвищення мінеральної щільності стегнової кістки.

Показано, що препарат соєвих ізофлавонів ЕКСО справляє виражену пародонтопротекторну дію, нормалізує мінеральний обмін (вміст кальцію і фосфату в сироватці крові) і стан кісткової тканини, які зазнали змін внаслідок низькокальцієвої дієти та операції остеопластики. Через 6 міс після операції під дією ЕКСО відзначається вірогідне збільшення щільності стегнової кістки, зростання активності лужної фосфатази і загальної протеолітичної активності та зниження активності кислої фосфатази й еластази в кістковій тканині, що свідчить про активізацію процесів кісткоутворення.

Loading...

 
 

Цікаве