WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Методи та засоби вимірювання глибинних температур біологічних об'єктів (автореферат) - Реферат

Методи та засоби вимірювання глибинних температур біологічних об'єктів (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного акушерства", (м. Тернопіль, 2005 р.), засіданнях кафедри акушерства та гінекології №2 Одеського ДМУ, засіданнях ради Одеської філії Асоціації акушерів-гінекологів України (2002-2005 р.р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт в профільних наукових журналах, акредитованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 182 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 34 таблицями і 25 рисунками. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, списку літератури, який складається з 103 вітчизняних та російськомовних, а також 98 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилося 429 жінок, з них контрольна група - 22, досліджувана група - 327 жінок з різними ступенями і етіопатогенетичними причинами ДМТ і 80 жінок з ДМТ знаходилися під наглядом при застосуванні лікувального комплексу. Для вивчення особливостей репродуктивної функції жінок з ДМТ також проведений ретроспективний аналіз 678 історій пологів та індивідуальних карт перебігу вагітності за 3 роки.

Стандартну масу тіла обчислювали за індексом Брока. В залежності від виразності недостатності маси тіла виділено 4 ступеня ДМТ: 1-й - зниження маси тіла до 5%, 2-й - зниження маси тіла від 5 до 10%, 3-й - від 10 до 15%, 4-й - зниження маси тіла більш 15%.

Досліджувані групи були також розподілені за основним етіологічним фактором, а саме: а) недостатнє харчування в кількісному і якісному відношенні, б) тривалі фізичні навантаження, в) тривала психоемоційна напруга, г) нездоровий спосіб життя (паління більш 20 цигарок на добу).

Для виключення екстрагенітальної патології всі вагітні консультовані терапевтом, невропатологом, окулістом.

Досліджувані групи були однорідні, підібрані методом рандомізації.

Дослідження проводилися по фазах менструального циклу до вагітності, під час запропонованої превентивної терапії, під час вагітності, пологів, післяпологового періоду, оцінювався стан новонародженого.

У роботі використовувалися наступні методи дослідження: клінічні спостереження, загальноклінічне і параклінічне обстеження. У всіх обстежених визначалися загальний аналіз крові, сечі, залишковий азот, проба Зимницького, загальний білок, білкові фракції, кислотно-лужний стан, сечовина, коагулограма. Застосовувалася планіметрична оцінка, ультразвукова фетометрія, плацентографія, визначався біофізичний профіль і кардіотокографічне дослідження плоду.

Про стан гормонального балансу робили висновок за вмістом естрадіолу (Е2), прогестерону (П), кортизолу (К) (набори Р1А-ЕСТРАДЮЛ-ПР, РІА-ПРОГЕСТЕРОН-ПР СТЕРОН-К-125М, призначені для визначення концентрації гормонів у сироватці крові методом РІА), а також лютеїнизуючого гормону (ЛГ) (набори "ЛГ ИФА-ДИА плюс") і фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (набори "ФСГ ИФА"), визначених методом імуноферментного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. За даними ретроспективного аналізу встановлено, що серед досліджуваних ДМТ зустрічався в 22.4% а саме: ДМТ 1-го ступеня - 10,2%, 2-го ступеня - 6,4%, 3-го ступеня - 3,7%, 4-го ступеня - 2,1%. Початок репродуктивної функції до 20 років зареєстровано в 50% жінок з ДМТ. Юні вагітні у віці 15-17 років склали 2,5%. Народжуючих вперше було зареєстровано 37,8%, повторнорожавших (2-4 пологів) - 60,2%, багаторожавших (5 і більш пологів) - 2%.

Слід зазначити, що за соціальним складом серед жінок із ДМТ превалювали домогосподарки (63%), малоосвічених жінок було в два рази більше, ніж у групі порівняння, часто зустрічалися супутні захворювання (у 65,7%), а сполучення хвороб зустрічалося у кожної з 3-4 жінок. Серед супутніх захворювань у жінок із ДМТ найчастіше зустрічалася анемія (49,4%), причому у разі ДМТ 1-го ст. - 24,9%, 2-го ст. - 39,9%, 3-го ст.- 43,4%, 4-го ст. - 50,3%, на другому місці за частотою були гострі респіраторні захворювання (18.6%) і захворювання нирок (11,4%).

Звертає на себе увагу висока гінекологічна захворюваність. Так, загальна гінекологічна захворюваність у пацієнток з ДМТ 1 ст. вірогідно вища в порівнянні з контрольною групою на 10,12%, відповідно при ДМТ 2 ст. - на 27,18%, 3 ст. - на 38,2%, 4 ст. - на 54,1%, частота запальних захворювань геніталій у разі ДМТ 2 ст. зростає на 4,2%, 3 ст.- на 8%, 4 ст. - на 10,4% у порівнянні з контрольною групою. Аналогічна картина спостерігається з поширеністю в досліджуваних групах передпухлинних станів і доброякісних пухлин, порушеннями менструального циклу і безплідністю, частота яких при ДМТ 4 ст. зростає відповідно на 13,5%. 9,39%, 20,8%.

При вивченні частоти акушерських ускладнень в анамнезі у жінок, що мають ДМТ екзогенного походження в залежності від виразності цього процесу, нами в результаті ретроспективного дослідження встановлено, що зі збільшенням ступеня ДМТ збільшується і кількість ускладнень. При порівнянні з контрольною групою у разі ДМТ 4 ст. кількість спонтанних абортів збільшується на 15%, передчасних пологів на 6,88%, зростає мертвонароджуваність (3,72%) та рання неонатальна смертність (8,94%), при зниженні кількості штучних абортів на 8,27%, що говорить про зниження фертильності у цієї групи жінок.

Отже за підсумками ретроспективного аналізу особливостей репродуктивної функції у жінок із ДМТ екзогенного генезу слід зазначити: ДМТ негативно впливає на стан здоров'я та репродуктивну функцію зокрема, що виявляється в підвищеній гінекологічній захворюваності, збільшенні частоти акушерських ускладнень, частота зустрічаємості патології збільшується зі ступенем ДМТ.

Аналіз результатів дослідження вмісту статевих і гонадотропних гормонів у жінок з ДМТ свідчив про дисфункцію системи гіпофіз-яєчники-наднирникові залози. Вміст Е2 в сироватці крові порівняно з контролем зменшувався з наростанням ступеня ДМТ і найбільш виражені зміни відмічалися в групі „тривала психоемоційна напруга", потім йшла група „недостатнє харчування", за нею „тривалі фізичні навантаження" і „ведення нездорового спосібу життя". Так, вміст Е2 у 1-й фазі менструального циклу у разі ДМТ 1 ст. достовірно знижується тільки в групі „тривала психоемоційна напруга" на 19,6% (0,410,02 проти 0,510,05 у контролі) нмоль/л, у разі ДМТ 2-го ступеня має місце достовірне зниження вмісту гормону в групах "недостатнє харчування" на 21,6% (0,400,02 проти 0,510,05) нмоль/л і "тривала психоемоційна напруга"- на 37,2% (0,320,01 проти 0,510,05) нмоль/л. У разі ДМТ 3 ст. у групі "недостатнє харчування" вміст Е2 знижується на 35,3%, "тривала психоемоційна напруга" - на 60,8%, у групі "тривалі фізичні навантаження"- на 21,6%, "нездоровий спосіб життя"- на 19,6%, у разі ДМТ 4 ст. відповідно - на 58,8%, 27,5%, 68,6% і 39,2%.

Аналогічна картина спостерігається і з динамікою вмісту П у 1-й фазі менструального циклу. Так, у разі ДМТ 1 ст. достовірне зниження вмісту цього гормон відзначається тільки в жінок групи "тривала психоемоційна напруга" на 23% (0,400,01 проти 0,520,04 у контролі) нмоль/л , в той час як у разі ДМТ 2 ст. вміст П вірогідно зменшується в групі жінок "недостатнє харчування" на 21,1% (0,410,02 проти 0,520,04 у контролі) нмоль/л і "тривала психоемоційна напруга"- на 40,4% (0,310,02 проти 0,520,04 у контролі) нмоль/л. У разі ДМТ 3 ст. зниження вмісту П у жінок в 1-й фазі менструального циклу спостерігається в усіх досліджуваних групах: "недостатнє харчування"- на 37,2%, "тривалі фізичні навантаження"- на 23,1%, "тривала психоемоційна напруга"- на 59,6%, "нездоровий спосіб життя" - на 23,1%, відповідно, у разі ДМТ 4 ст. - на 56,9%, 34,6%, 71,2%, 42,3%.

Подібна картина спостерігається і з вмістом Е2 і П і в 2-й фазі менструального циклу.

При вивченні вмісту ФСГ в 1-й фазі менструального циклу слід зазначити зниження (р<0,05) вмісту цього гормону у разі ДМТ 1 ст. у жінок в групі "тривала психоемоційна напруга" на 22,6% (9,140,34 проти 11,810,71 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 2 ст. зниження вмісту ФСГ відзначається у жінок в групі "недостатнє харчування" на 22,3% (9,170,54 проти 11,810,71 у контролі) млмоль/л і "тривала психоемоційна напруга"- на 32,0% (8,030,14 проти 11,810,71у контролі) млмоль/л , у разі ДМТ 3 ст. у жінок в групі "недостатнє харчування" - на 31,4%, "тривалі фізичні навантаження" - на 22,8%, "тривала психоемоційна напруга" - на 46,5%, "нездоровий спосіб життя"- на 14,3%, у разі ДМТ 4 ст. відповідно - на 40,6%, 30,5%, 56,6% і 22,6%.

При вивченні вмісту ЛГ у 1-й фазі менструального циклу встановлене достовірне зниження вмісту ЛГ у разі ДМТ 1 ст. у жінок в групі "тривала психоемоційна напруга" на 24,7% (7,010,41 проти 9,310,91 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 2 ст. вміст ЛГ достовірно знижувався на 24,5% у жінок в групі "недостатнє харчування" (7,030,54 проти 11,810,71 у контролі) млмоль/л і "тривала психоемоційна напруга"- на 42,9% (5,310,47 проти 11,810,71 у контролі) млмоль/л, у разі ДМТ 3 ст. зниження вмісту ЛГ у групі жінок в групі "недостатнє харчування" склало 34,8%, "тривалі фізичні навантаження" - 23,3%, "тривала психоемоційна напруга" -50,3%, "нездоровий спосіб життя" -21,2%; відповідно у разі ДМТ 4 ст. - на 45,1%, 35,1%, 66,5%, 30,0%. Аналогічна картина спостерігалася і з вмістом ФСГ і ЛГ у 2-й фазі менструального циклу.

Loading...

 
 

Цікаве