WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антиоксидантні властивості та молекулярна будова природних і синтетичних фенолів та n-вмісних гетероциклів (автореферат) - Реферат

Антиоксидантні властивості та молекулярна будова природних і синтетичних фенолів та n-вмісних гетероциклів (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА

ГОЙДА СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 616.366 – 089.87 – 06: 616.366 – 003.7 – 084 – 089.

Профілактика і лікування післяопераційного холедохолітіазу

14.01.03 – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Ничитайло Михайло Юхимович,

Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

професор кафедри торакоабдомінальної хірургії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Желіба Микола Дмитрович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної хірургії;

доктор медичних наук, професор Мільков Борис Олегович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри факультетської хірургії з курсом ЛОР та очних хвороб.

Провідна установа

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького, кафедра факультетської хірургії, МОЗ України, м. Львів.

Захист відбудеться 15 березня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

Автореферат розісланий 5 лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Покидько М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) – одне з найпоширеніших захворювань, які потребують хірургічного втручання. За різними даними, її частота серед населення розвинених країн знаходиться в межах від 8 до 15%; у 15-30% хворих перебіг ЖКХ ускладнюється холедохолітіазом, який проявляється механічною жовтяницею та симптомами гнійного холангіту (Ничитайло М.Ю., 2002; Kim M.H. еt al., 1998). Післяопераційні ускладнення при лікуванні холангіолітіазу спостерігаються у 10-15% хворих, летальність становить 6,9-15,0%, досягаючи максимуму при деструктивних формах гострого холециститу, ускладнених холангіолітіазом та у випадках гострого обтураційного холангіту (Гальперин Э.И. и соавт., 1991; Ничитайло М.Ю. та співавт., 1997, 2003; Огородник П.В., 2002, 2003; Кондратюк О.П., 2002). За останні десятиріччя з'явилась тенденція до зростання захворюваності на ЖКХ взагалі і на холедохолітіаз зокрема, до збільшення питомої ваги їх ускладнених форм (Павловський М.П. і співавт., 2000; Chijiiwa K. еt al., 1995). Впровадження у клінічну практику нових інструментальних технологій, що використовуються у діагностиці жовчнокам'яної хвороби (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія, комп'ютерна томографія) суттєво знизило частоту операцій при деструктивних формах холециститу, зменшило кількість пов'язаних з цим гнійних післяопераційних ускладнень. Проте частота післяхолецистектомічного синдрому не має суттєвої тенденції до зниження і сягає 17-24% (Клименко Г.А., 1998), 31,5-33% (Ничитайло М.Ю., 2001, 2003).

Однією з причин незадовільних результатів оперативного лікування хворих на калькульозний холецистит є холедохолітіаз, який діагностується після операції з приводу ЖКХ і який ми назвали післяопераційним. Його складові, – рецидивний і резидуальний холедохолітіаз, мають подібні клінічні вияви й ускладнення перебігу та, незважаючи на принципові відмінності в генезі, важко диференціюються між собою. Серед дослідників немає єдиної думки стосовно значення мікрохоледохолітіазу, терміну формування рецидивних конкрементів у протоковій системі і часу безсимптомного перебігу резидуального холедохолітіазу в осіб, які перенесли холецистектомію у відкритому або лапароскопічному її варіанті (Клименко Г.А., 2000; Damianov D. еt al., 1996; Natale C., 1997; Frossard J.L. еt al., 2000).

Післяопераційний холедохолітіаз є причиною значної частини ускладнень у хворих, оперованих з приводу ЖКХ. Його перебіг супроводжується механічною жовтяницею (87,4%), гнійним холангітом (46,3%), гострим панкреатитом (41%), стійкими зовнішніми і внутрішніми жовчними норицями (25%) (Васютков В.Я., Гвиниашвили Г.Г., 1998; Ничитайло М.Е., 1998, 2002; Майстренко Н.А. и соавт., 2002; Бедин В.В. и соавт., 2002). Кожне з цих ускладнень, а тим більше їх поєднання значно обтяжують перебіг захворювання, погіршують стан пацієнтів і, як наслідок – результати лікування та подальшої медичної, трудової та соціальної реабілітації.

При хірургічному лікуванні післяопераційного холедохолітіазу ускладнення спостерігаються у 10,2%, летальність у випадках гострої обтурації дистального відділу загальної жовчної протоки досягає 6,9-7,3% (Саенко и соавт., 2001; Стукалов В.В., 1999; Kajiyama G., 1997).

Поширеність цієї патології, відсутність єдиної системи профілактики післяопераційного холедохолітіазу, високий рівень ускладнень і летальності після проведених хірургічних втручань з одного боку, поява та впровадження у клінічну практику нових технологій діагностики і лікування з іншого,  ось неповний перелік причин підвищеної уваги науковців до проблеми післяопераційного холедохолітіазу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР Інституту хірургії та трансплантології АМН України (клінічна база кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України) "Обгрунтування хірургічної тактики при обтурації загальної жовчної протоки з застосуванням мініінвазивних технологій" (державний реєстраційний номер №0199U000301). Дисертант виконав окремі фрагменти зазначеної планової наукової роботи Інституту хірургії та трансплантології АМН України, які ввійшли у глави основного змісту дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження.Метою дисертаційної роботи є покращання результатів лікування хворих на холедохолітіаз шляхом оптимізації застосування методів профілактики і лікування післяопераційного холедохолітіазу. Для досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети передбачалося вирішити такі завдання:

  1. Встановити необхідний оптимальний обсяг обстеження хворих для верифікації післяопераційного холедохолітіазу; розробити алгоритм діагностики.

  2. Провести аналіз ефективності ендоскопічного транспапілярного, лапароскопічного та відкритого методів усунення післяопераційного холедохолітіазу.

  3. Обгрунтувати показання до застосування різних методів лікування хворих на післяопераційний холедохолітіаз; розробити алгоритм хірургічної тактики при усуненні післяопераційного холедохолітіазу.

  4. Розробити комплекс практичних рекомендацій для профілактики рецидивного холедохолітіазу після відкритої і лапароскопічної холецистектомії.

  5. Обгрунтувати схему лікування пацієнтів з приводу післяопераційного холедохолітіазу, дотримання якої забезпечує зменшення кількості післяопераційних ускладнень та покращує результати лікування.

Об'єкт дослідження: пацієнти з післяопераційним холедохолітіазом.

Предмет дослідження: лікування хворих з післяопераційним холедохолітіазом, профілактика післяопераційного холедохолітіазу.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, щобуло складено алгоритм обстеження пацієнтів з підозрою на післяопераційний холедохолітіаз; уніфіковано показання до застосування різних видів традиційних і малоінвазивних втручань у лікуванні хворих на післяопераційний холедохолітіаз та встановлені причини невдалих спроб малоінвазивного усунення післяопераційного холедохолітіазу; науково обгрунтовано вибір тактики лікування пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом; розроблено схему профілактики цього ускладнення при традиційних та лапароскопічних втручаннях; запропоновано "Спосіб зовнішнього дренування загальної жовчної протоки і підпечінкового простору" (Пат. 53155 А Україна, МКИ А61 В17/00; Заявл. 25.03.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. №1, 2003); "Спосіб лікування резидуального холедохолітіазу" (Пат. 58280 А Україна, МКИ А61 В17/00; Заявл. 11.11.2002; Опубл. 15.07.2003, Бюл. №7, 2003).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений алгоритм обстеження пацієнтів, які перенесли оперативні втручання на біліарному тракті, дозволив скоротити термін і підвищити якість діагностики післяопераційного холедохолітіазу.

Підготовлено практичні рекомендації і показання до застосування малоінвазивних та традиційних методів лікування хворих на післяопераційний холедохолітіаз, що зменшило кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, покращило результати лікування.

Впровадження "Способу зовнішнього дренування загальної жовчної протоки і підпечінкового простору" дозволило покращити результати лікування пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом, зменшити кількість ускладнень та уникнути повторних оперативних втручань.

Loading...

 
 

Цікаве