WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Показники метаболізму клітин крові та їх збереженість за умов консервації факторами штучного гіпобіозу (автореферат) - Реферат

Показники метаболізму клітин крові та їх збереженість за умов консервації факторами штучного гіпобіозу (автореферат) - Реферат

Водночас проведені пульсоксиметричні дослідження істотної динаміки вмісту рівня кисню в крові не виявили, що очевидно пов'язано з тим, що при проведенні лікування усі хворі були в періоді ремісії.

Про більш виражену десенсибілізуючу дію комплексної терапії свідчить вірогідне зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів з (6,250,36) мг/мл до (4,820,28) мг/мл і аутоантитіл до антигенів бронхів з (1,780,28) ум.од. до (0,830,32) ум.од. і легень — з (1,580,37) ум.од. до (0,480,31) ум.од. Тоді як у групі порівняння тільки рівень аутоантитіл до антигенів легень зменшився вірогідно з (1,430,22) ум.од. до (0,780,11) ум.од., а зниження вмісту аутоантитіл до антигенів бронхів і циркулюючих імунних комплексів було невірогідним — з (1,590,34) ум.од. до (1,140,23) ум.од. і з (6,170,24) до (5,430,31) мг/мл відповідно.

Імуномодулююча дія комплексного призначення даних ЛФЧ виражалася у вірогідному збільшенні вмісту в крові сегментоядерних нейтрофілів з (45,362,40) г/л до (56,571,91) г/л на фоні тенденції (0,1>р>0,05) до збільшення фагоцитарного індексу з 3,580,33 до 4,250,26 і кількості активно фагоцитуючих клітин з (56,193,45)% до (61,791,73)%. Тоді як у результаті використання однієї лише КШМК динаміка даних показників була невірогідною — вміст сегментоядерних нейтрофілів збільшився тільки з (46,873,15) г/л до (53,432,87) г/л, фагоцитарний індекс — із 3,690,23 до 3,890,27, кількість активних фагоцитів — з (57,363,17)% до (59,322,45)%.

Вивчення віддалених результатів лікування довело, що включення в комплекс лікування нормобаричної гіпокситерапії, додатково до КШМК, сприяє одержанню більш стійкого терапевтичного ефекту. Тривалість ремісії в пацієнтів основної групи була більшою (р = 0,036) і становила в середньому 4,9 міс, а в контрольній — у середньому 3,8 міс. Кількість загострень у них протягом перших 3 міс після закінчення лікування становила в середньому 0,22 на одного хворого, що вірогідно менше, ніж у групі порівняння — 0,33 (р = 0,02), і протягом року кількість загострень захворювання була в 1,5 разу менше (р = 0,001) – відповідно 1,66 і 2,59.

Отже, комплексне призначення нормобаричної гіпокситерапії і КШМК приводить до нормалізації порушень функціонального стану центральної і вегетативної нервової системи в більшості дітей, що страждають на БА. Тоді як курсове використання однієї тільки КШМК сприяє купіюванню вегетативних порушень лише в 15–20% пацієнтів. Включення процедур нормобаричної гіпокситерапії в комплекс терапії, додатково до КШМК, також істотно потенціює десенсибілізуючий та імуномодулюючий ефекти лікування за рахунок стимуляції фагоцитарно-лейкоцитарної ланки імунного гомеостазу.

Таким чином, використання в дітей з БА даного підходу до призначення ЛФЧ сприяє істотному підвищенню ефективності ВЛ. Вибір допоміжних ЛФЧ, здійснюваний залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту з комбінуванням різних ділянок впливу, на додаток до багатопланової дії КШМК, дозволяє сформувати більш виражений і стійкий терапевтичний ефект.

Запропонований підхід до призначення ЛФЧ у дітей з БА передбачає, що при проведенні комплексної терапії виправдане одночасне призначення не більше 4–5 ЛФЧ, з яких 2–3 призначені для безпосереднього лікування БА (вплив на основні ланки патогенезу і купіювання найбільш значущих клінічних проявів захворювання) і 1–2 ЛФЧ для терапії супровідних захворювань.

У ході виконання дисертаційної роботи на підставі одержаних результатів та узагальнення клінічного досвіду було запропоновано також рішення низки актуальних питань організації ВЛ дітей з БА: поєднане призначення лікарських препаратів базисної терапії і ЛФЧ; розробка схем діагностичних заходів і моніторингу перебігу БА в дітей; організаційно-методичні проблеми відновлювального лікування дітей з БА в Україні.

Проведені дослідження з порівняльного вивчення ефективності використання препаратів, які стабілізують мембрани тучних клітин у дітей з БА (тайлед, інтал, кетотіфен), дозволили виділити їхні розбіжності в "точках прикладення" терапевтичної дії з ЛФЧ і сформулювати особливості застосування ЛФЧ у поєднанні з базисною медикаментозною терапією.

На підставі аналізу результатів обстеження та узагальнення даних тривалого динамічного спостереження за станом дітей з БА розроблено й апробовано схему моніторингу за перебігом БА в дітей, що передбачає різні етапи і рівні обстеження (базове, поточне й етапне).

Призначення ЛФЧ з урахуванням розробленого підходу і основних положень запропонованої концепції сприяє більш ефективному їх комплексному застосуванню в хворих на БА дітей у періоді ремісії в поєднанні з лікарськими препаратами базисної терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукового завдання з обгрунтування і розробки підходу до комплексного призначення лікувальних фізичних чинників та основних положень концепції щодо їхнього використання у відновлювальному лікуванні дітей з БА, використання яких дозволяє істотно підвищити ефективність відновлювального лікування даного контингенту хворих.

1. У спостереженнях на 427 дітях установлено, що ефективність відновлювального лікування дітей з БА істотно підвищується при цілеспрямованій корекції лікувальними фізичними чинниками найбільш виражених на момент їхнього призначення патогенетично значущих порушень (високий рівень сенсибілізації організму, запальні процеси в бронхолегеневій системі алергійного генезу і вегетативні дисфункції).

2. У дітей, хворих на БА, виявлено залежність між віком пацієнтів і реакцією на різні види екзоалергенів. У 3-6 років переважає реакція на харчові алергени і запахи кулінарних олій, що з віком зменшується при одночасному зростанні сенсибілізації до аерополютантів хімічної природи, побутових, епідермальних і пилкових алергенів.

3. Встановлено пряму залежність між реактивністю бронхів до фізичних іритантів (холодне повітря, фізичне навантаження, зміна метеоумов), значущістю нервово-психічних стресів, сенсибілізацією до пилкових алергенів, зниженням толерантності до фізичного навантаження і давністю виникнення БА.

4. Вперше встановлено, що в дітей з БА при відповідній клінічній симптоматиці (настирливий кашель, тривалий субфебрилітет, часті фарингіти із затяжним перебігом і т. ін.), в 43 % випадків виявляеться Мусорlаsма pn. і в 15 % — Chlamydia sp.

5. При комплексному використанні лікувальних фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з БА доцільно виділяти базовий чинник (що становить основу терапії) і допоміжні (призначувані залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту з комбінуванням різних ділянок впливу).

6. В експериментальних дослідженнях вивчено механізм курсового впливу випромінювання гелій-неонового й арсенід-галієвого лазера на проекцію імунокомпетентних органів (тимус і селезінка), основою якого є стимуляція морфофункціональних, метаболічних показників і процесів диференціювання лімфоїдних клітин. Найбільш стійкий активуючий ефект спостерігається при впливі випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, що стало підставою для вибору локалізації і джерела лазерного випромінювання в хворих.

7. В експериментальних умовах доведено, що притаманна дії штучного мікроклімату соляного аерозолю активація лімфоїдної системи (перерозподіл у крові і тимусі популяцій тимоцитів і лімфоцитів різного ступеня зрілості, зі збільшенням більш функціонально активної популяції клітин) спостерігається в перші 10 процедур, а надалі вгасає, що визначає доцільність додаткового призначення інших лікувальних фізичних чинників, починаючи з 10-11-ї його процедури, для потенціювання терапевтичного ефекту.

8. Встановлено, що в дітей, хворих на БА, у відповідь на перші 5 процедур курсу штучного мікроклімату соляного аерозолю відзначається погіршення показників бронхіальної прохідності з тенденцією до відновлення до 10-ї процедури, що також підтверджує оптимальність включення інших лікувальних фізичних чинників у комплекс терапії після 10-11-ї його процедури.

9. Встановлено, що в дітей, хворих на БА, з наявністю астено-вегетативних порушень найбільш ефективне комплексне призначення нормобаричної гіпокситерапії і штучного мікроклімату соляного аерозолю, що приводить до нормалізації порушень функціонального стану центральної нервової системи і процесів вегетативної регуляції, а також сприяє істотному потенціюванню десенсибілізуючого ефекту лікування.

10. Показано, що в дітей з БА за наявності активних запальних процесів у бронхолегеневій системі найбільш ефективне комплексне використання інгаляцій водного розчину препарату "мумійо-Вітас" і штучного мікроклімату соляного аерозолю, тому що їхнє застосування сприяє потенціюванню протизапальної і десенсибілізуючої дії.

Loading...

 
 

Цікаве