WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Показники метаболізму клітин крові та їх збереженість за умов консервації факторами штучного гіпобіозу (автореферат) - Реферат

Показники метаболізму клітин крові та їх збереженість за умов консервації факторами штучного гіпобіозу (автореферат) - Реферат

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Відповідно до поставлених задач виконання дисертаційної роботи здійснювалося в три етапи.

Мета першого етапу полягала у виявленні особливостей перебігу БА в дітей у періоді ремісії на основі аналізу даних анамнезу й обстеження, що могло бути використано для обгрунтування розробки патогенетично обгрунтованого підходу до комплексного призначення ЛФЧ.

Установлено, що найбільш істотним фактором ризику виникнення БА в дітей є наявність у бабусь по лінії матері БА і хронічного обструктивного бронхіту. Дані захворювання виявляються в них вірогідно частіше (2=15,36; р = 0,0001), ніж в інших родичів. При цьому наявність обтяженої спадковості відзначається в 77,7% дітей, з яких у 45,4% спадковість була обтяжена як по лінії матері, так і по лінії батька.

Найчастіше прояви бронхоспазму відзначаються в дітей з БА на фоні респіраторних вірусних інфекцій — у 82,7 %, на фізичне навантаження — у 51,5 % і зміну метеоумов — у 49,9 %, тоді як у відповідь на нервово-психічні стреси тільки в 21,6% пацієнтів, а на вдихання холодного повітря — в 27,6%. З однаковою частотою хворі реагують на цвітіння рослин (27,9%), контакт із хімічними речовинами (32,1%) і шерсть домашніх тварин (30,0%). Водночас реакція на харчові алергени відзначається в 1,9 разу частіше (52,9 %), ніж на цвітіння рослин (27,9 %).

Серед харчових алергенів у дітей з БА найчастіше відзначається реакція на томат (у 81,7%), трохи рідше — на лимон, апельсин, білок курячого яйця, какао, каву, м'ясо коропа і горіхи (у 37–40%), тоді як сенсибілізація до моркви, казеїну молока, м'яса курки і минтая виявляється тільки в 25–32% пацієнтів. Серед побутових алергенів найчастіше зустрічається реакція на кліщі домашнього пилу (у 61,7% дітей), пір'я подушки (у 41%) і цвілеві гриби (у 38,3%), рідше — на шерсть домашніх тварин (17%), тоді як на різні групи пилкових алергенів (дерев, бур'янових трав, злакових) хворі на БА діти реагують практично однаково з частотою 15–19%.

Встановлено, що більш інформативним для контролю за станом дітей з БА в періоді ремісії є виявлення клінічних проявів захворювання і порушень ФЗД (особливо швидкісних спірографічних показників і добових коливань значень пікфлоуметрії), ніж змін показників імунного гомеостазу. Зі збільшенням ступеня тяжкості БА зростає кількість дітей, у яких у періоді ремісії спостерігаються клінічні прояви астми і знижені показники бронхіальної прохідності. Разом з тим у хворих з різним ступенем тяжкості захворювання в періоді ремісії не виявляється вірогідних розбіжностей у більшості імунологічних показників, що визначаються, за винятком тих, що характеризують ступінь сенсибілізації організму і рівень запально-деструктивних процесів у слизовій оболонці бронхолегеневої системи — вміст В-лімфоцитів і аутоантитіл до антигенів бронхів і легень.

Вивчено реакцію пацієнтів на індукторні і тригерні фактори залежно від ступеня тяжкості і давнини виникнення захворювання (групи пацієнтів з давниною БА до 1 року, 1–3 роки, 3–5 років, понад 5 років), а також від віку (молодша вікова група — 3–6 років, середня — 7–11 років, старша — 12–14 років).

Зі збільшенням ступеня тяжкості захворювання зростає частота реакцій на фізичні іританти (фізичне навантаження, вдихання холодного повітря і зміну метеоумов), побутові і пилкові алергени, тоді як частота реакції на нервово-психічні стреси, запахи хімічних речовин і харчові алергени в пацієнтів з різним ступенем тяжкості БА вірогідно не відрізняється. Пацієнти з тяжкою персистуючою БА реагують на вдихання холодного повітря в 6,7 разу, фізичне навантаження — в 2,4 разу, зміни метеоумов — у 2,6 разу частіше, ніж діти з інтермітуючою БА. Реакція на цвітіння рослин відзначається в 43,5% хворих з тяжкою персистуючою БА, тоді як серед пацієнтів з інтермітуючою — тільки в 16,7%.

Зі збільшенням давності виникнення захворювання найістотніше зростає кількість дітей, реагуючих на пилок квітучих рослин, на нервово-психічні стреси і зміни метеоумов. У групі хворих з давністю виникнення БА понад 5 років реакція на пилкові алергени відзначається в 3,7 разу, на нервово-психічні стреси — в 1,9 разу і зміни метеоумов — у 1,8 разу частіше, ніж у групі пацієнтів з давністю виникнення БА до 1 року. Фізичне навантаження провокує розвиток бронхоспазму в тих, хто страждає на БА понад 3 роки, у 1,6 разу частіше, ніж у хворих зі стажем БА менше одного року. Водночас реакція на вдихання холодного повітря, запахи хімічних речовин, шерсть домашніх тварин і харчові алергени істотно не відрізняється в групах хворих з різною давністю виникнення захворювання.

З віком спостерігається збільшення кількості хворих з наявністю реакцій на нервово-психічні стреси, фізичні іританти, аерополютанти хімічної природи, побутові і пилкові алергени. У дітей старше 7 років вірогідно частіше, ніж у молодших, виявляється сенсибілізація до побутових (2 =12,1; р = 0,0005) і пилкових алергенів (2 = 5,6; р = 0,02). Частота реакції в дітей старше 7 років вірогідно вища на кліщі домашнього пилу (2 =12,1; р = 0,0005), бібліотечний пил (2 = 8,37; р = 0,004) і шерсть кішки та собаки (2 =12,4; р = 0,0004), тоді як у дітей молодше 7 років порівняно с групою більш старших пацієнтів спостерігається тенденція до більшої кількості реакцій на харчові алергени (2=3,7; р = 0,056) і запахи кулінарних олій.

Зі збільшенням ступеня тяжкості захворювання спостерігається найбільш виражене зростання кількості супровідних захворювань, переважно за рахунок вегетативних дисфункцій і алергічного риніту. Якщо в групі дітей з інтермітуючою БА кількість супровідних захворювань становила в середньому 1,11, то з середньотяжкою персистуючою — вже 1,62, а в тих, хто страждає на тяжку персистуючу БА — 2,13. Кількість пацієнтів із клінічними проявами астено-вегетативного синдрому в групі тих, хто страждає на тяжку персистуючу БА, була в 2,9 разу вище, ніж серед дітей з інтермітуючою і в 2,1 разу більше, ніж у середньому у всіх обстежених. Кількість хворих з наявністю вазомоторного риніту серед тих, хто страждає на тяжку персистуючу БА, була в 2 рази більше, ніж у групі дітей з інтермітуючою БА та у 1,7 разу більше серед усіх пацієнтів. Алергічний риніт виявлявся в хворих з тяжкою персистуючою БА в 4,5 разу частіше, ніж серед тих, хто страждає на інтермітуючу БА, і був у 2,5 разу вище за середній показник у всіх хворих.

Трохи збільшується кількість супровідних захворювань і з віком. При цьому в різних вікових групах супровідні захворювання виявляються з різною частотою. У молодшій віковій групі відзначається порівняно висока частота наявності атопічного дерматиту (у 28,4% хворих) і аденоїдиту (у 19,4%), тоді як для пацієнтів старшої вікової групи більш характерна наявність вегетативних дисфункцій (астено-вегетативний синдром виявлявся в 24,5% дітей, вазомоторний риніт — у 18,7%) і алергічного риніту (у 16,1%).

При проведенні ПЛР-діагностики в хворих на БА дітей з підозрою на наявність внутрішньоклітинних патогенів (настирливий кашель, хронічний фарингіт, тривалий субфебрилітет і т. ін.) Mycoplasma pn. виявлена в 43%, а Chlamydia sp. — у 15,1% обстежених. Mycoplasma pn. вірогідно частіше виявлялася в дітей середньої вікової групи, ніж молодшої і старшої (2 = 4,8; р = 0,03), тоді як Chlamydia sp. у молодшій віковій групі виявлялася вдвічі частіше, ніж в інших. Mycoplasma pn. частіше виявлялася в зіскрібку із зіва, а Chlamydia sp. — у мокротинні. Встановлено, що виявлення даних внутрішньоклітинних патогенів у зіскрібку із зіва не завжди впливає на перебіг БА, тимчасом як наявність даних мікроорганізмів у зіскрібку із зіва, мокротинні й крові спостерігається переважно в пацієнтів з тяжкими і такими, що складно піддаються терапії, формами захворювання.

Loading...

 
 

Цікаве