WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка психопатологічних, патопсихологічних та нейрохімічних змін при параноїдній шизофренії в процесі лікування (автореферат) - Реферат

Динаміка психопатологічних, патопсихологічних та нейрохімічних змін при параноїдній шизофренії в процесі лікування (автореферат) - Реферат

Перепрофілювання МСПК у міські донорські центри (МДЦ) – філії ОПЦСК, основними завданнями яких була б заготівля високоякісної СЗП та ЕМ, забезпечення лікувальних закладів міста (району) компонентами і біопрепаратами донорської крові.

Другий напрямок – реорганізація служби крові України (рис. 3).

АМН

України

Консорціум "Служба крові України"

МОЗ

України

АМН

Інститут патології крові та трансфузійної медицини

Львів

СПК

відомчих

установ

Обласні

плазмо-центри (ОПЦСК)

Асоціація

лікарів

служби крові

крові

АМН

Інститут

гематологіїі

трансфузіології

Київ

Міські донорські

центри

(ф.ОПЦСК)

Інформа-

ційно

аналітич-

ний

центр

НАДУ

Центр з переробки плазми крові

120-150 тон/рік

Рис. 3. Проект нової структури служби крові України

Елементами нової структури служби крові можуть бути:

І. Створення мобільної системи управління по вертикалі безпосередньо ЗСК України (із збереженням за ними основних функціональних завдань), яка б включала організацію консорціуму "Служба крові України", в який увійдуть ЗСК областей, АР Крим, як юридичні особи. Створиться орган, який зможе проводити єдину політику в службі крові, професійно інформувати Уряд України про стан справ, ставити питання перед владою з вирішення проблем служби крові та трансфузійної медицини, відстоювати інтереси донорів та фахівців, що працюють в ЗСК. Оперативно управляти запасами компонентів та препаратів донорської крові, впроваджувати нові технології з заготівлі і переробки крові, керувати підготовкою кадрів. Консорціум буде органом супроводу з виконання Державної програми розвитку служби крові та державного замовлення.

Організація єдиної системи управління (Консорціуму), в свою чергу дозволить: ліквідувати дисбаланс між виробництвом і потребою в регіонах України компонентів донорської крові та біопрепаратів плазми; створити банк компонентів крові і стратегічний запас біопрепаратів крові на випадок екстремальних ситуацій, техногенних катастроф тощо.

ІІ. Організація Центра з переробки плазми крові (ЦППК), який забезпечить значну кількість лікувальних закладів України високоякісним альбуміном, внутрішньовенними імуноглобулінами, факторами згортання крові тощо. За нормативами ВООЗ для забезпечення ЛЗ біопрепаратами плазми крові в Україні щорічно потрібно переробляти до 416 тон плазми. За останні роки ЗСК України заготовляють до 180 тон плазми на рік.

На даному етапі достатньо мати в Україні 1 ЦППК з об'ємом переробки плазми 120-150 тон з перспективою нарощування потужності переробки плазми до 200 тон на рік. Альтернативою ЦППК можуть бути функціонуючі на Україні державні підприємства з виробництва бактерійних препаратів "Біофарма" (Київ) або "Біолек" (Харків), які виробляють деякі препарати плазми крові, за умови переоснащення сучасним обладнанням та впровадженням новітніх технологій розрахованих на переробку 120-150 т донорської плазми щорічно. Задачею ЦППК буде доставка власним рефрижераторним транспортом СЗП із ОПЦСК та поставка готової продукції до ЗСК України.

ІІІ. Організація Інформаційно-аналітичного центру буде сприяти: оперативному управлінню запасами компонентів та біопрепаратами донорської крові; створенню Державного реєстру осіб групи ризику з метою недопущення їх до виконання донорських функцій у будь-якому регіоні України. На сьогодні єдиним захистом в Україні є недопущення до донорства осіб, які проживають в іншій області, що негативно впливає на загальний розвиток донорства; проведенню аналізу роботи ОПЦСК, ОСПК, ЦК, ЦППК та розробці разом з профільними НДІ АМН України рекомендацій щодо впровадження в лікувальну практику (хірургія, акушерство та гінекологія, гематологія, педіатрія тощо) сучасних принципів та програм гемокомпонентної терапії.

ІV. СтворенняАсоціації лікарів служби крові України з функціями обов'язкової участі в ліцензуванні ЗСК та проведенні атестації фахівців дозволить не тільки підвищити їх професійний рівень, об'єднати єдиною метою, завданнями і обов'язками, а також захистити юридично і значно підняти авторитет служби крові.

V. Створення громадської організації "Національна асоціація донорів України" (НАДУ) буде сприяти залученню населення до донорства. НАДУ повинна мати дворівневу структуру. Перший рівень НАДУ – НДІ, які мають розробляти проблеми з організації донорства, проводити соціальні дослідження, давати рекомендації та прогностичні висновки про можливість участі різних верств населення у добровільному донорському русі; рекомендувати науково обгрунтовані нові ефективні методи пропаганди донорства та впроваджувати їх в роботу ЗСК. Другий рівень – філії НАДУ при республіканській, обласних, міських ЗСК, які разом з державними органами самоврядування, працівниками ЗСК, медичними навчальними та лікувальними закладами повинні залучати до добровільного безкоштовного донорства широкі верстви населення шляхом організації та проведення масових заходів з використанням різних технічних засобів пропаганди.

Третій напрямок – науково-виробничий, який дозволить проводити: розробку та впровадження в ЗСК нових гемоконсервантів; наукові дослідження з позбавлення крові групових антигенних властивостей; розробку нових препаратів для проведення інфузійно-трансфузійної терапії; запровадження визначення у донорів еритроцитного Келл (К) антигену як найбільш реактогенного фактору та відмови від трансфузії еритроцитів Келл-позитивних донорів; запровадження у виробництво нових технологій по випуску гама-глобулінів спрямованої дії для внутрішньовенного введення та вдосконалення існуючих і розробки нових методів вірусінактивації компонентів та препаратів крові; розробку методів одержання моноклональних рекомбінантних препаратів плазми (факторів VII, VIII, IX); впровадження в хірургічну лікувальну практику сучасних кровозберігаючих методів; удосконалення випуску крово-, плазмозамінників на основі оксиметилкрохмалю.

ВИСНОВКИ

В роботі вирішена актуальна наукова задача, яка стосується визначення відповідності розвитку служби крові України потребам забезпечення лікувальних закладів компонентами та препаратами донорської крові і на її основі розроблено комплексний підхід реорганізації служби крові України та можливість власного промислового виробництва високоефективних вірусбезпечних препаратів плазми крові.

1. В результаті проведених досліджень встановлено, що стан служби крові України в сучасних соціально-економічних умовах характеризується:

– спадом кількості донорів крові та плазми (у 2003 р. до показників 1994 р. на 52,5%), зумовленим соціальними та економічними умовами, відсутністю громадської організації донорів та чіткої державної концепції розвитку донорства;

– доволі низьким рівнем заготівлі донорської крові (8,8 мл на одного жителя при нормативі ВООЗ 12-15 мл);

– менше від потреби рівнем заготівлі плазми крові, що складає 40,8% (176 т при нормативі ВООЗ – 416 т), з якої тільки 15% отримується сучасним методом плазмаферезу внаслідок недостатнього забезпечення закладів служби крові сучасним устаткуванням;

– низьким рівнем використання плазми крові (50,4%) для виробництва біопрепаратів, решту (49,6%) видається у лікувальні заклади для трансфузій;

– спадом продукції біопрепаратів плазми крові (альбуміну, кріопреципітату, імуноглобулінів спрямованої дії тощо), забезпеченість якими становить 40% від потреби;

– відсутністю біопрепаратів плазми крові для внутрішньовенного застосування та рекомбінантних препаратів для лікування коагулопатій, що зумовлено відсутністю власного промислового виробництва.

2. Встановлено, що високий показник утилізації донорської крові (5,5%) пов'язаний, перш за все, з її інфікуванням у зв'язку з поширеністю носіїв інфекцій серед осіб, що мають бажання здати кров, що вимагає проведення запропонованого нами передтестового анкетування донорів, яке дозволило б відсторонити значну кількість осіб (24,6%) та значно зменшити витрати на проведення скринінгу донорської крові.

3. Показано, що в лікувальних закладах недостатньо використовується еритроцитна маса, методи зберігання якої в Україні залишаються недосконалими, внаслідок чого значна її частина (80 т на суму 6,4 млн. грн.) щорічно утилізується. Поліпшення ситуації може бути досягнуто за рахунок корекції річної нормативної потреби в компонентах донорської крові на одне профільне ліжко і застосування запропонованої методики розрахунку тижневої і добової потреби лікувального закладу в компонентах, що дозволяє зменшити утилізацію еритроцитної маси принаймні вдвічі.

Loading...

 
 

Цікаве