WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка психопатологічних, патопсихологічних та нейрохімічних змін при параноїдній шизофренії в процесі лікування (автореферат) - Реферат

Динаміка психопатологічних, патопсихологічних та нейрохімічних змін при параноїдній шизофренії в процесі лікування (автореферат) - Реферат

3,8

1996

5,9

17,7

19,2

13,7

1,2

2,6

5,7

1,2

1997

4,4

15,8

17,4

10,4

0,8

2,8

3,8

2,8

1998

3,7

14,9

17,6

10,5

0,8

1,7

3,3

2,0

1999

3,4

14,4

13,8

7,8

0,5

1,9

4,0

2,5

2000

3,5

15,3

14,0

6,1

0,5

1,8

3,5

3,2

2001

3,7

15,1

14,4

6,8

0,5

1,7

4,0

2,4

2002

3,6

14,4

14,4

5,8

0,6

2,2

3,7

2,0

2003

3,6

14,6

13,8

5,7

0,7

2,0

4,3

1,9

Необхідно відзначити нерівномірне забезпечення регіонів України такими препаратами плазми крові, як антирезусний гамаглобулін (виготовляється в 11 ОСПК), протиправцевий гамаглобулін (виготовляється у 5 ОСПК), імуноглобулін людський нормальний (виготовляється у 8 СПК), протигрипозний гамаглобулін (виготовляється у 8 ОСПК). Деяких препаратів плазми крові не вистачає для задоволення потреб ЛЗ та населення, серед них альбумін та кріопреципітат. Згідно з нормами ВООЗ, в Україні необхідно виготовляти щорічно 200 кг альбуміну на 1млн. населення. Потреба України в цьому препараті забезпечена лише на 24,6%.

Препаратом для лікування хворих на гемофілію є кріопреципітат, яким Україна забезпечена лише на 15,1% від нормативів ВООЗ (1,5-3,6 МО на одного жителя, або 70000 МО на 1 хворого гемофілією). За даними Міжнародної Федерації гемофілії, для економічно розвинених країн ця потреба становить 4,0 МО на одного жителя. В Україні (Перехрестенко П.М., 2003), мінімальна потреба у ф. VIII становить 75 млн. МО. ЗСК України виготовляють щорічно до 7 млн. МО кріопреципітату, тобто 0,14 МО на одного жителя, що у 10 разів менше потреби. В нашій країні концентрат ф. VIII і рекомбінантний ф. VIII не виготовляється у зв'язку з відсутністю власного промислового виробництва. Як показали розрахунки, середня вартість лікування хворого на гемофілію у стаціонарних умовах (з розрахунку на 21 ліжко-день) складає близько 10 тис. грн. при використанні вітчизняного кріопреципітату або антигемофільної плазми.

Для забезпечення амбулаторного лікування хворих на легку та помірно тяжку форму гемофілії необхідно в середньому 150 доз кріопреципітату на рік на 1 хворого, відповідно вартість лікування одного хворого становить 5,4 тис. грн. При застосуванні препаратів ф. VIII імпортного виробництва вартість лікування хворих на гемофілію збільшується у 2-3 рази.

Необхідно зазначити, що лише 2 препарати плазми крові (10% розчин альбуміну, полібіолін) із 14 найменувань компонентів та біопрепаратів, які випускаються ЗСК України є вірусінактивованими, інші 12 препаратів є вірус небезпечними і згідно Фармакопеї не являються лікарськими засобами.

Передтестове анкетування донорів та ефективність застосування. Сьогодні в Україні особливо гостро стоїть питання інфекційної безпеки компонентів та біопрепаратів плазми крові. Концептуальний підхід до вирішення проблеми повинен бути комплексним – від якісного відбору донорів аж до трансфузій вірусбезпечних компонентів та вірусінактивованих біопрепаратів плазми. Початок такого підходу закладено у підборі та медичному обстежені донорів і обов'язковій імунізації активних донорів проти гепатиту В, яка буде сприяти зменшенню кількості вірусоносіїв серед них. Слід підкреслити необхідність впровадження в ЗСК методику передтестового обстеження донорів за допомогою анкети-опитувальника. Апробація розробленої і запропонованої нами анкети (Журнал гематології та трансфузіології. - 2003. - №2) проводилось в 4 ЗСК м. Львова. Анкета складається з питань, які відповідають вимогам європейських стандартів щодо відбору донорів крові. У проведеному передтестовому анкетуванні взяло участь 1000 осіб, які виявили бажання здати кров. За результатами анкетування від виконання донорських функцій було відсторонено 24,6% осіб, що на 10,6% більше, ніж при проведенні звичайного опитування під час медичного огляду такої ж кількості донорів. Аналіз результатів анкетування показав низку негативних явищ у донорстві. До основних відноситься: а) низький рівень участі у донорстві кадрових донорів та високий відсоток донорів-родичів (98,2%); б) із структури донорських кадрів випала категорія донорів резерву; в) 4,6% населення бере участь у донорстві без постійного місця праці та проживання;г) низький рівень участі у донорстві жінок (1,8%); д) значна міграція донороспроможного населення (10,7%) за межі держави, в тому числі у країни, несприятливі щодо пріонної та інших інфекцій; є) розповсюдження шкідливих звичок серед донороздатного населення (вживання алкоголю перед кроводачою – 3,8%); ж) низький рівень підготовки медичним персоналом ЛЗ донорів-родичів (вживання жирної їжі менше ніж за 4 год. до кроводачі – 4%) перед їх направленням в ЗСК для кроводачі.

Реформування служби крові України. В Україні всі ЗСК (крім Сумського обласного донорського центру, який працює на госпрозрахунку) знаходяться на державному фінансуванні, яке із року в рік не задовольняє потреби служби крові. Так, фінансування служби крові з розрахунку на 1 жителя України у 1997 р. становило 0,70 грн., у 1999 р. – 0,68 грн., у 2002 р. – 0,80 грн., у 2003 р. – 0,88 грн.

В даний час існуюча структура служби крові України з її засобами заготівлі та переробки крові не здатна забезпечити потребу ЛЗ у високоефективних вірусінактивованих компонентах крові та препаратах плазми крові, які б відповідали міжнародним та європейським стандартам.

Прийняття концепції переоснащення усіх обласних ЗСК України новим сучасним технологічним обладнанням потребує значних валютних коштів (технологічне обладнання для випуску препаратів плазми крові в Україні не виготовляється), виділення яких на даному етапі є проблематичним. Заходи, щодо реорганізації служби крові в сучасних економічних умовах на нашу думку, повинні мати наступні напрямки:

Перший – це створення 6 обласних плазмоцентрів служби крові (ОПЦСК) на базі діючих ОСПК з щорічним об'ємом заготівлі 20 тон свіжозамороженої плазми кожен.

Заготовлена СЗП, після проведеної карантинізації буде використана для виробництва біопрепаратів. Для забезпечення заготівлі такої кількості плазми необхідно залучити 2000 кадрових донорів плазми у кожному ОПЦСК, поширеність інфекцій серед яких у 2 рази менша, ніж у донорів резерву. Бажано, щоб донори плазми проживали в місті, де розташована ОСПК, що пов'язано з вирішенням проблеми їх прибуття до ЗСК для плазмодачі та на повторне тестування по закінченню терміну карантинізації плазми.

Робота ЗСК з кадровими донорами плазми повинна проводитись на договірних умовах, в яких необхідно визначити: питання медичного обстеження, страхового забезпечення на випадок компенсації за непередбачене погіршення стану здоров'я донора або смерть, пов'язану з виконанням донорських функцій, проведення безкоштовних профілактичних щеплень проти гепатиту В, періодичність та об'єм плазмодач, розмір грошової компенсації за плазмодачу тощо.

Заготівлю донорської плазми необхідно проводити виключно методом плазмаферезу з використання автоматичних фракціонаторів крові.

Розгортання відділення карантинного зберігання донорської плазми в ОСПК терміном 4-6 місяців та його використання для кріоконсервування клітинних компонентів донорської та аутологічної крові методами, розробленими в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України (Львів) та Інституті гематології та трансфузіології АМН України (Київ) з терміном зберігання 2 роки, значно покращить їх використання в ЛЗ, вирішить питання з дефіцитними групами крові, зменшить об'єми утилізації та потребу у донорських кадрах.

При організації ОПЦСК обов'язковим є запровадження комп'ютерного обліку доз донорської крові, її компонентів та штрихового коду кожного зразка дози СЗП від конкретного донора з метою недопущення використання пула плазми у випадку позитивних контрольних тестових результатів. За нашими попередніми підрахунками вартість обладнання одного ОПЦСК буде становити – 8 147 400 грн.

Loading...

 
 

Цікаве