WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан гемодинаміки, оксидантної та антиоксидантної систем при гострих лейкозах у дітей (автореферат) - Реферат

Стан гемодинаміки, оксидантної та антиоксидантної систем при гострих лейкозах у дітей (автореферат) - Реферат

7. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати включення до складу комплексної терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості препаратів уролесан, темтусин-С та лісобакт до широкого використання в пульмонологічних і загальнотерапевтичних стаціонарах, а також в амбулаторних умовах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Для оцінки ступеня тяжкості запального процесу у хворих на БА доцільно визначати рівень продуктів ПОЛ, метаболітів ОА, стан АОС, концентрацію СМП та "гострофазових білків" запалення в сироватці крові .

  2. Оцінку клінічної ефективності лікувальних заходів у хворих на БА середньої тяжкості рекомендується визначати за зміною рівня показників ФЗД (ОФВ1) і критеріїв адаптованого опитувальника ЯЖ, SF-36.

  3. У разі загострення персистуючої БА середньої тяжкості хворим рекомендується призначати комплексну терапію: поєднання глюкокортикостероїдів і 2-агоністів короткої дії з уролесаном (по 10 крапель 3 рази на день), темтусином-С (по 1 пакетику 2 рази на день) та лісобактом (по 2 таблетки 3 рази на день).

  4. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати запропоноване комплексне лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості до широкого використання в пульмонологічних та загальнотерапевтичних стаціонарах, а також лабораторних умовах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Герич П.Р. Сучасні погляди на патогенез та особливості перебігу бронхіальної астми // Галицький лікарський вісник. – 2003. - №3. – С. 112-116.

2. Герич П.Р. Уролесан у комплексному лікуванні неалергійної бронхіальної астми // Архів клінічної медицини. – 2003. - №2. – С. 56-58.

3. Герич П.Р. Застосування темтусину-С при лікуванні неалергійної бронхіальної астми помірного перебігу // Буковинський медичний вісник. – 2003. - №4. – С. 56-59.

4. Герич П.Р. Досвід застосування лісобакту у хворих на неалергійну бронхіальну астму // Український медичний альманах. – 2004. - №2. – С. 38-41.

5. Герич П.Р. Комплексне лікування персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості застосовуючи препарати уролесан, темтусин-С та лісобакт // Архів клінічної медицини. – 2004. - №2. – С. 38-41.

6. Герич П.Р. Можливості комп'ютерної спірографії для діагностики бронхіальної астми неалергійної форми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. – №7 1/1, Січень, 2003. – 182 с.

7. Герич П.Р. Роль кисневого режиму організму у хворих з неалергійною бронхіальною астмою // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. – №8 (1), Квітень, 2004.- 143 с.

Герич. П.Р. Комплексне лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням уролесану, темтусину-С та лісобакту. — Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27-пульмонологія. — Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної задачі сучасної пульмонології — підвищення ефективності і лікування хворих на бронхіальну астму шляхом застосування комплексного лікування — поєднання глюкокортикостероїдів і 2-агоністів короткої дії з фармакологічними препаратами уролесан, темтусин-С та лісобакт.

Виявлено, що комплексне лікування призводить до вираженого впливу на активність запального процесу в бронхолегеневій системі, що знайшло своє відображення в зростанні рівня показників функції зовнішнього дихання, покращанні клінічного перебігу захворювання та підвищенні якості життя хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості.

Ключові слова: персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості, уролесан, темтусин-С та лісобакт, комплексна терапія.

Gerych. P.R. Conplex treatment of persisting bronchial asthma by application of urolesan, temtusin-C and lisobact". — manuscript.

Thesis to the competition of the scientific degree of the candidate of medical sciences in specialty 14.01.27 — pulmonology — Institute of Рhthisiology and Рulmonology named by F.G. Yanovsky, Academy of medical sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

This thesis is dedicated to the decision of the urgent problem of pulmonology — increase the effectiveness of treatment for patients with bronchial asthma. This aim should be achieved by means of assignmen of complex treatment (pharmacological preparations: urolesan, temtusin-C and lisobact) in combination with basic therapy for patients with bronchial asthma. It was established, that usage of complex treatment influenced on duration of inflammatory process in bronchopulmonary system. It also triggered increase of characteristics of external respiration, improvement of clinical course and improvement of patient's condition.

Key words: moderate severity persisting bronchial asthma, urolesan, temtusin-C and lisobact, complex therapy.

Герич. П.Р. Комплексное лечение больных персистирующей бронхиальной астмой средней тяжести с использованием уролесана, темтусина-С та лисобакта. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27-пульмонология. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи современной пульмонологии — повышению эффективности лечения больных персистирующей бронхиальной астмой средней тяжести с применения комплексной терапии — сочетания глюкокортикостероидов и 2-агонистов с фармакологическими препаратами уролесан, темтусин-С и лисобакт.

В иследование было включено 137 больных персистирующей бронхиальной астмой средней тяжести, которые в зависимости от вида проводимой терапии были разделены на две группы. Больные контрольной группы (25 человек) на протяжении 3 – 4 недель в условиях стационара, и последующих 6 месяцев в амбулаторных условиях, принимали перорально преднизолон в дозе 30 мг/сутки в течение 7 – 10 дней, беклометазон в дозе 750 мкг/сутки или другой ингаляционный глюкокортикостероид в эквивалентной дозе, β2-агонист короткого действия (сальбутамол) 3 – 4 раза в сутки в течение 3 – 5 дней, а затем — в случае необходимости. Пациентам основной группы (112 человек) в течение такого же времени назначали комплексное лечение: терапию, как и у пациентов контрольной группы, на стационарном этапе лечения, а на 3-м и 6-м месяце амбулаторного лечения сочетали с приемом уролесана (по 10 капель 3 раза в сутки), темтусина-С (по 1 пакетику 2 раза в сутки) и лисобакта (по 2 таблетки 3 раза в сутки) на протяжении 18 – 20 дней.

Влияние комплексного лечения на состояние функции внешнего дыхания и активность воспалительного процесса оценивали по результатам компъютерной спирографии, уровню показателей продуктов перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты организма, метаболитов оксида азота в сыворотке крови, среднемолекулярных пептидов и "острофазовых белков" воспаления.

Использование уролесана, темтусина-С, лисобакта с глюкокортикостероидами и 2-агонистами короткого действия при лечении больных персистирующей бронхиальной астмой средней тяжести приводит к положительной динамике клинических проявлений болезни и оказывает благоприятное влияние на качество жизни.

В результате иследования установлено, что комплескная терапия с применением уролесана, темтусина-С и лисобакта улучшает вентиляционную функцию легких, снижает уровень продуктов перекисного окисления липидов, метаболитов оксида азота, среднемолекулярных пептидов и "острофазовых белков" воспаления, что приводит к уменьшению воспалительного процесcа в бронхолегочной системе и знижению гиперреактивности бронхов.

Использование комплексной терапии — глюкокортикоидов и 2-агонистов короткого действия с уролесаном, темтусином-С та лисобактом — уменьшает на 1/3 частоту приема β2-агонистов короткого действия на этапе стационарного лечения и при дальнейшем лечении в амбулаторных условиях.

Базисная терапия с включением медикаментозного комплекса из фармакологических препаратов уролесана, темтусина-С и лисобакта позволяет через 6 месяцев после стационарного лечения достичь полного контроля бронхиальной астмы у 83,6% больных персистирующей бронхиальной астмой средней тяжести. Улучшение качества жизни у пациентов основной группы наблюдалось за счет снижения выраженности клинических симптомов, уменьшения ограничений, которые связаны с физической активностью и устранением вредных факторов внешней среды. Показатель общей шкалы качества жизни наглядно продемонстрировал эффективность комплексной терапии с использованием уролесана, темтусина-С и лисобакта.

Ключевые слова: персистирующая бронхиальная астма средней тяжести, уролесан, темтусин-С и лисобакт, комплексная терапия.


 
 

Цікаве

Загрузка...