WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості національної самосвідомості учнів

Група (клас)

Рівні сформованості національної самосвідомості учнів

Початок експериментальної роботи

Кінець експериментальної роботи

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Експериментальні (основні)

15,1 %

52 %

32,9 %

39,2 %

51,7 %

9,1 %

Контрольні

15 %

50,7 %

34,3 %

20,8 %

54,3 %

24,9 %

Отже, результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що формування національної самосвідомості буде результативним, якщо зміст навчання спрямувати на відновлення історичної пам'яті на основі вивчення історії українського народу та його культури, відродження шанобливого ставлення до видатних історичних та культурних діячів, їх діяльності або надбань, виховання поваги до національних і державних символів.

Проведене дисертаційне дослідження дає підстави для таких висновків:

– З'ясовано, що у філософській та психолого-педагогічній літературі немає комплексного та розгорнутого дослідження проблеми формування національної самосвідомості засобами історії, відсутня цілісна методика роботи з цієї проблеми на уроках історії України у 7–9 класах.

– Шкільний курс історії України у 7–9 класах визначений нами важливим засобом формування історичної свідомості, складовими якої є: сукупність історичних знань і уявлень; засвоєння методології історичного та соціального пізнання взагалі; історичне осмислення сучасних соціальних явищ; емоційно-ціннісне ставлення до історії своєї країни, до минулого інших народів згідно зі світоглядом, соціальними ідеалами суспільства. Метою шкільної історичної освіти є перетворення історичної свідомості у національну самосвідомість кожного учня.

– Виділено шляхи формування національної самосвідомості учнів на уроках історії України. Ними є: вивчення історії української державності, національно-визвольної боротьби українського народу і найкращих її представників за незалежність, вивчення історії рідного краю, української культури, національної і державної символіки; виховання любові до України, рідної землі, народу, самоповаги і поваги до інших народів; оволодіння учнями методикою історичного пізнання; цілеспрямована діяльність вчителів історії.

– На основі аналізу педагогічної літератури та передового педагогічного досвіду визначено критерії педагогічної оцінки рівнів сформованості національної самосвідомості учнів.

Високий рівень характеризується:

– чіткою самоідентифікацією з українським народом, гордістю за приналежність до нього, розумінням потреб народу;

– знанням і усвідомленням української національної ідеї, її становлення, розвитку, спрямованості у майбутнє;

– знанням постатей борців за незалежність України, вмінням давати оцінку їх діяльності, готовністю брати з них приклад;

– великою повагою до національних і державних символів, знанням історії їх становлення і використання;

– дбайливим ставленням до культурно-історичних надбань свого народу, толерантним ставленням до представників інших націй та народів, повагою до їх культури;

– здатністю емоційно переживати успіхи і невдачі свого народу, вмінням реалізувати своє почуття любові до рідного краю, країни, готовністю працювати на благо Батьківщини.

Для учнів із середнім рівнем сформованості національної самосвідомості характерне те, що вони:

– ототожнюють себе з українським народом, але здатні до конформізму;

– індиферентно ставляться до національної і державної символіки;

– проявляють відповідальність за культурно-історичну спадщину свого народу;

– не завжди готові підпорядковувати особисті інтереси інтересам народу, держави;

– не сприймають насильства, несправедливості, але не виявляють бажання і готовності до захисту своєї Батьківщини.

Низький рівень сформованості національної самосвідомості учнів характеризується:

– відсутністю інтересу до національно-культурних надбань українського народу;

– байдужістю і відсутністю пошани до національних і державних символів;

– небажанням і неготовністю у майбутньому до праці на благо своєї Батьківщини, до примноження її національно-культурних багатств, до захисту народу і держави від будь-яких посягань;

– нездатністю емоційно переживати історичні колізії боротьби українського народу за незалежність;

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що учні сприймають навчальний матеріал відсторонено, не завжди вміють проектувати теоретичні знання з історії України у практичну площину. Учителі не завжди повністю використовують потенційні можливості уроків історії. Кращі результати виявились там, де педагоги бачать цю проблему і докладають певних зусиль для її реалізації.

Разом з тим результати констатуючого експерименту показали, що більшість учнів ще не мала глибоких національних переконань, чіткої життєвої позиції. Це свідчило про необхідність подальшого дослідження вже на етапі формуючого експерименту.

Під час його проведення ставилася мета:

– перевірити вплив уроків історії на ефективність формування національної самосвідомості;

– довести велике значення уроків історії України для вирішення цієї проблеми;

– визначити умови підвищення ефективності формування національної самосвідомості на уроках історії України у 7–9 класах.

Експериментальна робота проводилася за такими етапами:

– визначення мети і завдань експериментального дослідження;

– розробка напрямків формування національної самосвідомості та методичного забезпечення цього процесу;

– визначення експериментальних та контрольних класів;

– забезпечення вчителів методичними розробками;

– складання завдань для контролю за рівнем сформованості національної самосвідомості учнів;

– аналіз одержаних результатів, формулювання висновків.

5. За допомогою педагогічного експерименту доведено, що методика вивчення історії України у 7–9 класах носить універсальний характер і має значний потенціал. Кількісні і якісні показники, виявлені у ході формуючого експерименту, свідчать про ефективність змісту, форм і методів, використаних у роботі.

Здійснене дослідження підтвердило основні положення сформульованої гіпотези обраної наукової проблеми і поставлених завдань.

Запропонована методика є ефективним засобом формування національної самосвідомості учнів загальноосвітніх шкіл.

Результати дослідження дали можливість розробити такі рекомендації для авторів програм і підручників з історії України:

  1. у навчальних програмах з історії України необхідно збільшити кількість годин на вивчення історії рідного краю, історії культури українського народу та інших етносів, які проживають на території України; розширити коло визначних історичних постатей, які відігравали важливу роль у боротьбі за незалежність, сприяли розвитку матеріальної і духовної культури країни;

  2. у навчальний зміст підручників і посібників необхідно включити документи і матеріали, що висвітлюють основні проблеми історії українського та інших етносів, які проживають на території України; розробити дидактичні матеріали, за допомогою яких можна більш ефективно формувати національну самосвідомість учнів;

  3. у методичні посібники для вчителів історії внести доповнення щодо методики формування національної самосвідомості учнів у навчальному курсі історії України;

  4. у вищих педагогічних навчальних закладах забезпечувати підготовку національно свідомих вчителів, спрямованих на формування в учнів життєвих компетентностей і орієнтирів, виховання національної самосвідомості та інших особистісних рис громадянина української держави.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання ролі позакласних та позашкільних заходів з історії, підготовки вчителів історії у вищих навчальних закладах з метою формування національної самосвідомості учнів.

Loading...

 
 

Цікаве