WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

Реалізація поставленої мети та доведення гіпотези дослідження передбачають розв'язання таких завдань:

– проаналізувати стан дослідження проблеми самосвідомості у працях українських та зарубіжних вчених;

– визначити місце шкільного курсу історії України у формуванні національної самосвідомості;

– виділити шляхи формування національної самосвідомості учнів на уроках історії;

– визначити критерії педагогічної оцінки рівнів сформованості національної самосвідомості учнів;

– розробити та апробувати методику формування національної самосвідомості учнів під час вивчення історії України у 7–9 класах; визначити рекомендації для авторів програм і підручників з історії України.

Методологічну основу дослідження становлять базові положення теорії пізнання; сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості; концептуальні положення щодо формування національної самосвідомості, сформульовані у працях Л. Виготського, І. Кона, В. Москальця, Л. Орбан, Ю. Римаренка, С. Рубінштейна та ін.; висновки досліджень щодо формування історичної свідомості, історичного мислення в учнів, викладені у працях І. Лернера, О. Удода та ін.; основні положення методології історії, сформульовані у працях А. Булди, Т. Ладиченко, В. Комарова, О. Пометун, С. Терна, Ф. Турченка та ін.; основні ідеї відродження національної системи освіти, визначені Конституцією України, Законом України "Про загальну середню освіту", Державною національною програмою "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Концепцією національного виховання, Національною доктриною розвитку освіти в ХХІ столітті, нормативними актами, що містять основні положення про зміст навчально-виховного процесу у середній загальноосвітній школі.

У процесі роботи над темою дисертації нами використовувалися такі методидослідження:

Теоретичні методи (метод історичного та логічного підходу, метод системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції) дозволили з'ясувати та уточнити основні поняття дослідження; теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення педагогічного досвіду й педагогічної практики вчителів дали змогу визначити педагогічні умови, основні чинники і шляхи формування національної самосвідомості учнів.

Емпіричні методи (бесіди, анкетування, педагогічні спостереження та діагностування, аналіз письмових робіт учнів, констатуючий та формуючий експерименти, методи обробки та інтерпретації емпіричних даних) були спрямовані на визначення та обґрунтування експериментальної методичної системи та перевірку її результатів.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальна робота проводилася як особисто автором дослідження, так і вчителями шкіл м. Львова, Тернопільської та Черкаської областей протягом 2001–2004 р.р. Дослідженням було охоплено 36 вчителів та 458 учнів середніх загальноосвітніх закладів.

Дослідження було проведене у декілька етапів:

На першому етапі (2001–2002 н.р.) було визначено і конкретизовано об'єкт і предмет дослідження, розроблено гіпотезу дослідження, уточнено завдання та методи дослідження. Вивчено педагогічну та методичну літературу, розроблено тести і анкети для дослідження. На цьому етапі проводився констатуючий експеримент, який дозволив отримати вихідні дані загального рівня національної самосвідомості учнів. На основі аналізу результатів цього експерименту було визначено основні критерії рівнів сформованості національної самосвідомості учнів, розроблено програму дослідницько-експериментального навчання, сформовано та науково обґрунтовано шляхи і методичну систему виховання національної самосвідомості учнів на уроках історії України у 7−9 класах.

На другому етапі (2002–2004 н.р.) були виділені експериментальні (211 учнів) та контрольні (198 учнів) класи. Експериментальне навчання проходило з 2002 по 2004 роки. Учителі, які брали участь у експерименті, були забезпечені методичними розробками уроків, завданнями для контролю за рівнем сформованості національної самосвідомості учнів.

На третьому етапі (2004р.) проводився аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи, формулювалися висновки й узагальнення, здійснювалося технічне і літературне оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше доведено провідну роль уроків історії України у формуванні національної самосвідомості учнів; по новому переосмислено і уточнено місце історичної свідомості у національній самосвідомості учнів; обґрунтовано комплексний підхід до її формування; визначено критерії педагогічної оцінки рівнів сформованості національної самосвідомості учнів; з'ясовано шляхи і систему методів формування національної самосвідомості учнів на уроках історії України у 7–9 класах; обґрунтовано комплексний підхід до її формування.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані шляхи і система методів формування національної самосвідомості учнів можуть застосовуватись у підручниках, методичних посібниках, педагогічній практиці вчителів.

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані у процесі підготовки майбутніх вчителів історії, зокрема при підготовці лекційних курсів з методики викладання історії та відповідних спецкурсів, у процесі перепідготовки вчителів.

Методичні рекомендації для вчителів історії (розробки уроків історії України у 7−9 класах) впроваджено у практику навчання у більшості загальноосвітніх шкіл України.

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, системним підходом до вивчення об'єкта дослідження, адекватністю методів дослідження меті і завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів дослідження та їх інтерпретацією, особистою участю дисертанта в апробації розроблених методичних матеріалів.

Наукова апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання методики викладання історії" (Бердянськ, 2002); на Міжнародній науково-практичній конференції „Україна – Росія: історія та сучасність" (Умань, 2002) та Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія і практика підготовки вчителів історії та суспільних дисциплін: проблеми і перспективи" (Ніжин, 2004). Із технологіями формування національної самосвідомості на уроках історії України були ознайомлені вчителі Христинівського району Черкаської області, Козівського району Тернопільської області на пленарних засіданнях, науково-практичних семінарах, що тривали протягом 2001–2004 рр.

Результати дослідження успішно впроваджені у навчальний процес школи № 93 м. Львова (довідка № 59 від 10 березня 2004 р.), загальноосвітньої школиІ–ІІ ступенів с. Козівка Козівського району Тернопільської області (довідка № 43 від 15 березня 2004 р.), школи-гімназії ім. В. Герети смт. Козова Тернопільської області (довідка № 57 від 27 березня 2004 р.), середньої спеціалізованої школи № 1 м. Христинівка Черкаської області (довідка № 50 від 15 березня 2004 р.), загальноосвітніх шкіл І–ІІІ ступенів с. Орадівка (довідка № 49 від 19 березня 2004 р.), с. Шукайвода (довідка № 47 від 21 березня 2004 р.), с. Верхнячка (довідка № 52 від 17 березня 2004 р.) Христинівського району Черкаської області.

Публікації. Результати дослідження опубліковані у дев'яти наукових та науково-методичних працях, з яких чотири статті у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України; видано три навчальних посібники.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (13 сторінок, 179 найменувань), додатків (3 найменування). Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки, з них 166 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження; визначені його об'єкт, предмет, мета та завдання; сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено дані про апробацію результатів дослідження, особистий внесок здобувача у їх отриманні.

У першому розділі – "Національна самосвідомість як важлива передумова становлення особистісних рис громадянина України"визначено ключові поняття досліджуваної проблеми; з'ясовано науково-педагогічні, філософські та психологічні аспекти формування національної самосвідомості на основі аналізу історико-педагогічної, соціально-психологічної та філософської літератури; визначено роль історичної науки у формуванні національної самосвідомості.

Loading...

 
 

Цікаве