WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

Функціональний стан вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

ГОРОХІВСЬКИЙ Петро Іванович

УДК 372.893

Формування національної самосвідомості учнів 7–9 класів на уроках історії України

13.00.02 – теорія і методика навчання історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі методики викладання історії і суспільно-політичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат історичних наук, професор

Ладиченко Тетяна В'ячеславівна,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання історії і суспільно-політичних дисциплін.

Офіційні опоненти: докторпедагогічних наук, професор

Комаров Володимир Олексійович,

Криворізький педагогічний університет, завідувач кафедри історії України;

кандидат педагогічних наук

Мацейків Тетяна Іванівна,

Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти.

Провідна установа Запорізький державний університет, Міністерство освіти і науки України, кафедра історії України, м.Запоріжжя.

Захист дисертації відбудеться "_20__"_травня__ 2005 р. о_1400___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ, вул.Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м.Київ, вул.Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "_19__"_квітня__2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стоян Т.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування покликані стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні.

Процес розбудови української держави, її майбутнє залежить від того, якими будуть її громадяни – сьогоднішні учні, наскільки у них будуть сформовані активна життєва позиція, національна самосвідомість, моральність, готовність до творчої праці, незалежно від професії і роду занять, на благо рідної держави.

Сучасна школа є могутнім фактором виховання молоді, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності і патріотизму.

Інтенсивне формування самосвідомості припадає на підлітковий вік. Основні її елементи, як і виховання в цілому, закладаються у 7–9 класах.

У реалізації завдання виховання національної самосвідомості в учнів загальноосвітніх шкіл одне із найважливіших місць належить історії України. Уроки історії мають давати учням необхідні приклади відваги і мужності наших предків, які самовіддано боролися за національну незалежність, виховувати почуття поваги до героїчного минулого нашої Батьківщини, почуття гордості за приналежність до українського народу, сприяти залученню учнівської молоді до розбудови своєї держави.

За час перебування України у складі СРСР ця проблема не ставилася взагалі. У середніх загальноосвітніх закладах був відсутній курс історії України. Крім того, історія несла ідеологічне навантаження, а її головним завданням було виховувати комуністичний світогляд.

У роки незалежності України вчені досліджують проблеми духовного відродження, розвитку національної освіти і виховання, окремі напрямки формування національної самосвідомості учнів.

У пропонованому дослідженні виходимо з теоретичних засад формування національної свідомості, закладених у дослідженнях українських вчених: М. Боришевського, Г. Ващенка, Д. Віконської, В. Даниленка, О. Кульчицької, Ю. Липи, В. Москальця, Ю. Римаренка, І. Сікорського, Б. Цимбалюка, Д. Чижевського, М. Шлемкевича, В. Яніва та ін., у яких знайшли відображення українська національна ідея, духовність, демократичні засади навчання та виховання.

Проблеми виховання національної свідомості висвітлені у працях багатьох педагогів кінця ХІХ – початку ХХ ст. – В. Пачовського, С. Русової, С. Сірополка, І. Ющишина; прогресивних діячів України – Б. Грінченка, М. Грушевського, М. Драгоманова, І. Огієнка та ін., які вказували на важливість національного спрямування виховання молоді.

Нові умови функціонування українського суспільства після проголошення незалежності привернули до цієї проблеми увагу широкого кола філософів: М. Возняка, В. Жмира, Ю. Римаренка, психологів – М. Боришевського, С. Максименка та ін., істориків – Б. Андрусишина, В. Борисенка, І. Дробота, В. Коцура, Л. Нагорної, І. Кресіної, педагогів – Т. Мацейків, В. Кузя, В. Костіва, В. Кравця, Н. Побірченко, Є. Приступи, Ю. Руденка, О. Сухомлинської, Б. Ступарика, Д. Тхоржевського, М. Шкіля та ін., на думку яких основою виховання національної самосвідомості є історико-культурна спадщина українського народу.

Проблеми етнопедагогіки і етнокультурного компонента шкільної історичної освіти досліджували Т. Мацейків, М. Стельмахович та ін.

Історію розвитку теорії і методики шкільної історичної освіти розглядали у своїх працях К. Баханов, А. Булда, В. Комаров, О. Пометун, Т. Самоплавська, Л. Пироженко, С. Терно.

Вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської та історико-методичної літератури з досліджуваної проблеми переконують, що питання формування національної самосвідомості засобами історії ще не було предметом спеціального наукового дослідження. У сучасній методичній науці чітко не визначено, за допомогою яких засобів навчання повинен здійснюватися цей процес.

Практика викладання історії в школі засвідчує, що проблемі формування національної самосвідомості ще не приділялося належної уваги. Насамперед, вчителі не мають наукових рекомендацій з даної проблеми, що викликає певні труднощі у їхній практичній діяльності. Майже відсутні програми, методичні посібники, підручники, де була б актуалізована проблема виховання в учнів національної самосвідомості. Все це визначає актуальність дослідження, яке спрямоване на пошук і визначення шляхів та методичних засад формування національної самосвідомості учнів у процесі вивчення шкільних курсів історії у 7–9 класах.

Об'єктивна потреба спрямувати сучасну школу на вирішення цієї проблеми, актуальність її науково-методичного висвітлення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування національної самосвідомості учнів 7–9 класів на уроках історії України".

Вибір учнів 7–9 класів зумовлювався тим, що вони є представниками свого етносу, носіями комплексу етнічних особливостей, рівень розвитку яких залежить від виховання. Учні цього віку уявляють себе особистістю, засвоюють цінності, норми і форми поведінки, характерні для дорослих. Їм властиве прагнення до самостійності, підвищення самооцінки, самовиховання, самовдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін історичного факультету Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету (протокол № 10 від 10 квітня 2002 року) і схвалена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 30 березня 2004 р.).

Об'єкт дослідження – становлення громадянських рис особистості учнів у сучасній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – організація навчально-виховної діяльності на уроках історії України як засіб формування національної самосвідомості учнів 7–9 класів.

Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні, експериментальній перевірці методики формування національної самосвідомості учнів на уроках історії України.

Загальна гіпотезадослідження ґрунтується на передбаченні того, що формування національної самосвідомості буде результативним, якщо в повній мірі буде реалізована нова парадигма освітньої системи на формування творчої особистості, здатної до постійного самонавчання та саморозвитку; якщо методологічною основою відбору і структурування змісту шкільної історичної освіти буде україноцентричний підхід; на уроках історії цілеспрямовано будуть застосовані відповідні прийоми і методи, спрямовані на відновлення історичної пам'яті, відродження шанобливого ставлення до видатних історичних та культурних діячів, їх діяльності або надбань, виховання поваги до національних та державних символів.

Loading...

 
 

Цікаве