WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні механізми формування хронічного гломерулонефриту у дітей (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичні механізми формування хронічного гломерулонефриту у дітей (автореферат) - Реферат

Серед пацієнтів, яким виконана ЧПНС, спроба катетеризації нирки була неможливою у 47 хворих (38,2 %), неефективність внутрішнього дренування відмічена у 16 хворих (13%).

Під час обстеження пацієнтів проводили загальноклінічні (фізикальні), лабораторні дослідження, визначали показники рівнів сечовини і креатиніну, загального білка, виявляли стан системи гемокоагуляції, застосовували бактеріологічні, рентгенологічні методи (оглядова, екскреторна, антеградна пієлографія) проводили ультразвукове дослідження нирок, радіоізотопну ренографію.

Усіх пацієнтів з виконаною ЧПНС було поділено за ступенем активності запального процесу і терміном тривалості обструкції верхніх сечових шляхів на дві клінічні групи:

1 група – пацієнти з гострим обструктивним пієлонефритом і терміном тривалості захворювання від кількох днів до 1 міс – 51 особа, (41,5% від загальної кількості пацієнтів);

2 група – пацієнти з хронічним обструктивним пієлонефритом і терміном тривалості захворювання понад 1 міс – 72 особи (58,5%).

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз причин обструкції верхніх сечових шляхів показав, що причиною гострої обструкції верхніх сечових шляхів у пацієнтів 1 групи в 26 випадках була сечокам'яна хвороба (СКХ), при цьому конкременти у сечоводі (19 випадків) спричинювали порушення відпливу сечі частіше, ніж камені у мисці нирки (7 випадків). Другою за частотою виникнення причиною обструкції були: інфікований гідронефроз – 6 випадків, рак передміхурової залози – 7, пухлини сечового міхура –5, гестаційний пієлонефрит – 3 випадки.

Таблиця 1

Нозологічні форми захворювань, які спричинили обструкцію верхніх сечових шляхів у пацієнтів 1-ї групи

Причина обструкції

Кількість осіб, (%)

Кількість ЧПНС

СКХ, з локалізацією конкрементів у нирці, різних відділах сечоводу

26 (51%)

26

Пухлини сечового міхура зі стисненням вічка сечоводів

5 (9,8%)

5

Рак передміхурової залози з проростанням вічка сечоводу

7 (13,7%)

7

Пухлина яєчника з проростанням

2 (4%)

2

Аномалія розвитку сечової системи (стеноз МСС)

6(11,7%)

6

Ятрогенне ушкодження сечоводу

2 (4%)

2

Під час вагітності

3 (5,8%)

3

Разом:

51 (100%)

51

Хронічний обструктивний пієлонефрит виявлений у 72 випадках. Як відображено в таблиці 2, у пацієнтів 2 групи, хворих на хронічний обструктивний пієлонефрит, поряд з сечокам'яною хворобою (34 випадки), важливе місце належить стенозу МСС та його ускладненню-гідронефрозу (12 випадків).

Таблиця 2

Нозологічні форми захворювань, які спричинили обструкцію верхніх сечових шляхів у пацієнтів 2-ї групи

Причина обструкції

Кількість осіб,(%)

Кількість ЧПНС

СКХ, з локалізацією конкрементів у нирці, різних відділах сечоводу

34(47,2%)

34

Пухлини сечового міхура зі стисненням вічка сечоводів

7(9,7%)

9

Рак передміхурової залози з проростанням вічка сечоводу

5(7%)

7

Пухлина яєчника з проростанням

2(2,8%)

2

Аномалія розвитку сечової системи (стеноз МСС)

12(16,6)

12

ДГПЗ

5(7%)

7

Ятрогенне ушкодження сечоводу

2(2,8%)

2

Під час вагітності

4(5,5%)

5

Ретроперитонеальний фіброз

1(1,4%)

2

Разом:

72(100%)

80

Далі за частотою виникнення обструктивним чинником були: пухлини сечового міхура – 7 випадків, рак передміхурової залози – 5, гіперплазія передміхурової залози – 5 випадків.

Різноманітна за віком, статтю і клінічними проявами група оперованих пацієнтів включала також осіб з єдиною ниркою (3 хворих), тільки з однією функціонуючою ниркою (2 хворих), постренальною анурією (5 хворих), ХНН (16 хворих), тяжкими супровідними захворюваннями, для котрих традиційна нефростомія являла собою високий ступінь ризику і була непереносною. Такі методи дренування, як ретроградна катетеризація сечоводу, встановлення стенту, виявилися неможливими у цієї групи хворих у в 65,3 % випадках. Відкрита нефростомія, виконана 5 хворих, призвела до летальних наслідків 11,1% ( 3 із 5 хворих). Черезшкірна пункційна нефростомія дозволила ліквідувати явища обструкції верхніх сечових шляхів у 100% хворих на хронічний обструктивний пієлонефрит, що супроводжувався субренальною анурією, азотемією, тяжким інтеркурентним фоном. Летальності у хворих з проведеною ЧПНС не було.

Таким чином, тільки ЧПНС була альтернативою традиційним методам дренування.

У результаті проведених клінічних та лабораторних досліджень (визначення температури, ШОЄ, лейкоцитозу, палочкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів) ми дійшли висновку про необхідність визначення стадії запалення гострого обструктивного пієлонефриту насамперед з метою вибору ЧПНС як методу дренування. Так, ефективною і доцільною ЧПНС (92,1%) виявилася тільки в серозній стадії запалення. Найбільш ефективним і методом діагностики змін у структурі паренхіми нирки було ультразвукове сканування, проведення якого у комплексі з клініко-лабораторним обстеженням хворих дозволило визначити й узагальнити у 100% наявність найбільш характерних ультразвукових ознак серозного або гнійного пієлонефриту (збільшення розмірів нирки, стовщення паренхими, стан паренхіми нирки та навколо ниркової клітковини).

УЗ-сканування було основним методом дослідження, його виконували за наявності протипоказань (непереносність ренгенконтрасної речовини, вагітність), у разі недоцільності проведення екскреторної урографії, особливо в осіб (21,9%), стан яких ускладнювався ХНН, анурією. Таким чином, ультразвукове сканування, здійснюване в комплексі з клініко-лабораторними методами, є скринінг-тестом для виявлення стадії гострого серозного чи гнійного пієлонефриту. В результаті проведених нами досліджень визначено показання для виконання черезшкірної пункційної нефростомії, а саме: з метою дренування нирки і лікування гострого пієлонефриту, попереднього дренування верхніх сечових шляхів для оцінки функціонального стану і резервних можливостей ураженої нирки, а також для лікування хронічного пієлонефриту за наявності тривалих обструктивних захворювань.

На етапі засвоєння проведення ЧПНС похибки (перфорація миски, втрата пункційного ходу під час дилатації) й ускладнення (гематурія, неправильне встановлення нефростомічного дренажу) під час та після виконання пункції ниркової миски мали місце в 31 спостереженнях (23,6%), але потреба в люмботомії виникла у 5 випадках (3,8%).

Бактеріологічне дослідження ниркової сечі у хворих на гострий пієлонефрит дозволило виділити збудники інфекційно-запального процесу в нирці у 91,5 % випадків, а на хронічний обструктивний пієлонефрит – в 48,4 %.

Забір сечі на посів шляхом пункції ниркової миски під час виконання ЧПНС має очевидну перевагу перед іншими способами для проведення бактеріологічних досліджень, оскільки запобігає потраплянню госпітальної інфекції з навколишнього середовища, забрудненню мікрофлорою нижніх сечових шляхів, статевих органів.

Одним з провідних патогенетичних факторів ГП є порушення відтоку сечі, що створює сприятливі умови для активізації її патогенної мікрофлори, тому лікування слід починати з негайного відновлення відтоку сечі з нирки, яке досягалось проведенням інструментального втручання. Антибактеріальну терапію треба розпочинати одразу після відновлення пасажу сечі і взяття її на дослідження, але відомості про склад мікрофлори і її чутливість до антибіотиків можуть бути одержані в наших умовах лише через 48-72 годин, тому до одержання результатів посіву лікування призначали емпірично. Однією з особливостей етіологічного фактору ГП є мікробні асоціації. До найбільш поширених (13%) поєднань бактеріальної патогенної флори слід віднести Escherichea coli та Staphylococcus aureus (8%), а також асоціацію Е.соlі з групою протея або синьо-гнійною паличкою (5%).

Не зважаючи на широке впровадження в клінічну практику нових антибактеріальних препаратів, проблема ефективної профілактики ГП залишається актуальною, оскільки її найважливішою складовою є, однозначне з антибактеріальним впливом, адекватне дренування ВСШ, що діючи разом сприяють запобіганню загострення інфекційно-запального процесу у нирках .

Для досягнення мети дослідження, адекватного дренування верхніх сечових шляхів з ефективною профілактикою та лікування гострого пієлонефриту, нами у співробітництві з ЦЛІП АО "Гемопласт" (м. Білгород-Дністровський) було виготовлено полімерну трубку (полівінілхлоридну), у дренуючий кінець якої вміщено спеціальний перфорований контейнер із сумішшю сорбенту і антибактеріального препарату широкого спектру дії цефалоспорину ІІІ покоління офрамакса у кількості 500 мг (Патент України №31989А).

Loading...

 
 

Цікаве