WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

Досліди з вивчення динаміки щільності лептоспір та інфузорій P. caudatum за тривалого сумісного культивування свідчать, що після зниження щільності жертви (лептоспір) нижче певного рівня, популяція хижака (P. caudatum) зазнала різкого скорочення і згодом загинула через брак корму. Після цього через деякий час було відмічено зростання щільності лептоспір, які протягом всього періоду досліджень були присутні у середовищі, а низькі показники концентрації клітин дозволили лептоспірам фактично вийти з-під елімінуючого впливу хижака-інфузорії P. caudatum, що відповідає визнаній моделі коливань чисельності хижака та жертви (Volterra, 1931; Lotka, 1956).

Форичний тип консортивних зв'язків лептоспір. В екології кожного виду живих організмів важливе місце займає переміщення особин, груп, популяцій у просторі, що дає можливість уникати несприятливих умов існування, зменшувати конкурентні відносини між представниками одного та різних видів тощо. Лептоспіри, як й інші мікроорганізми, можуть переміщуватись на значні відстані не тільки водними потоками, але й різними видами тварин-живителів, в результаті чого виникає форичний тип консортивних взаємозв'язків цих спірохет з компонентами прибережно-водних зооценозів. Очевидно, що різні види тварин, внаслідок особливостей біології та екології, мають неоднакове значення у процесах розповсюдження цих патогенних агентів. Серед хребетних тварин найбільш активними переносниками лептоспір слід вважати навколоводних птахів. Значна мобільність цих тварин дозволяє надати вирішальну роль орнітофауні у широкому розповсюджені спірохет не тільки в межах окремих територій, а й у міжконтинентальному транспорті лептоспір, що спостерігається в період сезонних міграцій (Babudieri, 1969). Варто зазначити, що перенесення лептоспір тваринами не завжди може здійснюватись завдяки формуванню біотичних зв'язків типу "паразит-живитель". Цілком можливі також процеси перенесення лептоспір у складі води, що залишилась на покривах тварин після відвідування ними водойм. Звісно, що при даному способі розповсюдження вирішальна роль належить характеру покривів, а також зовнішнім умовам, зокрема таким, як температура повітря та рівень сонячного опромінення.

Нейтральні взаємозв'язки лептоспір.Існування цього типу біоценотичних взаємодій лептоспір встановлено з представниками зоопланктону (Didinium nasutum, Cyclops sp.), зообентосу (Hydra sp., Argyroneta aquatica, Hydracarina sp.; личинками комах Agrion, Lestes, Enallagma, Gomphus, Anax, Sympetrum, Libellula, Ephemera, Cloen, Caenis, Siphlonorus, Hydrophilus, Dytiscus, Hydrous, Culicoides, Stratiomydae, Syrphidae, Tendipedidae), зоонейстону (Gerris lacustris, Podura aquqtica), що однак не виключає можливості існування складних опосередкованих взаємовпливів між вказаними компонентами зооценозів з даним видом спірохет.

С

Опосередкований зв'язок


Прямий зв'язок;

Організменна частина популяцій лептоспір (зоопаразити)

Перший концентр

Другий концентр

Перший концентр

Рис. 5. Схема прямих та опосередкованих зв'язків лептоспір у складі автотрофно детермінованих консорцій.

Ядро консорції

Позаорганізменна частина популяцій лептоспір (мікробоценози водойм)

РОСЛИНА

(ДЕТЕРМІНАНТ КОНСОРЦІЇЇ)

Тварини - фітофаги

Тварини - зоофаги

лід підкреслити, що від усіх зазначених типів консортивних взаємозв'язків залежить життєздатність популяцій лептоспір. Всі вони проявляються практично одночасно й у найрізноманітніших комбінаціях, створюючи досить складне мереживо комплексної дії. У загальних рисах про склад і сутність цих процесів дають уявлення схеми консортивних зв'язків лептоспір (рис. 1 і 5.).

Отже, лептоспіри вступають у різноманітні біоценотичні відносини і таким чином формують виразні топічні, трофічні та форичні типи консортивних зв'язків. Багатогранність цих зв'язків свідчить про те, що L. interrogans інтегрована і є невід'ємним компонентом прибережно-водних екосистем регіону.

Отримані дані свідчать, що особливості консортивних зв'язків лептоспір можуть мати прикладне значення. Так для використання у практичній діяльності з діагностики та профілактики лептоспірозу запропоновано такі рекомендації:

  1. При виявленні вогнищ лептоспірозної інфекції в першу чергу слід приділяти увагу обстеженню малопроточних і безстічних водойм, а також водних об'єктів, які зазнають істотного забруднення органічними речовинами різного походження.

  2. У якості індикаційних видів для виявлення присутності та сероваріантного складу лептоспір у прибережно-водних екосистемах можуть використовуватись такі види амфібій та рептилій, як: жаба озерна, жаба ставкова, вуж звичайний, вуж водяний, черепаха болотна.

  3. Риб у якості індикаційних видів для виявлення наявності у водоймах осередків існування лептоспір використовувати недоцільно, оскільки вони майже не заражуються лептоспірами.

  4. При локалізації вогнищ лептоспірозу особливу увагу слід приділяти водоплавним та навколоводним видам птахів, які можуть переносити лептоспіри на значні відстані.

  5. Серед населення, що проживає поблизу природних та антропогенних вогнищ лептоспірозу, слід проводити активну роз'яснювальну роботу з питань профілактики захворюваності, характерних симптомів хвороби і т.ін. При цьому повино бути широке залучення засобів масової інформації, особливо у весняно-літній період, на який припадає найбільша кількість випадків захворювань людей на лептоспіроз.

ВИСНОВКИ

  1. Вид Leptospira interrogans є одним з органічних компонентів прибережно-водних екосистем, в котрих вступає у складні топічні, трофічні та форичні консортивні зв'язки з багатьма видами рослинних та тваринних організмів.

  2. Вищі та нижчі рослини прибережно-водних екосистем визначають характер динаміки щільності популяцій лептоспір шляхом виділення біологічно активних речовин та зміни фізичних параметрів середовища їх існування.

  3. Лептоспіри активно елімінуються з середовища існування тваринами-фільтраторами. Інтенсивність цієї взаємодії визначається щільністю популяцій спірохет і не залежить від їх сероваріантної приналежності.

  4. Лептоспіри мають широке коло живителів, які виявлені серед усіх класів хребетних тварин: риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців гідробіонтів. Екстенсивність ураження та етіологічна структура лептоспірозу видів-живителів обумовлюється особливостями їх біології.

  5. Представники класів черевоногих молюсків, п'явок, амфібій різнобічно впливають на щільність популяцій лептоспір шляхом виділення у воду секретів шкірних залоз. Характер цих впливів носить виразну видову специфіку.

  6. Форичний тип консортивних зв'язків лептоспір існує з представниками практично всіх класів хребетних тварин. Найбільш вагоме значення у перенесенні цих мікроорганізмів, а відтак і формуванні просторової структури популяцій лептоспір відіграють навколоводні птахи та ссавці-амфібіонти.

  7. Вид Leptospira interrogans характеризується досить складною внутрішньовидовою структурою, що відбивається у відмінностях реакцій різних сероваріантів на вплив абіотичних та біотичних факторів. Висока екологічна пластичність та життєздатність лептоспір зумовлює їх вагому екологічну роль та практичне значення у прибережних та водних екосистемах.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гулай О.В. Вплив сонячного опромінення на Leptospira interrogans // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія: Біологія. Екологія.-2002.- Випуск 10.-Т. 2.- С. 42-45.

  2. Гулай О.В. Профілактика лептоспірозу на полюванні // Лісовий та мисливський журнал. -2002.-№4.- С.42.

  3. Гулай О.В. Біоценотичні зв'язки жаби озерної із патогенними лептоспірами // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.-2002.- №4 (19).- С. 80-84.

  4. Гулай О.В.Біохімічні взаємозв'язки Leptospira interrogans з фоновими видами альгофлори акваценозів Центральної України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.- 2003.-№1 (20).-С. 77-80.

  5. Пат. 71110 А Україна, МКИ 7 С 12 N 1/10. Спосіб культивування лептоспір на поживному середовищі з прижиттєвими виділеннями рослин-гідробіонтів: Пат. 71110 А Україна, МКИ 7 С 12 N 1/10/ О.В. Гулай, Т.О. Покотило, О.О. Кучерявенко, Т.В. Таран (Україна); Інститут ветеринарної медицини УААН.- № 2003065699; Заявл. 19.06.03; Опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.- 4 с.

  6. Гулай О.В. Масові концентрації навколоводних птахів та їх епізоотичне значення в умовах Центрального Поділля // Матеріали конференції 7-9 квітня 1995 р., м. Ніжин.- Київ.- 1996.- С. 185-187.

  7. Гулай О.В. Проблема лептоспірозу у Кіровоградській області // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. Збірник наукових праць.- Кіровоград. КДПУ імені Володимира Винниченка.-2000.- С. 91-92.

  8. Гулай О.В. Профілактика лептоспірозу під час спортивної риболовлі // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. Збірник наукових праць.– Кіровоград. КДПУ імені Володимира Винниченка.-2001.- С. 101-102.

  9. Гулай О. В. Функціональне значення інфузорії туфельки в самоочищенні водних екосистем від лептоспір // Структура і функціональна роль живого населення в природних і трансформованих екосистемах. Тези І Міжнародної конференції 17-20 вересня 2001.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2001.-С. 247.

  10. Гулай О.В. Вплив коливання низьких температур на життєздатність лептоспір // Наука і освіта'2003. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції 20-24 січня 2003.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, "Біологія".-Том.2.- С. 48-49.

  11. Гулай О.В. Екологічні зв'язки водно-болотних птахів та Leptospira interrogans // Пріоритети орнітологічних досліджень. Матеріали і тези доповідей VIII наукової конференції орнітологів заходу України 10-13 квітня 2003р.- Львів–Кам'янець-Подільський. -2003.-С. 124-125.

  12. Гулай О.В. Роль двостулкових молюсків Sphaerium sp.у самоочищенні прісноводних екосистем від лептоспір // Біорізноманіття та роль зооценозу у природних та антропогенних екосистемах. Тези II Міжнародної наукової конференції 28-31 жовтня 2003.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2003.-С. 35.

  13. Гулай О.В. Вивчення біоценотичних зв'язків лептоспір з водними рослинами: Методичні рекомендації.- Дніпропетровськ: ВФК "Оксамит-Прес", 2004.-14 с.

Loading...

 
 

Цікаве