WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

Таблиця 2

Вид тварин

Всього обстежено, особин

З них позитивно реагували

особин

%

1

Щука звичайна (Esox lucius L.)

11

1

9,09

2

Окунь звичайний (Perca fluviatilis L.)

28

2

7,14

3

Сазан (Cyprinus carpio L.)

48

3

6,25

4

Карась сріблястий (Carassius gibelio Bloch)

143

10

6,99

5

Товстолобик амурський (Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes)

62

4

6,45

6

Кумка червоночерева (Bombina bombina L.)

33

7

Озерна жаба (Rana ridibunda Pall.)

156

74

47,44

8

Ставкова жаба (Rana Lessone Camerano)

63

11

17,46

9

Черепаха болотна (Emys orbicularis L.)

12

7

58,33

10

Вуж водяний (Natrix tesselata Laurenti)

29

8

27,59

11

Вуж звичайний (Natrix natrix L.)

57

13

22,81

12

Чапля сіра (Ardea cinerea L.)

12

5

41,67

13

Бугай (Botaurus stellaris L.)

8

3

37,50

14

Бугайчик (Ixobrychus minutus L.)

5

15

Попелюх (Aythya ferina L.)

18

5

27,28

16

Крижень (Anas platyrhynchos L.)

47

18

38,30

17

Чирка більша (Anas querquedula L.)

29

8

27,59

18

Шилохвіст (Anas acuta L.)

3

19

Широконіска (Anas clypeata L.)

6

1

16,66

20

Лиска (Fulica atra L.)

41

10

24,39

21

Водяна курочка (Gallinula chloropus L.)

34

9

26,47

22

Ондатра (Ondatra zibethica L.)

67

13

19,40

23

Водяна полівка (Arvicola terrestris L. )

59

16

27,12

Результати серологічного обстеження на лептоспіроз тварин-гідробіонтів

Е

37,500%


12,50

25,00

25,00%

ВУЖ ВОДЯНИЙ

38,46%

7,70

15,38%

15,38%%

23,08

ВУЖ ЗВИЧАЙНИЙ

42,86

28,57%

14,29%

14,29%

ЧЕРЕПАХА БОЛОТНА

ЖАБА СТАВКОВА

27,277%

36,36%

27,27%

9,10%

2,70%

ЖАБА ОЗЕРНА

35,14

17,57

4,05

5,41

12,16%

22,97%

Рис. 3 Етіологічна структура лептоспірозу амфібій та рептилій прибережно-водних екосистем.

L. pomona;

L. canicola;

L. icterohaemorrhagiae.

L. tarassovi;

L. kabura;

L. pollonica;

СЕРОВАРИ ЛЕПТОСПІР:

L. grippotyphosa;

тіологічна структура лептоспірозу обстежених видів має видові особливості, як щодо загальної кількості сероварів, так і до питомої ваги кожного з них в загальній структурі (рис. 3 і 4).

Відмінності в обсягах зараження лептоспірозом різних видів значною мірою зумовлені особливостями біології тварин-живителів. Це насамперед визначається частотою контактів особин виду з популяціями лептоспір, а також залежить від можливих шляхів проникнення спірохет в організм тварин.

З

СІРА ЧАПЛЯ


60,00%

20,00%

20,00%

БУГАЙ

33,33

66,67

ЧИРКА БІЛЬША

25,00%

37,50%

25,00%

13,50%

ЛИСКА

20,00%

10,00%

30,00%

40,00%

ВОДЯНА КУРОЧКА

33,33%

22,222%

44,45

КРИЖЕНЬ

16,67%

11,11%

27,78%

5,56

38,30%

53,85

15,38

7,69

23,08

ОНДАТРА

ВОДЯНА ПОЛІВКА

25,00

43,75

18,75

12,50

Рис.4 Етіологічна структура лептоспірозу птахів та ссавців прибережно-водних екосистем (позначення ті ж, що на рис. 3).

20,00

20,00

60,00

ПОПЕЛЮХ

а результатами досліджень було встановлено, що лептоспірам властиве досить широке коло господарів, які належать до різноманітних систематичних та екологічних груп тварин. Кожна з тварин-жививителів, як ядро консорції, має свої високоспецифічні видові, групові (вікові, статеві та ін.) та індивідуальні особливості фізіологічних показників внутрішнього середовища. У зв'язку з цим, організми тварин, як середовища існування лептоспір, характеризуються значним розмаїттям умов, що вимагає від спірохет вироблення цілого комплексу адаптацій, спрямованих на забезпечення їх існування в організмі конкретного живителя.

Трофічний тип консортивних зв'язків лептоспір. Участь лептоспір у процесах біологічного колооберту речовин в прибережно-водних екосистемах здійснюється передусім через формування взаємозв'язків типу "хижак-жертва", які існують з великою кількістю видів-зоогідробіонтів. Найбільш типовий і наочний приклад цього представляє взаємодія популяцій лептоспір з представниками війчастих інфузорій (Cilliata).

В експериментах було відмічено, що лептоспіри, які знаходились в середовищі з інфузоріями, були не здатні протистояти течіям, що викликалися активною роботою перистомальної ціліатури цих найпростіших. Внаслідок цього спірохети надходили у глибину цитофаринксу, де й проходило формування травних вакуолей, що свідчило про їх використання саме у якості поживи. У дослідних зразках швидкість вилучення інфузоріями лептоспір залежала від концентрації останніх у середовищі. Так при збільшенні вмісту лептоспір від 1,00 до 10,00 млн.кл./мл зростала інтенсивність їх вилучення мікрозоітами Zoothamnium sp. у кількості з 3,47 до 20,65 лептоспір/хв. Перевищення ж допустимих значень вмісту спірохет супроводжувалось різким зниженням показників їх елімінації інфузоріями. Наприклад, у дослідах з Paramecium caudatum максимальні показники елімінації складали 54,13 лептоспір/хв при вмісті спірохет 15,00 млн. кл./мл. Подальше збільшення концентрації лептоспір до 25,00 млн. кл./мл знижувало швидкість їх вилучення з середовища більш ніж у 2 рази до значень 24,04 лептоспір/хв .

Слід зазначити, що інтенсивність елімінації лептоспір різними видами інфузорій не залежала від сероваріанту спірохет. Подібні особливості трофічних взаємодій типу "хижак-жертва" були характерними і для інших систематичних груп тварин-фільтраторів, зокрема: Epiphanes senta, Ceriodaphnia sp., Diaptomus sp., Plumatella repens, Dreissena polymorpha, Sphaerium corneum, Anopheles maculipennis (larva).

Поряд з інтенсивним вилученням лептоспір із середовища такими видами двостулкових молюсків як дрейсена річкова (Dreissena polymorpha) та кулька рогова (Sphaerium corneum) при вмісті лептоспір у середовищі вище 12,00-15,00 млн. кл/мл. спостерігалось утворення і виділення молюсками у воду грудочок слизу (псевдофекалій), в яких було виявлено значну концентрацію (до 45-50 млн.кл/мл) життєздатних клітин лептоспір. Такі явища концентрації спрохет мають важливе значення у процесі циркуляції лептоспір у прибережно-водних екосистемах. Так, ці грудочки слизу, що лежать на дні або іншому субстраті, можуть використовуватись у якості поживи різними представниками прісноводної фауни, наприклад: черевоногими молюсками, пуголовками амфібій, мальками риб. Високий вміст лептоспір у псевдофекаліях може призводити до зараження цих гідробіонтів аліментарним шляхом з наступним лептоспіроносійством.

Loading...

 
 

Цікаве