WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

Стан ендогенної інтоксикації при псоріазі в залежності від віку хворих та комплексна дезинтоксикаційна коригуюча терапія (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ГУЛАЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 574.3 + 579.834

Консортивні зв'язки спірохет leptospira interrogans у прибережно-водних екосистемах

Спеціальність 03.00.16 – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті ветеринарної медицини

Української академії аграрних наук, м. Київ.

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук

Кучерявенко Олексій Олександрович

завідувач лабораторіЇ лептоспірозів Інституту ветеринарної медицини УААН, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Івашов Анатолій Васильович

завідувач кафедри екології та раціонального

природокористування Таврійського національного

університету ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь.

доктор біологічних наук

Попова Елеонора Михайлівна

головний науковий співробітник Інституту агроекології та

біотехнології УААН, м. Київ.

Провідна установа:

Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти та науки України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться "16" березня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій Д 26.371.01 Інституту агроекології та біотехнології УААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту агроекології та біотехнології УААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розіслано "12" лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат хімічних наук Моклячук Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед мікроорганізмів, що входять до складу мікробоценозів існує специфічна група видів, які є збудниками різноманітних інфекційних захворювань рослин і тварин. До низки таких видів, що набули за останні десятиріччя важливого епідемічного та епізоотичного значення, належать спірохети виду Leptospira interrogans. Численні випадки лептоспірозних захворювань людей, домашніх тварин та представників дикої фауни зареєстровані у багатьох країнах, у тому числі і високорозвинутих (США, Великобританія, Франція, Нідерланди, Німеччина та ін.), практично у всіх заселених людиною частинах світу. Особливо поширилися лептоспірози на території малорозвинутих держав та країн, що переживають глибоку економічну кризу, серед яких знаходиться й Україна. Слід особливо підкреслити, що впродовж останнього десятиріччя в Україні спостерігається значне і повсюдне зростання лептоспірозної захворюваності людей, котре супроводжується досить високими показниками летальності. Так, за даними Кіровоградської обласної санітарно-епідеміологічної станції протягом 2000-2004 рр. в межах області рівень смертності людей від лептоспірозу досягав 15,9%. Переважно водний шлях розповсюдження лептоспірозної інфекції серед людей, свійських та диких тварин визначив першочерговість вивчення характерних рис екології лептоспір саме в умовах прибережно-водних екосистем. З теоретичної точки зору вивчення консортивних зв'язків лептоспір сприяє пізнанню керованих процесів, які відбуваються в екосистемах за участю генопласту (Голубець 1982; 2000; Івашов 1991; 2001)

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень знаходиться у зв'язках з наступними державними науково-дослідними програмами:

1) Державне завдання "Розробити методи діагностики та систему заходів боротьби з лептоспірозом" (№ Держреєстрації 010V4002).

2) Державне завдання "Вивчення біоценотичного різноманіття Центральної України і організація комплексного моніторингу за його станом" (№ Держреєстрації 0198V007563).

Мета і завдання досліджень. Мета: охарактеризувати консортивні зв'язки лептоспір в умовах прибережно-водних екосистем. Предмет досліджень особливості консортивних взаємозв'язків лептоспір у прибережно-водних екосистемах.Об'єкт досліджень – популяції спірохет L. interrogans.

Завдання досліджень:

1) охарактеризувати головні типи консортивних взаємозв'язків лептоспір з представниками фонових видів рослин та тварин у прибережно-водних біоценозах;

2) оцінити алелопатичні та біофізичні консортивні зв'язки лептоспір з компонентами прибережно-водних фітоценозів;

3) оцінити біохімічні, фізіологічні, трофічні та форичні зв'язки лептоспір з компонентами гідрозооценозів;

4) порівняти реакції найбільш розповсюджених сероварів лептоспір на вплив різних екологічних чинників у прибережно-водних екосистемах;

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено комплексне дослідження особливостей різних видів консортивних зв'язків популяцій лептоспір в умовах прибережно-водних екосистем. Вперше одержано дані про вплив на популяційну динаміку лептоспір алелопатичних, біофізичних консортивних чинників, пов'язаних з фоновими видами гідато- та гідрофільної рослинності, а також біохімічних, фізіологічних, трофічних та форичних консортивних чинників зазначених мікроорганізмів, пов'язаних з компонентами гідрозооценозів, і здійснено їх кількісну оцінку. Вперше для території Центральної України встановлено етіологічну структуру лептоспірозу фонових видів риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців гідробіонтів. Вперше досліджено особливості трофічних, топічних та форичних типів біоценотичних взаємозв'язків лептоспір.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використовуються ветеринарними та санітарно-епідеміологічними службами Кіровоградської області для проведення заходів з профілактики та боротьби з лептоспірозом, що засвідчують відповідні документи. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі природничо-географічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету при викладанні курсу "Основи загальної екології". Розроблено і запропоновано для використання у лабораторній практиці спосіб культивування лептоспір на поживних середовищах з прижиттєвими виділеннями рослин-гідробіонтів. Розроблено та запропоновано до використання метод та критерії оцінювання впливу на популяції лептоспір прижиттєвих виділень рослин і тварин. Використана у роботі схема досліджень може застосовуватись у якості алгоритму для проведення подібних робіт з вивчення різних аспектів екології інших видів мікроорганізмів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь обсяг експериментальної частини роботи, лабораторних та польових досліджень, проведено статистичне опрацювання одержаних результатів. За участю наукового керівника проведено аналіз, інтерпретацію та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на: I Міжнародній науковій конференції "Структура і функціональна роль живого населення в природних і трансформованих екосистемах" (Дніпропетровськ, 2001), на II Міжнародній науковій конференції "Біорізноманіття і роль зооценозу у природних та антропогенних екосистемах (Дніпропетровськ, 2003), Міжнародній конференції студентів і молодих вчених "Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення" (Львів, 2003), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта" (Дніпропетровськ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Довкілля і здоров'я" (Тернопіль, 2003), Всеукраїнській орнітологічній конференції (Ніжин, 1995), VIII нараді Західного відділення Українського орнітологічного товариства (Кам'янець-Подільський, 2003), а також у доповідях на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1999; 2000; 2001; 2002; 2003).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 робіт, з яких 4 у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України. Одноосібно дисертантом опубліковано 12 праць.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, об'єктів та методів досліджень, характеристики природних умов місць досліджень, результатів експериментів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, головних висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 154 сторінки машинописного тексту, робота ілюстрована 37 рисунками та 3 таблицями. Список використаних джерел становить 297 найменувань, в тому числі 44 іноземних. Додатки викладені на 99 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Наводиться перелік та аналіз основних літературних джерел, які відображають загальні етапи виникнення і розвитку вчення про консорцію, історію вивчення екології лептоспір. Окремо аналізуються існуючі відомості про екологію лептоспір. Зроблено висновок, що дослідження, які були б спрямовані на вивчення різних типів консортивних взаємозв'язків лептоспір у природних, антропогенно-трансформованих і штучних екосистемах, практично відсутні. Саме цим питанням присвячена дисертаційна робота.

ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з вивчення основних типів консортивних зв'язків лептоспір та їх кількісна оцінка проводились протягом 1997-2003 рр. на території Центральної України, головним чином, в межах Кіровоградської області. Основним місцем проведення лабораторних досліджень був серологічний відділ Кіровоградської обласної лабораторії ветеринарної медицини. Наукові консультації і культури музейних штамів лептоспір були надані лабораторією лептоспірозів Інституту ветеринарної медицини УААН. Представники фонових видів водної флори та фауни вилучали з природних і штучних біогеоценозів за методикою Б. М. Мазурмовича та В. П. Коваля (1982). Чисті культури мікрофауни одержували за методикою С.В. Аверинцева (1947). Вивчення типів консортивних взаємозв'язків фонових видів зоогідробіонтів з лептоспірами проводили методом спільного культивування за методикою В.І. Пушкарьової (1993). Визначення щільності спірохет під час експериментів проводили методом прямого підрахунку лептоспір у відомому об'ємі за Ю.А. Самострельським (1966). Екстенсивність зараження та етіологічну структуру лептоспірозу обстежуваних видів хребетних тварин вивчали серологічним методом із застосуванням загальноприйнятого тесту реакції мікроаглютинації-лізису (РМАЛ) з використанням у якості антигену лабораторних культур лептоспір 7 серологічних варіантів. Прижиттєві виділення водних видів рослин та тварин у процесі вивчення топічних взаємозв'язків лептоспір, одержували методом водної культури за П.А. Морозом (1990). Взаємовідносини екологічного типу "хижак-жертва" між тваринами-фільтраторами та лептоспірами характеризували шляхом використання показника швидкості захоплення (елімінації) мікроорганізмів - Geschwindigkeit Raffen Zoo (GRZ) за G.L. Swartzman (1979). Математичну обробку отриманих результатів проведено за З. Брандтом (2003), І.П. Ашмарін та співавт. (1975).

Loading...

 
 

Цікаве