WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оцінка темпу старіння, стану здоров`я і життєздатності людини на основі визначення біологічного віку (автореферат) - Реферат

Оцінка темпу старіння, стану здоров`я і життєздатності людини на основі визначення біологічного віку (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на таких конференціях: національна конференція "Збереження біорізноманітності в Україні" (Канів, 1997), Наукова конференція "Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття" (Канів, 1998), Четвертий міжнародний нематологічний конгрес (Тенеріфе, 2002), Шостий міжнародний симпозіум Російського нематологічного товариства (Москва, 2005), на наукових конференціях біологічного факультету та семінарах кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка, на розширеному засіданні відділу фауни і систематики безхребетних Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 2005.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 23 праці, з них 18 у фахових журналах та 5 у збірниках праць та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, експериментальної частини (чотири розділи), підсумкової частини, висновків та додатків. Робота викладена на 406 сторінках машинопису (з них 130 основного тексту), містить 41 рисунок, 8 таблиць, додатки. Список використаних джерел нараховує 171 найменування, з них 135 іноземними мовами. У додатках містяться: морфологічна характеристика використаних у філогенетичному аналізі видів, окремо характеристики рецепторів копулятивного апарату самців у зведеній таблиці, етикеточні дані та морфометрія досліджених вибірок з популяцій видів роду Metateratocephalus, список та матриця ознак для клади стичного аналізу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД, ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СИСТЕМА ПІДРЯДУ LEPTOLAIMINA LORENZEN, 1981

Вільноживучі нематоди завдяки дрібним розмірам тіла привернули увагу дослідників лише після появи збільшувальних приладів, хоча перші відомості про людську аскариду, ришту та елефантіазис згадуються в китайських манускриптах та єгипетських папірусах (Вайшер, Браун, 2001). В історії вивчення нематод загалом, та представників підряду Leptolaimina зокрема, можна виділити три періоди. Перший період починається з праці К.Рудольфі (Rudolphi, 1808), в якій згадувалося дев'ять паразитичних родів нематод. Перших представників досліджуваної в даній роботі групи описав Ч.Бастіан (Bastian, 1865). До середини двадцятого століття дослідники продовжували нагромаджувати нові дані з морфології, публікували описи нових таксонів. Початок другого періоду дослідження нематод починається із ґрунтовних узагальнень накопиченої за століття інформації, здійснених в 60-х роках, коли були опубліковані таксономічні ревізії, із детальними дослідженнями морфології, в тому числі видів, які зараз складають ядро підряду Leptolaimina (Парамонов, 1964, Allen, Noffsinger, 1968, Anderson, 1966, Maggenti, 1961, Sanwal, 1968). Увесь об'єм даних з біології ґрунтових та прісноводних нематод підсумував І.Андраши (Andrssy, 1984), та опублікував визначник рядів Monhysterida, Desmoscolecida, Araeolaimida, Rhabditida, який містив дані з таксономії, екології і морфології всіх описаних на той час видів. Ця праця знаменує початок третього періоду в дослідженні нематод, що поєднує &-таксономічні описи видів, дослідження ембріонального розвитку, функціональної морфології, молекулярної філогенії, тощо.

Досліджені нами таксони сучасні нематологи розміщують в складі ряду Araeolaimida в межах кількох родин підряду Araeolaimina (Гагарин, 2003, Andrбssy, 1976), в складі ряду Chromadorida як парафілетичну групу окремих родин (Lorenzen, 1981), або виділяють в окремий ряд Plectida (Малахов и др., 1982; De Ley, Blaxter, 2004). Наші дослідження охоплюють види і роди, що були дотепер об'єднані в монофілетичну групу з п'яти родин Leptolaimidae, Rhadinematidae, Metateratocephalidae, Chronogastridae та Plectidae. Решта таксонів, що в різних класифікаційних схемах розміщували поряд із вищеназваними родинами в межах одного таксона вищого рангу (підряд Leptolaimina), не були включені в обсяг роботи оскільки: 1) їх систематичне положення зазнало змін, або 2) ці родини об'єднують виключно морські чи паразитичні види і не є об'єктом наших досліджень, зокрема через недоступність матеріалу.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основою дисертаційної роботи є власні збори, зібрані протягом 1997-2004 років у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Сумській областях, в межах Автономної республіки Крим, у місті Львові; на територіях Карпатського Біосферного Заповідника, Природних заповідників "Розточчя", "Ґоргани", Українського Степового, Луганського, Ялтинського гірсько-лісового та Національних природних парків Яворівського, "Сколівські Бескиди", Шацького (зберігаються на кафедрі зоології Львівського національного ун-ту ім. І.Франка та в науково-допоміжному фонді Державного природознавчого музею НАН України). Використані також препарати з колекцій таких наукових установ: Природничий музей м. Стокгольм, Швеція; Кафедра нематології, ун-тет штату Каліфорнія, США; Лабораторія нематології, ун-тет м. Вагенінген, Нідерланди; Музей та інститут зоології ПАН, м. Варшава, Польща; Інститут нематології, м.Мюнстер, Німеччина; Національний ун-тет, м. Гередія, Коста Ріка; кафедра біотехнології та біології, ун-тет м.Мілан, Італія; кафедра екології тварин, ун-тет м.Бєлефельд, Німеччина; Національний природничий музей, м. Париж, Франція; Природничий музей, м. Будапешт, Угорщина; Інститут досліджень моря, м.Бремерхавен, Німеччина; Департамент сільського господарства, м. Белтсвіль, США; Національний природничий музей, Смітсоніан, м. Вашингтон, США; лабораторія нематології, Національний інститут сільського господарства та технології, Південня Корея; Зоологічний музей, ун-тет м.Гент, Бельгія; Інститут біології ґрунтів, м. Чеські Будейовіци, Чехія.

Екстрагування та фіксація матеріалу, виготовлення препаратів та підготовка до електронної мікроскопії були виконані за загальноприйнятими методами. Фотографії на скануючому електронному мікроскопі були виготовлені в лабораторіях Природничого музею м. Стокгольм (Швеція), ун-тів м. Вагенінген (Нідерланди), м. Гент (Бельгія) та м. Ріверсайд (США) з матеріалів автора та колекцій відповідних інституцій. Із застосуванням електронного мікроскопа було досліджено десять видів. Для кладистичного аналізу були використані програми PHYLIP 3.61 (Felsenstein, 1989), NONA 2.0 (Goloboff, 1993) та WINCLADA (Nixon, 2002).

Під час вибору видів з-поміж доступного матеріалу, ми брали до уваги такі вимоги. 1) В аналіз було включено щонайменше по одному представнику з кожного прісноводного чи ґрунтового роду (загалом з 17 родів). Через недоступність матеріалу дані для двох родів Perioplectus та Arctiplectus взяті з літератури. Що стосується морських представників, використаних для порівняння, то тут ми використали по одному виду із семи родів, які були в наявності. 2) Присутність у обраних видів унікальних якісних та кількісних ознак, які могли б бути філогенетично значущими. Із певної групи близьких видів, що об'єднуються такими унікальними ознаками, але різняться між собою за дрібними морфометричними рисами, було обрано один-два репрезентативні представники. 3) Наявність у матеріалі представників обох статей, в тому числі і у партеногенетичних видів. Таким чином, ми збільшили число ознак, використаних у філогенетичних побудовах, і зменшили похибку, що з'являється під час кладистичного аналізу неповних масивів даних.

Під час досліджень подано додаткові описи 50 відомих видів підряду Leptolaimina: Hemiplectus muscorum Zell, 1991; Stephanolaimus elegans Ditlevsen, 1918; Dadga bipapillata Southern, 1914; Deontolaimus papillatus de Man, 1880; Anguinoides stylosum Chitwood, 1936; Rhadinema flexile Cobb, 1920; Leptolaimus mixtus Lorenzen, 1971; Aphanonchus bayensis (Keppner, 1988); Paraphanolaimus anisitsi (von Daday, 1905); P. behningi Micoletzky, 1923; Aphanolaimus aquaticus von Daday, 1894; A.aymarae De Waele & Coomans, 1993; A. deconincki Coomans & De Waele, 1983; A.furcifer Andrбssy, 1989; A. seshadrii Raski & Coomans, 1990; Anonchus coomansi Eyualem, 1996; A. mirabilis (Hofmдnner in Hofmдnner & Menzel, 1914); A. maculatus (von Daday, 1905); A. millelacunatus (Andrбssy, 1973); Pakira orae Yeates, 1967; Caribplectus magdalenae (Riemann, 1971); Chronogaster boettgeri Kischke, 1956; C.typica (de Man, 1921); C. multispinatoides Heyns & Coomans, 1984; C.jankiewiczi Winiszewska-Љlipinska, 1997; Euteratocephalus palustris (de Man, 1880); Metateratocephalus gracilicaudatus Andrбssy, 1985; Anaplectus granulosus (Bastian, 1865); A.Andrбssy, 1987; Plectus velox Bastian, 1865; P. parietinus Bastian, 1865; P. spicacaudatus Ebsary, 1985; P.Fuchs, 1930; P. paracuminatus Zell, 1993; P.aquatilis Andrбssy, 1985; P. amorphotelus Ebsary, 1985; P. communis Bьtschli, 1873; P.Bastian, 1865; P. longicaudatus Bьtschli, 1873; P. decens Andrбssy, 1985; P.de Man, 1880; P. minimus Cobb, 1893; P. cancellatus Zullini, 1978; Ceratoplectus assimilis (Bьtschli, 1873); Tylocephalus auriculatus (Bьtschli, 1873); Ereptonema arcticum Loof, 1971; Neotylocephalus annonae Ali et al., 1969; N. inflatus (Yeates, 1967); Wilsonema otophorum (de Man, 1880); W.schuurmansstekhoveni (De Coninck, 1931).

Loading...

 
 

Цікаве