WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка зміни щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності в гіпертонічних розчинах хлориду натрію (автореферат) - Реферат

Динаміка зміни щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності в гіпертонічних розчинах хлориду натрію (автореферат) - Реферат

Вперше встановлена закономірність між перериванням вагітності у підлітків і динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. Вперше з метою відновлення менструальної функції й профілактики неплановоної вагітності після аборту, використані монофазний контрацептив з антіандрогенною дією (Діане-35) та трифазний контрацептив (Три-регол). Доведено більш високу ефективність при використанні монофазних контрацептивів у порівнянні із трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Також вперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат Дисменорм.

На підставі отриманих даних доведена висока ефективність МКОК з антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлений нами взаємозв'язок між змінами в концентрації гормонів репродукції після переривання вагітності у підлітків і порушенням менструальної функції в них надалі потребує реабілітації і дозволяє використати в комплексі реабілітаційних заходів комбіновані оральні контрацептиви з першого дня після аборту в контрацептивному режимі з урахуванням гормонального профілю дівчини. Тим підліткам, які з будь яких умов не можуть приймати КОК, з метою профілактики післяабортних ускладнень, показане призначення гомеопатичних препаратів (Дисменорм) для нормалізації менструальної функції після штучного аборту.

Дані ультразвукового дослідження є одним з діагностичних критеріїв стану органів репродукції й можуть бути використані для більш точної діагностики порушень менструальної функції в післяабортному періоді.

Оскільки була доказана психотравмуюча роль переривання вагітності для дівчат і виходячи з того, що штучний аборт є сильним стресовим фактором, був розроблен курс психопрофілактичних заходів, який необхідно включати в загальний комплекс лікування й профілактики віддалених ускладнень після аборту у підлітків.

Отримані у роботі дані дали можливість розробити інформаційний лист "Комплексний підхід до реабілітації менструальної функції у дівчат-підлітків після операції штучного аборту".

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях для лікарів дитячих гінекологів на курсах підвищення кваліфікації на базі Харківської медичної академії післядипломної освіти, впроваджені в роботу гінекологічного відділення міської клінічної лікарні № 3 (м.Луганськ), Свердловської центральної районної лікарні Луганської області, Краснодонської дитячої лікарні Луганської області, Алчевської дитячої лікарні Луганської області, Брянківської міської дитячої лікарні Луганської області, Стаханівської міської дитячої лікарні Луганської області, Центру планування сім'ї (м.Луганськ).

Особистий внесок здобувача. Автором на підставі аналітичного огляду вітчизняної та закордонної літератури розроблено програму виконання дослідницької роботи, визначені мета й завдання дослідження. Самостійно обрано комплекс методів обстеження. Проведено анкетування, клінічне та ультразвукове обстеження хворих, обстеження здорових підлітків, статистичну обробку даних із використанням комп'ютерних програм. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення отриманих результатів, формулювання усіх положень і висновків роботи, підготував до публікації наукові праці та дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були докладені та обговорені на: III-й міжнародній регіональній науково-практичній школі-семінарі "Актуальні питання гінекологічної ендокринології дитячого, підліткового й репродуктивного віку" (м. Святогорськ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків" (м. Харків, 2004); на засіданнях Луганської обласної асоціації акушерів-гінекологів (2003), Луганської обласної конференції гінекологів дитячого й підліткового віку "Питання підліткової контрацепції" (2002), Луганської обласної асоціації педіатрів "Здоров'я підлітків" (2003).

Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедри перинатології та гінекології, кафедри акушерства та гінекології № 2 Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Публікації. Основні положеннядисертації викладені у 8 друкованих роботах. Із них 3 статті у спеціалізованих наукових журналах рекомендованих ВАК України, 5 робот в збірниках наукових праць та тезах доповідей на наукових форумах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 156 сторінках; вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку літературних джерел. Робота ілюстрована 23 малюнками та 19 таблицями (обсяг 7 сторінок). Список використаних джерел містить 179 найменувань, з них 133 роботи із країн СНД і 46 іноземних джерел літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставленої мети проведено обстеження 102 підлітків віком від 15 до 17 років, які перенесли операцію штучного аборту. Усі обстежені дівчата розподілялись таким чином: I група - 31 дівчина, яка використовувала МКОК після перенесеного штучного аборту, II група - 27 дівчат, які використовували після аборту ТКОК, IIIА група - 20 дівчат, які використовували комплексний рослинний препарат для нормалізації менструальної функції після перенесеного переривання вагітності, IIIВ група - 24 дівчини, які не отримали після аборту спеціальної реабілітаційної терапії. Дівчата після переривання вагітності також отримували рослинний препарат з седативним ефектом. В групу контролю увійшли 74 практично здорових дівчини того ж віку, які не мали абортів та вагітностей в анамнезі.

Усім обстеженим підліткам проводили оцінку фізичного розвитку за індивідуальною методикою систематичного виміру росту, маси тіла, морфометрії по Л.Д. Заєць із використанням морфограмм. Дані фізичного розвитку звірялись з віковими нормами для дівчат-підлітків (А.Л.Рєзникова,1996). Особлива увага приділялася стану шкіри: наявності різних ступенів гірсутизму, стрій, акне та інших проявів гіперандрогенії.

Виразність вторинних полових ознак оцінювали за 4-х бальній шкалою з реєстрацією статевої формули за Л.Г.Туміловіч із співавт.(1975). Ступінь виразності гірсутного синдрому оцінювали за шкалою кількісної оцінки гірсутних зон по D. Ferriman J. і Gallwey (1961) і визначення гірсутного числа, що рівнялося сумі балів гормонального (кількісна оцінка росту волосся в андрогензалежних зонах) і індиферентного числа (кількісна оцінка росту волосся в андрогеннезалежних зонах). Варіантом норми вважали гірсутне число 7 і менше.

Для оцінки стану репродуктивної системи застосовували метод імуноферментного аналізу визначення концентрації в крові гіпофізарних гормонів (ЛГ, ФСГ, ПРЛ), яєчників (Є2, П), тестостерону та кортизолу стандартними наборами фірми "Хоффман Ла Рош"(Франція).

Усім хворим була проведена ультразвукова діагностика органів малого тазу та молочних залоз трансабдомінальним секторальним датчиком (3,5, 5, і 7,5 МГц) апаратом "Siemens Sonoline".

Функціональна оцінка ендокринного статусу полягала в дослідженні менструальної функції за загальноприйнятою методикою із проведенням тестів функціональної діагностики діяльності яєчників: вимір базальної температури, кольпоцитологічне дослідження мазків.

Оцінка психоемоційного стану оцінювалася на підставі тестів самооцінки "рівня тривожності", які були розроблені Ч.Д.Стілбергом, адаптовані Ю.Л. Ханіним (1991). Відповіді на питання анкети оцінювалися по чотирьохбальній системі. Також для визначення психоемоційного стану була використана методика кольорової вибірки - модифікований тест Люшера. Проводили вимірювання ступеня виявлення зниження настрою – субдепрессії, яка базувалась на опитувальнику В.Зунга та адаптованому Т.Н.Балашовою (1989). Шкала включає 20 стверджень, які характеризують прояв зниженого настрою. Для визначення психофізіологічної відповіді на стрес проводили визначення рівня кортизола в крові дівчат після аборту. Обстеження проводили на 1-у добу та через тиждень (7-8 доба) після аборту.

Loading...

 
 

Цікаве