WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

При культивуванні слинних залоз личинок дрозофіли в середовищі з екдистероном фірми "Calbіochem" (дослід 1) виявлено значний вплив (Р > 0,99) гормону на електрокінетичні властивості клітинних ядер. У перші п'ять хвилин культивування цей вплив ще не виявлявся. Проте вже через 10 хвилин величина ЕНЯ,% була у два рази вища порівнянно з контролем 1 і на 96,6 % вища, ніж у контролі 2. Через 20 хвилин культивування в середовищі з екдистероном значення ЕНЯ,% було максимальним і перевершувало контроль 1 на 141,2 %, а контроль 2 - на 94,9 %. Надалі, як і в контролі 2, досліджуваний показник поступово знижувався. Однак і через 30, і через 60 хвилин культивування він був значно вищий, ніж у контролі 1, а порівнянно з контролем 2 відносні розходження все зростали. Через 60 хвилин культивування показник ЕНЯ,% у досліді 1 був у 5,5 рази вищим, ніж у контролі 2.

Тісний функціональний зв'язок між електронегативністю клітинних ядер і часом їх культивування у середовищі, що містить екдистерон, віддзеркалює й коефіцієнт регресії: b = 0,77. Культивування слинних залоз личинок дрозофіли в середовищі з екдистероном "ЭСО" (дослід 2) протягом 10 і 20 хвилин збільшує показник ЕНЯ,% порівнянно з контролем 1 на 71,4 % і 100 % відповідно. Кількість електронегативних ядер у досліді 1 на 24% більша (Р > 0,99), ніж у досліді 2 після 20 хвилин культивування.

Таким чином, простежується зв'язок показника ЕНЯ,% з явищем пуфінгу політенних хромосом: збільшення розмірів пуфів (табл. 1 і 2) протягом 10 і 20 хвилин культивування слинних залоз дрозофіли в середовищі з 20-ОН-екдизоном іn vіtro супроводжується достовірним збільшенням показника ЕНЯ,%.

Вивчення електронегативністі клітинних ядер за дії гормону 20-ОН-екдизону іn vіtro (рис. 5) показало, що гормон линьки підвищує кількість електронегативних ядер, однак ступінь змін цього показника залежить від генотипу.

Рис. 5. Зміни біоелектричних властивостей клітинних ядер Drosophіla melanogaster (лінії ВА, НА, гібриди F1 ВА х НА та НА х ВА ) в умовах культивування і за дії екдистерону іn vіtro:

контроль 1 - міжлиняльний період розвитку, контроль 2 - живильне середовище для культивування клітин комах С46, дослід - середовище С46 з екдистероном фірми "Calbіochem", конц. 1 мкг/мл

При культивуванні слинних залоз личинок ліній ВА і НА в середовищі з екдистероном (дослід) показник ЕНЯ,% перевершував контроль 1 на 101,69 % (Р > 0,99) і на 90,91 % (Р > 0,99) відповідно. У гібридів в експерименті спостерігається та ж тенденція, що й у батьківських ліній, але більш яскраво виражена: величина показника ЕНЯ,% виросла на 127,56 % (Р > 0,99) у гібридів НА х ВА і на 162,78 % (Р > 0,99) у гібридів ВА х НА.

За результатами проведенного двофакторного дисперсійного аналізу частки впливу генотипу і гормонального фактора на показник ЕНЯ,% достовірні і становлять відповідно 16 % і 65,5 %.

При вивченні впливу екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу на функції політенних хромосом і швидкість преімагінального розвитку Drosophіla melanogaster екдизонова активність синтетичного гормонального препарату була перевірена за індукцією ранніх екдистеронових пуфів в умовах іn vіtro. У дослід брали личинок лінії Or-R (wіld type) у міжлиняльний період розвитку. Концентрація гормону складала 1 мкг/мл, експозиція культивування слинних залоз - 30 хвилин. Результати експерименту показали, що новий препарат (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріол викликає індукцію ранніх екдизонових пуфів у політенних хромосомах дрозофіли у всіх досліджених локусах - 2В5-6, 88D, 50CD, 63F, 93D і 71CЕ, розміри яких у середньому становили 1,4 - 1,6 бали (Р > 0,999). Отже, можна зробити висновок, що (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріол має активність, аналогічну дії екдизону.

Результати експериментів з вивчення тривалості преімагінального розвитку ліній і гібридів дрозофіли у присутності екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу в концентрації 1 мкг/мл (табл. 3) показали, що у контролі лінія C-S випереджає лінію Or-R за швидкістю преімагінального розвитку на 6,7 години.

Таблиця 3

Зміни у швидкості розвитку інбредних ліній і гібридів F1 дрозофіли, викликані дією екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу у концентрації 1 мкг/мл

Тривалість преімагінального розвитку, години

Генотип

Контроль

Дослід

Самки

Самцi

Самки

Самцi

Canton-S

233,170,55

240,130,65

231,330,76

238,570,66

Oregon-R

241,681,19

245,041,2

236,120,93*

240,10,76*

F1 C-S х Or-R

225,780,48

235,420,47

219,00,68*

232,790,52*

F1 Or-R х C-S

230,880,45

240,280,44

226,490,49*

237,950,4*

* Відмінність від контролю Р > 0,95

У контролі ефект гетерозису виявляє гібрид F1 C-S х Or-R, що розвивається значно швидше, ніж обидві батьківські лінії, тоді як у гібриду F1 Or-R х C-S цей показник - на рівні кращої з батьківських ліній. Як у ліній, так і у гібридів самки розвиваються дещо швидше, ніж самці: у середньому на 7,3 години.

За розвитку личинок у середовищі, що містить аналог екдизону (дослід), генетичні відмінності зберігаються, однак тривалість преімагінальних стадій скорочується. Виняток становить лінія C-S, у якої розходження між дослідом і контролем недостовірні. У досліді тривалість преімагінального розвитку самок скоротилася у випадку лінії Or-R на 5,6 годин (Р > 0,95), у гібридів F1 C-S х Or-R і Or-R х C-S - на 6,8 й 4,4 годин відповідно (Р > 0,95). Для самців період розвитку від яйця до вильоту імаго скоротився у випадку лінії Or-R на 4,9 години (Р > 0,95), а у гібридів F1 C-S х Or-R та Or-R х C-S, відповідно, на 2,6 й 2,3 годин (Р > 0,95). Таким чином, самки виявилися дещо чутливішими до дії екзогенного гормонального препарату у порівнянні з самцями. Збільшення швидкості преімагінального розвитку у ліній і гібридів F1 дрозофіли під впливом екзогенного препарату (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу в наших дослідах слугувало додатковим доказом екдизонової активності цього препарату.

Результати вивчення впливу (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу на ступінь політенізації хромосом у інбредних ліній дрозофіли і гібридів F1 між ними показані на рис. 6.

Рис. 6. Розподіл ядер з різним ступенем політенізації хромосом у слинних залозах личинок інбредних ліній і гібридів дрозофіли при дії екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріола в концентрації 1 мкг/мл

У контролі значимих розходжень між лініями та гібридами за процентним співвідношенням ядер з різним ступенем політенізації не виявлено. Розвиток личинок у середовищі з аналогом екдистерону викликає достовірні зміни у розподілі ядер за класами у слинних залозах лінії Or-R і гібридів Or-R х C-S і C-S х Or-R. У всіх вивчених варіантах, окрім лінії C-S, частка ядер з рівнем політенізації 1024С зменшилася на 9,14 - 13,9 % (Р > 0,95) і збільшилася кількість ядер 512С на 21,4 - 47,5 % (Р > 0,95). Крім того, у лінії Or-R підвищилася кількість ядер 256С на 56,9 % (Р > 0,99), а у гібридів F1 Or-R х C-S і C-S х Or-R зменшився відсоток ядер 2048С, а саме на 96,2 і 69,23 % (Р > 0,99) відповідно. Слід також зазначити, що на препаратах політенних хромосом слинних залоз лінії Or-R у досліді взагалі не виявлено ядер, що містять хромосоми з максимальним СПХ - 2048С. Відмінності між контролем і дослідом за розподілом класів ядер у лінії C-S недостовірні.

Середній рівень політенізації хромосом визначали, виходячи з даних про відсоткове співвідношення ядер з різним рівнем політенізації хромосом (рис. 7).

Рис. 7. Зміна середніх значень СПХ у слинних залозах інбредних ліній і гібридів F1 дрозофіли під впливом екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу. У контролі істотних розходжень між лініями Or-R і C-S не спостерігали. Гібриди F1 Or-R х C-S й C-S х Or-R не відрізнялися від лінії Or-R і мали нижчі показники СПХ у порівнянні з лінією C-S (97,5 і 96,2 % відповідно (Р > 0,95)). Розвиток личинок у середовищі з аналогом екдистерону достовірно зменшує середні значення ступеня політенізації хромосом у всіх досліджених варіантах. У гібридів ефект виражений сильніше, ніж у батьківських ліній. Показник СПХ за дії гормону знизився у ліній в середньому на 3,58 % (Р > 0,95), а у гібридів - на 6,18 % (Р > 0,95). Таким чином, гібриди виявилися чутливішими до дії екзогенного гормонального фактора. Дисперсійний аналіз отриманих результатів показав достовірний вплив гормонального чинника (27,06 %) та генотипу (17,40 %) на показник політенізації гігантських хромосом.

Loading...

 
 

Цікаве