WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

Практичне значення отриманих результатів. Дослідження важливих проявів гетерозису на рівні політенних хромосом дозволило одержати нові наукові дані, що мають теоретичну та практичну цінність для розуміння природи цього явища. Зясовано ефективність нових препаратів - аналогів гормону линьки комах - 20-ОН-екдизону (фірма "ЭСО", Москва) і (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу (Білорусь). Оцінено їх вплив на пуфову активність політенних хромосом. Показано, що досліджені препарати мають високу біологічну активність, і це дозволяє рекомендувати їх до використання у бджільництві, шовківництві та інших галузях народного господарства. Розроблено нову тест-систему для скринінгу сполук стероїдної будови на гормональну активність.

Результати проведеного дослідження використовуються для подальших наукових досліджень та у навчальному процесі кафедри генетики та цитології ХНУ.

Особистий внесок здобувача. Усі розділи дисертаційної роботи виконані здобувачем самостійно. Аналіз отриманих результатів провадився разом з науковим керівником роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень з теми дисертації були повідомлені на V і VІ з'їздах українського ентомологічного товариства (Харків, 1998, Біла Церква, 2003), на конференції молодих вчених, аспірантів і студентів з молекулярної біології й генетики (Київ, 2003), на установчому з'їзді українського товариства клітинної біології (Львів, 2004), на VІ міжнародному симпозіумі "Біологічні механізми старіння" (Харків, 2004), на конференції "Генетика у сучасному суспільстві", присвяченій 70-річчю кафедри генетики та цитології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць: із них - 4 статті в наукових фахових журналах і 6 тез.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках тексту, включає вступ, огляд літератури, розділ "Матеріали та методи досліджень", 3 розділи власних досліджень і їх обговорення, заключення, висновки, список використаних джерел (усього 263) та додатки. Дисертація містить у собі 13 рисунків, 4 таблиці, 43 мікрофотографії.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У роботі використовували високоінбредні лінії дрозофіли ВА (високоактивна), НА (низькоактивна) і їх реципрокні гібриди першого покоління. Ці лінії отримані Л. З. Кайдановим (Санкт-Петербузький університет) у результаті тривалого інбридингу - понад 700 поколінь – та добору за статевою активністю самців. Добір призвів до зміни цілого комплексу адаптивно важливих ознак, в результаті чого лінія ВА перевищує лінію НА за життєздатністю, теплостійкістю, тривалістю життя та ін. Дестабілізуюча дія добору в лінії НА проявилася зміною балансу генів: накопиченням мутацій, що знижують життєздатність дрозофіли, транспозиціями мобільних диспергованих генів, що є джерелом генетичної нестабільності та спадкової мінливості у лініях. Лінії НА та ВА виявляють високу комбінаційну здатність на гетерозис (Кайданов, Субботин, 1984; Страшнюк, Таглина, Шахбазов, 1991; Samilo, Strashnyuk, Shakhbazov, 1997).

Частина експериментів проведена на інбредних лініях Canton-S (C-S) і Oregon-R (Or-R) (інбридинг провадили протягом 65 поколінь) і на їх гібридах F1. Крім того, використовували неселектовані лінії дикого типу Домодєдовська-32 (Д-32) і Or-R.

Політенні хромосоми дрозофіли досліджували на давлених ацетоорсеїнових препаратах слинних залоз, виготовлених за стандартною методикою (Полуэктова, Евгеньев, 1974). Оцінку розмірів пуфів провадили на хромосомах з однаковим ступенем політенізації: 1024С. Розміри пуфів визначали за допомогою окуляр-мікрометра і порівнювали їх із шириною прилеглого диска, не залученого в процес пуфіювання.

Відмінності за ступенем політенізації хромосом (СПХ) визначали цитоморфометричним методом. На цитологічних препаратах відмінності ступеня політенізації виявляються за діаметром хромосом та інтенсивністю їх забарвлення ацетоорсеїном (Страшнюк та ін., 1995). Ступінь політенізації хромосом слинних залоз дрозофіли визначали у самок наприкінці третьої личинкової стадії.

Залежність пуфінгу політенних хромосом від генотипу вивчали на стадії 0-годинної передлялечки.

У дослідах по вивченню впливу на пуфову активність політенних хромосом різних препаратів 20-ОН-екдизону іn vіtro використовували живильне середовище С46 (середовище для культивування клітин комах) (Какпаков, 1986), та препарати 20-ОН-екдизону фірми "Calbіochem" (США) та фірми "ЭСО" (Росія) у концентрації 1 мкг/мл.

При дослідженні екдизонової індукції в міжлиняльний період розвитку для досліду брали личинок-самиць за 10 годин до формування пупаріїв.

В експериментах по зясуванню впливу екзогенного (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу на показник СПХ і швидкість преімагінального розвитку дрозофіли у живильне середовище додавали гормональний препарат у концентрації 1 мкг/мл. Тривалість преімагінального розвитку досліджували на синхронізованих культурах ліній і гібридів дрозофіли, отриманих з яєць, відкладених за 2 години, при температурі 24,0 0,5 OС. Враховували час від початку яйцекладки до виходу імаго.

Біоелектричні властивості клітинних ядер досліджували у слинних залозах личинок та передлялечок за допомогою оригінального методу внутрішньоклітинного мікроелектрофорезу (Шахбазов, Лобинцева, 1972). Основним показником, що характеризує біоелектричні властивості клітинних ядер, слугує відсоток електронегативних ядер (ЕНЯ,%), які виявляються за їх зміщенням в електричному полі у напрямку аноду.

Результати дослідження оброблені загальноприйнятими статистичними методами. Визначали середнє значення ознаки й помилку середнього. Вірогідність розходжень між порівнюваними вибірками особин за тією або іншою ознакою оцінювали за критерієм Стьюдента. Проведено дисперсійний аналіз двофакторних комплексів за методом Плохінського. Розраховано коефіцієнт кореляції рангів за Спірманом. Проведено регресійний аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення. На особинах високоінбредних ліній ВА та НА і їх гібридах F1 досліджено залежність пуфінгу політенних хромосом від генотипу. Отримані результати наведені на рис. 1.

Рис. 1. Активність пуфінгу політенних хромосом у інбредних ліній (ВА, НА) та їх гібридів F1

У інадаптивної лінії НА порівнянно з лінією ВА встановлено зменшення розмірів пуфів в локусах 82EF, 83E й 72CD на 25,8 % (Р > 0,99), 21,6 % (Р > 0,999) і 21,8 % (Р > 0,99) відповідно. Гібрид ВА х НА перевершує кращу з батьківських ліній за показником активності пуфінгу політенних хромосом у всіх досліджених локусах, крім 83Е, де розходження в розмірах недостовірне. Розміри пуфів 63Е, 82EF, 71CE й 72CD у лінії ВА в середньому на 8,8-18,1 % (Р > 0,95-0,999) були меншими, ніж у гібриду ВА х НА.

Розміри пуфів 63Е, 71CE й 82EF у гібриду НА х ВА були більшими, ніж у лінії ВА в середньому на 8,4 - 32,3 % (Р > 0,95-0,999). Різниця у розмірах пуфів між гібридами достовірно виявляється тільки в локусі 72CD і становить 13,1 % (Р > 0,99).

На ділянках асинапсису політенних хромосом у гібриду F1 ВА х НА виявлено явище гетерозиготності за пуфами (рис. 2). Спостережене явище гетеропуфіювання, на наш погляд, є цитологічним виявом геномного імпринтингу у гібридів Drosophіla melanogaster. Можливими причинами цього явища можуть бути мутації або асинхронність пуфіювання гомологів. Крім того, гетеропуфіювання можна пояснити відмінностями розмірів пуфів у батьківських ліній, що показано на рис. 1.

А

б

в

Рис. 2. Гетерозиготність за пуфами у районах асинапсису політенних хромосом (гібрид F1 ВА х НА):

Loading...

 
 

Цікаве