WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

Розповсюдженість, тяжкість, медико-соціальні фактори ризику і профілактика внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених (авторефера - Реферат

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ –

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА

ТА СОРТОВИВЧЕННЯ УААН

ГОРЕНСЬКА Ольга Володимирівна

УДК 576.316.352:575.222.78:575.16

Функціонування політенних хромосом слинних залоз drosophila melanogaster meig. за впливу інбридингу, гібридизації і аналогів екдизону

03.00.15 генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Одеса - 2005

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Харкiвському нацiональному унiверситетi iм. В. Н. Каразiна Мiнiстерства освiти i науки України

Науковий керiвник:

доктор бiологiчних наук, професор, заслужений дiяч науки i техники України,

Шахбазов Валерiй Гайович,

Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, професор кафедри генетики та цитології

Офiцiйнi опоненти:

доктор бiологiчних наук, професор,

Тоцький Владлен Миколайович,

Одеський нацiональний унiверситет iм. I. I. Мечнiкова,

завiдувач кафедри генетики та молекулярної бiологiї

кандидат бiологiчних наук,

Суханов Святослав Всеволодович,

Iнститут шовкiвництва УААН,

завiдувач лабораторiї генетики

Провiдна установа:

Iнститут бiологiї клiтини НАН України, м. Львiв

Захист вiдбудеться " 20 " травня 2005 року о 10 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 41.363.01 у Селекцiйно-генетичному iнститутi – Нацiональному ценрi насiннєзнавства та сортовивчення УААН (65036, м. Одеса, Овiдiопольська дорога, 3).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Селекцiйно-генетичного iнституту – Нацiонального ценру насiннєзнавства та сортовивчення УААН (65036, м. Одеса, Овiдiопольська дорога, 3).

Автореферат розісланий 14 квітня 2005 року.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради Д 41.363.01 Сiчкар В. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гетерозис привертає до себе увагу дослідників як потужний резерв підвищення продуктивності й поліпшення інших господарсько корисних ознак рослин і тварин. Однак, незважаючи на тривалий період вивчення цього явища, багато питань залишаються недостатньо з'ясованими, що перешкоджає більш планомірному й спрямованому використанню гетерозису в практичній селекції (Струнников, 1994, Спрег, 1987, Шахбазов, 1992). У дослідженні явища гетерозису, поряд с популяційно-генетичним (Тоцкий та ін., 2002), особливий інтерес представляє онтогенетичний аспект. З одного боку, ефект гетерозису впливає на динаміку онтогенезу, а з іншого боку, перевага гібридного геному реалізується під час індивідуального розвитку за певних умов середовища.

Проведене дослідження на модельному об'єкті – Drosophіla melanogaster,

присвячене вивченню генетичних основ функціювання гігантських хромосом слинних залоз у інбредних линій і гібридів дрозофіли, зокрема, пуфової активності і ступеня політенізації гігантських хромосом, а також біоелектричних властивостей клітинних ядер, дає новий науковий матеріал для теоретичного осмислення цих явищ.

Мало зясованними залишаються механізми регуляції генної активності в онтогенезі комах і роль у цих процесах гормонів розвитку.

В онтогенезі комах важливу роль відіграє стероїдний гормон 20-ОН-екдизон, що регулює функцію геному за індивідуального розвитку (Буров, 1983, Жимулев, 1994). У зв'язку з цим зясовували роль генотипу дрозофіли за дії цього гормону на активність локусів політенних хромосом іn vіvo і іn vіtro.

Дані про вплив інбридингу і гібридизації на пуфову активність політенних хромосом дрозофіли неповні й суперечливі (Шаламов, 1996, Страшнюк и др., 1991, Frutos at all, 1984), у зв'язку з чим необхідні додаткові дослідження в цьому напрямі. Механізми політенізації дотепер не з'ясовані. Передбачається, що цей процес регулюється прямими генетичними механізмами. У той же час роль гормонів розвитку в процесах ендоредуплікації вивчена недостатньо (Жимулев, 1994, Бродский, Урываева, 1981). Тому особливе значення має вивчення впливу аналогів гормону линьки екдизону на ступінь політенізації і пуфінг гігантських хромосом у ліній і гібридів Drosophіla melanogaster Meig.

Вивчення генетико-біофізичних і генетико-біохімічних механізмів дії стероїдних гормонів - один із перспективних напрямів у генетиці, оскільки провідним у механізмі дії цих гормонів є їх вплив на експресію генів, а відтак - на біохімічні і біофізичні процеси. Актуальність таких досліджень пов'язана з тим, що не існує єдиної думки з питань молекулярних механізмів взаємодії гормонів розвитку комах з генетичним апаратом клітини (Буров, 1983, Жимулев, 1994). У зв'язку з цим важливим, на наш погляд, є дослідження інтегральних біоелектричних властивостей клітинних ядер, які віддзеркалюють загальний функціональний стан ядерного геному і клітини в цілому. Ці дослідження сприяють розвитку наукових уявлень про механізми гормонального контролю індивідуального розвитку комах. Новим аспектом цих досліджень є вивчення взаємозвязку між інтегральними біоелектричними властивостями клітинних ядер слинних залоз дрозофіли і функціональним станом локусів політенних хромосом в онтогенезі інбредних і гібридних особин.

Крім цього, нами проведено тестування декількох нових аналогів екдизону на здатність до стимуляції пуфової активності політенних хромосом дрозофіли. Інтерес до нових гормональних препаратів обумовлений їх широким практичним застосуванням (Какпаков, 1993, Шангарева, 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах наукової тематики відділу генетики науково-дослідного інституту біології Національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України і є складовою тем "Вивчити генетичні та епігенетичні основи життєздатності та стійкості організмів, розробити методи визначення та підвищення цих властивостей для медицини й селекції" за номером держреєстрації 0198U005753, а також "Вивчити вияви кількісної спадковості у зв'язку з генетичними та фізичними параметрами ядерного геному в нормі та за умов впливу електромагнітних хвиль різних частот" за номером держреєстрації 0100U003314.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було зясувати активність пуфіювання, ступінь політенізацї гігантських хромосом та біоелектричні властивості клітинних ядер в слинних залозах дрозофіли за умов інбридингу, гібридизації та впливу аналогів стероїдного гормона розвитку - екдизону. Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі завдання:

1. Зясувати інтенсивність пуфіювання гігантських хромосом слинних залоз дрозофіли за умов інбридингу та гібридизації;

  1. Оцінити вплив аналогів екдизону на пуфову активність політенних хромосом;

  2. Дослідити вплив екзогенного синтетичного аналога екдизону - (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріолу - на ступінь політенізації гігантських хромосом і швидкість преімагінального розвитку інбредних і гібридних особин дрозофіли;

  3. Визначити генетичні відмінності за електрокінетичними властивостями клітинних ядер слинних залоз у інбредних і гібридних особин дрозофіли в ранньому онтогенезі;

  4. Зясувати динаміку електрокінетичних властивостей клітинних ядер слинних залоз ліній та гібридів дрозофіли у відповідь на дію аналогів екдизону в умовах іn vіtro.

Об'єкт дослідження - гормональна регуляція структури і функцій політенних хромосом слинних залоз дрозофіли.

Предмет дослідження - пуфова активність політенних хромосом, ступінь політенізації, біоелектричні властивості ядер клітин слинних залоз дрозофіли.

Методи дослідження - метод давлених ацетоорсеїнових препаратів політенних хромосом, метод внутрішньоклітинного мікроелектрофорезу, а також методи математичного аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. На модельному об'єкті - Drosophіla melanogaster - показано, що механізми гетерозису пов'язані з особливостями регуляції генетичних функцій хромосом (пуфової активності) у гібридів F1. Отримані результати теоретично важливі для розуміння зв'язку явища гетерозису з механізмами генетичної регуляції процесів індивідуального розвитку ліній і гібридів дрозофіли.

З урахуванням зворотної залежності інтенсивності пуфіювання від ступеня політенізації гігантських хромосом нами встановлено існування генетичних відмінностей щодо активністі пуфіювання в політенних хромосомах дрозофіли за умов інбридингу та гібридизації, особливо за наявності гетерозису. На ділянках асинапсису політенних хромосом у гібридів F1 виявлено явище гетерозиготності по пуфам, що є цитологічним виявом геномного імпринтингу. Вперше показано, що розвиток личинок у середовищі, що містить аналог екдистерону - (24R)-5-стигмастан-3,5,6-тріол, веде до зниження показника ступеня політенізації гігантських хромосом і тривалості преімагінального розвитку дрозофіли. Ефект зазначеної дії залежить від генотипу. Новими є дані про існування генетипових розходжень за показником електронегативності клітинних ядер у ранньому онтогенезі інбредних і гібридних особин. Вперше у дослідах іn vіtro оцінена залежність біоелектричних властивостей клітинних ядер від екдизонової індукції пуфової активності гігантських хромосом дрозофіли. Таким чином, показано зв'язок структури й генетичних функцій хромосом у ліній і гібридів дрозофіли з біоелектричними властивостями клітинних ядер.

Loading...

 
 

Цікаве