WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальні умови формування успішної кар’єри (автореферат) - Реферат

Соціальні умови формування успішної кар’єри (автореферат) - Реферат

Результати можливого впливу прийому фолієвої кислоти в якості преконцепційної профілактики ВВР і СЗ плоду показали, що у вагітних (підгрупа II a), які приймали фолієву кислоту (по 0,4 мг щодня), кількість ВВР і СЗ плоду менше, ніж у вагітних (підгрупа II б), які не приймали фолієву кислоту відповідно, 11,31,32% і 24,71,02% (p<0,01). В усіх випадках відзначається зниження частоти ВВР, у першу чергу ВВР ЦНС, у порівнянні з підгрупою II б (без призначення фолієвої кислоти). У перебігу вагітності і у пологах у жінок підгрупі II a, які приймали фолієву кислоту, ускладнень спостерігалося менше, ніж у підгрупі II б, відповідно, 85,00,82% і 98,70,74% (p<0,01). Під час оцінки наслідків вагітності в основній підгрупі жінок, які приймали як профілактику ВВР фолієву кислоту, відзначалася менша кількість мимовільних, викиднів, що не відбулися, і передчасних пологів, відповідно, 2,5% і 6,5%; 8,8% і 10,4%.

У зв'язку з тим, що більш несприятлива екологічна обстановка спостерігалася в містах (Сімферополі, Керчі. Армянську) і районах (Сімферопольському, Нижньогірському, Роздольненському і Білогірському), разом з екологами Республіканського комітету з екології і природних ресурсів, гігієністами Кримської республіканської СЕС були вжиті заходи щодо поліпшення навколишнього середовища та усунення зазначених чинників: зниження забруднення ґрунтів і підземних вод важкими металами і пестицидами, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу у даних регіонах Криму.

У результаті проведених заходів частота ВВР у 2002 р. знизилася: у Сімферополі на 184% (у 2,8 разів) у порівнянні з 1996 р.; у Керчі – на 63% (у 1,6 разів) у порівнянні з 1995 р.; в Армянську – на 3,1% (у 1,03 разів) у порівнянні з 1998 р.; у Сімферопольському районі – на 56% (у 1,6 разів) у порівнянні з 1995 р.; у Нижньогірському районі – на 144% (у 2,4 разів), у Роздольненському районі – на 333% (у 4,3 разів); у Білогірському районі – на 70% (у 1,7 разів) в порівнянні з 1996 р.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено теоретичне обґрунтування і застосовано нове рішення актуальної наукової задачі сучасного акушерства і гінекології – зниження перинатальної захворюваності і смертності шляхом профілактики і поліпшення раннього виявлення вродженої патології плоду.

1. Навколишнє середовище ряду аграрно-промислових районів Криму забруднене мутагенними чинниками (мінеральні добрива, отрутохімікати, пестициди, застосовувані в сільському господарстві, забруднюють стічні і підземні води). Промислові підприємства великих міст забруднюють атмосферу шкідливими викидами, ґрунт – солями важких металів. Така несприятлива екологічна обстановка негативно впливає на здоров'я населення, особливо на репродуктивну функцію жінок та їхнє потомство.

2. Частота ВВР у Криму за 1993-2002 рр. склала 30,1:1000 (по Україні – 27,1:1000). Вона корелює з динамікою забруднення навколишнього середовища мутагенними чинниками. Перше місце займають аномалії розвитку кістково-м'язової системи (40,1%), друге – серця і великих судин (17,4%) і третє – статевої системи (15%).

3. Стабільно високий показник частоти ВВР відзначений у містах (Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі і Армянську) і районах (Сімферопольському, Білогірському, Нижньогірському і Роздольненському) Криму, де спостерігався підвищений рівень забруднення навколишнього середовища. Найбільший ріст частоти ВВР відзначений у 1996-1997 і 2001 рр., що збіглося з підвищенням антропогенного забруднення навколишнього середовища в даних регіонах.

4. Після вживання заходів щодо поліпшення навколишнього середовища та усунення шкідливих чинників частота ВВР у 2002 р. знизилася: у Сімферополі в 2,8 рази в порівнянні з 1996р.; у Керчі – у 1,6 рази в порівнянні з 1995 р.; в Армянську – у 1,03 разів у порівнянні з 1998 р.; у Сімферопольському районі – у 1,6 разів в порівнянні з 1995 р.; у Нижньогірському – у 2,4 разів, у Роздольненському – у 4,3 разів, у Білогірському – у 1,7 разів в порівнянні з 1996р.

5. Консервативне лікування проводилося новонародженим із ВВР ЦНС, МВВР, серця і великих судин, нирок. Летальність склала 37,8%. Хірургічні втручання – новонародженим з аномаліями розвитку ШКТ, передньої черевної стінки, спинномозковими грижами проводилися протягом перших 6 діб життя; із приводу ВВР кістково-м'язової системи, обличчя і шиї - від 1 року до 14 років, у залежності від виду вади. Післяопераційні ускладнення після операцій із приводу ВВР ШКТ, передньої черевної стінки і спинномозкових гриж досягли 93,9%, із приводу ВВР кістково-м'язової системи, обличчя і шиї – 24,4%. Післяопераційна летальність склала 23,3%.

6. Комплексне застосування сучасних методів пренатальної діагностики є високоефективним і інформативним у діагностиці ВВР і СЗ. Інвазивні методи ПД (біопсія ворсин хоріону, амніоцентез, плацентоцентез, амніоплацентоцентез) дають можливість виявити вроджену патологію плоду (хромосомні порушення) – у 100% випадків, неінвазивні методи (УЗД) дозволяють діагностувати ВВР і СЗ в 67,9%. Біохімічний скринінг (визначення АФП і ХГЛ) виявився мало ефективним (7,1%).

7. У жінок групи ризику народилося 7,7% новонароджених з ВВР і СЗ. З них, у 2,3% ВВР серця не були виявлені під час вагітності через труднощі їхньої пренатальної діагностики. В асфіксії різного ступеня тяжкості народилося 19,8% новонароджених (у контролі – 15,3%). Мертвонароджуваність склала 7,6‰, рання неонатальна смертність 23,1‰, перинатальна смертність – 23,1‰.

8. Найбільший вплив в однаковій мірі на виникнення ВВР мають чинники професії матері (13,780,4%, р<0,01) і професії батька (13,780,4%, р<0,01), шкідливі чинники, що впливають на організм майбутньої матері до вагітності (13,780,4%, р<0,001) гострі захворювання і прийом лікарських препаратів, що чинять тератогенний вплив під час вагітності (13,780,4%, р<0,01).

9. Формування групи ризику серед вагітних по виникненню ВВР і СЗ послужило поліпшенню їхньої профілактики ( зниження кількості ВВР і СЗ з 24,7% до 11,3%, тобто в 2,2 рази), своєчасної діагностики (з 57,3% до 89,3%, тобто в 1,6 разів) і рішення питання можливості пролонгування вагітності, зниження мертвонароджуваності (з 11‰ до 7,6‰, тобто в 1,4 разів), перинатальної смертності (з 133‰ до 23,1‰, тобто в 5,8 разів) і ранньої неонатальної смертності (з 123,7‰ до 23,1‰, тобто в 5,4 рази).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Серед вагітних необхідно виділяти групу ризику по виникненню ВВР і СЗ плоду, до якої необхідно включати за наступними критеріями: а) матерів, чий вік 35 років і старше, батьків у віці 40 років і старше; б) матерів і батьків з обтяженою спадковістю (народження дітей з ВВР і СЗ, носійство структурної хромосомної аномалії у одного із подружжя, наявність спадкового захворювання, зчепленого зі статтю у дітей, подружжя або найближчих родичів); в) наявність професійних шкідливостей у одного із подружжя; г) обтяжений акушерський анамнез (звичні викидні, завмерла вагітність); д) тератогенні впливи до настання вагітності і в ранні терміни її (вплив іонізуючого випромінювання, вірусні захворювання, прийом лікарських препаратів з тератогенними властивостями); е) хронічні соматичні і гінекологічні захворювання у матері; є) наявність ультразвукових ознак хромосомної патології у плода; ж) показники біохімічного скринінгу, які не відповідають фізіологічним нормам для даного терміну вагітності; з) мешкання вагітної в екологічно забруднених регіонах.

2. Всі вагітні, які входять до групи ризики по виникненню ВВР і СЗ, до 12 тижнів повинні бути проконсультовані лікарем медико-генетичної консультації.

3. У вагітних групи ризику по виникненню ВВР і СЗ крім неінвазивних методів ПД (УЗД, біохімічний скрининг) необхідно застосовувати інвазивні: плацентоцентез, амніоцентез, амніоплацентоцентез, біопсія ворсин хоріону.

4. Вагітним, що мешкають в екологічно забруднених регіонах, проводити повне обстеження в умовах медико-генетичної консультації та у відділеннях, підлеглих їм.

5. Усім вагітним необхідно дотримувати трудове законодавство: перевод з місця роботи, зв'язаної з впливом шкідливих чинників навколишнього середовища (іонізуюче випромінювання, радіація, отрутохімікати, солі важких металів і т.д.), на роботу, не зв'язану з впливом мутагенних чинників на організм вагітної.

6. У I і в II триместрах вагітності уникати контакту з інфекційними хворими, обмежувати прийом лікарських препаратів, що особливо мають ембріотоксичну і тератогенну дію і діагностичні заходи, зв'язані з іонізуючим випромінюванням.

Loading...

 
 

Цікаве