WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальні умови формування успішної кар’єри (автореферат) - Реферат

Соціальні умови формування успішної кар’єри (автореферат) - Реферат

Під час аналізу впливу різних чинників на виникнення ВВР і СЗ плоду було встановлено, що найбільший вплив в однаковій мірі мають чинники професії (професійні шкідливості) матері (13,780,4%, р<0,01), батька (13,780,4%, р<0,01); шкідливі чинники, що впливають на організм майбутньої матері до вагітності (13,780,4%, р<0,001); гострі захворювання і прийом лікарських препаратів, що чинять тератогенний вплив під час вагітності (13,780,4%, р<0,01). На другому місці за силою впливу знаходяться хронічні гінекологічні захворювання у матері під час вагітності (13,420,39%, р<0,01), на третьому – хронічні соматичні захворювання матері (11,490,36%, р<0,001). Медико-соціальні параметри матері (вік, обтяжена спадковість), менструальна функція та її порушення, обтяжений акушерський анамнез, спосіб життя матері (шкідливі звички і місце проживання – місто або сільська місцевість) впливають на розвиток ВВР у меншій мірі (відповідно, 10,20,34%, р<0,001; 3,590,19%, р<0,05; 2,720,17%, р<0,05 і 2,270,15, р<0,01). Найменший вплив на виникнення ВВР мають медико-соціальні параметри і спосіб життя батька, відповідно, 0,690,08% і 0,480,07%.

Результати проведених досліджень у 221 жінки з ВВР плоду (I група), показали, що середній вік матерів склав 29,360,47 років, батьків – 28,20,62 (у контролі, відповідно, 25,90,39 років і 24,60,48 років). Матерів у віці 35 років і старше було 8,60,42% (у контролі – 7,40,49%), батьків у віці 40 років і старше – 4,10,28% (у контролі – 4,90,21%). Отже, наші дані не підтверджують повідомлення ряду авторів (Г.Н. Кривошеина и соавт., 1996), які відзначають підвищення ризику виникнення хромосомних аберацій у плода, вік батьків якого перевищує 35 років.

Із шкідливих звичок серед жінок I групи паління мало місце у 23,10,45% (у контролі – 5,90,34%; р<0,05), зловживанням алкоголем - у 3,20,27% (в контролі – 0%), палили і зловживали алкоголем – 0,90,32% (в контролі – 0%). Серед батьків палило 22,60,53% осіб (в контролі – 28,70,62%), алкоголем зловживали– 3,60,35% (в контролі – 3,50,43%), палили і зловживали алкоголем – 1,80,57% (в контролі – 1,00,21%). Отже, шкідливі звички матерів істотно впливають на розвиток ВВР, а шкідливі звички батьків не чинять такого впливу. Професійні шкідливості мали місце в 23,90,53% матерів (у контролі – 19,30,45%; р< 0,01) і в 19,90,32% батьків (у контролі – 5,40,20%; р<0,01).

Таким чином, професійні шкідливості як матері, так і батька негативно впливають на розвиток плоду.

Обтяжена спадковість по лінії матері виявлена в 22,60,74% вагітних I групи (у контролі – у 9,90,12%; р<0,01), по лінії батька – у 21,30,83% чоловіків (у контролі – 4,50,23%; р<0,01), по лінії обох батьків – у 9,1 % випадках (у контролі – 1,5%). Таким чином, обтяжена спадковість як у матері, так у батька істотно впливає на частоту розвитку ВВР.

Обтяженим був загальний і акушерсько-гінекологічний анамнез. Аборти мали місце більш ніж у половини (66,10,57%) жінок з аномаліями розвитку плоду (у контролі – у 42,60,84%; р<0,01). Протягом цієї вагітності 42,90,47% жінок I групи страждали на захворювання внутрішніх органів (у контролі – 39,60,48%; р<0,01). У 25,30,33% жінок (у контролі – 19,80,59%; р<0,01) виявлені гінекологічні захворювання (запальні процеси, порушення менструального циклу, міоми матки). Таким чином, соматична і гінекологічна патологія впливають на частоту розвитку ВВР.

До настання цієї вагітності 8,60,72% жінок I групи піддалися впливові несприятливих чинників на організм (у контролі – 1,00,05%; р<0,01). Так, 5% жінок за 1 місяць до настання вагітності проходили флюорографію (у контролі – 0,5%), 1,8% приймали ряд лікарських препаратів: з приводу ангіни (антибіотики групи аміноглікозидів), порушення менструального циклу (прогестерон), шизофренії (психотропні препарати). У 0,9% пацієнток зачаття пройшло на тлі алкогольного сп'яніння, 0,9% контактували зі шкідливими хімічними речовинами за 1 тиждень до зачаття.

Ускладнення протягом вагітності зустрілися в 81,40,56% жінок I групи (у контролі – 83,70,64%), причому у всіх випадках вони були сполучними. З ускладнень вагітності найчастіше відзначалася загроза переривання в різні терміни – 63,3% (у контролі – 40,1%), гестози – 41,6% (у контролі – 39,6%), анемія – 28,5% (у контролі – у 39,1%), плацентарна недостатність (ПН) – 9,5% (у контролі – у 10,7%). У 35,3% жінок вагітність ускладнилася багато- і маловоддям, що характерно в більшості випадків для вагітних із ВВР плоду (у контролі – у 7,0%). Наші дослідження підтверджують точку зору дослідників (Ю.И.Барашнев, 1991; И.П. Минков, 1992; Н.Ю. Чернозубова, 1995; М.Г. Мороз, 1999; C. Stoll, 1998) про те, що у вагітних з обтяженим генетичним анамнезом або наявністю плоду з аномаліями розвитку вагітність нерідко протікає з ускладненнями. У 28,90,82% жінок I групи протягом цієї вагітності відзначені різні інфекційні захворювання, у зв'язку з чим їм проводилася медикаментозна терапія (у контролі – 3,00,21%; р<0,01).

З 172 вагітних I групи, що знаходилися на обліку в жіночій консультації, УЗД проводилося 103 (59,9%) жінкам. Під час УЗД ВВР у плоду були виявлені в 59 з 103 вагітних (ефективність – 57,3%). Найбільш тяжкими в діагностиці під час УЗД стали ВВР: обличчя і шиї, серця і великих судин, КМС, ШКТ, МВВР.

Вивчивши результат вагітності у жінок, що спостерігаються, встановили, що в 13,60,47% вагітних I групи вона була перервана (у контролі – 0%). Показаннями стали ВВР і СЗ плоду, що були діагностовані під час УЗ-скринінга. У 1,30,23% жінок відбулися мимовільні пізні викидні (у контролі – 0%). У 85,10,74% жінок вагітність була пролонгована. Термінові пологи відбулися в 73,30,54% жінок (у контролі – 98,00,87%), передчасні – у 10,90,46% (у контролі – 1,00,07%), спізнілі – у 0,90,06% (у контролі – 1,00,08%).

Ускладнення в пологах мали місце в 52,10,71% породілей I групи (у контролі – у 61,40,42%). З них, найбільш часто спостерігалося несвоєчасне вилиття навколоплодових вод – 22,9% (у контролі – 27,7%), аномалії пологової діяльності – 13,8% (у контролі – 12,9%), гіпоксія плоду - 8% (у контролі – 3,0%). Високий відсоток абдомінального розродження – 11,2% (у контролі – 5,9%) ми не пов'язуємо з наявністю аномалій розвитку в плоду, тому що показання до операції були аналогічні показанням у контрольній групі вагітних і в загальному числі пологів. Таким чином, наявність ускладнень у пологах не можна зв'язувати з розвитком ВВР плоду.

Вивчаючи стан новонароджених під час народження в породілей, ми відзначили, що у стані асфіксії різного ступеня тяжкості народилося 37,60,82% новонароджених з ВВР (у контролі – 15,30,53%). Захворюваність новонароджених із ВВР склала 78,80,43% (у контролі – 1,0 0,03%). Консервативне лікування ВВР (серця, сечостатевої системи, ШКТ, ЦНС, МВВР) у стаціонарі проводилося 23,90,84% новонародженим, хірургічна корекція ВВР (обличчя і шиї, ШКТ, передньої черевної стінки, КМС, МВВР, спинномозкових гриж) – 33,00,42% дітей у віці до 1 року, від 1 року до 14 років – у 28,70,89%. Частота післяопераційних ускладнень була 28,4% (після операцій із приводу ВВР ШКТ, передньої черевної стінки і спинномозкових гриж – 93,9%, КМС, обличчя і шиї – 24,4%). Післяопераційна летальність серед усіх дітей із ВВР плоду склала 23,3%. Перинатальна смертність у I групі – 133‰.

На підставі отриманих даних була виділена і вивчена група ризику по виникненню ВВР у плоду – 157 жінок (II група). Група сформована на підставі виявлених чинників ризику в I групі.

Середній вік матерів склав 31,31,7 років, батьків – 31,950,63. Це істотно не відрізняється від середнього віку батьків першої і контрольної групи. Матерів у віці 35 років і старше було 19,10,32%, батьків у віці 40 років і старше – 12,10,15% (в I групі, відповідно, 8,60,42% і 4,10,28%; у контролі – 7,40,49% і 4,90,21%). Таким чином, у II групі було значно більше матерів у віці 35 років і старше та батьків у віці 40 років і старше (р<0,01)

Із шкідливих звичок серед жінок II групи паління мало місце у 17,20,78 % (у контролі – 5,90,34%; р<0,01), зловживанням алкоголем - у 12,10,71 % (в контролі – 0%), палили і зловживали алкоголем – 7,00,54% (в контролі – 0%). Серед батьків палило 51,60,84 % осіб (в контролі – 28,70,62%; р < 0,01), алкоголем зловживали– 14,60,65% (в контролі – 3,50,43%; р < 0,01), палили і зловживали алкоголем – 10,80,47% (в контролі – 1,00,21%; р < 0,01).

Таким чином, у II групі кількість батьків зі шкідливими звичками значно більше, ніж у контролі і I групі.

Професійні шкідливості були в 24,80,15% матерів і в 17,20,34% батьків II групи (у контролі, відповідно, 19,30,45% і 5,40,20%; р<0,01). Обтяжена спадковість по лінії матері виявлена в 34,40,23% жінок II групи (у контролі – 9,90,12%; р<0,01), по лінії батька – у 10,80,43% чоловіків (у контролі – 4,50,23%; р<0,01). Таким чином, цей фактор мав істотне значення у виникненні ВПР плоду. Аборти були більш ніж у половини (у 58,60,49%) жінок II групи.

До настання даної вагітності 31,20,25% жінок II групи піддалися впливу несприятливих чинників на їхній організм (у контролі – 1,00,05%; р<0,01). 14,6% жінок за 1-3 місяця до настання вагітності проходили флюорографію, 2,5% – приймали лікарські препарати з приводу гострих респіраторних захворювань, 3,2% – у період зачаття лікувалися з приводу загострення хронічного пієлонефриту. 5,7% жінок проходили гормональну підготовку до майбутнього екстракорпорального запліднення, а 3,2% за 2 тижні до настання вагітності піддалися впливові іонізуючого випромінювання і хімічних речовин.

Таким чином, дана вагітність наступила на дуже несприятливому фоні. Обтяжливою обставиною стало і те, що 63,70,56% жінок II групи страждали на захворювання внутрішніх органів (у контролі – 39,60,48%; р<0,01). У 45,20,46% жінок виявлені гінекологічні захворювання (у контролі – 19,80,59%; р<0,01).

Ускладнення протягом вагітності в жінок II групи зустрічалися в 91,70,75% (у контролі – 83,70,64%) вагітних, у більшості випадків вони були сполучними. Найбільше часто відзначалася загроза переривання в різний термін (77,0%), гестози (33,8%), анемія (27,4%), ПН (20,4%). У 14,0% жінок вагітність ускладнилася багато- і маловоддям. 33,80,94 % жінок II групи протягом даної вагітності перехворіло на різні захворювання (у контролі – 3,00,21 %; р<0,01), у т.ч. і інфекційними, у зв'язку, з чим їм проводилася медикаментозна терапія.

Вивчивши результат вагітності в жінок II групи, ми встановили, що в 10,80,43% вагітність була перервана (в I групі – 13,60,47%, у контролі – 0%). Основними показаннями до переривання вагітності стали ВВР і СЗ плоду, що були діагностовані при УЗ-скринінгу та інвазивній ПД. Мимовільні викидні відбулися в 2,60,11% жінок (в I групі – 1,30,23%, у контролі – 0%), ранні викидні, що не відбулися, діагностовані в 1,90,14% (в I групі – 0%, у контролі – 0%), антенатальна загибель плоду при терміну 29-30 тижнів – у 0,60,05% вагітної з МВВР плоду. Переривання вагітності за соціальними показниками було зроблено 0,60,02% вагітних (в I групі – 0%, у контролі – 0%). В інших 83,40,76% жінок вагітність пролонгована (в I групі – 85,10,74%, у контролі – 100%), у тому числі в 10 (7,6%) із ВВР і СЗ плоду. Термінові пологи відбулися в 73,90,63% жінок (в I групі – 73,30,54%, у контролі – 98,00,87%), передчасні – у 9,50,64% (в I групі – 10,90,46%, у контролі – 1,00,07%). Операцією кесаревого розтину розроджені 26,70,68% жінок (в I групі – 11,20,48%, у контролі – 5,90,21%).

Loading...

 
 

Цікаве