WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги (авторефер - Реферат

Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги (авторефер - Реферат

Практичне значення одержаних результатів

Доведена необхідність дослідження стану системи цитокінів у хворих з ХСН для підбору та контролю проводимої терапії. Обгрунтовано використання пентоксифіліну як складової базисної терапії у пацієнтів з ХСН III ФК. Результати даної роботи можуть бути використані практичними лікарями та науковцями для оптимізації лікування хворих, які страждають на ХСН.

Результати дослідження впроваджені в практичну роботу Дніпропетровського обласного діагностичного центру, лікувальних закладів м.Дніпропетровська (Обласної лікарні ім. Мечнікова, міської клінічної лікарні №2, міської клінічної лікарні №11, лікарні Придніпровської залізниці, Обласного госпиталю інвалідів). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедр факультетської терапії та ендокринології, госпітальної терапії №1, госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота виконана під час навчання в очній аспірантурі в Дніпропетровській державній медичній академії. Автором самостійно обгрунтовані актуальність і необхідність проведеного дослідження, його мета і задачі. Самостійно проведений аналіз наукової літератури, клінічні обстеження, холтерівське моніторування, 6-хвилинна навантажувальна проба з ходьбою для визначення толерантності до фізичного навантаження, лікування хворих. Автор брав участь у плануванні і проведенні експериментального дослідження. Особисто дисертантом виконані статистичне опрацювання, аналіз, узагальнення отриманих результатів та сформульовані виводи. Самостійно проведене підготування наукових даних до публікацій, написання і остаточне оформлення всіх розділів дисертаційної роботи. З 6 друкованих праць 4 написано у співавторстві (дисертант забезпечував підбір та обстеження хворих, проводив математичну обробку отриманих даних, брав участь в обгрунтуванні положень та висновків, оформлював роботу).

Апробація результатів дисертації

Дисертаційна робота апробована на засіданні кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії (протокол №3 від 23 червня 2005 р.). Основні положення дисертаційної роботи викладені в матеріалах науково-практичній конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" (Київ, 2004), VII національному конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004), науково-практичній конференції "Терапевтичні читання: Алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб" (Харків, 2005).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, з них 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тези в матеріалах конгресу кардіологів України і науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних спостережень, обговорення отриманих даних, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Список використаних джерел містить 160 джерел, з них 31 джерела на російській та українській мові, та 129 джерела закордонних авторів, що складає 127 сторінок. Дисертація ілюстрована і документована 11 таблицями та 40 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач в умовах кардіологічних відділень Дніпропетровського обласного діагностичного центру та терапевтичного відділення Обласного госпиталю інвалідів м.Дніпропетровська обстежено 96 пацієнтів з ІХС та ХСН II ФК (36 осіб) та III ФК (60 осіб) за класифікацією NYHA у віці від 54 до 72 років (середній вік 64 + 3,4 роки), 30 пацієнтів з ІХС без проявів ХСН у віці від 45 до 69 років (контрольна група).

У всіх хворих основним етіологічним фактором ХСН була ІХС. У 78 пацієнтів з ХСН під час обстеження виявлено проявлення ІХС у вигляді стабільної стенокардії напруження II-III ФК. Тривалість ІХС у хворих ХСН була від 4,5 до 27 років (у середньому 7,6 + 0,8 років). 83 пацієнта перенесли у минулому один або більше інфаркт міокарду, у 25 пацієнтів сформувалася постінфарктна аневризма лівого шлуночка. Додатковою причиною розвитку ХСН у 56 хворих була артеріальна гіпертензія, у 15 – фібрилляція передсердь, у 12 хворих спостерігалось поєднання ІХС, фібрилляції передсердь та артеріальної гіпертензії.

З метою вивчення впливу медикаментозної терапії на рівні цитокінів у хворих з ХСН з числа обстежених були виділені наступні групи:

у I групу увійшли 36 хворих з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу за класифікацією NYHA, що, у свою чергу, підрозділялися на дві підгрупи: Iа – 18 пацієнтів одержували так звану базисну терапію (аспірин (як правило, аспекард по 1 таблетці на добу), пролонговані форми нитратів, діуретик (як правило, гіпотіазид 25 мг щоденно вранці), антагоніст альдостерону (спіронолактон – по 25 мг щоденно вранці)) та інгібітор АПФ еналаприлу малеат (20 мг на добу у два прийоми) та Iб – 18 пацієнтів на тлі базисної терапії приймали еналаприл та селективний бета-адреноблокатор без внутрішньої симпатомиметичної активності бісопролол (схема титрації наведена у таблиці 1).

Таблиця 1

Схема титрації доз бісопрололу у пацієнтів основної групи

Тиждень лікування

1-2-й

3-4-й

5-6-й

7-8-й

9-10-й

2,5 мг/добу

3,75 мг/добу

5 мг/добу

7,5 мг/добу

10 мг/добу

II групу склали 40 пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю III функціонального класу за класифікацією NYHA, що також були поділені на дві підгрупи: IIа – 20 пацієнтів одержували базисну терапію та інгібітор АПФ еналаприлу малеат (10 мг на добу у два прийоми); IIб – 20 пацієнтам була призначена базисна терапія, еналаприл та бісопролол (схема титрації наведена у таблиці 1).

Групи були порівняні за віком (серед хворих IA підгрупи середній вік склав 62,5 + 5,7 років, хворих IБ підгрупи – 63,8 + 5,2 років, хворих IIА підгрупи – 63,4 + 4,9 років, хворих IIБ підгрупи – 61,8 + 8,2 років), тривалістю ХСН (тривалість ХСН у хворих IA підгрупи в середньому становила 3,5 + 1,2 років, у хворих IБ підгрупи – 3,4 + 1,3 років, у хворих IIА підгрупи – 3,6 + 1,5 років, у хворих IIБ підгрупи – 3,4 + 1,1 років). Частота серцевих скорочень у спокої у хворих IA підгрупи в середньому дорівнювала 92,3 + 4,8 за хвилину, у хворих IБ підгрупи – 95,4 + 7,3 за хвилину, у хворих IIА підгрупи – 91,2 + 4,8 за хвилину, у хворих IIБ підгрупи – 92,8 + 6,4 за хвилину відповідно.

За даними 6-хвилинного навантажувального тесту з ходьбою у хворих IA підгрупи середня дистанція склала 375,5 + 19,6 м, у хворих IБ підгрупи – 367,3 + 19,5 м, у хворих IIА підгрупи - 264,8 + 18,4 м, у хворих IIБ підгрупи - 254,8 + 18,4 м (за стандартами американської асоциації кардіологів, підтвердженими Н.Є. Айдаргілєвим, В.Г. Флоря, хворих, здатних здолати дистанцію від 300 до 425 м, можна віднести до II ФК ХСН, від 150 до 300 м - до III ФК ХСН за класифікацією NYHA).

Хворим, включеним у дослідження, проводили фізікальне обстеження, визначення лабораторних показників (загальний аналіз крові і сечі; біохімічні показники, що характеризували функціональний стан печніки та нирок, ліпідний обмін), визначення рівнів ФНП-альфа, інтерлейкіну 1-бета, інтерлейкіну 10, ектрокардіографію, ехокардіографію, добове моніторування електрокардіограми, навантажувальний тест з хідьбою. Період спостереження склав 3 місяці.

Активність реніну плазми, рівні ангіотензину II та альдостерону плазми крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням наборів "DIACLONE" (Франція).

Електрокардіографічне дослідження виконували за допомогою 12-канального електрокардіографа "NIHON KOHDEN" (Японія) зі швидкістю 50 мм/с.

Ультразвукове обстеження серця проводили на ультразвуковому сканері "SONOS 100" ("HEWLETT PACKARD") з механічним датчиком 3,5 МГц за загальноприйнятою методикою з визначенням кінцево-систолічного (КСР) та кінцево-діастолічного (КДР) розміру ЛШ, товщини задньої стінки в систолу (Тзс(с)) і діастолу (Тзс(д)), товщини міжшлуночкової перетинки в систолу (Тмп(с)) і діастолу (Тмп(д)) з вирахуванням їх ступеня систолічного вкорочення (ΔТзс, ΔТмп). Кінцево-діастолічний (КДО, см3) і кінцево-систолічний (КСО, см3) об'єми ЛШ вимі-рювали за формулою L.Teicholz. Фракцію викиду (ФВ, %) обчислювали як співвіднощення різниці кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного об'ємів до кінцево-діастолічного об'єму ЛШ.

Добове моніторування електрокардіограми виконували амбулаторним цифровим самописцем "Cardiosoft Holter SEER MC" виробництва фірми "Marquette Medical Systems". У ході досліджування реєстрували максимальну, середню, мінімальну частоту серцевих скорочень на протязі доби, кількість епізодів тахікардії (ЧСС більш 90 у хвилину) і брадикардії (ЧСС менше 60 у хвилину), порушення ритму і провідності, кількість ектопічних скорочень у хвилину, у годину і за добу, час появи і кількість епізодів депресії сегмента ST, їхню тривалість і глибину, ЧСС у цей момент, тривалість інтервалу QT.

Loading...

 
 

Цікаве