WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги (авторефер - Реферат

Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги (авторефер - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОНЧАРОВА Олена Сергіївна

УДК: 616.127-005.8-08-039.73-03971-07

Функціональний стан системи цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:доктор медичних наук, академік АМН України,

професор Дзяк Георгій Вікторович,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної терапії №2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Полівода Сергій Миколайович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної терапії №2;

доктор медичних наук, професор Волков Володимир Іванович, Харківський інститут терапії АМН України ім. Малої Л.Т., завідувач відділу атеросклерозу.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска,відділ

хронічної серцевої недостатності, м.Київ.

Захист відбудеться 21.12.2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 17.600.02 при Запорізькому державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий 17.11.2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор М.А.Волошин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Хронічна серцева недостатність (ХСН) є найбільш частим ускладненням органічних захворювань серця, а також ряду хронічних захворювань легенів, печінки, нирок та ендокринних захворювань, таких як цукровий діабет, тиреотоксикоз, мікседема, ожиріння.

Прогноз для пацієнтів з ХСН залишається несприятливим: не більше 50% пацієнтів переживає п'ятирічний період, а серед хворих з ХСН III-IY функціонального класу приблизно половина вмирає упродовж року. Витрати на лікування хворих з ХСН складають приблизно 1% від загальних затрат на охорону здоров'я.

Незважаючи на переконливість сучасної нейрогуморальної теорії, згідно якій головною причиною розвитку синдрому ХСН є гіперактивація ренін-ангіотензін-альдостеронової та симпатоадреналової систем, в останні роки з'являється все більше клінічних фактів, які неможливо пояснити тільки підвищеною активністю нейрогормонів. Так, якщо головна причина ХСН – це вплив надлишку нейрогормонів, то блокада їхньої дії (наприклад, за допомогою інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) повинна призводити до стовідсоткового позитивного клінічного результату. У реальному житті застосування інгібіторів АПФ дозволяє досягати зниження ризику смерті хворих з ХСН у середньому лише на 23%. Ці факти – відсутність стовідсоткового клінічного ефекту нейрогуморальних модуляторів та поступове зменшення ефекту інгібіторів АПФ після кількох місяців терапії можуть мати декілька пояснень. Найбільш популярні з них зазвичай пояснюють таким чином: жоден з існуючих нейрогуморальних модуляторів не спричинює повного блокуючого впливу на гормональні системи, що причетні до появлення та прогресування ХСН; нейрогуморальні модулятори втрачають свій ефект при тривалому застосуванні.

Іншим реальним поясненням цих фактів може бути те, що поряд з нейрогормонами центральну роль в патогенезі ХСН деякі інші (зокрема, імунні) механізми, причетність яких до ХСН і зумовлює "неповну компетентність" нейрогуморальної теорії.

Існує декілька взаємопов'язаних компонентів імунної системи , які можуть приймати участь в патогенезі ХСН, і головний з них – прозапальні цитокіни (фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-α), ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8), молекули адгезії, аутоантитіла, окис азоту та ендотелін-1. Більшість дослідників ставлять експресію прозапальних цитокінів у ряд першопричин розвитку та прогресування ХСН. Прямі докази ведучої ролі цитокінів в патогенезі ХСН отримані в класичній експериментальній роботі Bozkurt та співавторів., в якій тривала дифузія ФНПα призводить не тільки до зниження скорочуваності міокарду, але і до необратимої дилатації шлуночків серця щурів [39]. Причому існують дані про те, що помірна експресія ФНПα у міокарді миші та людини, сполучена з класичними клінічними та морфологічними ознаками ДКМП, супроводжується мінімальними запальними змінами серцевого м'яза. Останній факт підкреслює незалежну роль цитокінів в патогенезі ХСН.

Слід відзначити, що імунозапальна концепція формування та прогресування ХСН ще не повністю відповідає всім вимогам класичної медицини. Однак актуальність цієї проблеми не підлягає сумніву, а результати, що отримані за останній час, безумовно, цікаві. Дослідження системної запальної реакції в патогенезі недостатності кровообігу розцінюється як перспективне, а блокада підвищеної активності імунної системи представляється важливою ланкою у лікуванні хворих з ХСН.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії. Вона входить до тематичного плану кафедри як фрагмент комплексної науково-дослідної роботи: "Клініко-функціональна, імунологічна оцінка ефективності нових методів медикаментозної терапії найбільш поширених серцево-судинних захворювань – артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця", затвердженої МОЗ України (номер державної реєстрації – 0199U001556). Автор є співвиконавцем комплексної теми (автором вивчений функціональний стан системи цитокінів у хворих з ХСН на тлі різних схем терапії, розроблені показання для призначення пентоксифіліну у цієї категорії хворих).

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи є оптимізація лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю II-III функціонального класу за NYHA, що розвилася внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС), шляхом вивчення стану системи цитокінів на фоні застосування інгібітора АПФ, бета-адреноблокатора, та розробки показань для можливого призначення пентоксифіліну у цієї категорії хворих.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

  1. Вивчити стан системи цитокінів у хворих з ХСН II-III функціонального класів, що виникла на тлі ІХС.

2. Вивчити функціональний стан системи цитокінів у хворих з ХСН, що виникла на тлі ІХС, на тлі різних схем терапії:

  • на тлі застосування інгібітора АПФ

  • на тлі застосування інгібітора АПФ та бета-адреноблокатора

3. Визначити групи хворих з ХСН, що виникла на тлі ІХС, які потребують корекції стану системи цитокінів.

4.Оцінити ефективність корекції порушеного стану системи цитокінів у хворих з ХСН, що виникла на тлі ІХС.

Об'єкт дослідження– хворі з хронічною серцевою недостатністю II-III функціонального класу за NYHA, що розвинулася на тлі ІХС.

Предмет дослідженняфункціональний стан системи цитокінів у хворих з ХСН II-III функціонального класу за NYHA, що розвинулася на тлі ІХС, на тлі різних схем терапії.

Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач дослідження були застосовані загально-клінічні та лабораторно-інструментальні методи дослідження (загальний аналіз крові і сечі; біохімічне дослідження крові – функціональні проби печінки, нирок; визначення рівнів ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-10; 6- хвилинна навантажувальна проба для визначення толерантності до фізичного навантаження; 12-канальна електрокардіографія; комплексне ехокардіографічне обстеження з визначенням лінійних, об'ємних показників та локальної скорочуваності лівого шлуночка, систолічної і діастолічної функції; холтеровське моніторування)

Наукова новизна одержаних результатів

На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлена наявність гіперактивації системи про- та антизапальних цитокінів у хворих з ХСН II функціонального класу, та пригнічення антизапальної активності системи цитокінів на фоні гіперактивації прозапальної ланки у хворих з ХСН III функціонального класу. Проведене дослідження дозволило продемонструвати зміну активності системи цитокінів на тлі різних схем терапії ХСН.

Доведено, що призначення комбінації інгібітора АПФ та β-адреноблокатора пацієнтам з ІХС та ХСН призводило до задовільної корекції активності системи цитокінів у пацієнтів з ХСН II функціонального класу достовірно знижувалась гіперактивація системи цитокінів. У пацієнтів з ХСН III функціонального класу призначена терапія знижувала активність прозапальних цитокінів, але не впливала на рівень антизапального цитокіна ІЛ-10. У той же час призначення тільки інгібітора АПФ не дозволяло достатньо пригнічувати гіперактивацію системи цитокінів у хворих з ХСН II ФК, та призводило до прогресування дисбалансу в системі цитокінів у хворих з ХСН III ФК. Визначені категорії хворих з ХСН, які потребують корекції стану системи цитокінів: пацієнти з ХСН III ФК на фоні базисної терапії ХСН .

Loading...

 
 

Цікаве