WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

У 12 хворих ми вивчили можливість прямої невротизації при ушкодженнях периферичних нервів нижніх кінцівок. Це були ушкодження з дефектами рухових гілок стегнового нерва — 3, загального малогомілкового — 7 та великогомілкового — 2 хворих. Відновлення рухової функції м'язів стегна до М2 отримали у одного, до М3 у одного, та до М4 ще у одного хворого. Функцію підняття ступні до М2 спостерігали у одного хворого,

до М3 — у трьох та до М4 — у трьох хворих. Функція м'язів розгиначів ступні відновилась до М3. Таким чином, отримано позитивний результат застосування прямої невротизації, цю методику обовя'зково слід включити до арсеналу хірургічних втручань, які проводяться при ушкодженнях периферичних нервів нижніх кінцівок, оскільки вона відповідає сучасним вимогам, що ставлять до відновлювальних операцій. Вона може бути використана при компресійних ушкодженнях та компартмент-синдромах, оскільки техніка проведення самої невротизації вимагає широкого розтинання фасцій та перимізіотомії, що вже само по собі несе лікувальну функцію.

Підсумувавши результати хірургічного лікування, ми можемо зробити висновок, що регенераторні процеси при ушкодженнях нервів нижніх кінцівок мають гірші умови для своєї реалізації, навіть за відсутності ускладнюючих чинників. Незадовільні умови для регенерації, викликані супутніми хронічними судинними ушкодженнями, гнійним процесом чи ускладненнями цукрового діабету, вимагають заходів задля досягнення стійкої компенсації, остання ж дозволяє виконати ефективну відновну операцію на периферичному нерві.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми хірургічного лікування ушкоджень нервів нижніх кінцівок в умовах несприятливих для регенерації нерва, що базується на результатах клініко — експериментальних досліджень автора.

2. Відновна хірургія ушкоджень нервів нижніх кінцівок є самостійним розділом хірургії, що обумовлено особливостями анатомії нервових стовбурів нижньої кінцівки, важкості їх травм, поєднаних з ушкодженням оточуючих тканин, значного впливу на процеси регенерації гемодинамічних порушень, частоти супутніх гнійно-некротичних, нейротрофічних, первинних та вторинних компресійних процесів.

3. В умовах хронічного експерименту на тваринах після виконання периневрального шва сідничного нерва створення незадовільних умов у вигляді венної гіпертензії, гнійної рани, нейрокомпресії, обмінних порушень внаслідок цукрового діабету та хронічної ішемії суттєво знижує якість регенерації нервових волокон за прямими морфологічними ознаками.

4. Регенерація периферичного нерва після його периневрального шва за співвідношенням кількості аксонів в проксимальній та дистальних культях знижується залежно від важкості створених незадовільних умов і складає при венозній гіпертензії 74,1%, при гнійній рані — до 39%, при цукровому діабеті до — 16% та хронічній ішемії до — 5,1%, ці показники корелюють з розподілом м'язових волокон за середнім діаметром та щільністю капілярів у відповідних м'язах.

5. Доопераційна діагностика об'єму та глибини ушкодження нервів нижніх кінцівок та оцінка результатів хірургічного лікування повинні включати традиційні неврологічні та специфічні (доплерографію, визначення сегментарного тиску, гомілково-брахіального індексу, вимірювання підфасціального тиску, цитологічного обстеження відбитку рани) методики.

6. При виконанні відновних операцій на нервів нижніх кінцівок необхідно врахувати природні незадовільні умови для регенерації і застосовувати методики для профілактики таких поширених ускладнень, як вторинна післяопераційна компресія нерва, а саме окутування зони втручання аспіратом жирової тканини.

7. Жирова аутотканина, отримана шляхом аспірації та спеціально підготовлена, адаптується при її розміщенні навколо структур оперованого нерва, дозволяє створити умови для направленої регенерації оперованого нерва і забезпечує профілактику виникнення його післяопераційної компресії.

8. Анатомо-функціональні зміни у нервовому стовбурі нижньої кінцівки виникають при субкомпенсації хронічної артеріальної ішемії: гомілковому тиску 50 мм. рт. ст., пальцьовому тиску 30 мм. рт. ст. та гомілково-брахіальному індексу менше 0,4, досягти корисного відновлення оперованого нерва за таких умов неможливо, це потребує обов'язкового досягнення рівня компенсації артеріальної геодинаміки та адекватних заходів задля стабілізації показників: гомілкового тиску та пальцьового тиску більше 80 мм.рт.ст., гомілково-брахіального індексу більше 0,8.

9. Морфологічні зміни у нервовому провіднику виникають при декомпенсації на тлі хронічної венної недостатності: веноартеріальному індексі на загальних стегнових судинах 1,3 та більше; досягти корисного відновлення оперованого нерва в цих умовах неможливо без попереднього досягнення стійкої компенсації венного кровообігу, тобто веноартеріальному індексу на загальних стегнових судинах 1,0 та менше.

10. Фасціотомія на гомілці та ступні усуває критичні прояви компартмент-синдрому при цукровому діабеті і дозволяє виконувати необхідні відновні операції на нервах, але за умови попередньої корекції рівня цукру крові та показників його патологічного обміну.

11. Рівень відновлення ушкодженого нерва після його зшивання залежить від важкості незадовільних умов і при хронічній венній гіпертензії дозволяє досягти корисного відновлення у 78,1%, при гнійному процесі у 66,7%, а при хронічній ішемії у 38% обстежених хворих.

12. Лікувальна тактика при ушкодженнях нервів та супутньому гнійно-некротичному процесі повинна бути спрямована на його стійку ліквідацію, що призводить до попередження розвитку рубцевих ускладнень; подальше втручання на нерві повинно проводитися з обов'язковою профілактикою рецидиву гнійного процесу та післяопераційної рубцевої компресії.

13. При нейротрофічних виразках нижніх кінцівок лікувальний алгоритм повинен включати відновлення ушкодженого нерва після санації язви або усунення його подразнення в зоні ушкодження незалежно від строків травми. За відсутності перспектив, які свідчать про відновлення ушкодженого нерва, необхідно застосовувати невротизуючі операції із задіянням сусудніх чутливих нервів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворі з ушкодженнями нервів нижніх кінцівок потребують ретельного загальноклінічного та неврологічного обстеження, проведення електронейроміографічної діагностики нервових стовбурів, а також визначення стану судинного забезпечення, мікроциркуляції та нервової трофіки тканин кінцівки.

2. При ушкодженні нервів нижніх кінцівок з одночасним ураженням магістральних артерій необхідно встановити рівень компенсації артеріального кровотоку шляхом проведення доплерографічного обстеження, полярографії кисню шкіри, визначення сегментарного тиску та гомілково-брахіального індексу.

3. Хірургічне лікування при поєднаних ушкодженнях нервів нижніх кінцівок та магістральних артерій повинно бути етапним: необхідно починати з операцій для досягнення стійкої компенсації артеріального забезпечення тканин нижньої кінцівки, на другому етапі виконувати реконструктивні операції на травмованих нервових стовбурах.

4. При ушкодженнях нервів нижніх кінцівок та хронічній венній недостатності можливе поєднання реконструктивних операцій на травмованих нервових стовбурах з операціями, направленими на корекцію венної гемодинаміки.

5. При гнійному процесі та ушкодженнях нервів нижніх кінцівок на першому етапі необхідно досягти повного очищення рани, а на другому виконати реконструкцію ушкодженого нервового стовбура.

6. Обєм оперативного втручання на ушкодженому нерві при цукровому діабеті повинен включати фасціотомію основних фасціальних лож гомілки та ступні.

7. Невральний шов чи аутонейропластика, які проводяться на ушкоджених нервах нижніх кінцівок повинні виконуватись з використанням техніки епіневрального рукава.

8. Захист оперованих нервових стовбурів від рецидиву компресії необхідно здійснювати аспіратом попередньо підготовленої жирової тканини.

9. Медикаментозне лікування, яке проводиться в післяопераційному періоді, повинно ураховувати ті препарати, дія яких спрямована на стабілізацію чи усунення тих чи інших несприятливих умов, що поєднувались з ушкодженням периферичного нерва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гончарук О.О. Методи мікрохірургічного лікування пошкоджень нервів нижніх кінцівок з урахуванням природних та погіршених умов для регенерації // Укр. журн. медичної техніки і технології. — 2005. — № 1–2. — С. 77–88.

  2. Гончарук О.О. Особливості регенерації оперованого нерва при декомпенсованій формі цукрового діабету // Фізіологічний журнал. — 2005. — Т. 51, № 2. — С. 86–89.

  3. Гончарук О.О. Анатомо–функціональні критерії та діагностично–лікувальний алгоритм ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок // Укр. нейрохірург.журн. — 2005. — № 2. — С. 46–49.

  4. Гончарук О.О., Костинський Г.Б. Особливості регенерації оперованого нерва в експерименті з моделюванням гнійного регіонального процесу // Ліки України. — 2005. — № 3 (92). — С. 96–97.

Loading...

 
 

Цікаве