WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

Більш задовільну картину отримали при лікуванні ушкоджень нервових стовбурів нижньої кінцівки на тлі хронічної венної недостатності у 28 хворих. У 16 хворих відмітили субкомпенсацію венного кровообігу, переважно на тлі варикозної хвороби, а у — 12 декомпенсацію з характерними клінічними проявами. У першій групі виконували одночасні операції на венах та відновні операції на периферичних нервах. Це вдалося у 14 хворих, ще у 2-х хворих операцію виконано поетапно, з причин складної анатомічної локалізації травми. У групі з декомпенсацією венного кровообігу, у 7 хворих поєднали проведення обох операції, а у 5 виконали їх поетапно, усуваючи спочатку венну гіпертензію. При цьому в обох групах ми застосовували довготривале знаходження оперованої кінцівки у вимушеному горизонтальному положенні для додаткового усунення наслідків венної гіпертензії. Проводили інтенсивну медикаментозну терапію та профілактику тромбоемболічних ускладнень ( низькомолекулярні декстрани в лікувальних дозах, ЛФК, еластична компресія). Така тактика дозволила досягти високого рівня відновлення травмованого нерва у 24 хворих, а у 4, де був рецидив венної гіпертензії, відновлення було до М3 та S2. Отримані результати дозволили зробити висновок, що венна гіпертензія не є критичним фактором для процесів регенерації і дозволяє у переважній кількості випадків виконувати відновні операції на нервових стовбурах не очікуючи повної її компенсації.

Табл. 10 відображує рівень відновлення сили м'язів нижньої кінцівки на прикладі литкового м'яза.

Таблиця 10

Рівень відновлення сили м'язів (на прикладі литкового мяза (m. gastrocnemius)) ноги після відновних операцій на сідничому нерві в контрольній (45 хворих) та основній (76 хворих) групах

Групи хворих

Рівень відновлення

М0

М1

М2

М3

М4

М5

І. Контрольна група (45 хворих)

2

2

4

16

18

3

ІІ. Основна група ( 76 хворих)

1

7

22

29

13

4

1. Локальна компресія

-

-

1

7

4

1

2. Компартмент-синдром

-

6

14

1

6

1

3. Хронічна ішемія

1

1

4

3

-

-

4. Хронічна венна недостатність

-

-

2

5

1

1

5. Гнійний процес

-

-

1

2

2

1

Всього

3

9

26

45

31

7

Ми бачимо, що при задовільних умовах для регенерації (контрольна група) рівень відновлення від М3 до М5 спостерігався у 82% випадків (відповідно М3 — 35,5%, М4 — 40% та М5 — близько 6,5%). При хронічній локальній компресії досягнуто рівень відновлення вище 90%. При компартмент-синдромі показники близькі до 50%, що свідчить про значний вплив діабетичної нейропатії на рівень відновлення. Хронічна ішемія також суттєво впливала на рівень відновлення, корисний рівень якого склав тільки 38%. У той же час при хронічній венній гіпертензії рівень корисного відновлення складав 77%, а при гнійному процесі більше 80%. Це свідчить про те, що венна гіпертензія та наслідки гнійного процесу менше впливають на рівень регенерації.

Схожі результати ми отримали й при вивченні відновлення чутливості (табл. 11).

Таблиця 11

Рівень відновлення чутливості після відновних операцій на сідничному нерві в контрольній (45 хворих) та основній (76 хворих) групах

Групи хворих

Рівень відновлення

S0

S1

S2

S3

S4

І. Контрольна група (45 хворих)

1

3

22

16

3

ІІ. Основна група (76 хворих)

5

12

30

24

5

1. Локальна компресія

-

-

-

8

1

2. Компартмент-синдром

5

9

22

5

-

3. Хронічна ішемія

-

3

3

3

-

4. Хронічна венна недостатність

-

-

4

5

1

5. Гнійний процес

-

-

1

3

3

всього

6

15

52

40

8

Результати лікування хворих з хронічною компресією та больовими невромами вивчали у 42 хворих. У 9 з них больові невроми виникали внаслідок ішемічного ушкодження нерва та його травми під час ампутації кінцівки внаслідок незворотної ішемії тканин при оклюзійних захворюваннях судин та після руйнівних травм. Після резекції невром та створення задовільних умов для регенерації у 7 хворих спостерігали повне зникнення невроми без додаткового медикаментозного лікування, у одного хворого хірургічне лікування доповнили медикаментозним, а ще у одного хворого виник рецидив невроми і була проведена повторна операція за методикою Самії. Другу групу склали 8 хворих, яким була виконана первинна ампутація з приводу 4 стадії оклюзійно-стенотичного захворювання артерій. При цьому ми застосували техніку попередження виникнення больових невром. Тільки в одному випадку до хірургічного лікування додали медикаментозне та фізіотерапевтичне. У 16 випадках больових невром чутливих нервів оперативне лікування проводили за методиками за Самії, Легарі та власною методикою. Остання виявилась найбільш простою у виконанні при порівняльній ефективності з вищезгаданими методиками. При локальній хронічній компресії нерва застосовували екзоневроліз, тобто усунення зовнішньої компресії, доповнювали його видаленням зовнішнього епіневрію та фасцикулолізом. У 4 випадках місцеві пластичні операції доповнювали трансплантацією жирової тканини.

У 20 хворих ми вивчили результати лікування ушкоджених нервових стовбурів на тлі різних стадій розвитку гнійного процесу. В жодному випадку на стадії його активних проявів не вдалось обрати адекватний і обґрунтований метод відновної операції на ушкодженому нерві. Перш за все активний гнійний процес переводили у гранулюючу рану, а далі, по досягненні "тканинного спокою" виконували відновну операцію, намагаючись оминути місця ліквідованого гнійного процесу. Виняток склали 4 хворих, які оперовані на тлі первинно інфікованої рани і гнійний процес виник у ранньому післяопераційному періоді. Вимогами до неврального шва у цих випадках вважаємо його умовну герметичність, а саме — захист невральної тканини від гнійного ураження. Вважаємо, що зовнішній епіневрій є стійким бар'єром до уражень невральних тканин гнійним процесом.

Loading...

 
 

Цікаве