WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку стравохідно-шлункових кровотеч (автореферат) - Реферат

Морфологію сідничного нерва в ділянці перетину та зшивання вивчали у контрольній та основній групах тварин після виведення їх з експерименту через 3, 6 та 12 тижнів. Логічним продовженням експериментального дослідження на сідничному нерві білих кролів (12 тварин) було встановлення морфологічних взаємовідносин між жировою та невральною тканинами. Функцію оперованого сідничного нерва вивчали в контрольній та основній групах тварин після виведення їх з експерименту через 3, 6 та 12 тижнів, Підраховували щільність розміщення нервових волокон у периферичному відрізку та визначали середній кут відхилення аксонів регенераційної невроми від повздовжньої осі нерва (Чайковский Ю.Б., 1988.).

Таблиця 1

Характеристика експериментальних досліджень

п/п

Назва та мета

експерименту

Експериментальна

тварина (кількість досліджень)

Характер експерименту

1

Визначення оптимальних методів трансплантації жирової тканини та її трансплантаційної толерантності

Кролі вагою 3,5–4,5 кг

(8 тварин, 16 реципієнтних зон)

Хронічний експеримент з етапним вивченням центрифугованого аспірату жирової тканини

2

Вивчення морфологічних взаємовідносин між жировою та невральною тканиною ( на сідничному нерві)

Кролі вагою 3,5–4,5 кг

(12 тварин)

Хронічний експеримент з приготуванням препаратів на 3, 6 та 12 тижні

3

Вивчення функції та регенерації сідничного нерва в умовах гнійно-запального процесу

Білі щури

вагою 250–300 гр.,

(24 тварини)

Хронічний експеримент з морфологічним дослідженням на 1, 3 та 12 добу

4

Вивчення впливу хронічної

компресії на стан сідничного нерва

Білі щури

вагою 250-300 гр.,

(24 тварини).

Хронічний експеримент з морфологічним дослідженням на 6, 9 та 12 тижні

5

Вивчення впливу цукрового

діабету на регенерацію

сідничного нерва

Міні-свині

вагою 35–40 кг.,

(9 тварин).

Хронічний експеримент з морфологічним дослідженням на 60 добу

6

Вплив хронічної венної

гіпертензії на регенерацію

сідничного нерва

Білі щури вагою

250–300 гр.,

(12 тварин).

Хронічний експеримент з приготуванням препаратів на 3, 6 та 12 тижні

7

Вплив хронічної артеріальної ішемії на регенерацію сідничного нерва

Білі щури

вагою 250–300 гр.,

(12 тварин).

Хронічний експеримент з приготуванням препаратів на 3, 6 та 12 тижні

8

Контрольна група — периневральний шов сідничного нерва

Білі щури вагою

250–300 гр.,

(6 тварин).

Хронічний експеримент з приготуванням препаратів на 3, 6 та 12 тижні

Для дослідження функції та регенерації нерва в умовах гнійно-запального процесу використовували комплекс тканини задньої лапи та безпосередньо сідничний нерв білих щурів (24 тварини).

Для вивчення впливу хронічної компресії на морфо-функціональний стан нерва було запропоновано методику експерименту, яка була позбавлена недоліків, які мають найбільш розповсюджені методики, що використовуються для вивчення нейрокомпресійних станів. Об'єктом експериментального дослідження був сідничний нерв 24 білих щурів вагою 250-350 грамів, що знаходились під загальним знеболенням. Підепіневрально вводили жировий аспірат інсуліновим шприцом в об'ємі 0,6 мл протягом 2 мм. Показником достатньої компресії вважали відсутність ефекту утворення аксональної-плюс тканини. Видалені препарати (нерв та м'язи, які він іннервує) вивчали гістологічно на 6, 9 та 12 тижні.

Ще на двох групах експериментальних тварин (по 12 білих щурів у кожній) вивчали вплив хронічної артеріальної ішемії та хронічної венної гіпертензії на регенерацію зшитого сідничного нерва. При цьому для відтворення артеріальної ішемії виділяли та перев'язували загальну та глибокі стегнові артерії, а для відтворення хронічної венної гіпертензії загальну і глибоку стегнові та велику підшкірну вени задньої лапи експериментальної тварини. Такі експериментальні моделі дозволяли створити необхідний рівень судинних порушень в тканинах кінцівки і включали такі шляхи їх компенсації, як наприклад, глибока артерія стегна чи велика підшкірна вена.

Вивчення впливу цукрового діабету на регенерацію периферичного нерва проводили в процесі корпоративного дослідження при моделюванні цукрового діабету після тотальної панкреатектомії у 9 міні-свиней (вага 35-40 кг).

Створення експериментальної моделі внутрішньої компресії нерва за рахунок підепіневрального введення жирового аспірату показало, що на протязі 30 днів існують явища компресії. На макропрепараті невральна тканина деформована, ексцентричні судини дистальніше зони компресії звивисті, варикозно змінені. Аксональна плюс тканина при пересіченні нерва нижче компресії відсутня, що є точним свідченням компресії нерва. В період до 90 днів явища компресії на макро- та мікропрепаратах мінімальні і з цього можна зробити висновок, що компресії нерва можна досягти підепіневральним введенням жирового аспірату, але вона дозволяє досліджувати це явище на протязі перших 30 днів.

Обов'язковим елементом техніки декомпресії вважали профілактику її рецидиву, створенням оптимальних умов для регенерації та функціонування оперованого нерва шляхом трансплантації в зону операції аспірату жирової тканини.

Як бачимо, кожне з направлень діагностично-лікувального алгоритму при ушкодженнях нервів нижніх кінцівок повинно враховувати анатомо-фізіологічні особливості органу і ті фактори, які впливають на рівень регенерації нервової тканини.

При оцінці функціональних та анатомічних проявів регенерації нерва в незадовільних умовах ми враховували результати проведених нами експериментальних досліджень.

При нормальних умовах для регенерації: відсутність додаткової травми, ішемічних пошкоджень, метаболічного ураження, інфекційних ускладнень виконання оперативних втручань забезпечує достатній рівень іннервації денервованого м׳яза і є достатнім для отримання позитивного ефекту від операції, що підтверджували дані інструментальної діагностики, яка проводилась в динаміці.

Для вивчення впливу незадовільних умов на регенерацію оперованого нерва в експерименті вивчали порівняльну картину регенерації зшитого нерва, кількість аксонів в проксимальній та дистальних культах нерва, а також середній діаметр м'язових волокон у денервованому мязі.

Основним показником якості, застосованої нами техніки мікрохірургічного шва, як показано на рис. 1, вважали динаміку змін розподілу м׳язових волокон литкового мяза щурів за середнім діаметром після периневрального шва сідничного нерва в звичних умовах для регенерації.

о

%

сь абсцис — групи досліджень

ось ординат — кількість досліджень об'єктів у відсотках

Рис.1. Динаміка змін розподілу м'язових волокон литкового м'язу (м.gastrocnemius) за середнім діаметром (МКМ) після периневрального шва сідничного нерва при звичайних умовах для регенерації.

На рис. 2 представлені порівняння у відсотках кількості аксонів у проксимальній (прийнято за 100%) та дистальній культях за досліджуваний період. Ми бачимо, що мікрохірургічний невральний шов в звичних умовах для регенерації (пряма 1) дозволяє регенерувати у дистальну культю з проксимальної більш ніж 90% аксонів.

пряма 1 — нормальні умови регенерації

пряма 2 — венна гіпертензія

пряма 3 — умови гнійної рани

пряма 4 — наслідки цукрового діабету

пряма 5 — хронічна ішемія

пряма 6 - компресія

Рис. 2. Графік порівняння відсотків аксонів в проксимальній (кількість її аксонів прийнята за 100%) та дистальній культях після шва нерва.

Створення експериментальної моделі внутрішньої компресії нерва за рахунок підепіневрального введення жирового аспірату показало, що на протязі 30 днів існують явища компресії. На макропрепараті невральна тканина деформована, ексцентричні судини дистальніше зони компресії звивисті, варикозно змінені.

Аксональна плюс тканина при пересіченні нерва нижче компресії відсутня, що є точним свідченням компресії нерва. В період до 90 днів явища компресії на макро- та мікропрепаратах мінімальні і з цього можна зробити висновок, що компресії периферичного нерва можна досягти підепіневральним введенням жирового аспірату, але вона дозволяє досліджувати це явище на протязі перших 30 днів.

Обов'язковим елементом техніки декомпресії вважали профілактику рецидиву компресії і створення оптимальних умов для регенерації та функціонування оперованого нерва шляхом трансплантації в зону операції аспірату жирової тканини.

Loading...

 
 

Цікаве