WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності при гіперфункції щитоподібної залози (автореферат) - Реферат

Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності при гіперфункції щитоподібної залози (автореферат) - Реферат

– в працях [3, 19] – розробка теорії й алгоритму розрахунку коефіцієнтів деполяризації геометричних об'єктів довільної форми, проведення розрахунків коефіцієнтів деполяризації, розрахунок ефективної діелектричної проникності.

– в працях [6, 8, 9, 13, 15-17] – участь у постановці задач, аналізі й обговоренні результатів, формулюванні висновків досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися й обговорювалися на: 6th International Conference "Dielectric and Related Phenomena" (DRP 2000), Spala, Poland, 2000; IV съезде Белорусского общественного объединения фотобиологов и биофизиков, Минск, Беларусь, 2000; First International Young Scientists Conference on Applied Physics, Kyiv, Ukraine, 2001; 6-ой Пущинской школе-конференции молодых ученых "Биология – наука XXI века", Пущино, Россия, 2002; 2nd International Conference "Broadband Dielectric Spectroscopy and its Applications" (IDS & DRP 2002), Leipzig, Germany, 2002; Interdisciplinary School on Protein Aggregation, Les Houches, France, 2002; Конференции "От современной фундаментальной биологии к новым наукоемким технологиям", Пущино, Россия, 2002; III-му З'їзді українського біофізичного товариства, Львів, Україна, 2002 р; 7-ой Пущинской школе-конференции молодых ученых "Биология – наука XXI века", Пущино, Россия, 2003; IV European Biophysics Congress, Alicante, Spain, 2003; I-ій Українській науковій конференції "Проблеми біологічної і медичної фізики", Харків, Україна, 2004; Конференции молодых ученых "Физика низких температур-2004", Харьков, Украина, 2004; Міжнародній науковій конференції "Каразінські природознавчі студії", Харків, Україна, 2004; IV Международном симпозиуме "Актуальные проблемы биофизической медицины", Киев, Украина, 2004; Семінарі Харківського відділення Українського біофізичного товариства, Харків, Україна, 15 жовтня 2004.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 19 наукових праць, у тому числі 5 статей у фахових наукових журналах і 14 тез доповідей на національних і міжнародних наукових конференціях, з'їздах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 150 сторінок, містить 3 таблиці й 45 рисунків, з них 25 займають окремі аркуші. Список використаних літературних джерел, 176 найменувань, займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Увступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, викладено мету й задачі дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів, їх наукове та практичне значення, зазначено особистий внесок здобувача.

Урозділі 1 наведено стислий огляд експериментальних і теоретичних робіт, присвячених дослідженню будови, властивостей і функцій таких білків плазми крові як фібриноген і сироватковий альбумін. Розглядаються фактори, що визначають конформаційну стабільність макромолекул і вплив на неї температури й -опромінення. Теоретичний розгляд діелектричних властивостей дисперсних систем представлено в останньому підрозділі, у якому описано існуючі методи розрахунку ефективної діелектричної проникності дисперсних систем і ступеня гідратації макромолекул. На основі літературного огляду сформульовані основні задачі дисертації.

У розділі 2 розглянуто основи методу НВЧ-діелектрометрії. Описано установку для виміру дійсної (') і уявної ('') частин комплексної діелектричної проникності (КДП) на частоті 9,3 ГГц і розроблену автором методику виміру КДП в інтервалі температур 4-70 °С. Похибка відносних вимірів ' складає 0,1%, '' близько 0,5%.

Величини статичної діелектричної проникності (εs) і часу діелектричної релаксації молекул води () в досліджуваних системах обчислено з використанням рівнянь Дебая.

Виходячи з формули для діелектричної проникності двокомпонентної дисперсної системи та експериментально отриманих значень діелектричної проникності розчинів білків, обчислювали їх ступінь гідратації:

де 0 – статична діелектрична проникність води, s - статична діелектрична проникність розчину досліджуваної речовини, С – концентрація розчиненої речовини у грамах на 100 мл розчину, p іw– високочастотні діелектричні проникності розчиненої речовини й води, vпарціальний питомий об'єм розчиненої речовини, кількість зв'язаної води у грамах, що приходиться на 1 г розчиненої речовини, фактор форми молекул розчиненої речовини.

Розглянуто метод спінових міток – стабільних нітроксильних радикалів, що ковалентно приєднуються до макромолекул. Обертальна і трансляційна рухливість таких радикалів, що визначається за допомогою методу ЕПР-спектроскопії, чутлива до найменших змін біологічних структур і дозволяє отримати інформацію про конформацію, мікрорельєф і топологію біооб'єктів.

Спектри ЕПР реєстрували на радіоспектрометрі Jeol-3x, робоча частота 9700 МГц. Виміри проводилися при 201 °С з використанням циліндричного Н01n-резонатора. Як емпіричний параметр для оцінки змін форми ЕПР спектрів обрана величина відносної інтенсивності центрального компонента спектра до інтенсивностей крайніх компонентів похідної лінії поглинання.

В експерименті досліджувалися водні розчини фібриногену (препарат Харківської обласної станції переливання крові, що містить 87 % білка, який осаджується тромбіном), сироватковий альбумін людини (САЛ) ("Reanal", Угорщина) і сироватковий альбумін бика (САБ) ("Діа М", США), сироватка кордової крові (СКК) (Спеціалізований клінічний пологовий будинок № 5, м. Харків). В якості спінових міток використовували радикал 2,2,6,6 - тетраметил-4-дихлоразин амінопіпередил-1-оксил (цианілхлоридний радикал), який було синтезовано в Інституті хімічної фізики РАН. Зразки опромінювали при кімнатній температурі дозами 5-200 Гр джерелом 60Co на установці типу "Исследователь". СКК заморожували в полімерних ампулах об'ємом 1,5 мл за двома режимами: повільне заморожування до –20 °C зі швидкістю 1-2 °C/хв, і швидке заморожування – зі швидкістю 300-400 °C/хв до температури рідкого азоту (-196 °C). Відтавання проводили на водяній бані при 40-42 °С. Контрольними зразками в усіх експериментах були нативні зразки розчинів білків і СКК.

Урозділі 3 викладаються результати власних дослідженьвпливу -опромінення на сироватковий альбумін у водяному розчині за допомогою методу спінових міток. Результати порівнюються з даними методу НВЧ-діелектрометрії.

Спектри спін міченого САБ (САБ-R) у 10 мМ ТрисHCl буфері при рН 7,0 і рН 8,3 при 20 °С являють собою накладення спектрів двох сигналів: сигналу А, що відповідає сильно загальмованому радикалу з часом обертальної кореляції τс=2∙10-8 сек і сигналу Б з τс=5∙10-9 сек, що відповідає слабко загальмованому радикалу. На рис. 1 представлені залежності відносних інтенсивностей сигналів низькопольових компонентів А і Б Н+1 до центрального компонента Н0 (Н+1/Н0) від дози -опромінення при рН 7,0 і 8,3. З графіків видно, що з дозою опромінення інтенсивності компоненти А в межах похибки не змінюються, з чого можна зробити висновок, що сильно загальмований радикал знаходиться в області, мало доступній для розчинника та вільних радикалів, ймовірно у гідрофобній кишені. Параметр, що характеризує компоненту Б, має іншу залежність від дози опромінення, а саме: спектр САБ-R помітно змінюється в області доз 100 Гр у такому напрямку, що відношення інтенсивностей залежності проходить через максимум. При збільшенні інтенсивності компоненти Б спостерігається також звуження сигналу й тенденція до його зсуву до центрального компоненту.

Збільшення інтенсивності компоненти Б при дозі опромінення 100 Гр свідчить про збільшення обертальної рухливості й ефективному розгальмовуванні радикалів. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що при опроміненні дозою 100 Гр відбувається розпушення макромолекули САБ в області приєднання слабко загальмованого радикала, що знаходиться, очевидно, на поверхні макромолекули. Розпушення поверхні макромолекули може призводити до збільшення кількості зв'язаної білком води, що й спостерігається методом НВЧ-діелектрометрії. Зі збільшенням дози опромінення до 100 Гр спостерігається тенденція до зростання різниці між діелектричною проникність води й розчину (), що пропорційна кількості зв'язаної білком води.

При збільшенні дози опромінення до 150 і 200 Гр величина  (а, отже, і гідратація САБ) зменшується, при цьому відбувається також зниження пікової інтенсивності сигналу Б (рис. 1). Імовірніше всього, ці ефекти обумовлені процесами агрегації макромолекул САБ, що часто мають місце при опроміненні водних розчинів білків.

Дослідження діелектричних параметрів розчинів САБ у дистильованій воді в інтервалі концентрацій 5-100 мг/мл показало, що із зростанням концентрації білка діелектрична проникність  і діелектричні втрати  зменшуються лінійно. При цьому ступінь гідратації макромолекул САБ не змінюється і складає 0,2г/г. При опроміненні розчинів САБ дозами 15 і 30Гр концентраційна залежність діелектричної проникності  стає нелінійною і має складний характер. В інтервалі концентрацій приблизно до 20мг/мл величина  опромінених зразків менше контролю, що свідчить про збільшення кількості зв'язаної білком води. При подальшому збільшенні концентрації величина  починає зростати й в інтервалі 20-100мг/мл перевищує контроль приблизно на одну одиницю  при дозі 15Гр і 0,5одиниці  при 30Гр.

Loading...

 
 

Цікаве