WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Емоційна стійкість людинита її діагностика (автореферат) - Реферат

Емоційна стійкість людинита її діагностика (автореферат) - Реферат

Рис. 1. Виживання личинок C. p. molestusІ стадії на період від дня опромінення до виходу імаго: k – контроль, o – опромінення в дозі 92 Дж/г.

Результати дослідів з V. spiralis представлені у табл.4. При дозах опромінення 42, 84 та 97Дж/г швидкість руху цитоплазми клітин валіснерії не відрізнялася від контрольних показників, а при 109Дж/г вже спостерігалося сповільнення руху цитоплазми: у багатьох клітинах хлоропласти агрегувалися і руху взагалі не відбувалося. Доза 122Дж/г виявилася летальною для рослин: відсутність руху спостерігалася в усіх клітинах валіснерії, тобто доза опромінення виявилася настільки високою, що зміни у клітинах стали незворотніми. Дослідження прижиттєвого забарвлення цитоплазми рослин 0.01% водним розчином нейтрального червоного підтвердило отримані результати по швидкості руху цитоплазми. У контролі та після опромінення в дозах 42, 84, 97 і 109Дж/г у клітинах було помічено гранули нейтрального червоного, оскільки жива цитоплазма має здатність відкладати барвник у вигляді гранул. Після опромінення в дозі 122Дж/г цитоплазма стала рівномірно забарвленою, оскільки під дією подразника така здатність падає і барвник сорбується цитоплазмою.

Важливо, що при опроміненні аж до дози 97Дж/г у швидкостях руху цитоплазми клітин валіснерії не помічено змін, тоді як при опроміненні в дозі 63Дж/г пуголовків R. esculenta спостерігалося помітне зниження життєздатності тварин– на 23% порівняно з контролем, а доза 82Дж/г викликала більш ніж 90% смертності (див. табл.2). Таким чином, досліди з V. spiralis показали, що рослини значно витриваліші до мікрохвильової радіації у порівнянні із тваринами.

Таблиця 4

Швидкість руху хлоропластів у клітинах

V. spiralis при різних дозах поглиненої радіації (n=3)

Умови досліду

Поглинена доза, Дж/г

Тривалість опромінення, c

Початкова т-ра, C

Кінцева

т-ра, C

Швидкість, мкм/с

0 (Контроль)

0

+25

+25

11.20.8

42

20

+25

+35

10.40.9

84

30

+25

+45

11.80.6

97

45

+25

+48

11.20.8

109

50

+25

+52

4.60.9

122

55

+25

+55

0

Серія дослідів з культурою Ch. vulgaris показала, що нижчі водні рослини значно стійкіші до мікрохвильової радіації у порівнянні з вищими. Вірогідних відмінностей в інтенсивності росту та розмірах клітин хлорели контрольних і опромінених об'єктів не спостерігалося. Очевидно, для даних досліджень розміри клітин, так само, як і їхня кількість, не можуть бути показовими при оцінці стану рослини.

Найбільш показовим виявився вплив радіації на зміну концентрації хлорофілу та потенційну фотосинтетичну активність (табл.5), хоча навіть при опроміненні в дозі 120 Дж/г, яка виявилася летальною для валіснерії, вірогідних відмінностей між контролем та дослідними експозиціями не виявлено протягом усіх днів експерименту. При опроміненні в дозі 166Дж/г концентрація хлорофілу вже на другий день значно зменшилася і лишилася приблизно на цьому ж рівні на 3-й і 5-й день. Після опромінення в дозі 195 Дж/г концентрація хлорофілу на 2-й день експерименту зменшилася аж у десять разів і становила 33мкг/л, проте потім дещо зросла – до 60 мкг/л.

Таблиця 5

Концентрація хлорофілу у клітинах Ch. vulgaris при різних дозах поглиненої радіації (n=3)

Умови досліду

Концентрація хлорофілу, мкг/л

Поглинена доза, Дж/г

Трив-сть опром., c

Початк. т-ра, C

Кінцева т-ра, C

1-й день

2-й день

3-й день

5-й день

Д о с л і д 1

0 (Контроль)

0

+23.5

+23.5

74090

56040

61070

43030

71

10

+23.5

+42

-

64080

560140

43080

88

15

+23.5

+46

-

61090

60040

38030

80

15

+23.5

+44

-

500350

500180

40025

Д о с л і д 2

0 (Контроль)

0

+23.5

+23.5

37060

39020

39040

400100

99

20

+23.5

+47

-

40080

370290

39060

120

25

+23.5

+52

-

44030

44070

38060

Д о с л і д 3

0 (Контроль)

0

+22.5

+22.5

30090

33040

27040

370160

166

30

+22.5

+62

-

18020

22325

17020

195

35

+22.5

+67

-

335

495

6015

Схожу закономірність спостерігали і за показниками потенційної фотосинтетичної активності (табл.6). Найбільш суттєва відмінність помічена між контрольними показниками та показниками після опромінення в дозі 195Дж/г. Так, на другий день експерименту, показники потенційної фотосинтетичної активності дослідної групи становили 0.070.06 (контрольної– 0.380.06), на третій – 0.030.03 (у контролі– 0.430.11), і на п'ятий– 0.070.07, (у контролі 0.410.10). За даними роботи (Паршиковаидр.,2001) при потенційній фотосинтетичній активності 0.3 –0.4, яка спостерігалася після опромінення в дозі 120 Дж/г, темпи росту клітин середні, фотосинтез – 50–70 % максимального. Для V.spiralis така доза виявилася смертельною. Навіть після опромінення в дозі 160 Дж/г, за якої потенційна фотосинтетична активність коливалася близько 0.1–0.2, фотосинтез становить 30–40 %.

Loading...

 
 

Цікаве