WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах (автореферат) - Реферат

Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах (автореферат) - Реферат

Таблиця 3

Енергії активації проникання 1,2-ПД та ДМСО крізь мембрани еритроцитів людини в різних температурних діапазонах.

Донор

1,2-ПД

ДМСО

Діапазон температур oC

ЕА,

кДж/Моль

<ЕА>

кДж/Моль

Діапазон температур oC

ЕА,

кДж/Моль

<ЕА>

кДж/Моль

32d

33d

34d

3-8

3-10

3-9

114,7

114,2

134,2

121,011,4

3-10

3-12

3-12

92,3

88,6

99,2

93,375,38

32d

33d

34d

8-18

10-20

9-18

32,7

29,9

38,9

33,84,6

10-20

12-20

12-20

48,4

46,3

42,6

45,82,9

32d

33d

34d

18-26

20-25

18-25

84,0

171,0

103,8

119,615,6

20-28

20-28

20-25

92,3

94,5

126,4

104,419,1

32d

33d

34d

26-32

25-30

25-30

56,1

42,1

41,6

46,68,2

28-30

28-30

25-30

79,0

46,4

51,3

58,917,6

32d

33d

34d

32-37

30-37

30-37

14,5

22,2

18,3

18,33,8

30-37

30-37

30-37

24,9

44,9

24,9

31,5711,5

Отримані температурні залежності пасивної проникності мембран еритроцитів людини до неелектролітів можна інтерпретувати таким чином. При зниженні температури середовища від фізіологічного (тобто від 37оС) текучість мембрани поступово зменшується, що викликає поступове збільшення енергії активації пасивного проникання неелектролітів крізь ліпідний бішар. Енергія активації набуває при цьому найбільшого значення в інтервалі температур 25-20оС. Очевидно, що при температурі 20оС цей процес переходить з кількісної фази в якісну. Різке зменшення енергії активації пасивного проникання неелектролітів при цій температурі може бути наслідком розділення фаз в багатокомпонентній фосфоліпідній системі, на яку вказують в роботі (Minetti M. et al. 1984). Цей процес приводить до появи дефектів упаковки ліпідних молекул на границях розділу фаз, а, отже, і до збільшення проникності. Енергія активації в діапазоні 20-12оС набуває низьких значень. Повторне ж різке збільшення енергії активації пасивного проникання електронейтральних молекул при температурах 12-8оС пов'язано з глобальним структурним переходом в мембранах еритроцитів, в який залучені всі компоненти мембрани як ліпідні, так і білкові. При цьому структурний перехід торкається як периферійних білків цитоскелетного комплексу, так і інтегральних білків мембрани, зокрема білка смуги 3. Залучення до структурного переходу, що відбувається в інтервалі температур 12-8оС інтегрального білка смуги 3 призводить, очевидно, до різкого зменшення проникності по білкових каналах, або зовсім усуває цей шлях проникання малих електронейтральних молекул.

Отримані результати підтвердили високу чутливість розробленого методу визначення коефіцієнтів проникності еритроцитів для електрично нейтральних речовин, який забезпечує адекватну оцінку досліджуваного параметра, реєструючи тонкі зміни в перебігу складних процесів проникання молекул крізь біологічні мембрани.

РОЗДІЛ 6 присвячений методу визначення та дослідженню розподілу еритроцитів у популяції за індексом сферичності. На підставі фізико-математичної моделі процесів масопереносу через мембрани клітин, вміщених в гіпотонічний розчин непроникаючої речовини, та експериментальних кривих осмотичної крихкості розроблено метод визначення щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності. З простих геометричних міркувань випливає, що відносний об'єм ys, при якому еритроцит перетворюється у сферу, визначається рівністю

де Р0 ми називаємо індексом сферичності еритроцита в первісному стані.

З експериментальних залежностей осмотичної крихкості (тобто залежності частки еритроцитів, що не зазнали гемолізу, від осмотичного тиску позаклітинного середовища) отримуємо функцію розподілу параметра ys в популяції еритроцитів даного донора

Диференціюючи по ys, отримуємо відповідні щільності розподілу параметра ys в популяції еритроцитів відповідного донора.

Розробленим методом нами було досліджено розподіл еритроцитів за індексом сферичності в популяціях здорових дорослих донорів, людей з ендокринною патологією та в пуповинній крові людини. Показано, що розподіл еритроцитів в популяціях здорових дорослих донорів за індексом сферичності має вигляд, близький до гаусового і характеризується гладким перебігом кривої з одним максимумом (рис.3).

Рис. 3. Щільність розподілу еритроцитів за індексом сферичності в популяціях здорових дорослих донорів (усереднена крива)

Максимальну питому вагу мають клітини з індексом сферичності в інтервалі від 1.38 до 1.58. Одержані чисельні значення індексів сферичності центрів розподілів відповідають відомим з літератури величинам об'єму та площі поверхні мембран еритроцитів.

Відомо, що розподіл еритроцитів за різними характеристиками суттєво змінюється в онтогенезі людини. Результати показали, що запропонована характеристика також виявляє значну неоднорідність цих популяцій. Індивідуальні криві розподілу еритроцитів пуповинної крові за індексом сферичності мають, як правило, полімодальний характер і є сумою нормальних розподілів кількох субпопуляцій. Значну питому вагу мають еритроцити, близькі до сферичних (з індексом сферичності 1.05-1.25): від 11.5% до 18%, порівняно з 4% в середньому для здорових дорослих донорів. В той же час відсоток сплощених клітин з індексом сферичності в діапазоні 1.6-2.3 (~14%) також значно перевищує такий для здорових дорослих донорів (~8%).

Виявлено, що характерною рисою розподілу еритроцитів за індексом сферичності для груп хворих з ендокринною патологією є бі- та тримодальний вигляд кривих, як при гіпер-, так і при гіпотиреозі. У випадку гіпертиреозу серед клітин з нестандартним індексом сферичності більшу питому вагу (біля 25%) мають клітини з меншим індексом сферичності в діапазоні 1,07-1,22, і тільки 10% клітин мали індекс сферичності в діапазоні 1,73-1,9. Це добре видно на індивідуальних кривих розподілу (рис.4).

Рис.4. Щільність розподілу еритроцитів за індексом сферичності у хворих на гіпертиреоз

У випадку гіпотиреозу криві частіше мають тримодальний вигляд (рис.5) з більшою питомою вагою (біля 30%) сплощених клітин в діапазоні індексів сферичності 1,65-2,46, ніж близьких до сферичних (біля 3%) в діапазоні 1,015-1,3 (рис.4).

Рис. 5. Щільність розподілу еритроцитів за індексом сферичності у хворих на гіпотиреоз

До того ж індекс сферичності сплощених клітин значно перевищує індекс сферичності молодих дискоїдних клітин в контрольних зразках (рис.4), в яких дуже незначний відсоток клітин перевищував значення 1,9.

Loading...

 
 

Цікаве