WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах (автореферат) - Реферат

Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений метод визначення коефіцієнтів проникності до неелектролітів мембран еритроцитів людини є простим і доступним і може широко використовуватись в наукових дослідженнях при вивченні впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на мембрани еритроцитів. Отримані в роботі значення коефіцієнтів проникності низки кріопротекторів, а також досліджені механізми їх проникання можуть бути використаними при розробці нових та для пошуку шляхів вдосконалення існуючих методів кріоконсервування. Температурні залежності коефіцієнтів проникності є дуже корисними для розробки протоколів низькотемпературного консервування. Розроблений оригінальний метод визначення щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності може бути використаний для діагностики захворювань кровотворної системи та інших патологічних станів людини. Отримані цим методом кількісні характеристики стану популяції еритроцитів можуть відкрити нові шляхи для розуміння розвитку тієї чи іншої патології та методів її лікування. Ця характеристика є також дуже важливою при виборі зразків крові для подальшого кріоконсервування і дозволить завчасно вибраковувати непридатні для низькотемпературного консервування зразки, що може забезпечити суттєвий економічний ефект.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методів, ініціюванні та здійсненні усієї представленої серії досліджень проникності мембран еритроцитів до низки електронейтральних речовин та розподілу еритроцитів за індексом сферичності.

В опублікованих із співавторами працях особистий внесок здобувача полягає:

  • у роботах [1,3,10-12,17,22,24,27,29,40] – у побудові фізико-математичних моделей процесів тепломасопереносу, аналізі теоретичних результатів, їх порівнянні з експериментальними даними, участі в експериментах;

  • у роботах [2,4-6,8,13-16,20,33,34,37,41-44] – у ідеї та плануванні експериментів, участі в експериментальних вимірюваннях, аналізі результатів;

  • у роботах [7,9,] – у ідеї та створенні установки для мікроскопічного визначення об'єму клітин, закріплених в полі зору мікроскопа на мікропіпетках, участь в експериментах та аналізі результатів;

  • у роботах [18,21,25,28,45-48] – у ідеї, плануванні та виконанні експериментів, узагальненні експериментальних даних;

  • у роботах [30,31] – в участі у теоретичній та практичній розробці методів визначення проникності та розподілу за індексом сферичності еритроцитів;

  • у роботах [32,35,36,38] – у аналізі літератури та власних теоретичних моделей фізико-хімічних процесів, що протікають при кріоконсервуванні клітинних суспензій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на ІІ Всесоюзній конференції з теоретичних та прикладних питань кріобіології (Харків, 1984); І Міжнародній конференції молодих вчених країн СЕВ (Братіслава, 1985); Міжнародній конференції "Досягнення і перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини (Харків, 1988); ІІ міжнародній конференції "Успіхи сучасної кріобіології" (Харків, 1992); І з'їзді Українського товариства кріобіології і кріомедицини (Харків 1995); ІІ з'їзді Українського біофізичного товариства (Харків,1998); 31,33 та 36 щорічних нарадах Міжнародного товариства кріобіології (Кіото, Японія, 1994; Індіанаполіс, США 1996; Марсель, Франція 1999); Всеукраїнській конференції "Успіхи і перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини" (Харків, 2001); ІІІ з'їзді Українського біофізичного товариства (Львів, 2002); ХІУ конгресі Європейської асоціації дослідження червоних клітин (Роскофф, Франція, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 48 наукових робіт, з них 34 статті у фахових наукових виданнях, 2 деклараційні патенти України на винаходи, 12 тез доповідей на міжнародних та національних наукових конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 277 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, 6 розділів, підсумку, висновків і списку використаної літератури, що включає 270 джерел. Робота містить 70 рисунків та 11 таблиць, з яких 2 таблиці та 20 рисунків на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтована актуальність обраної теми, сформульовані мета та задачі дослідження, визначенні наукова новизна і практична цінність одержаних результатів.

У РОЗДІЛІ 1 подано літературний огляд, який охоплює аналіз теоретичних та експериментальних досліджень, що стосуються методів визначення проникності біологічних мембран, впливу складу штучних та біологічних мембран і температури на їх проникність для води та неелектролітів; геометричних параметрів еритроцитів, їх визначення та значення для функціональних властивостей цих клітин.

РОЗДІЛ 2 дисертації присвячений характеристиці об'єктів та методів дослідження. Дослідження проведені на еритроцитах крові дорослих здорових донорів і людей з ендокринною патологією (гіпо- та гіпертиреоз), яку отримували на Харківській обласній станції переливання крові і в клініці при Інституті проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМНУ, а також на еритроцитах пуповинної крові людини, яку одержували у пологових відділеннях Харківських клінік. Як консервант в усіх випадках використовували консервуючий розчин "Глюгіцир".

Проникність мембран еритроцитів людини визначали для речовин низки діолів (1,2- та 1,3-пропандіол; 1,2-, 1,3-, 1,4- та 2,3-бутандіол), етиленгліколю, ді- та триетиленгліколю, диметилсульфоксиду (ДМСО), низки амідів (ацетамід, метилацетамід, диметилформамід та диметилацетамід), гліцерину та низки його моноалкілових ефірів: (1-монометиловий ефір гліцерину (1-ММЕГ), 1-моноетиловий ефір гліцерину (1-МЕЕГ), 1-моноізопропіловий ефір гліцерину (1-МІПЕГ)). Моноалкілові ефіри гліцерину були синтезовані та очищені фракційною перегонкою у вакуумі у відділі кріопротекторів ІПКіК НАНУ (Кощий С.В., 1992). Всі інші речовини були марки "х.ч." або "ч.д.а.", додатково очищені у відділі кріопротекторів ІПКіК НАНУ. Проникність визначали для 1 М концентрацій речовин за температури 20оС (якщо не зазначено інше).

В якості блокатора водних білкових каналів використовували сульфгідрильний реагент p-Chloromercuribenzenesulfonic Acid Monosodium Salt фірми SIGMA (pCMBS). Обробку еритроцитів блокатором проводили за рекомендаціями, наданими в роботі Macey R.L., Farmer R.E.L. (1970), тобто інкубацією з 2 мМ pCMBS впродовж 1 години при 22оС. Після інкубації еритроцити відмивали фосфатним буфером рН 7,4.

В теоретичній частині роботи використовували фундаментальні принципи термодинаміки необоротних процесів (Дьярмати И., 1974; де Гроот С., Мазур П., 1964), теорії пружності тонких оболонок при кінцевих деформаціях (Ивенс И., Скейлак Р., 1982), теорії випадкових процесів (Ланда П.С., 1980) і гідродинаміки (за малих чисел Рейнольдса) (Хаппель Дж., Бреннер Г., 1976), метод асимптотичного інтегрування системи сингулярних рівнянь з малим параметром (Марри Дж., 1983), теорію Мі розсіювання світла сферичними однорідними частинками в наближенні аномальної дифракції (ван де Хюлст Г., 1961; Борен К., Хафман Д., 1986).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методом Фішера-Стьюдента з використанням t-критерію та кореляційного аналізу (Дьяконов В.П., 1987).

Основні експериментальні результати були отримані методом малокутового розсіювання світла суспензією еритроцитів. З теоретичних міркувань випливає, що вимірювання за принципом розсіювання світла є найбільш ефективними в разі, коли розмір частинок має порядок довжини хвилі. В цьому випадку головний внесок в екстинцію надає розсіювання, а не поглинання. Індикатриса розсіювання складається з низки пелюсток, які є симетричними відносно оптичної осі і зменшуються за інтенсивністю при збільшенні кута дифракції. Індикатриса розсіювання світла суспензією еритроцитів має два максимуми при малих кутах (3о і 9о). Тому при розробці приладу був вибраний кут вимірювання 9о, оскільки вимірювання в першій пелюстці (під кутом 3о) має значні експериментальні труднощі в зв'язку зі складністю розділення падаючого та розсіяного світла.

В роботі показано, що інтенсивність світла, розсіяного еритроцитом під кутом 9о до напрямку падаючого пучка, є рівною:

Loading...

 
 

Цікаве