WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

Для патерну концентричної ГЛШ характерна кореляційна вісь: цГМФ, протеїнкіназа С, ангіотензин II, АПФ, Ca2+-АТФаза і хімаза. До неї ввійшли показники активності АПФ-залежної та хімазозалежної ланок РАС і чинники внутріклітинної трансдукції ефектів ангіотензину. Для концентричної ГЛШ характерне зниження активності Са2+-АТФази і дефіцит цГМФ. Така гуморальна організація дає їй змогу однаково впливати на іММЛШ і ВТМ: іММЛШ > 150 і ВТМ > 0,45.

Патерн ексцентричної ГЛШ формують кореляційні вісі: на іММЛШ впливають активність ангіотензину, АПФ і 2-МГ, на вісь ВТМ - рівень стимульованої концентрації Ca2+ в клітинах, активність брадикініна і Na+,K+-АТФази. Автономність кореляційних вісей призводить до неузгодженості кінцевого результату - іММЛШ > 150 г, а ВТМ < 0,45. Провідними чинниками, корелюючими з іММЛШ при ексцентричній ГЛШ є ангіотензин II, що виробляється переважно АПФ-залежним шляхом, а з ВТМ - активація рецептор-залежного транспорту внутріклітинного кальцію.

При помірній АГ терапія іАПФ в більшості випадків ефективна, пригнічення активності АПФ достатньо для зниження ангіотензину II незалежно від активності хімази (табл. 7). При тяжкій АГ терапія іАПФ недостатньо ефективна, пригнічення активності АПФ не забезпечує контроль ангіотензину II внаслідок активації хімази.

Встановлена тенденція до зменшення активності тканинної РАС у хворих на АГ під впливом комбінації іАПФ та тіаз. діуретик, про що свідчить зниження 1-ІП, 2-МГ і хімази. Згідно з оцінкою за t-критерієм, додання гідрохлортіазиду на 9,6 % потенціює гуморальний ефект іАПФ при помірній і на 31,9 % - при тяжкій АГ. Отже, у хворих на тяжку АГ найудалішою є комбінація іАПФ з тіаз. діуретиком.

Ефект АТ1-блокаторів значно менше, ніж іАПФ залежить від активності РАС, в чому є їх перевага перед останніми. В динаміці терапії АТ1-блокатором на рівні клітини підвищується активність Са2+-АТФази, циклічних нуклеотидів, зменшується активність протеїнкінази С і концентрація внутріклітинного Са2+, тобто нормалізується внутріклітинна трансдукція, що є достатнім для зниження АТ.

Загальними властивостями іАПФ і АТ1-блокаторів є їх спроможність позитивно впливати на внутріклітинну трансдукцію, зменшувати активність протеїнкінази С, рецептор-залежного транспорту Са2+, збільшувати активність Са2+- і Na+,K+-АТФаз, що сприяє зниженню пресорного потенціалу гладком'язових клітин судинної стінки і зниженню АТ. Відмінності в дії іАПФ і АТ1-блокатору полягають в тому, що іАПФ більш ефективний при високих рівнях АПФ, ЕДФ, низькій активності Nа+,K+-АТФази, підвищеній або нормальній активності реніна, а АТ1-блокатор - при високих рівнях хімази, 2-МГ, і низькій активності Са2+-АТФази і цАМФ.

Нами була здійснена спроба виявити синергізм гуморальної дії комбінацій антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ. Нашу увагу привернула можливість поєднаного застосування іАПФ і АТ1-блокатора при лікуванні АГ і СН, оскільки відомо, що АТ1-блокатори і іАПФ діють на різні рівні РАС.

У результаті дослідження була обгрунтована доцільність призначення комбінації АТ1-блокатор, іАПФ та тіаз. діуретик у хворих на тяжку АГ, що обумовлена її спроможністю визначено нормалізувати активність циркулюючої (зниження рівнів АПФ і А II) і тканинної (зниження активності хімази) РАС. При цьому поліпшується внутріклітинна трансдукція (знижується активність протеїнкінази С, підвищується активність Са2+-АТФази, зменшується базальна і стимульована концентрації внутріклітинного Са2+), ендотеліальна функція (збільшується концентрація брадикініна, цГМФ і цАМФ, знижується рівень ендотеліна), зменшується концентрація ЕДФ і підвищується активність Na+-K+-АТФази (табл. 8).

Показане потенціювання гуморального ефекту комбінації АТ1-блокатор, іАПФ та тіаз. діуретик у порівнянні з комбінацією іАПФ та тіаз. діуретик на 25,9 % і з комбінацією АТ1-блокатор та тіаз. діуретик - на 18,6 %. Таким чином, доведена доцільність застосування комбінації АТ1-блокатор, іАПФ та тіаз. діуретик для нетривалого лікування хворих на тяжку АГ, зокрема в поєднанні з хронічною СН.

У порівнянні з іАПФ комбінації іАПФ та антагоніст кальцію при помірній АГ і іАПФ, антагоніст кальцію та тіаз. діуретик при тяжкій АГ більшою мірою нормалізують рівні протеїнкінази С, цГМФ, ендотеліна, хімази, підвищують активність Са2+-АТФази, знижують активність базальної і стимульованої концентрації внутріклітинного Са2+, але ослаблюють позитивну динаміку ангіотензину II, ЕДФ і брадикініну (табл. 8). Нормалізуюча дія комбінації іАПФ та антагоніст кальцію на ендотеліальну функцію при помірній і тяжкій АГ носить більш виражений характер, ніж призначення іАПФ і комбінації іАПФ і тіазидний діуретик.

Динаміка гуморальних показників при використанні комбінації іАПФ та антагоніст кальцію при помірній АГ, згідно з оцінкою за t-критерієм, була на 25,2 %, а комбінації іАПФ, антагоніст кальцію та тіаз. діуретик при тяжкій АГ на 40,2 % вище, ніж при терапії іАПФ. Таким чином, комбінація іАПФ і пролонгованого антагоніста кальцію справляє сильніший гуморальний вплив, ніж ті ж дози цих препаратів при монотерапії.

Комбінація іАПФ та бета-блокатор більше, ніж іАПФ знижує активність тканинної РАС (зменшує активність хімази, 2-МГ), нормалізує функцію ендотелію (підвищує рівень брадикініну, цГМФ і знижує активність ендотеліну), внутріклітинну трансдукцію (підвищує активність протеїнкінази С, Са2+-АТФази, зменшує базальну і стимульовану концентрації Ca2+ в клітинах), сприятливо впливає на внутріклітинний баланс натрію (знижує рівень ЕДФ і підвищує активність Na+-K+-АТФази). Призначення комбінації іАПФ та бета-блокатор є доцільним хворим на АГ з високими рівнями ангіотензину II, протеїнкінази С, АПФ і низьким рівнем брадикініну. Комбінація іАПФ, бета-блокатор та тіаз. Діуретик, згідно з оцінкою за t-критерієм, має вищу дію, ніж комбінації іАПФ і тіаз. діуретик - на 21,7 % та бета-блокатор і тіаз. діуретик - на 45,5 %.

В дослідженні були вивчені гуморальні показники у хворих на ГХ з різними типами ГЛШ при використанни комбінацій іАПФ з іншими препаратами (табл. 9, 10). Вплив комбинації іАПФ та тіаз. діуретик на гуморальні показники у хворих на АГ з концентричною ГЛШ (табл. 9) характерізувався зменшенням АПФ-опосередкованої активації РАС, що проявлялося в зниженні рівнів ангіотензина II, АПФ та підвищенні брадикініна в крові. А

КЛ

ктивність хімази мала тенденцію до зниження. Комбінація іАПФ та тіаз. діуретик сприяла зниженню активності ПК-С, ЕДФ, підвищенню активності Са2+- та Na+-K+-АТФаз, зменшенню перевантаження клітин кальцієм. Ендотелій-опосередковані ефекти комбінації іАПФ та тіаз. діуретик проявлялися у підвищенні активності цГМФ і брадикініна.

Динаміка гуморальних чинників при терапії комбінацією іАПФ та тіаз. діуретик у хворих на АГ з ексцентричною ГЛШ була подібною до такої при концентричній ГЛШ (табл. 9). Активність хімази в крові в процесі терапії, в порівнянні з концентричною ГЛШ, була нижче на фоні зниження рівнів 1-ІП та б2-МГ, що свідчить про більш значний позитивний вплив препаратів на активність тканинної ланки РАС. Таким чином, комбінація іАПФ та тіаз. діуретик у хворих на АГ була ефективною як при концентричній, так і при ексцентричній ГЛШ, але декілька більшою мірою сприяла нейтралізації патогенетичних детермінант ексцентричної ГЛШ.

Комбінація іАПФ та антагоніст кальцію (і тіаз. діуретик) у хворих на АГ з концентричною ГЛШ мала позитивний вплив на більшість гуморальних показників, що виявлялося в зменшенні активації як АПФ-опосередкованої ланки РАС (збільшення активності реніна, зменшення концентрації ангіотензину II і АПФ), так і активності її АПФ-незалежної ланки (зниження активності хімази). У динаміці терапії покращувалася функція ендотелію (зменшувалася концентрація ендотеліну, збільшувалася активність брадикініну і цГМФ у крові). Слідством гуморальних зрушень з'явилося збільшення активності Са2+-АТФази, зменшення концентрації ЕДФ, активності протеїнкінази С і перевантаження клітин кальцієм. У хворих на АГ з концентричною ГЛШ у порівнянні з ексцентричною після терапії комбінацією іАПФ та антагоніст кальцію зниження рівня ендотеліна, ангіотензину II, 1-ІП, приріст внутріклітинного кальцію і підвищення рівня брадикініну, Са2+-АТФази були більше вираженими (табл. 10).

Loading...

 
 

Цікаве